ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2016 року Справа № 904/2482/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: представник ОСОБА_1, довіреність № 214 від 11.09.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма Старт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 року у справі № 904/2482/16
за позовом Приватного підприємства "Агрофірма Старт", с. Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області
до ОСОБА_2, с. Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області
про визнання права власності на майно
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Агрофірма Старт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності у разі приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" на об'єкти нерухомого майна:
зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1;
зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2;
гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 року у справі № 904/2482/16 (суддя Соловйова А.Є.) в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що при застосуванні норми ст. 328 Цивільного кодексу України необхідно встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 Цивільного кодексу України. Врахувавши, що з витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25767897 від 02.04.2010 року, № 25750958 від 01.04.2010 року, № 25750916 від 01.04.2010 року вбачається, що підставою виникнення у позивача права власності на зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1; зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2; гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3, є рішення Павлоградського міськрайонного суду від 18.02.2010 року по справі №2-1552-10, та встановивши, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 року по справі № 22ц-10290/2011р, залишеним без змін ухвалою суду касаційної інстанції, рішення Павлоградського міськрайонного суду від 18.02.2010 року по справі № 2-1552-10 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено Приватному підприємству "Агрофірма Старт" у задоволенні позову про визнання права власності на майно, а позивач не надав належних та допустимих доказів, що він є власником майна, тоді як за змістом ст. 392 Цивільного кодексу України право звернення з позовом про визнання права власності на майно належить саме власнику такого майна, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Агрофірма Старт" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, а саме не застосування норм матеріального права, якими врегульовано порядок приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств, позивач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що з вимогою про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна він звернувся до суду з тих підстав, що спірні об'єкти нерухомого майна ним придбані у власність при приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" і така підстава набуття права власності передбачена ст. 345 ЦК України. Також, позивач набув право власності на спірні об'єкти нерухомого майна у відповідності з наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України № 78/0319-92 від 02.10.1992 року, "Методичними рекомендаціями по приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств", Указом Президента України від 27.08.2002 року № 774/2002 "Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення". Позивач посилається на ті обставини, що в підтвердження заявлених вимог він надав до суду першої інстанції протокол загальних зборів співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", присутніх 25.01.2010 року на загальних зборах, інвентаризаційну відомість спільного майна пайового фонду співвласників членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" від 07.03.2000 року, надавав для огляду судом шістдесят один оригінал договорів купівлі-продажу майнових паїв та інші документи, які підтверджують придбання позивачем у власність нерухомого майна в процесі приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко". Проте, за доводами позивача, зазначені письмові докази судом першої інстанції не досліджувалися, належна юридична оцінка ним не надана. Також, позивач вважає, що судом не надана належна правова оцінка правовідносинам, які існують між позивачем та відповідачем; місцевим господарським судом не досліджувався дублікат свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, а саме майновий сертифікат на ім'я ОСОБА_2, не досліджувалися вимоги відповідача щодо спірного нерухомого майна, на яке відповідач заявляє право власності, посилаючись на наявність у нього майнового сертифікату, вартість цього майнового сертифікату, співвідношення вартості майнового сертифікату відповідача та вартості спірного нерухомого майна; не досліджена та обставина, чому відповідач вважає себе власником саме цього нерухомого майна, а не іншого майна відповідно до інвентаризаційної відомості спільного майна пайового фонду співвласників членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" від 07.03.2000 року. Позивач не погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваному рішенні, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що він є власником майна, а в силу приписів ст. 392 ЦК України право звернення з позовом про визнання права власності на майно належить саме власнику такого майна. За доводами позивача, надані ним до матеріалів справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та докази, надані позивачем суду першої інстанції для огляду, підтверджують придбання позивачем у власність спірних об'єктів нерухомого майна при приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко". Також, позивач вважає, що місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні безпідставно посилається на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 року по справі № 22-ц-10290/2011р., яким відмовлено Приватному підприємству "Агрофірма Старт" у задоволенні позову про визнання за ним права власності на майно. Оскільки у вказаній справі та у даній справі відповідачем є різні особи, на думку позивача, незаконно ототожнювати цивільну справу № 2-1552-10 з даною господарською справою. Окрім зазначеного, за доводами позивача, місцевий господарський суд до спірних відносин невірно застосував норми цивільного та господарського законодавства (ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України), які застосовуються до договірних зобов'язань, оскільки жодних зобов'язань між сторонами спору не існує.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Відповідач не погоджується з доводами позивача, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не дослідив письмові докази, надані позивачем до матеріалів справи, вважає їх такими, що не відповідають дійсності. За твердженням відповідача, всі надані позивачем та відповідачем до суду першої інстанції документи були досліджені судом першої інстанції, про що зазначено у мотивувальній частині рішення суду, у тому числі судом оглядалися оригінали деяких документів. Відповідач посилається на судове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року у цивільній справі № 185/9815/14-ц за позовом Приватного підприємства "Агрофірма Старт" до ОСОБА_2, третя особа - Кочережківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданого на ім'я ОСОБА_2, яким позивачу у позові було відмовлено. Це судове рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року. За доводами відповідача, наведеними судовими рішеннями підтверджується, що дублікат свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства за № 690 від 07.10.2010 року Кочережківською сільською радою було видано відповідачу законно. Щодо посилання позивача на не дослідження судом першої інстанції обставин, чому відповідач, з огляду на належність йому майнового сертифікату, вважає себе власником спірного нерухомого майна, відповідач зазначає, що власником спірного нерухомого майна він себе не вважає, оскільки є його співвласником, і ця обставина досліджувалася судами загальної юрисдикції, рішення яких додані до матеріалів справи. Також, відповідно до пояснень відповідача, на даний час у провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа про скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, оскільки таке право власності за позивачем було зареєстровано на підставі скасованого рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року; тому, виходячи з наведеного, на думку відповідача, позивач передчасно звернувся з даним позовом до господарського суду. Окрім цього, відповідач зазначає, що зі змісту позовної заяви не вбачається, на підставі якої норми закону позивач звернувся з позовом, за яким відповідачем є фізична особа, до господарського суду, оскільки за приписами ст. 1 ГПК України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Отже, відповідач вважає, що не може бути відповідачем у даній справі.
Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги у справі з 11.07.2016 року на 25.07.2016 року.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги терміном на 15 днів та відкладено розгляд апеляційної скарги у судове засідання на 05.09.2016 року.
02.09.2016 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, мотивоване відрядженням його повноважного представника. Також, у клопотанні позивач зазначає про те, що директор підприємства не є фахівцем в галузі права, а законодавством надано право на отримання юридичної допомоги та вільного вибору такого фахівця.
У судовому засіданні 05.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведено у статті 12 ГПК України, першим та четвертим пунктами частини першої якої визначено, що господарським судам підвідомчі:
справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів про приватизацію державного житлового фонду;
справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4 1 , 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
участь у спорі суб'єкта господарювання;
наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
За приписами частини першої статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.
З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК України зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи.
Зазначене вище відповідає правовій позиції, наведеній у п.п. 3.1., 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з подальшими змінами і доповненнями.
Отже, господарським судам підвідомчі справи, у тому числі за участю фізичних осіб, у спорах, пов'язаних з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), справи, що виникають з корпоративних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 15.05.1998 року № 215-р "Про скасування державної реєстрації Акціонерного товариства закритого типу ім. Шевченка та про державну реєстрацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" (а.с. 17, т. 3) скасовано державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу ім. Шевченка; зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство "Шевченко", яке вирішено вважати правонаступником Акціонерного товариства закритого типу ім. Шевченка; вирішено видати свідоцтво № 128 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності з утворенням юридичної особи Колективному сільськогосподарському підприємству "Шевченко", розташованому за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки.
За даними відділу державної реєстрації Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (лист від 12.08.2016 року № 15-06/97) 30.11.2005 року державним реєстратором Павлоградської районної державної адміністрації проведено реєстраційну дію - державна реєстрація припинення Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шевченко" у зв'язку з визнанням його банкрутом, який був правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" (а.с. 12, т. 3).
Матеріали справи містять дублікат свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 (а.с. 20, т. 1), виданого Кочережківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області громадянину ОСОБА_2 (відповідачу), який, відповідно до змісту цього свідоцтва, має право на пайовий фонд майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", с. Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області. Також, як зазначено у цьому свідоцтві, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 07.03.2000 року, загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 07.03.2000 року становить 3 432 476, 00 грн., а частка відповідача визначена у розмірі 4 756, 00 грн. або 0, 139 %.
25.01.2010 року відбулись загальні збори співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", про що складено протокол зборів від наведеної дати (а.с. 29-36, т. 1).
За змістом цього протоколу загальні збори співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" проводяться з метою подальшої приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", що передбачено наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України № 78/0319-92 від 02.10.1992 року, "Методичними рекомендаціями по приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств" та Указом Президента України № 774/2002 від 27.08.2002 року "Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення".
Також, відповідно до протоколу зборів зборами прийняті, зокрема, рішення про наступне:
відповідно до вимог статей 361, 362 ЦК України бажаючих співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" використати переважне право перед іншими особами на купівлю часток співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах немає; продати майнові паї, зазначені в Свідоцтвах про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" Приватному підприємству "Агрофірма "Старт" (рішення по третьому питанню порядку денного - про першочергове право викупу майнових паїв співвласниками майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко");
співвласники майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" в кількості шістдесят один чоловік вибрали відповідно до інвентаризаційної відомості від 07.03.2000 року та виділили в натурі наступне нерухоме та рухоме майно: зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровська область; зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2; гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3; трактор МТЗ-80 за адресою: АДРЕСА_3; трактор Т-150 за адресою: АДРЕСА_3; після виділу в натурі майна: зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровська область; зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2; гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3; трактор МТЗ-80 за адресою: АДРЕСА_3; трактор Т-150 за адресою: АДРЕСА_3, воно перейшло у приватну власність співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" в кількості шістдесят одного чоловіка, присутніх на цих загальних зборах, відповідно до часток кожного співвласника в загальній вартості майна пайового фонду колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", визначених у Свідоцтвах про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства; зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровська область; зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2; гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3; трактор МТЗ-80 за адресою: АДРЕСА_3; трактор Т-150 за адресою: АДРЕСА_3 передати у власність Приватному підприємству "Агрофірма "Старт" по акту приймання-передавання після продажу співвласниками майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", присутніх на цих загальних зборах в кількості шістдесят одного чоловіка, своїх майнових сертифікатів та після укладання присутніми на цих загальних зборах співвласниками майна договорів купівлі-продажу майнових сертифікатів з Приватним підприємством "Агрофірма "Старт" (четверте питання порядку денного - про виділ майна в натурі з спільного майна пайового фонду колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" з метою його подальшого цільового використання або передачі третім особам);
передати майнові паї співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", присутніх на цих загальних зборах в кількості шістдесят одного чоловіка, Приватному підприємству "Агрофірма "Старт" за договірною ціною, яка буде узгоджена з кожним власником паю окремо та зафіксована в умовах договору; відповідно до листа Міністерства аграрної політики України № 37-17-2/5492 від 20.04.2005 укласти договори купівлі-продажу з кожним власником майнового паю і підписати договір особисто сторонами договору; відповідно до ст. 363 ЦК України частка співвласника майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" переходить до покупця, Приватного підприємства "Агрофірма "Старт", за договором з моменту укладення договору, так як в даному випадку договір купівлі-продажу майнового паю не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення; скласти реєстр договорів купівлі-продажу майнових паїв та довірити його підписати голові загальних зборів, Гончаренко В.Г. та секретарю загальних зборів Криничному М.Г., та вважати цей реєстр договорів купівлі-продажу невід'ємною частиною цього протоколу загальних зборів співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко"; скласти акт приймання-передавання власного майна шістдесят одного співвласника майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", присутніх на цих зборах, Приватному підприємству "Агрофірма "Старт", а саме: зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровська область; зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2; гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3; трактор МТЗ-80 за адресою: АДРЕСА_3; трактор Т-150 за адресою: АДРЕСА_3, та доручити затвердити цей акт приймання-передавання голові загальних зборів Гончаренко В.Г. та секретарю загальних зборів Криничному М.Г., вважати цей акт приймання-передавання невід'ємною частиною цього протоколу загальних зборів співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко"; на час передачі майна його вартість становить 59 470, 00 грн. (п'яте питання порядку денного - про викуп майнових паїв та укладання договорів купівлі-продажу співвласниками майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" з Приватним підприємством "Агрофірма "Старт" в особі директора, Криничним Миколою Григоровичем, та складання реєстру договорів купівлі-продажу майнових паїв).
Відповідач не був присутній на загальних зборах співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", що відбулись 25.01.2010 року.
У зв'язку з прийнятими вказаними зборами рішеннями шістдесят один співвласник майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" уклав з Приватним підприємством "Агрофірма "Старт" договори купівлі-продажу майнових паїв та продав їх за договірною ціною, яка була узгоджена з кожним власником паю окремо та зафіксована в умовах договору, що підтверджується договорами купівлі-продажу майнових паїв в кількості шістдесят одного договору від 26.01.2010 року та реєстром договорів купівлі-продажу майнових паїв від 26.01.2010 року (а.с. 40-41, т. 1; а.с. 69-190, т. 2).
За актом приймання-передавання власного майна шістдесят одного співвласника майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", присутніх 25.01.2010 року на загальних зборах, Приватному підприємству "Агрофірма "Старт", складеним 29 січня 2010 року, шістдесят один співвласник майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" після укладення договорів купівлі-продажу майнових паїв, на підставі рішення загальних зборів співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" від 25.01.2010 року передали належне їм на праві приватної власності, а Приватне підприємство "Агрофірма "Старт" прийняло у приватну власність майно вартістю 59 470, 00 грн., а саме: зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровська область; зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2; гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3; трактор МТЗ-80 за адресою: АДРЕСА_3; трактор Т-150 за адресою: АДРЕСА_3.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на обставини набуття ним права власності на спірне майно: зерносховище (склад № 2); зерносховище (склад № 3); гаражі тракторні; трактор МТЗ-80; трактор Т-150 в період приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" в силу наведених вище обставин, що, на його думку, відповідає ст. 345 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
При цьому, за твердженням позивача, відповідач не визнає та оспорює право власності позивача на зерносховище (склад № 2); зерносховище (склад № 3); гаражі тракторні. Позивач зазначає, що відповідач не приймав участь 25 січня 2010 року в засіданні загальних зборів співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", на яких були присутні шістдесят один співвласник майна, що становить 79 відсотків від загальної кількості співвласників майна, не приймав участі у виборі та виділі майна, отже його частки в нерухомому майні: зерносховищі (склад № 2), зерносховищі (склад № 3), гаражах тракторних немає.
Відповідач, не погоджуючись з правом власності позивача на вищенаведені об'єкти нерухомого майна, звернувся з позовом до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "Агрофірма "Старт" на спірні об'єкти нерухомого майна: зерносховище (склад № 2), зерносховище (склад № 3), гаражі тракторні, що підтверджується ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відкриття провадження по цивільній справі № 185/9312/ 13-ц від 07.05.2014 року, копією заяви про уточнення позовних вимог по цивільній справі № 185/9312/13-ц, провадження № 2/185/70/14 (а.с. 57 - 60, т. 1).
З витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25767897 від 02.04.2010 року, № 25750958 від 01.04.2010 року, № 25750916 від 01.04.2010 року (а.с. 26-28, т. 1) вбачається, що підставою виникнення у позивача права власності та прийняття рішення про реєстрацію за позивачем права власності на зерносховище (склад № 2) за адресою: АДРЕСА_1; зерносховище (склад № 3) за адресою: АДРЕСА_2; гаражі тракторні за адресою: АДРЕСА_3, є рішення Павлоградського міськрайонного суду від 18.02.2010 року по справі № 2-1557-10 (а.с. 61-62, т. 1).
Проте, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 року по справі № 22ц-10290/2011р, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2012 року, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року по справі №2-1557-10 було скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено Приватному підприємству "Агрофірма "Старт" у задоволенні позову про визнання за ним права власності на відповідне майно (а.с. 66-69, т. 1).
В силу статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація за своєю правовою природою являє собою відчуження майна, що перебуває у державній власності, та майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь юридичних та фізичних осіб.
За статтею 6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) в процесі приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств працівникам підприємства, що приватизується, безоплатно надається частка майна, розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по області (Автономній Республіці Крим), на кількість працівників підприємства, що приватизується.
Приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) (ст. 5 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі").
За статтею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно підприємства є об'єктом колективної власності підприємства.
Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
За частиною 1 статті 21 Закону України "Про власність" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Отже, паювання майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Паювання передбачає визначення розміру частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Приватизація колективного сільськогосподарського підприємства є механізмом формування приватної власності в колективному майні шляхом визначення майнових паїв членів трудового колективу.
Майновий пай - це грошовий (вартісний) еквівалент трудового внеску кожного працівника в колективне надбання (майно) за період роботи в господарстві (або за період, взятий до розрахунків) (п. 1.2. Методичних рекомендацій по приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 2 жовтня 1992 року).
Кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.
Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників (п.п. 8, 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62).
Виходячи з приписів законодавства, змістом відносин власників майнових паїв щодо майна пайового фонду реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" є набуття та реалізація права спільної часткової власності на зазначене майно (а не відносин приватизації), при цьому розмір частки в праві на майно, а не розмір частки майна в натурі, визначається вартістю майнового паю (визначеної залежно від трудової участі в діяльності підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення), на який його власнику видається свідоцтво про право власності на майновий пай. Право виділення майна в натурі із складу майна пайового фонду реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств окремим власникам або групам власників належить співвласникам майна, право на участь у розпорядженні майном (але не право на конкретне індивідуально визначене майно) яких посвідчено свідоцтвами про право власності на майновий пай.
Позивач, як на підставу набуття ним права власності на спірні об'єкти нерухомого майна посилається на договори купівлі-продажу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства.
Придбання майнових паїв відносно майна, що знаходиться у спільній частковій власності колишніх членів КСП, яке, у свою чергу, набуло майно відчужене державою у процесі приватизації, не свідчить про наявність приватизаційного спору у справі.
Позивач, який є юридичною особою, не є та не міг бути членом Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" та отримати майновий пай при приватизації цього підприємства.
Відносини, з яких виник спір, не є відносинами щодо приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", оскільки розпаювання майна цього підприємства вже здійснено, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, які наявні в матеріалах справи.
В даному випадку позивач звернувся до господарського суду з позовом про захист своїх прав, пов'язаних з наступним набуттям ним права власності на майнові паї, придбані ним на підставі договорів купівлі-продажу майнового паю внаслідок їх викупу у власників майнових паїв Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", яким за рішенням загальних зборів співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", що відбулись 25.01.2010 року, майно, про визнання права власності на яке позивачем подано позов, було виділене в натурі, а за актом приймання-передавання власного майна шістдесят одного співвласника майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" від 29 січня 2010 року це майно, як майно, що належить зазначеним співвласникам вже на праві приватної власності передано позивачу.
Апеляційний господарський суд не вбачає у даному спорі і наявності корпоративних відносин між позивачем та відповідачем, оскільки такими є спори між юридичними особами та їх учасниками (позивач не має жодних корпоративних прав по відношенню до відповідача, не є його учасником), а також між учасниками юридичної особи (позивач та відповідач не мають корпоративних прав і щодо Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", оскільки останнє, як зазначено вище припинено, окрім того, позивач ніколи не був учасником Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко").
Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 ст. 167 ГК України).
За наведеного, оскільки даний спір не є спором щодо приватизації майна та не є спором, що виник з корпоративних відносин, а відповідачем у справі є фізична особа, за характером спірних правовідносин спір за поданою позовною заявою з урахуванням суб'єктного складу учасників спору не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тобто справа не підвідомча господарським судам України. Спір, що виник, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на зазначене, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилання в протоколі загальних зборів співвласників майна в спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" від 25.01.2010 року на те, що ці збори проводяться з метою подальшої приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", що передбачено наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України № 78/0319-92 від 02.10.1992 року, "Методичними рекомендаціями по приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств" та Указом Президента України № 774/2002 від 27.08.2002 року "Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення", не спростовують встановлених обставин, на підставі яких колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не є спором щодо приватизації майна.
Оскільки апеляційний господарський суд вбачає підстави для припинення провадження у справі, судом не досліджується правомірність виділення співвласникам майна у спільній частковій власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко" спірного майна в натурі.
Відмова Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у відкритті провадження за позовною заявою Приватного підприємства "Агрофірма "Старт" до ОСОБА_2 про визнання права власності (ухвала від 15.03.2016 року у справі № 185/2435/16-ц, а.с. 14, т. 1) з посиланням на ті обставини, що даний спір є корпоративним, не оскаржувалась позивачем в апеляційному порядку. Окрім того, вказана ухвала не встановлює жодних обставин, які були б преюдиціальними для вирішення даного спору, а містить лише правову оцінку таких обставин іншим судом.
Відмова місцевим загальним судом у відкритті провадження за поданою позовною заявою з підстав непідвідомчості спору судам цивільної юрисдикції не може мати наслідком безумовне вирішення спору по суті за такою позовною заявою господарським судом за обставин встановлення господарським судом в процесі розгляду спору, що даний спір непідвідомчий господарським судам України.
Щодо наведеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 09.12.2015 року у справі господарського суду Дніпропетровської області № 904/10072/14 за обставин, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за відповідним позовом з тих підстав, що спір пов'язаний зі здійсненням корпоративних правовідносин і не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, Верховний Суд України, надавши оцінку обставинам справи в поєднанні з нормами матеріального та процесуального права, дійшовши висновку, що спір не є корпоративним спором, та скасувавши судові рішення господарських судів попередніх інстанцій, припинив провадження у справі.
Також, пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Отже, у спірних відносинах "суд, встановлений законом" - це суд, який з дотриманням процесуального закону вправі вирішувати спір, тоді як вирішення даного спору в судах господарської юрисдикції призведе до порушення судом його компетенції.
З огляду на наведене вище, апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача у справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне також зазначити, що поданий позивачем позов ґрунтується на обставинах набуття позивачем у власність спірного майна в період приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Шевченко", тобто позивач вважає, що спір у справі є спором щодо приватизації майна. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходить з обставин, що даний спір не є спором щодо приватизації майна, а тому за суб'єктним складом учасників спору не підлягає розгляду господарськими судами. Разом з тим, зважаючи на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року у справі № 185/2435/16-ц про відмову у відкритті провадження за поданою позивачем позовною заявою, судом надана оцінка правовідносин між позивачем та відповідачем щодо можливості віднесення даного спору до спорів, що виникають з корпоративних відносин.
Не підлягає задоволенню клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги у справі у зв'язку з перебуванням у відрядженні його повноважного представника, а також у зв'язку з тим, що директор підприємства не є фахівцем в галузі права, а законодавством надано право на отримання юридичної допомоги та вільного вибору такого фахівця, оскільки причини, з яких позивач просить відкласти розгляд апеляційної скарги, не є поважними причинами неявки його представника у судове засідання.
Наведене узгоджується з положеннями п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Окрім цього, апеляційний господарський суд обмежений процесуальним строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду. Строк розгляду апеляційної скарги у справі продовжувався відповідною ухвалою апеляційного господарського суду; тому відкласти розгляд апеляційної скарги без порушення строків розгляду справи апеляційний господарський суд не має можливості.
У разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1 1 статті 80 ГПК України, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях (п. 5.1. постанови Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма Старт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 року у справі № 904/2482/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 року у справі № 904/2482/16 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Повна постанова складена 08.09.2016 року.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2016 |
Оприлюднено | 14.09.2016 |
Номер документу | 61165627 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні