У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/604/16
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
07 вересня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НСВ" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НСВ" про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НСВ", у якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 597311,05 грн. із рахунків платника податків у банківських установах та за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НСВ" (код ЄДРПОУ 38701710) за податковим боргом у розмірі 597311 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч триста одинадцять) грн. 05 коп. з рахунків платника податків у банківських установах та за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що згідно даних позивача, станом на 21.12.2015 року за TOB "НСВ" рахується заборгованість 597311,05 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості та розрахунком позовних вимог, що знаходяться в матеріалах справи.
Вказана заборгованість, виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкових повідомлень-рішень від 14.02.2015 року форми "Р": №000007/22-01-22-06 за платежем "ввізне мито" 4172,96 грн., №000008/22-01-22-06 за платежем по податку на додану вартість 106506,79 грн., №000009/22-01-22-06 за платежем по акцизному податку 486631,30 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались ТОВ "НСВ" в судовому порядку. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 року у справі 822/1664/15 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "НСВ" та залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ "НСВ" до ГУ ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 14.02.2015 року №000007/22-01-22-06, №000008/22-01-22-06, №000009/22-01-22-06 у зв'язку з не правильним декларуванням ТОВ "НСВ" митної вартості імпортованих товарів.
У зв’язку із несплатою податкового боргу в добровільному порядку, позивачем звернувся до суду з адміністартвним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкової заборгованості є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп.14.1.175, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
П.56.11 ст.56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Кодексу).
Крім того, на момент розгляду справи судом першої інстанції вказані податкові зобов'язання були узгодженими, відповідач не надав доказів погашення податкового боргу, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України підлягають стягненню.
Згідно зі ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як зазначало вище, вказана заборгованість, виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкових повідомлень-рішень від 14.02.2015 року форми "Р": №000007/22-01-22-06 за платежем "ввізне мито" 4172,96 грн., №000008/22-01-22-06 за платежем по податку на додану вартість 106506,79 грн., №000009/22-01-22-06 за платежем по акцизному податку 486631,30 грн. та були оскаржені в судовому порядку.
Водночас, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 року у справі 822/1664/15 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "НСВ" та залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ "НСВ" до ГУ ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 14.02.2015 року №000007/22-01-22-06, №000008/22-01-22-06, №000009/22-01-22-06 у зв'язку з не правильним декларуванням ТОВ "НСВ" митної вартості імпортованих товарів.
Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про його стягнення в судовому порядку.
Таким чином, на момент апеляційного розгляду справи податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для стягнення боргу, в судовому порядку визнані правомірними, а суми грошового зобов'язання згідно податкових повідомлень - рішень є узгодженою, стала податковим боргом, у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому є підстави для його стягнення .
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НСВ" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2016 |
Оприлюднено | 14.09.2016 |
Номер документу | 61193930 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Драчук Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні