Рішення

від 05.09.2016 по справі 921/382/16-г/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2016 р.Справа № 921/382/16-г/16 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом: Приватного підприємства "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118.

до відповідача: Фермерського господарства "СТЕП", с. Язловець, Бучацький район, Тернопільська область, 48467.

про cтягнення суми попередньої оплати в розмірі 6641 грн.

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 - уповноважений, довіреність №без номера від 26.08.2015 р.

Відповідача: не з'явився

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу В«Документообіг господарського судуВ» та спеціалізованої програми фіксування відеоконференцій "TrueConf".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 121 172 LC 45933.

Для робочого оригіналу фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер 5255510 RED24044.

Приватне підприємство "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область звернулось до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "СТЕП", с. Язловець, Бучацький район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в сумі 6 641 грн.

В судове засідання представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві адресою відповідача: 48467, Тернопільська область Бучацький район село Язловець ухвалу від 05 липня 2016 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду на 18 липня 2016 року на 10 год 30 хв і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, а також ухвалу від 18 липня 2016 року про відкладення розгляду справи на 05 вересня 2016 року на 10 год. 00 хв.

Повідомлення про вручення поштових відправлень, направлених відповідачу відповідно 05 липня 2016 року та 20 липня 2016 р. та отримані останнім відповідно 13 липня 2016 р. та 28 липня 2016 року, знаходяться в матеріалах справи.

Також відповідач отримав ухвалу суду від 11 липня 2016 року про проведення засідання призначеного на 18 липня 2016 року на 10 год 30 хв в режимі відеоконференції (повідомлення про вручення поштового відправлення направленого відповідачу 12 липня 2016 року та отримано останнім 15 липня 2016 року, знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/382/16-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням постачальником - Фермерським господарством "СТЕП" за договором поставки, укладеним в усній формі зобов'язань щодо поставки товару (сої) на суму перерахованої покупцем - Приватним підприємством "Оліяр" попередньої оплати, внаслідок чого у позивача, відповідно до вимог чинного законодавства, виникло право вимоги до відповідача, зокрема повернення попередньої оплати в сумі 6641 грн.

13.07.2016 року позивачем згідно супровідного листа № без номера від 11.07.2016 року долучено до матеріалів справи копії рахунку-фактури № 35 від 07.04.2015 року за сою, сума до сплати 555000 грн, рахунку-фактури № 35 від 07.04.2015 р., сума до сплати 960000 грн.

Однак, вказані рахунки-фактури не містять відбитків печаток сторін.

Ухвалою суду від 18 липня 2016 року від позивача було витребувано письмові пояснення щодо того, яким чином відповідач направляв позивачу рахунки-фактури та чи містять такі рахунки-фактури відбитки печатки відповідача та оригінали таких рахунків-фактур надати до справи для огляду в судовому засіданні.

На вимогу суду позивач надав Додаткові пояснення № без номера від 17.08.2016 року (вх.№15301 від 22.08.2016) , в яких зазначає, зокрема, що рахунки-фактури були отримані позивачем через електронну пошту без відбитку печатки відповідача, оригіналів відповідач позивачу не надсилав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено передоплату відповідачу за товар, зазначений в рахунках-фактурах :

- згідно платіжного доручення № 271 від 08.04.2015 року - 555000 грн.;

- згідно платіжного доручення № 460 від 04.06.2015 року - 860000 грн;

- згідно платіжного доручення № 3116 від 04.06.2015 року - 100000 грн. (належним чином засвідчені копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Всього позивач перерахував відповідачу в якості передоплати 1515000 грн.

У вказаних платіжних дорученнях зазначено, зокрема призначення платежу: Згідно рах. № 35 від 07.04.2015 за сою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу товар (сою) згідно наступних накладних:

- накладна № 25/2 від 08.04.2015 р. на суму 490435 грн.;

- накладна № 28/2 від 04.06.2015 р. на суму 335320 грн.;

- накладна № 29/2 від 04.06.2015 р. на суму 309922 грн;

- накладна № 30/2 від 04.06.2015 р. на суму 146578 грн (належним чином засвідчені копії накладних знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання позивачем товару підтверджується підписом його повноважного представника на вказаних вище накладних та не заперечується самим позивачем.

Всього відповідачем поставлено товару на суму 1282255 грн.

Відповідачем було повернуто кошти позивачу :

- згідно банківської виписки за 05.06.2015 р. - 181104 грн;

- згідно банківської виписки за 14.07.2015 р. - 45000 грн.

Всього відповідач повернув позивачу кошти на загальну суму 226104 грн.

Таким чином, відповідач не поставив товар (сою) на суму 6641 грн.

Ухвалою суду від 18 липня 2016 року від позивача було витребувано:

-вимога (претензія) позивача до відповідача щодо повернення залишку попередньої оплати та докази направлення її відповідачу(опис вкладення та фіскальний чек; повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек і т.д.);

-письмові пояснення щодо того, чи звертався позивач до відповідача з вимогою (претензією) про повернення залишку попередньої оплати.

Позивач в своїх Додаткових поясненнях № без номера від 17.08.2016 року зазначає, зокрема, що позивач звертався до відповідача із ОСОБА_2 про повернення коштів (залишку попередньої оплати) №24/03-16 від 24.03.2016 року, яка була надіслана 26.03.2016 року та отримана відповідачем 01.04.2016 року.

Так, дійсно 26.03.2016 року позивач направив відповідачу ОСОБА_2 №24/03-16 від 24.03.2016 року про повернення коштів у розмірі 6641 грн у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги (належним чином засвідчена копія ОСОБА_2, опис вкладення у цінний лист із відбитком печатки відділення Укрпошти від 26.03.2016 року, фіскальний чек №8612 від 26.03.2016 року знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач отримав вказану ОСОБА_2, що підтверджується Витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства щодо відстеження поштового відправлення від 16.08.2016 р., який містить інформацію, що відправлення за номером 7901810093520 вручене адресату (одержувачу) особисто 01.04.2016 об'єктом поштового зв'язку Язловець.

Вказану ОСОБА_2 відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Також позивач направив відповідачу ОСОБА_2 №16/05-16 від 16.05.2016 року про поставку товару на суму 6641 грн. у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги (належним чином засвідчена копія ОСОБА_2, опис вкладення у цінний лист із відбитком печатки відділення Укрпошти від 16.05.2016 року, фіскальний чек №5325 від 16.05.2016 року знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач отримав вказану ОСОБА_2, що підтверджується Витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства щодо відстеження поштового відправлення від 23.06.2016 р., який містить інформацію, що відправлення за номером 7901817320840 вручене адресату (одержувачу) особисто 19.05.2016 об'єктом поштового зв'язку Язловець.

Вказану ОСОБА_2 відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У позовній заяві № без номера від 22.06.2016 року Приватне підприємство "Оліяр" стверджує, що між ним та ФГ "СТЕП" (відповідач) було укладено усний договір поставки сої.

Суд критично оцінює твердження позивача, що між сторонами було укладено усний договір поставки з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Як визначається ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В п. 18 р. IV Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення , затвердженого Постановою міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888 (чинна) договори укладаються шляхом складання одного документа, який підписується сторонами, або шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання; договірні відносини можуть бути встановлені також шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами.

Згідно п. 19 даного Положення в договорі повинні обов'язково визначатися номенклатура (асортимент), кількість та якість продукції, строки поставки і ціна. При відсутності даних умов в договорі він вважається неукладеним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав доказів звернення до відповідача з пропозицією (офертою) укласти договір поставки; направлення позивачем (покупцем) замовлення відповідачу (постачальнику) на поставку сої та прийняття відповідачем (почстачальником) такого замовлення до виконання; встановлення договірних відносин шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами.

Як вбачається із наданих позивачем рахунків-фактур № 35 від 07.04.2015 року (555000 грн.), № 35 від 07.04.2015 р. ( 960000 грн.), в них не зазначено асортимент продукції, якість продукції, строки поставки продукції, строки оплати за неї, а відтак, вони не містять всіх істотних умов, необхідних для договору поставки та не можуть вважатися доказами укладення договору поставки між сторонами.

З огляду на наведене, суд вважає, що між сторонами мала місце усна домовленість про купівлю-продаж товару.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ухвалою суду від 18 липня 2016 року від відповідача було витребувано докази поставки товару на суму позову або докази повернення залишку попередньої оплати.

Відповідач вимоги суду не виконав, витребуваних судом доказів до матеріалів справи не надав.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проаналізувавши дане положення Закону суд вважає, що визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2010 року у справі № 42/423.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки товару (сої) на суму перерахованої покупцем - Приватним підприємством "Оліяр" попередньої оплати належним чином не виконав, недопоставив товар (сою) на суму 6641 грн; позивач в силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України звертався до відповідача з ОСОБА_2 № 24/03-16 від 24.03.2016 р. про повернення коштів у розмірі 6641 грн., яку відповідач отримав 01.04.2016 р., а тому строк виконання зобов'язання з повернення відповідачем суми попередньої оплати (6641 грн.) настав (з 09.04.2016 року). Таким чином, правомірними є позовні вимоги та такі, що підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "СТЕП", с. Язловець, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21144275 на користь Приватного підприємства "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 32461721:

-6641 грн -сума попередньої оплати;

-1378 грн. 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено: 09 вересня 2016 року

Суддя С.О. Хома