Постанова

від 06.09.2016 по справі 815/218/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/218/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника позивача - Авершина А.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУ ДЖЕСТ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУ ДЖЕСТ", в якій позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000982203 від 21.08.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ " ТУ ДЖЕСТ" вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність в його діях порушень пп 1.14.1.36 п.14.1, пп.14.1.27. п.14.1 ст.14, п.44.1. ст.44 Податкового Кодексу України

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 30.06.2015 №35/1153, від 30.06.2015 №001450/1173, від 30.06.2015 № 001701/1154, виданих ДПІ у Приморському районі м.Одеси, та Наказу № 376 від 24.12.2015 посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ту Джест" (скорочена назва ТОВ "Ту Джест") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 15.07.2015 за № 4942/15-53-22-03/38721936 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ту Джест", код за ЄДРПОУ 38721936 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015р.".

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пп.14.1.36.п.14.1, пп 14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток на суму 137 937 грн., у т.ч. по періодам звітності: Рік 2014- 137 937 грн.

На підставі акту перевірки від 15.07.2015 за № 4942/15-53-22-03/38721936 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000982203 від 21.08.2015 року.

Посилаючись на протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

При вирішенні питання по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Підставою для висновку про заниження податку на прибуток на суму 137 937 грн., у т.ч. по періодам звітності: Рік 2014- 137 937 грн. згідно Акту перевірки було те, що перевіркою порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 встановлено, що ТОВ "Ту Джест" (Позичальник) укладено договір позики від 30.04.2014 №2/14 з нерезидентом "TRANS TRADE RK SA" (Позикодавець,). Предмет договору: Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику позику в розмірі 5 000 000,00 дол. США, а Позичальник зобов'язується повернути Позичальнику позику у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування позикою по ставці 11% річних. Позика надається для поповнення обігових коштів в господарській діяльності Позичальника. Позика надається на термін до 30.03.2025 року за графіком перерахунку займу.

Перевіркою було встановлено, що у періоді з 01.01.2014 по 31.03.2015 ТОВ "Ту Джест" не здійснювало погашення позики та не сплачувало відсотків, нарахованих за користування позикою. Станом на 31.03.2015 за ТОВ "Ту Джест" рахується кредиторська заборгованість за позикою у сумі 200 000,00 дол. США за договором позики від 30.04.2014 №2/14.

Також "Ту Джест" укладено договір позики від 15.04.2014 №1/14 з нерезидентом "TRANS TRADE RK SA" (Позикодавець). Предмет договору: Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику позику в розмірі 5 000 000,00 дол. США, а Позичальник зобов'язується повернути Позичальнику позику у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування позикою по ставці 11% річних. Позика надається для поповнення обігових коштів в господарській діяльності Позичальника. Позика надається на термін до 30.03.2025 року.

У періоді з 01.01.2014 по 31.03.2015 ТОВ "Ту Джест" не здійснювало погашення позики та не сплачувало відсотків, нарахованих за користуванням позики. Станом на 31.03.2015 на ТОВ "Ту Джест" рахується кредиторська заборгованість за позикою у сумі 657 000,00 дол. США за договором позики від 15.04.2014 №1/14.

В акті перевірки перевіряючими було встановлено, що за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. ТОВ "Ту Джест" задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 30 084 537 грн. Перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., встановлено його завищення на суму 1 293 431 грн., у т.ч. по періодам звітності: Рік 2014 - 1 293 431 грн.

Перевіркою відображених у рядку 03 Декларацій "інші доходи" показників за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 1 505 515 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив суми отриманих банківських відсотків на поточних рахунках підприємства, позитивне значення курсових різниць. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 в сумі - 1 505 515 грн. на підставі документів, наданих позивачем до перевірки податковим органом було встановлено завищення задекларованих ТОВ "Ту Джест" показників у рядку Декларацій "Інші доходи" (код 03 ІД) на суму 1 293 431 грн., у т.ч. по періодам звітності: 2014 рік - 1 293 431 грн.

На порушення пп.14.1.36.п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ТОВ "Ту Джест" завищено валові доходи на суму 1 293 431 гри., як суму позитивного значення курсової різниці від продажу валюти за договором займа, використаного не у господарській діяльності.

Також перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2014р. по 31.12,2014р. ТОВ "Ту Джест" задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 30 082 538 грн. Згідно акту перевірки перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., було встановлено їх завищення на суму 2 059 750 грн., у т.ч. по періодам звітність: Рік 2014-2 059 750 грн.

Перевіркою, відображених у рядку 06 Декларацій „Інші витрати (сума рядків 06.1 - 06.6)" показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 30 082 538 грн. встановлено, що ТОВ "Ту Джест" відображало наступні показники: виплати на оплату праці, оренда вагонів-хоперів, внески на соціальні заходи, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку, від'ємне значення курсових різниць та інші послуги.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 в сумі 30 082 538 грн. на підставі документів, встановлено завищення задекларованих ТОВ "Ту Джест", показника у рядку 06 Декларацій "Інші витрати" на суму 2 059 750 грн. у т.ч. по періодам звітності: 2014 рік-2 059 750 грн. Тобто на порушення пп.14.1.36.п.14.1, пп 14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України позивачем завищено валові витрати на суму 2 059 750 грн., як суму від'ємного значення курсової різниці від продажу валюти за договором займа, використаного не у господарській діяльності.

Також за період з 01.01.14 по 31.12.14 р. ТОВ "Ту Джест" задекларовано податку на прибуток у сумі 1999 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.14 р. по 31.12.14 встановлено заниження податку на прибуток на суму 137 937 грн.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп.14.1.36.п.14.1, пп 14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток на суму 137 937 грн., у т.ч. по періодам звітності: Рік 2014- 137 937 грн.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ТОВ "Ту Джест" (Позичальник) укладено договір позики від 30.04.2014 №2/14 з нерезидентом "TRANS TRADE RK SA" (Позикодавець, реквізити: RUE du Phone 65 CH-1204 Geneve, Switzerland, Bank Credit Suisse AG Geneva, Acc. CH0504835113736152000), відповідно до умов якого Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику позику в розмірі 5 000 000,00 дол. США, а Позичальник зобов'язується повернути Позичальнику позику у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування позикою по ставці 11% річних. Позика надається для поповнення обігових коштів в господарській діяльності Позичальника. Позика надається на термін до 30.03.2025 року.

Договір позики зареєстровано в Управлінні НБУ в Одеській області за №27 від 22.05.2014 року.

На виконання умов договору позики від 30.04.2014 №2/14 за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 Позикодавцем було надано позику у сумі 200 000,00 дол. США, а саме: 29.05.2014 у сумі 100 000,00 дол. США; 10.06.2014 у сумі 100 000,00 дол. США.

Також, "Ту Джест" укладено договір позики від 15.04.2014 №1/14 з нерезидентом "TRANS TRADE RK SA" (Позикодавець, реквізити: RUE du Phone 65 CH-1204 Geneve, Switzerland, Bank Credit Suisse AG Geneva, Acc. CH05048351 13736152000). Предмет договору: Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику позику в розмірі 5 000 000,00 дол. США, а Позичальник зобов'язується повернути Позичальнику позику у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування позикою по ставці 9% річних. Позика надається для поповнення обігових коштів в господарській діяльності Позичальника. Позика надається на термін до 30.03.2025 року. Договір позики зареєстровано в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області 22.05.2014 за №17813.

На виконання умов договору позики від 15.04.2014 №1/14 за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 Позикодавцем було надано позику у сумі 657 000,00 дол. США, а саме: 28.05.2014 у сумі 337000,00 дол. США; 25.06.2014 у сумі 90 000,00 дол. США; 08.07.2014 у сумі 60 000,00 дол. США; 06.08.2014 у сумі 70 000,00 дол. США; 10.10.2014 у сумі 50 000,00 дол. США; 02.02.2015 у сумі 50 000,00 дол. США.

При цьому позивач не заперечує, що у періоді з 01.01.2014 по 31.03.2015 ТОВ "Ту Джест" не здійснювало погашення позики та не сплачувало відсотків, нарахованих за користування позиченими коштами.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

За приписами пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

При цьому пунктом 138.10 статті 138 ПК України визначено, що до складу інших витрат включаються: пп. 138.10.2 п.138 ст. 138 ПК України - адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством та визначені пп. 138.10.5 п.138 ст. 138 ПК України - фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

В свою чергу, абз.7 пункту 3 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" від 28 квітня 2006 року № 415 передбачено Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями. Із аналізу наведених норм та умов договорів позики укладених між позивачем та з нерезидентом "TRANS TRADE RK SA" вбачається, що витрати позивача на виконання даних угод є не що інше як інші витрати, пов'язані із запозиченнями, які, в свою чергу, пов'язані із господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не досліджувалося питання валютної різниці яка існувала на момент укладення договору позики та моментом проведення перевірки позивача.

Судом першої інстанції також не взято до уваги, що позивачем задекларовано суму витрат у гривневому еквіваленті а момент укладення договору.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736 (далі - Положення (стандарт) 21). Відповідно до пункту 2 Положення (стандарту) 21, його норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 Положення (стандарту) 21, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Відповідно до приписів пункту 6 Положення (стандарту) 21, сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

При цьому, як встановлено підпунктом 15.1 пункту 15 Положення (стандарту) 21, сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду наводиться у примітках до фінансової звітності.

Судом першої інстанції не досліджено питання щодо виконання Посложення ( стандарту) 21, та не досліджено, чи включено позивачем суму курсової різниці у витрати в звітному періоді що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Отже, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням ст.ст.11,162 КАС України та на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає, що постановлене рішення підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року - зкасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУ ДЖЕСТ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 08 серпня 2016 року

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.