Ухвала

від 09.09.2016 по справі 400/1623/16-к

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 400/1623/16-к

Провадження № 1-кс/400/139/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 рокусмт.Петрове

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 з участю прокурора Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , та слідчого СВ ПетрівськогоВП Долинського ВП ГУНП України в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ ПетрівськогоВП Долинського ВП ГУНП України в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015120260000009 від 01.07.2015 року про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВПетрівськогоВП Долинського ВП ГУНП України в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про арешт майна мотивуючи тим, що службовими особами СВК «Агрофірма Маріампольська», в порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, знаючи про відсутність у них відповідних правових підстав, самовільно зайнято земельні ділянки державної власності, розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, які засіяно зерновими та соняшниковими сільськогосподарськими культурами.

На підставі вище викладеного 01.07.2015 року прокуратурою Петрівського району Кіровоградської області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, розслідування якого доручено СВ Петрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02.07.2015 року задоволено позов прокурора Петрівського району до ГУ Держземагенства у Петрівському районі, ОСОБА_5 про визначення недійсними наказів та договорів оренди землі та повернення у володіння держави земельних ділянок загальною площею 279,149 га ріллі (земельні ділянки кадастровий номер №3524983100:02:000:9055 площею 151,1959 га ріллі, кадастровий номер №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га ріллі, кадастровий номер №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га ріллі), розташованих на території Луганської сільської ради. Дане рішення залишено в силі ухвалою Вищого спеціального суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.12.2015 року та постановою Верховного Суду України від 18.05.2016 року.

Згідно інформаційної довідки з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.09.2016 року встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами №3524983100:02:000:9055 площею 151,1959 га, №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га, №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га на праві власності належать державі та перебувають у віданні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та в оренду нікому не передані.

01.09.2016 року було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером №3524983100:02:000:9055 площею 151,1959 га. В ході якого встановлено, що вище вказана земельна ділянка є обробленою, а саме зораною .

01.09.2016 року було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га. В ході якого встановлено, що на вище вказаній земельній ділянці посіяно та вирощується сільськогосподарська культура соняшник.

01.09.2016 року було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га. В ході якого встановлено, що на вище вказаній земельній ділянці посіяно та вирощується сільськогосподарська культура соняшник.

05.09.2016 року було оглянуто оптичний диск із аудіо записом проведення допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12015120260000317 від 18.06.2015 року. В ході огляду було встановлено, що свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець с. Луганка Петрівського району Кіровоградської області, працюючий в СВК «АФ «Маріампольська»», повідомив, що в травні місяці 2014 року ОСОБА_5 , прибув на 3 (три) земельні ділянки розташовані на території Луганської сільської ради, при в`їзді до с. Луганка Петрівського району Кіровоградської області, для того щоб посіяти сояшник. Після чого про дані події дізналися працівники СВК «АФ «Маріампольська»», в тому числі і голова правління ОСОБА_7 та поїхали до сільсько-господарської техніки ОСОБА_5 , які здійснювали посів сояшнику та в подальшому заблокували сільськогосподарську техніку, мотивуючи, що дані земельні ділянки належать СВК «АФ «Маріампольська»». Потім в березні місяці 2015 року ОСОБА_5 знову приїхав на земельні ділянки, які розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, щоб їх обробити та говорив, що земельні ділянки належать йому та йде судовий розгляд, але працівники СВК «АФ Маріампольська» не дали нічого йому зробити. Також ОСОБА_8 повідомив, що навесні 2016 року два поля засіяні сояшником працівниками СВК «АФ Маріампольська», та зі слів працівників СВК «АФ Маріампольська» дозвіл на використання земель надав голова Луганської сільської ради голові правління СВК «АФ Маріампольська» ОСОБА_7 .

У зв?язку із заначеними обставинами постановою слідчого від 07.09.2016 кримінальне провадження перекваліфіковано на ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене групою осіб.

Вище викладене свідчать про те, що СВК «АФ Маріампольська» внаслідок протиправних дій керівника ОСОБА_7 , самостійно, без документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування або оренди земельних ділянок приступило до фактичного використання, з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1ст.116 Земельного кодексу України).

Відповідно дост.125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою відповідної затвердженої Кабінетом Міністрів України форми; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно дост.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Згідно ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Таким чином, оскільки власником земельних ділянок є держава, а СВК «Агрофірма «Маріампольська» та її службові особи не мають правових підстав для користування вказаними земельними ділянками, то право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію належить також державі.

Згідно ч.1 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які, зокрема, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином вище вказані земельні ділянки є предметом посягання та речовими доказами, які містять відомості про обставини вчинення злочину, а їх подальший обробіток може призвести до втрат доказової інформації, а засіяні на двох земельних ділянках посіви соняшника одночасно мають статус речового доказу та предметів, які підлягають спеціальній конфіскації, оскільки є одержаними внаслідок вчинення злочину та є предметом злочину.

При цьому, незастосування арешту призведе до втрати земельними ділянками доказової бази та утруднить або й зробить неможливим застосування спеціальної конфіскації через збір врожаю та реалізацію насіння соняшника.

Підтвердженням цього є протокол огляду земельної ділянки №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га, який свідчить про збір врожаю з посівів соняшника на вказаній земельній ділянці.

Оскільки земельні ділянки та посіви соняшника тимчасово не вилучались, у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання може бути розглянуте без участі представника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, слідчого, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Службовими особами СВК «Агрофірма Маріампольська», в порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, знаючи про відсутність у них відповідних правових підстав, самовільно зайнято земельні ділянки державної власності, розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, які засіяно зерновими та соняшниковими сільськогосподарськими культурами.

На підставі вище викладеного 01.07.2015 року прокуратурою Петрівського району Кіровоградської області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, розслідування якого доручено СВ Петрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02.07.2015 року задоволено позов прокурора Петрівського району до ГУ Держземагенства у Петрівському районі, ОСОБА_5 про визначення недійсними наказів та договорів оренди землі та повернення у володіння держави земельних ділянок загальною площею 279,149 га ріллі (земельні ділянки кадастровий номер №3524983100:02:000:9055 площею 151,1959 га ріллі, кадастровий номер №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га ріллі, кадастровий номер №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га ріллі), розташованих на території Луганської сільської ради. Дане рішення залишено в силі ухвалою Вищого спеціального суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.12.2015 року та постановою Верховного Суду України від 18.05.2016 року.

Згідно інформаційної довідки з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.09.2016 року встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами №3524983100:02:000:9055 площею 151,1959 га, №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га, №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га на праві власності належать державі та перебувають у віданні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та в оренду нікому не передані.

01.09.2016 року було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером №3524983100:02:000:9055 площею 151,1959 га. В ході якого встановлено, що вище вказана земельна ділянка є обробленою, а саме зораною .

01.09.2016 року було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га. В ході якого встановлено, що на вище вказаній земельній ділянці посіяно та вирощується сільськогосподарська культура соняшник.

01.09.2016 року було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га. В ході якого встановлено, що на вище вказаній земельній ділянці посіяно та вирощується сільськогосподарська культура соняшник.

05.09.2016 року було оглянуто оптичний диск із аудіо записом проведення допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12015120260000317 від 18.06.2015 року. В ході огляду було встановлено, що свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець с. Луганка Петрівського району Кіровоградської області, працюючий в СВК «АФ «Маріампольська»», повідомив, що в травні місяці 2014 року ОСОБА_5 , прибув на 3 (три) земельні ділянки розташовані на території Луганської сільської ради, при в`їзді до с. Луганка Петрівського району Кіровоградської області, для того щоб посіяти сояшник. Після чого про дані події дізналися працівники СВК «АФ «Маріампольська»», в тому числі і голова правління ОСОБА_7 та поїхали до сільсько-господарської техніки ОСОБА_5 , які здійснювали посів сояшнику та в подальшому заблокували сільськогосподарську техніку, мотивуючи, що дані земельні ділянки належать СВК «АФ «Маріампольська»». Потім в березні місяці 2015 року ОСОБА_5 знову приїхав на земельні ділянки, які розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, щоб їх обробити та говорив, що земельні ділянки належать йому та йде судовий розгляд, але працівники СВК «АФ Маріампольська» не дали нічого йому зробити. Також ОСОБА_8 повідомив, що навесні 2016 року два поля засіяні сояшником працівниками СВК «АФ Маріампольська», та зі слів працівників СВК «АФ Маріампольська» дозвіл на використання земель надав голова Луганської сільської ради голові правління СВК «АФ Маріампольська» ОСОБА_7 .

У зв?язку із заначеними обставинами постановою слідчого від 07.09.2016 кримінальне провадження перекваліфіковано на ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене групою осіб.

Вище викладене свідчать про те, що СВК «АФ Маріампольська» внаслідок протиправних дій керівника ОСОБА_7 , самостійно, без документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування або оренди земельних ділянок приступило до фактичного використання, з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1ст.116 Земельного кодексу України).

Відповідно дост.125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою відповідної затвердженої Кабінетом Міністрів України форми; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно дост.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Згідно ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Таким чином, оскільки власником земельних ділянок є держава, а СВК «Агрофірма «Маріампольська» та її службові особи не мають правових підстав для користування вказаними земельними ділянками, то право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію належить також державі.

Згідно ч.1 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які, зокрема, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином вище вказані земельні ділянки є предметом посягання та речовими доказами, які містять відомості про обставини вчинення злочину, а їх подальший обробіток може призвести до втрат доказової інформації, а засіяні на двох земельних ділянках посіви соняшника одночасно мають статус речового доказу та предметів, які підлягають спеціальній конфіскації, оскільки є одержаними внаслідок вчинення злочину та є предметом злочину.

При цьому, незастосування арешту призведе до втрати земельними ділянками доказової бази та утруднить або й зробить неможливим застосування спеціальної конфіскації через збір врожаю та реалізацію насіння соняшника.

Підтвердженням цього є протокол огляду земельної ділянки №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га, який свідчить про збір врожаю з посівів соняшника на вказаній земельній ділянці.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Окрім того, згідно з положеннями ч.4 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Виходячи з наведеного, вище вказані земельні ділянки є предметом посягання та речовими доказами, які містять відомості про обставини вчинення злочину, а їх подальший обробіток може призвести до втрат доказової інформації, а засіяні на двох земельних ділянках посіви соняшника одночасно мають статус речового доказу та предметів, які підлягають спеціальній конфіскації, оскільки є одержаними внаслідок вчинення злочину та є предметом злочину , а тому клопотання слід задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ПетрівськогоВП Долинського ВП ГУНП України в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони на розпорядження та користування будь-яким чином земельними ділянками державної власності із земель сільськогосподарського призначення (рілля) кадастрові номери №3524983100:02:000:9055 площею 151,1959 га, №3524983100:02:000:9053 площею 69,7874 га та земельної ділянки кадастровий номер №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га, розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Накласти арешт шляхом заборони на розпорядження та збір на наявні посіви соняшника на земельній ділянці державної власності із земель сільськогосподарського призначення (рілля) кадастровий номер №3524983100:02:000:9052 площею 58,1662 га, розташованої на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Про прийняте рішення слідчому повідомити заінтересованих осіб, СВК «Агрофірма Маріампольська», ОСОБА_5 та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 5 днів з часу її проголошення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського райсуду ОСОБА_9