Ухвала
від 05.09.2016 по справі 820/2351/16
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 р.Справа № 820/2351/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р. по справі № 820/2351/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група "МЕГА СІТІ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна група «МЕГА СІТІ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.01.2016 року №0001061502.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що приймаючи спірне податкове повідомлення- рішення контролюючий орган дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, саме тому податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.01.2016 року №0001061502 підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна група «МЕГА СІТІ» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.01.2016 року № 0001061502.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що головним державним ревізором-інспектором відділу відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області Івановою Іриною Володимирівною, на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V та в порядку ст. 75, ст. 76 та ст. 86 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна група «МЕГА СІТІ» у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2015 року.

Результати перевірки викладені в акті №1446/20-33-15-02-07/34758276 від 18.12.2015 року (а.с. 10-13). За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено:

- порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18) за жовтень 2015 року на суму ПДВ 16666,67 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) за жовтень 2015 року на суму ПДВ 16666,67 грн. (а.с. 12-13).

Не погоджуючись із висновками акту позивач надав скаргу, проте за результатами її розгляду ДФС України прийнято рішення від 15.04.2016 року, яким висновки акту перевірки від 18.12.2015 року залишені без змін (а.с. 28-31).

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001061502 від 29.01.2016 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16667 грн. (а.с. 9).

Так, підставою для встановлення вказаних висновків та винесення спірного повідомлення-рішення є той факт, що позивачем не включено до складу податкових зобов'язань за жовтень 2015 року по контрагенту Приватне виробничо-комерційне підприємство «Базис» суму ПДВ у розмірі 16666,67 грн. по податковій накладній №334 від 26.10.2015 року, яка зареєстрована згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у Єдиному реєстрі податкових накладних в п'ятнадцятиденний термін, а саме: 06.11.2015 року.

Судом розглядом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна група «МЕГА СІТІ» було складено податкову накладну № 134 від 26.10.2015 року по контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Базис Профнастил» (код ЄДРПОУ 39909722) на суму ПДВ у розмірі 16666,67 грн. та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 13.11.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті технічної помилки Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна група «МЕГА СІТІ» помилково складено податкову накладну № 334 від 26.10.2015 року по контрагенту Приватному виробничо-комерційному підприємству «Базис» (код ЄДРПОУ 30548681) суму ПДВ у розмірі 16666,67 грн. та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 06.11.2015 року.

У зв'язку із виявленням вказаної помилки, позивачем складено розрахунок № 453 від 31.10.2015 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №334 від 26.10.2015 року по контрагенту Приватному виробничо-комерційному підприємству «Базис» (код ЄДРПОУ 30548681) на суму ПДВ у розмірі 16666,67 грн. та зареєстровано 13.11.2015 року, проте посадові особи зазначеного контрагента відмовились від реєстрації коригування у зв'язку з відсутністю між підприємствами господарських відносин.

Факт господарських відносин (або зарахування коштів, або відвантаження товарів) з контрагентом Приватним виробничо-комерційним підприємством «Базис» (код ЄДРПОУ 30548681) у жовтні 2015 року відсутній.

Таким чином, позивач, скористався правом на досудове врегулювання спору, однак його вимоги не були задоволені, у зв'язку з чим, оскаржив податкове повідомлення-рішення від 29.01.2016 року № 0001061502 до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для справи, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положення п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Виходячи з норм п. 187.1 Податкового кодексу України підставою для складання податкової накладної (виникнення податкових зобов'язань) є або зарахування коштів, або відвантаження товарів.

Отже, жодна умова не виконується (відсутнє або зарахування коштів, або відвантаження товарів), а відтак відсутній обов'язок скласти податкову накладну. В свою чергу відсутність обов'язку скласти податкову накладну викликає відсутність обов'язку її реєстрації та заповнення її обов'язкових реквізитів.

Крім того, в силу приписів п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України платник податків не має права формувати показники податкової звітності, на підставі даних не підтверджених документами.

Отже є всі підстави не включати таку податкову накладну до складу податкових зобов'язань у декларації за звітній період та не виключати її з Єдиного реєстру податкових накладних.

Також, положеннями п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних і надати покупцю на його вимогу.

При цьому пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, в тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, до податкової накладної складається розрахунок коригування.

Механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, звірка даних, які містяться у виданих платникам ПДВ - одержувачам (покупцям) товарів/послуг податкової накладної та/або розрахунку коригування, з відомостями, що містяться в ЄРПН, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246).

Враховуючи той факт, що здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або оплати відсутнє, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Базис» (код ЄДРПОУ 30548681) не може виписати розрахунок коригування. Таким чином, така податкова накладна, у разі її реєстрації в ЄРПН, виключенню з ЄРПН не підлягає.

Слід зазначити, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з втратою чинності Наказу Міністерства Фінансів України від 23.09.2014 року №966 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» 21.01.2016 року, прийнято Наказ Мінфіну від 28.01.2016 року № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», відповідно до п.п. 1 та 2 п. З розділу V, якого встановлено, що у розділі І «Податкові зобов'язання» у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та значення терміна «постачання послуг» відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу;

У рядку 1.1 декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.

До рядка 1.1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

До рядка 1.2 декларації включаються оподатковувані за ставкою 7 % обсяги постачання товарів, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

При заповненні рядка 1.1 та/або рядка 1.2 обов'язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку факт передачі права на розпоряджання товарами, зокрема, продажу відсутній та в силу вказаних положень у позивача відсутній обов'язок визначити свої податкові зобов'язання, як того вимагає податковий орган.

Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції відносно того, що твердження контролюючого органу про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна група «МЕГА СІТІ» позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18) за жовтень 2015 року на суму ПДВ 16666,67 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) за жовтень 2015 року на суму ПДВ 16666,67 грн. не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 року по справі № 820/2351/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р. по справі № 820/2351/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Науки, 9, код ЄДРПОУ 39259805) судовий збір у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 коп до спеціального фонду Державного бюджету України: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999628, банк - ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО - 851011, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 09.09.2016 р.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.09.2016
Оприлюднено13.09.2016
Номер документу61193773
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/2351/16

Ухвала від 29.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 16.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 28.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 22.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 07.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 05.09.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Старостін В.В.

Ухвала від 05.09.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Старостін В.В.

Ухвала від 29.07.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Старостін В.В.

Ухвала від 08.07.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Старостін В.В.

Постанова від 09.06.2016

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Мельников Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні