Рішення

від 08.09.2016 по справі 496/2866/16-ц

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2866/16-ц

Провадження № 2/496/1551/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Мельничук Н.І.

при секретарі - Богдан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа: Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області про визнання рішення недійсним та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №97/Р-ХІ-VII від 19.05.2016 р. «Про відмову гр. ОСОБА_1 у безоплатній передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,237 га, яка розташована за адресою: с. Котовка, вул. Кооперативна, 2-а, Біляївського p-ну Одеської обл.», а також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,237 га, кадастровий номер: 5121080300:03:001:0456, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: с. Котовка, вул. Кооперативна, 2-а, Біляївського району Одеської області. При цьому площа земельної ділянки не виходить за межі встановлених статтею 121 ЗК України нормам безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, а її цільове призначення відповідає категорії земель, які можуть безоплатно передаватись у власність громадянам.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона одночасно являється орендарем спірної земельної ділянки, власником нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, а також особою, яка відповідно до положень Земельного кодексу України має право на безоплатне отримання у власність спірної земельної ділянки.

Позивач вважає, що перебування спірної земельної ділянки у її користуванні, відповідно до укладеного з відповідачем договору оренди, не є перешкодою для її приватизації, оскільки поєднання в одній особі власника і користувача земельної ділянки вимогам законодавства не суперечить та є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки.

Крім того, позивач наполягає, що у задоволенні поданої нею до Августівської сільської ради заяви про безоплатну передачу земельної ділянки від 15.03.2016 р. їй відмовлено протиправно, з грубим порушенням вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу. З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає зазначене рішення таким, що підлягає визнанню недійсним, а земельну ділянку такою, що підлягає безоплатній передачі їй у власність шляхом визнання права власності.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог. В своїх запереченнях представник відповідача наполягав на тому, що спірна земельна ділянка надана в оренду для розміщення центру будівництва, дизайну та естетики. На думку представника Августівської сільської ради, в Земельному кодексі України не передбачено відповідної норми для передачі земельної ділянки безоплатно у власність з таким цільовим використанням. Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 в якості фізичної особи, а не суб'єкта господарювання, не набула права користування та права власності на земельну ділянку, оскільки в даному випадку ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 121 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають. Крім того, посилається на те, що чинний Земельний кодекс України визначає правові відносини, способи та порядок саме придбання громадянами і юридичними особами земельних ділянок у власність.

Представник Августівської сільської ради наполягав на тому, що ОСОБА_1 має право придбати спірну земельну ділянку, а не отримати її у власність безкоштовно. На думку представника відповідача, оскаржуване рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №97/Р-ХІ-VII від 19.05.2016 р. являється законним, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити. У додаткових поясненнях до заперечень представник Августівської сільської ради посилається на неможливість передачі спірної земельної ділянки у власність позивачу у зв'язку з рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2014р. по справі №916/279/14, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2015 р., що залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016р., рішенням Господарського суду Одеської області від 05.04.2016 р., що залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 р.

Предстаник третьої особи до судового засідання не з`явився про причини не явки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників справи вважає, щопозовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено та вбачається із договору оренди землі, укладеного 14 лютого 2007 року між Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, останній передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,237 га, кадастровий номер: 5121080300:03:001:0456, яка знаходиться в с. Котовка, вул. Степова, 22-а, Біляївського p-ну Одеської області, для розміщення центру будівництва, дизайну та естетики, з правом спорудження на ній капітальних будівель та споруд. Договір зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 16.02.2007 за № 04.07.516.00001 й того ж дня земельну ділянку передано позивачу в натурі.

У зв'язку зі здійсненням Августівською сільською радою перейменування вулиць та упорядкуванням нумерації житлових будинків в с. Котовка адреса Земельної ділянки змінилась з «вул. Степова, 22-а» на «вул. Кооперативна, 2-а».

Користуючись земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення та виду використання фізична особа-підприємець ОСОБА_1 збудувала комплекс господарських будівель та споруджень, у яких здійснюється її підприємницька діяльність з найменуванням: „Центр будівництва, дизайну та естетикиВ» , розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, с.Котовка, вул. Кооперативна, 2-а. На підставі Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2007р., ОСОБА_1, в якості фізичної особи, стала власником зазначеного комплексу господарських будівель та споруджень.

15 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області з проханням передати їй безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,237 га, кадастровий номер: 5121080300:03:001:0456, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: с.Котовка, Біляївського району Одеської області, вул. Кооперативна, 2-а, в якій вказала, що своїм правом щодо безоплатного отримання земельної ділянки раніше не користувалася й не заперечує проти припинення договору оренди зазначеної земельної ділянки у зв'язку з поєднанням в одній особі власника та користувача земельної ділянки.

Листом - відповіддю № 300/02-13 від 30.05.2016 року, за підписом Голови Августівської сільської ради ОСОБА_2 на адвокатський запит представника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, було повідомлено про прийняття сесією Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області рішення № 97/Р - XI - VII «Про відмову гр. ОСОБА_1 у безоплатній передачі у власність земельної ділянки».

При цьому наявну в оскаржуваному рішенні відмову у безоплатній передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області обґрунтовує відсутністю в Земельному кодексі України відповідної норми для передачі земельної ділянки безоплатно у власність з цільовим використанням спірної земельної ділянки «Для розміщення центру будівництва, дизайну та естетики». Також відмову мотивовано тим, що громадяни та юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки із земель державної і комунальної власності залежно від цільового призначення земельної ділянки.

Однак з такими висновками суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в с. Котовка Біляївського району Одеської області.

Відповідно до положень п. г) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Таким чином, розмір спірної земельної ділянки відповідає встановленим статтею 121 Земельного кодексу України нормативам безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5103117732016 від 04.07.2016 р. вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель «Землі житлової та громадської забудови», цільове призначення - В.03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», вид використання - для розміщення центру будівництва, дизайну та естетики земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на вид використання земельної ділянки - «Розміщення центру будівництва, дизайну та естетики» не створює підстав для відмови у безоплатному наданні земельної ділянки у власність, оскільки вид використання в межах категорії земель «Землі житлової та громадської забудови» визначається її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених використанням земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. При цьому необхідність зміни виду цільового призначення в межах категорії земель «Землі житлової та громадської забудови» з В.03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на одне з видів цільового призначення, визначених Секцією 02 (підрозділи 02.01 - 02.08) Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548, також не являється перешкодою для безоплатної передачі спірної земельної ділянки у власність, оскільки не потребує окремого рішення власника земельної ділянки та здійснюється за проектами землеустрою щодо її відведення, тобто вже в процесі безоплатного надання земельної ділянки у власність та в порядку визначеному ч. 1 ст. 20, ст. 118 Земельного кодексу України. Таким чином, в розумінні ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, категорія земель, до якої відноситься спірна земельна ділянка, а саме «Землі житлової та громадської забудови» відповідає вимогам щодо безоплатної передачі такої земельної ділянки у власність позивача.

Водночас, абзацом першим ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Визначений в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним й розширеному тлумаченню не підлягає. Проте в оскаржуваному Рішенні сесії Августівської сільської ради - №97/Р-ХІ-VII від 19.05.2016 р. «Про відмову гр. ОСОБА_1 у безоплатній передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,237 га, яка розташована за адресою: с. Котовка, вул.. Кооперативна, 2-а, Біляївського p-ну Одеської обл.» відсутні документально підтверджені посилання на наявність визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України обставин, що є підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, відсутні документально підтверджені посилання на невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні представник відповідача також не надав доказів, якими підтверджується наявність передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України обставин, що могли бути підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд приймає до уваги доводи представника позивача щодо недійсності оскаржуваного рішення та необхідності визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, вважаючи, що правова позиція позивача ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, яка підтверджена належними та допустимими доказами й не спростована належним чином відповідачем.

Доводи представника відповідача щодо законності оскаржуваного рішення й необхідності відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 суд до уваги не приймає, оскільки вони не узгоджуються з положеннями чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами й спростовані доводами представника позивача.

Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2014 р. по справі №916/279/14, рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2015 р., залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 р., рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2016 р., залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 р., вважаючи, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Водночас предметом спору в дійсній справі являється недійсність оскаржуваного рішення Августівської сільської ради та визнання права власності на земельну ділянку. Встановлені вказаними рішеннями обставини щодо внесення змін до договору оренди, його розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати за користування спірною земельною ділянкою значення для вирішення дійсної справи не мають, оскільки не яким чином не підтверджують доводи та заперечення представника відповідача, стосовно предмету та підстав позову й не спростовують доводи та позовні вимоги позивача. Зазначеними рішеннями не встановлено будь-яких обставин, що можуть мати значення для вирішення дійсної справи.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Згідно ч.3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Згідно п.11 ст.118 Земельного кодексу України разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Також, суд не може погодитись з доводами позивача в частині того, що Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області повинна відшкодування завданих збитків на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 8 088,54 грн., вважаючи, що суду не представлено достатніх доказів завданої шкоди.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів і встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позивачем надано суду докази, які підтверджують законність позовних вимог та їх доведеність, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 377 ЦК України, ст.ст. 12, 116, 118, 120, 121, 122 Земельного Кодексу України, ст.31 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа: Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області про визнання рішення недійсним та визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення сесії Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №97/Р-ХІ-VII від 19.05.2016 р. «Про відмову гр. ОСОБА_1 у безоплатній передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,237 га, яка розташована за адресою: с. Котовка, вул. Кооперативна, 2-а, Біляївського p-ну Одеської обл.».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,237 га, кадастровий номер: 5121080300:03:001:0456, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: с. Котовка, вул. Кооперативна, 2-а, Біляївського району Одеської області.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мельничук Н.І.