Ухвала

від 06.09.2016 по справі 826/16848/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16848/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Василенко Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдленд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдленд» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000502203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 02 листопада 2015 року Відповідач подав апеляційну скаргу.

Частиною 2 статті 186 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року отримана апелянтом 19 жовтня 2015 року, що підтверджується відміткою про отримання представником Відповідача копії оскаржуваної постанови (а.с.194).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року апеляційну скаргу Відповідача залишено без руху, у зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, оскільки недоліки зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не усунуто.

02 липня 2016 року Відповідачем до суду першої інстанції подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Також, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 року під головуванням судді Твердохліб В.А. апеляційну скаргу Відповідача залишено без руху.

27 липня 2016 року Відповідачем до суду апеляційної інстанції подано клопотання про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 року.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2016 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 06 вересня 2016 року.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представників Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Пром-тех-снаб» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що Позивачем порушено вимоги підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, товариством завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 334 578,00 грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р.25 - Декларації з ПДВ) на загальну суму 334 578,00 грн, а саме по періодах - у серпні 2014 року у сумі 334 578,00 грн.

Відповідачем складено акт від 24 грудня 2014 року №85/1-22-01-25592668 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейдленд» (код ЄДРПОУ 25592668) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Пром-тех-снаб» (код ЄДРПОУ 38007002) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 року».

На підставі вказаного акту Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000502203, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 501 867,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 334 578,00 грн, за штрафними санкціями - 167 289,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене Позивачем в адміністративному порядку, проте, рішеннями на скарги Позивача податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000502203 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся до суду.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Відповідно пп. 14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.1 статті 138 Кодексу визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами пунктів 138.4, 138.5, 138.6 статті 138 Кодексу передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Положеннями п.п.201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Трейдленд» є юридичною особою за законодавством України, зареєстроване Головним управлінням юстиції у м.Києві, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію від 10.04.1998 №10681200000008106, код форми власності 2 (приватна), код за ЄДРПОУ: 25592668. Основний вид діяльності - 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно договору купівлі-продажу б/н від 14 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Свириденко A.B., TOB «Трейдленд» придбано виділену в натурі частку будинковолодіння, загальною площею 21 761,9 кв.м за адресою: місто Вінниця, вул. 600-річчя, 17, зареєстроване в реєстрі за номером 399 від 14 червня 2005року.

На підставі проектної документації та АПЗ №107 від 25 квітня 2007 року, за Дозволами (№189/А від 28 серпня 2007 року, № 98/А від 25 червня 2009 року з роз'ясненням від 03 серпня 2011 року) на виконання будівельних робіт по реконструкції приміщень з добудовою у місті Вінниця, за адресою пр.600-річчя, 17, TOB «Трейдленд» здійснює будівництво торгівельно-розважального комплексу «Мегамолл» (зокрема частина розважального комплексу - «Чудострів» - поверховий план другого поверху та другого ярусу).

Додатково укладалися договори підряду, в тому числі договір №П- 08-01/14 від 01 серпня 2014 року з Приватним підприємством «Пром-тех-снаб» за погодженням з генпідрядником (лист № 4-05/14 від 15 травня 2014 року).

З 14 вересня 2006 року генеральним підрядником будівництва є TOB «Альфа-Буд-АБЗ». Закінчення робіт та прийняття в експлуатацію: перша черга 12 червня 2008 року; друга черга 17 листопада 2008 року; третя черга (сертифікат відповідності) - 21 травня 2015 року.

ПП «Пром-тех-снаб» є юридичною особою за законодавством України, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; дата та номер запису в реєстрі про проведення державної реєстрації: 27 грудня 2011 року, 1 354 102 0000 02605, ідентифікаційний код 38007002.

Підприємство є зареєстрованим платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Шевченківському районі м.Києва видано Свідоцтво № 200154804 (дата реєстрації платника податку на додану вартість - 25 березня 2013 року, дата початку дії Свідоцтва - 19 грудня 2013 року.

Контрагент Позивача - ПП ««Пром-тех-снаб» на підставі ліцензії №280744 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, строком дії з 13 грудня 2013 року по 28 лютого 2015 року, здійснює господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (та переліком робіт згідно з додатком).

01 серпня 2014 року між Позивачем (Замовник) та ПП «Пром-тех-снаб» (Підрядник) укладено договір №П-08-01/14 підряду на будівельні роботи, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання будівельних робіт по об'єкту: Торгівельно-розважальний комплекс «Мегамолл», м.Вінниця, пр. 600-річчя, 17, у відповідності до вимог затвердженої проектно-кошторисної документації, а також робочих креслень, що передаються Підряднику Замовником. Строки виконання будівельних робіт початок: серпень 2014 року, кінець: серпень 2014 року.

Факт виконання робіт за договором посвідчено актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в.

Договірна ціна обґрунтована довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ форми КБ-3 від 31 серпня 2014 року за 01 серпня 2014 року - 31 серпня 2014 року б/н.

Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ форми КБ-3 відповідають примірним формам первинних облікових документів у будівництві, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» від 4 грудня 2009 року №554.

ПП «Пром-тех-снаб» належним чином оформлені та видані Позивачу податкові накладні за номенклатурою «будівельні роботи» (53-55 рядок реєстру отриманих та виданих податкових накладних): №1129 від 31 серпня 2014 року - загальна сума 804 156,80 грн, у т.ч. ПДВ 134 026,13 грн; №1130 від 31 серпня 2014 року - загальна сума 790 834,00 грн, у т.ч. ПДВ 131 805,67 грн; №1129 від 31 серпня 2014 року - загальна сума 412 479,60 грн, у т.ч. ПДВ 68 746,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що оплата за виконані роботи здійснювалася в порядку безготівкового розрахунку та поетапно, що підтверджується платіжними дорученнями.

Рух активів по операціях з контрагентом ПП «Пром-тех-снаб» за даними бухгалтерського обліку - відображено по кредиту субрахунку 6.8.5 «розрахунки з іншими кредиторами» та дебіту рахунку 1.5 «капітальні інвестиції» (загальна оборотно-сальдова відомість по рахунку 6.8.5, оборотно-сальдова відомість по рахунку 6.8.5 - контрагент «Пром-тех-снаб», журнал проводок, картка рахунка 6.8.5, за серпень 2014 року).

В матеріалах справи міститься наказ №10 від 27 серпня 2014 року «Про створення тимчасової приймальної комісії», згідно якого з метою забезпечення контролю якості будівельно-монтажних робіт і відповідності технічній документації за договором підряду №П-08-01/14 від 01 серпня 2014 року (підрядник ПП «Пром-Тех-Снаб») створено комісію у складі заступника директора - Андреєва А.А., начальника відділу експлуатації - Вішталя Ю.Г.

Також, в матеріалах справи наявна копія акту від 29 серпня 2015 року №05, з якого вбачається, що комісією перевірено об'єкт будівництва та встановлено, що роботи виконано, зауваження до виконаних будівельно-монтажних робіт по будівельному майданчику «Чудострів» ТРК «Мегамолл» відсутні.

Крім того, підтвердженням виконання робіт на об'єкті будівництва є сертифікат серії IУ №165151410529 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта: реконструкція приміщень корпусу № 2 та приміщень корпусу № 1 з добудовою по вул. 600-річчя, 17, в місті Вінниці в торгово-розважальному комплексі; план евакуації; акт готовності об'єкта до експлуатації від 01 травня 2015 року.

Посилання апелянта на неможливість ПП «Пром-Тех-Снаб» виконання підрядних робіт, оскільки кількість працюючих становить 5 осіб є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарські операції Позивача з ПП «Пром-Тех-Снаб» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій.

На момент здійснення спірних господарських операцій контрагент був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у встановленому законом порядку.

Доказів на підтвердження того, що контрагент Позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, податковим органом не надано.

Крім того, Позивач, як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків підрядником, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку на наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї юридичної особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу операційних витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Надання платником податків контролюючому органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийнятого суб»єктом владних повноважень податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року № 0000502203, оскільки Позивачем обгрунтовано та правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а тому оскаржуване рішення суб»єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Ухвала складена в повному обсязі 08 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.