Рішення

від 05.09.2016 по справі 925/839/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа № 925/839/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом комунального підприємства «Місто», Черкаська область, м. Канів, вул. 1-го Травня, 21

до Канівського комунального підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 30

про розірвання договорів на постачання теплової енергії та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор - за посадою,

ОСОБА_2 - адвокат;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 23.08.2016р. до 10:00 год. 05.09.2016р.

Комунальне підприємство «Місто» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до Канівського комунального підприємства теплових мереж з вимогою розірвання договорів №16 та №306 на постачання теплової енергії позивачу, зобов'язати ОСОБА_4 комунальне підприємство теплових мереж у десятиденний строк відключити комунальне підприємство «Місто» від центрального теплопостачання та відшкодування судових витрат. Вимоги обґрунтовані зміною вартості теплопостачання, наявністю альтернативних джерел теплопостачання та відсутністю коштів на оплату централізованого теплопостачання у кошторисі видатків підприємства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просять позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив та вказав, що позивач не звертався до нього з заявами про відключення від мереж теплопостачання. Розірвати угоди та бути приєднаними до мереж централізованого опалення неможливо.

Сторонам надавався час для позасудового врегулювання спору.

На запитання головуючого представники сторін заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

01.10.2015р. між Комунальним підприємством теплових мереж (Постачальником - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту та комунальним підприємством «Місто» (Споживачем - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №16 постачання теплової енергії (далі - ОСОБА_6 №16, а.с. 32-34), за умовами якого Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з постачання теплової енергії (ДК 016-2010-35.30.1), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором (п. 1 Договору №16).

Відповідно до п. 33 Договору №16 відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України цей договір укладається на період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року і набирає чинності з дня його укладення. ОСОБА_6 вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією з сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Дія договору припинена за закінченням його строку.

20.01.2016р. між Комунальним підприємством теплових мереж (Постачальником - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту та комунальним підприємством «Місто» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №306 на постачання теплової енергії (далі - ОСОБА_6 №306, а.с. 35-37), за умовами якого Постачальник зобов'язується у 2016 році здійснити постачання теплової енергії (код Державного класифікатора 016-10-35.30.1), а Покупець прийняти і оплатити теплову енергію (п. 1 Договору №306).

Відповідно до п. 10.1 Договору №306 та ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тому цей ОСОБА_6 набирає чинності з 01 січня 2016 і діє до 31 грудня 2016, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

За доводами представників позивача ОСОБА_6 №16 за своїм змістом не відповідає вимогам типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, форма якого затверджена постановою КМУ від 21.07.2005р. №630 (в редакції постанови КМУ від 03.09.2009р. №933), чим порушені права позивача та вимоги чинного законодавства України, що виражено у відсутності або зміні окремих умов договору №16, які встановлені та затверджені КМУ у формі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

27 квітня 2016р. Кабінет міністрів України своєю постановою №315 вніс зміни до постанови КМУ від 01 жовтня 2015р. №758 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природнього газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціювання ринку природнього газу» за результатами чого з 01 травня 2016р. по 31 березня 2017р. діє гранична роздрібна ціна на природній газ для побутових споживачів у розмірі 6879 грн. за 1 куб.м. Внаслідок підвищення ціни на природній газ, тарифи на теплову енергію підвищились майже у два рази.

Також представники позивача зазначили, що постачання теплової енергії здійснюється лише на окремо стоячу будівлю загальною площею 149,64 кв.м., яка розташована на території комунального підприємства «Місто», тому з метою скорочення витрат на опалення даної будівлі та економії коштів міського бюджету позивач планує перейти на альтернативне джерело опалення, для впровадження якого є технічна можливість від'єднатися від централізованого теплопостачання.

21 квітня 2016р. позивач надіслав відповідачу лист №83 (а.с. 39) з

проханням укласти додаткову угоду №1 до договору №306 від 20.01.2016р. (а.с. 40), в якій пропонувалося пункт 10.1 викласти в новій редакції, зокрема, щодо зменшення строку дії договору.

Позивач вказав, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, неможливістю сплачувати за новими тарифами послуги постачання теплової енергії та небажанням, щоб підприємство потрапило у боргову залежність, 11 травня 2016р. відповідачу були надіслані листи №106 (а.с. 41) та №107 (а.с. 42) з проханням розірвати договори №16 та №306 на постачання теплової енергії у зв'язку з істотними змінами обставин, а саме підвищення тарифів на постачання теплової енергії, що призведе до збільшення ціни договорів.

Відповідач відмовився розривати договір чи вносити в нього зміни з мотивів неприйнятності (а.с. 58).

В запереченні на позов відповідач вказав, що між сторонами укладено договір постачання теплової енергії, а не надання послуг з централізованого опалення, затверджена типова форма договору постачання ((купівлі-продажу) теплової енергії взагалі відсутня, що зазначено в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2015р. №2713/15/61-15 (а.с. 59-60).

Також представник відповідача вказав, що на момент укладання Договору від 20.01.2006р. №306 вартість теплової енергії згідно з встановленими тарифами для потреб інших споживачів становила 1217,34 грн. за 1 Г/кал наразі ж вона не збільшилася, а навпаки зменшилася і становить 1038,34 грн. за 1 Г/кал теплової енергії (а.с. 61).

З доводів представника відповідача вбачається, що з клопотанням про від'єднання мереж від централізованого опалення позивач взагалі не звертався. Наразі мережі позивача залишаються під'єднаними до мереж централізованого опалення відповідача, а отже в розумінні Закону України «Про теплопостачання» він є Споживачем теплової енергії. Статтею 24 вказаного Закону визначено обов'язок споживачів теплової енергії своєчасно укладати договори на постачання теплової енергії з теплопостачальною організацією.

22 серпня 2016р. позивач направив відповідачу лист №170 (а.с. 67), в якому просив в термін до 23.09.2016р. провести відключення тепломережі підприємства за адресою: м. Канів, вул. Енергетиків, 100 (вул. Леніна, 172а) від тепломережі Канівського комунального підприємства теплових мереж зі складанням акту відповідної форми або надати дозвіл на таке відключення та направити представника для підтвердження факту відключення. Лист отриманий відповідачем 22.08.2016р. за вхід.№299.

22 серпня 2016р. відповідач направив позивачу лист №585 (а.с. 68) в якому вказав, що не заперечує проти клопотання позивача та надає дозвіл на проведення робіт по від'єднанню від мереж централізованого опалення приміщень комунального підприємства «Місто», що знаходяться за адресою: м. Канів, вул. Енергетиків, 100. Про завершення робіт відповідач просив повідомити з метою направлення представника для складання акту про від'єднання від мереж централізованого опалення. Також відповідач вказав, що після складання акту про від'єднання від мереж не матиме заперечень щодо розірвання договорів постачання теплової енергії №16 від 01.10.2015р. та №306 від 20.01.2016р. за умови повного виконання всіх зобов'язань, що виникли під час їх дії.

Відповідач надав суду лист №606 від 02.09.2016р. в якому вказав, що станом на 05.09.2016р. комунальне підприємство «Місто» не зверталося до Канівського комунального підприємства теплових мереж з пропозицією укласти договір на виконання робіт з від'єднання від мереж централізованого опалення приміщень, що знаходяться за адресою: м. Канів, вул. Енергетиків, 100. Крім того не надходило повідомлення про виконання таких робіт самостійно, чи іншою організацією. Представник відповідача для складання акту про від'єднання від мереж централізованого опалення зазначених приміщень не запрошувався.

В своєму поясненні до позовної заяви позивач вказав, що використання, споживання, отримання теплової енергії можливе на підставі договору. Тому поки договір не розірваний і не припинив свою дію не можливо приєднатися до мереж, теплопостачання, а також: і від'єднатися. Також враховуючи те, що між КП «Місто» та КПТМ не існує акту балансового розмежування теплових мереж, а також відсутній акт про приєднання до мереж Відповідача, а також враховуючи той факт, що в переліку посад згідно штатного розпису КП «Місто» не має посади та працівників, що мали б право виконувати роботи по відключенню чи від'єднанню від теплових мереж, а тому вимога про зобов'язання ОСОБА_4 комунальне підприємство теплових мереж відключити комунальне підприємство «Місто» від центрального теплопостачання є цілком обґрунтованою.

Крім того п. 7.4 Договору №306 від 20.01.2016р. визначено навіть ряд штрафних санкцій, що застосовуються при втручанні в мережі Постачальника.

Також позивач уточнив позовну вимогу, щодо зобов'язання ОСОБА_4 комунальне підприємство теплових мереж: у десятиденний строк відключити комунальне підприємство «Місто» від центрального теплопостачання, виключивши з речення помилково вказану фразу «у десятиденний строк».

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки енергоносіїв приєднаними мережами на підставі письмових строкових оплатного двосторонніх консенсуальних договорів.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання на ринку послуг та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію.

Суд враховує статус відповідача як природного монополіста в частині централізованого постачання тепла споживачам в м. Канів.

Суд враховує неприпустимість учасника господарських відносин зловживання правом - приписи ст. 13 ЦК України.

Суд враховує наявність технічної можливості від'єднання кінцевого споживача від мереж централізованого теплопостачання, що визнано і відповідачем в судовому засіданні.

За правовою природою договори на постачання теплової енергії №16 від 01.10.2015р. та №306 від 20.01.2016р. є договорами постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, та відповідають вимогам статті 714 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

ОСОБА_6 на постачання теплової енергії №16 від 01.10.2015р. між сторонами припинено за закінченням строку його дії. На момент звернення з позовом спору в цій частині не існувало. В задоволенні цієї вимоги належить відмовити.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що місцева (розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Тобто, зазначеною нормою визначена ще одна обов'язкова ознака споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може буди особа, теплоспоживче обладнання якого (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування, тощо) через тепловий ввод приєднане, або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Враховуючи зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі), до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), в тому числі ОСББ, будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України «Про теплопостачання», зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Враховуючи відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм, зокрема, Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 № 1198 з урахуванням дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, які до інше не встановлено договором або законом. ОСОБА_6 може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України - у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як зазначено у ст. 188 Господарського кодексу України, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України. Суд враховує, що виконання договору №306 від 20.01.2016р. порушує співвідношення майнових інтересів сторін та призведе до необґрунтованих витрат місцевого бюджету на погашення боргів з централізованого теплопостачання комунального підприємства, незважаючи на те, що споживач має право на вибір постачальника послуг та якість наданих послуг.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд вважає доведеними вимоги позивача про розірвання договору №306, тому позов належить задовольнити частково.

Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача ОСОБА_4 комунальне підприємство теплових мереж (м. Канів) вчинити дію - відключити позивача (споживача) комунальне підприємство «Місто» (м. Канів) від своїх мереж централізованого опалення з відповідним документальним оформленням (пломбування входу) та оплатою своїх послуг, оскільки ці дії не охоплюються умовами договору №306 і мають бути виконані за окремою господарською угодою.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь позивача 2756 грн. судового збору за двома немайновими вимогами.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати на майбутнє (з моменту набрання рішенням суду законної сили) договір на постачання теплової енергії №306 від 20.01.2016р., що укладений між ОСОБА_4 комунальним підприємством теплових мереж, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 30, код ЄДРПОУ 02082657

і комунальним підприємством «Місто», Черкаська область, м. Канів, вул. 1-го Травня, 21, код ЄДРПОУ 31423140.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_4 комунальне підприємство теплових мереж, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 30, код ЄДРПОУ 02082657

вчинити дію - відключити позивача (споживача) комунальне підприємство «Місто», Черкаська область, м. Канів, вул. 1-го Травня, 21, код ЄДРПОУ 31423140

від своїх мереж централізованого опалення з відповідним документальним оформленням та оплатою своїх послуг.

Стягнути з Канівського комунального підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 30, код ЄДРПОУ 02082657, номер рахунку в банку невідомий

на користь комунального підприємства «Місто», Черкаська область, м. Канів, вул. 1-го Травня, 21, код ЄДРПОУ 31423140, номер рахунку в банку невідомий

2756,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 09.09.2016р.

Суддя Г.М. Скиба