Постанова

від 07.09.2016 по справі 912/2619/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2016 року Справа № 912/2619/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дмитренко Г.К., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання : Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 27.01.2016 р., представник;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромастер" м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2016 року у справі № 912/2619/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромастер" м. Кіровоград

про стягнення 11 909,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромастер" про стягнення 6 165,00 грн. основного боргу, 616,50 грн. штрафу, 392,20 грн. 3% річних, 4 735,97 грн. індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2016 року (головуючий суддя Наливайко Є.М.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромастер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія 6 165,00грн основного боргу, 4 456,89грн інфляційних втрат, 374 грн. 3% річних, 616,50грн штрафу, 1343,60грн судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару, а саме тари, виконано лише частково, залишок несплаченої суми становить 6 165 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромастер" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, при розгляді справи судом не було в повному обсязі досліджені всі обставини справи.

Зазначає, що при дослідженні письмових документів він виявив факти підробки, а саме: в рядку довіреностей (№ і дата наряду) дописано: «Ю-00001584 від 16.04.2014р.», в таблиці (перелік цінностей, які належать отримати:) дописано рядок наступними словами «Барабан, шт. Два і Шість»; у видаткових накладних: після слів «отримал(а)» стоїть підпис, який відрізняється від підпису ОСОБА_2

Оскільки відповідач не був повідомлений про час і місце судового розгляду, він не мав можливості знати, що позивачем до суду подано підроблені документи, які призвели до винесення незаконного рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а подачу апеляційної скарги розцінює як спробу затягнути виконання законного рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Представник скаржника (відповідача), належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутність представника скаржника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

11.04.2014 року між ТОВ "Південна Промислова Компанія" ( Продавець) та ТОВ "Електромастер" ( Покупець) було укладено Договір поставки № 110401/14 (а.с.13-14).

Відповідно до пункту 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених у даному Договорі і Специфікаціях, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари, визначені у пункті 1.2. Договору (надалі - ОСОБА_3), а Покупець зобов'язується прийняти ОСОБА_3 і сплатити його вартість.

ОСОБА_3: кабельно-провідникова та електротехнічна продукція, тара. Найменування, кількість, одиниці виміру, ціни за одиницю ОСОБА_3, загальна вартість партії ОСОБА_3 визначаються в узгоджених Сторонами Специфікаціях (надалі - Специфікація), що є невід'ємними частинами Договору (пункт 1.2. Договору).

Поставка ОСОБА_3 здійснюється партіями. Додаткові умови поставки (місце і порядок поставки, строк поставки та інші умови) вказуються сторонами у Специфікації (пункт 2.1. Договору).

Ціна ОСОБА_3 сформована в національній валюті України і указується в узгодженій сторонами Специфікації, рахунку-фактурі (пункт 3.1. Договору).

Оплата за кожну партію ОСОБА_3 здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у строки, вказані в узгодженій сторонами Специфікації (пункт 5.1. Договору).

Найменування, кількість і вартість тари вказуються в рахунку та накладній. Тара оплачується у строки, встановлені для оплати продукції і вказані у Специфікації. Продавець має право придбати у Покупця тару, раніше відвантажену з продукцією (пункт 6.3. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами зобов'язань по цьому Договору (пункт 9.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Додатком № 1 до Договору є Специфікація № 1 на загальну суму 910 995 грн, відповідно до якої сторони узгодили поставити товар - ОСОБА_3 10 3*240 в кількості 3,500 км та тару - барабан у кількості 9 штук, умови оплати - 100% передоплата, умови поставки СРТ - склад покупця (відповідно до Інкотермс 2000), строк поставки - 21 день з моменту передоплати і підписання Специфікації з можливістю дострокового виконання замовлення.

11.04.2014 року Продавець виставив рахунок-фактуру № Ю-00001492 на ОСОБА_3 10 3*240 кількістю 3,500 км, вартістю 892 500 грн, 16.04.2014 Продавець виставив рахунок-фактуру № Ю-00001584 на тару - Барабан 20д кількістю 9 штук, вартістю 18495 грн.

11.04.2014 Покупцем здійснено передоплату у розмірі 892 500грн, про що свідчить платіжне доручення № 1129 від 11.04.2014.

Відповідно до видаткової накладної № Ю-00000702 від 17.04.2014 року Продавець поставив кабель ОСОБА_3 10 3*240 кількістю 2,435 км, вартістю 620 925грн, а відповідно до видаткової накладної № Ю-00000703 від 17.04.2014 Продавець поставив тару - барабан 20д кількістю 6 штук, вартістю 12330 грн. Про отримання вказаного товару та тари свідчить підпис уповноваженої довіреністю серії АА № 18 від 15.04.2014 особи Покупця - ОСОБА_2

Платіжним дорученням № 1139 від 18.04.2014 Покупець перерахував на рахунок Продавця 10 275 грн.

12.06.2014 року відбулась наступна поставка ОСОБА_3 та тари: відповідно до видаткової накладної № Ю-00001079 від 12.06.2014 поставлено кабель ОСОБА_3 10 3*240 кількістю 1,065 км, вартістю 271575 грн та відповідно до видаткової накладної № Ю-00001080 від 12.06.2014 поставлено барабан 20д кількістю 2 шт., вартістю 4 110 грн. Отримання такого ОСОБА_3 та тари відбулось повноважною особою Покупця на підставі довіреності серії АА № 65 від 02.06.2014.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань у частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 165,00 грн. основного боргу, 616,50 грн. штрафу, 392,20 грн. 3% річних, 4 735,97 грн. інфляційних втрат, які відповідачем у добровільному порядку не сплачені, що стало причиною звернення позивача з позовом, який є предметом спору у даній справі.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом попередньої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору поставки № 110401/14 від 11.04.2014 року позивач 17.04.2014 року та 12.06.2014 року за вищенаведеними видатковими накладними поставив покупцю товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 908 940 грн., який був прийнятий покупцем, що підтверджується даними накладними, довіреностями, які підписані представниками відповідача і наявні в матеріалах справи (а.с. 18-23).

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечені факти отримання товару за представленими видатковими накладними.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували твердження позивача про виконання ним своїх обов'язків за вищенаведеним договором поставки № 110401/14 від 11.04.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 4 статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відтак у Покупця з моменту отримання ОСОБА_3 виникає обов'язок щодо його оплати у повному обсязі, незважаючи на неповне здійснення попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 ЦК України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач поставлений на його адресу товар оплатив частково та не у встановлений договором строк. А саме, товар поставлено на загальну суму 908 940 грн., а оплата проведена лише в сумі 902 775 грн., несплачений залишок становить 6 165 грн.

Оскільки рахунок-фактура № Ю-00001492 від 11.04.2014 на суму 892 500 грн. виставлений за ОСОБА_3 - ОСОБА_4 10 3*240 і повністю оплачений відповідачем відповідно до платіжного доручення № 1129 від 11.04.2014, про що свідчить також і призначення платежу "Оплата за кабель ОСОБА_4 10 3*240 згідно рах. № Ю-00001492 від 11.04.2014", рахунок - фактура № Ю-00001584 від 16.04.2014 виставлений за тару - Барабан 2д кількістю 9 шт. вартістю 18 495 грн., частково оплачений згідно платіжного доручення № 1139 від 18.04.2014 на суму 10 275 грн. із призначенням платежу "Оплата згідно рах. № Ю-00001584 від 16.04.2014", то господарський суд прийшов до правильного висновку, що відповідач повністю здійснив попередню оплату за ОСОБА_3 і частково - за тару. ОСОБА_3 поставлено на суму 892 500 грн., а тару поставлено на суму 16 440 грн., залишок несплаченої вартості тари складає 6 165 грн.

Таким чином, господарським судом підставно задоволено позовні вимоги про стягнення основної суми боргу у розмірі 6 165 грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальній сумі 392,20 грн. за період з 19.04.2014 року по 01.06.2016 року, інфляційних втрат у розмірі 4 735,97 грн. за період травень 2014 року - травень 2016 року на суму заборгованості 6 165,00 грн., а також 616,50грн штрафу, який розрахований у відповідності до пункту 7.2. Договору.

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості зі сплати штрафу, інфляційних втрат та 3% річних перед позивачем не надано.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням визначеного позивачем періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, прийшла до висновку, що господарський суд правильно задовольнив дані вимоги, здійснивши власний розрахунок 3% річних із суми заборгованості 2 055грн за період 19.04.2014 - 01.06.2016, і їх сума склала 131грн, із суми заборгованості 4 110грн за період 14.06.2014 - 01.06.2016 і їх сума склала 243 грн., загальна сума 3% річних, що підлягають задоволенню господарським склала 374 грн.; а також здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат із суми заборгованості 2 055грн за період травень 2014 року - травень 2016 року, і їх сума склала 1578,99грн, із суми заборгованості 4 110 грн. за період червень 2014 року - травень 2016 року, і їх сума склала 2877,90 грн., загальна сума інфляційних втрат, що підлягають задоволенню склала 4 456,89 грн., оскільки прострочення оплати вартості поставленого товару з боку відповідача мало місце.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, якою відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України є штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у випадку, якщо затримка в оплаті поставленого ОСОБА_3 перевищить 30 днів, Покупець зобов'язаний виплатити Продавцю штраф у розмірі 10% від суми поставленого, але несплаченого ОСОБА_3.

У зв'язку із вказаними нормами чинного законодавства та умовами узгодженого сторонами Договору, господарським судом правомірно стягнуто штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого ОСОБА_3, оскільки період прострочення такої оплати перевищив 30 днів.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про підробку з боку позивача довіреностей на отримання товару, а також підпису ОСОБА_2 у видаткових накладних, з огляду на наступне.

Довіреність - це документ, який видається підприємством - отримувачем товарно-матеріальних цінностей.

Довіреності, які містяться в матеріалах справи були виготовлені відповідачем, чого не заперечує й сам скаржник. В рядку довіреностей (№ і дата наряду) написи : «Ю-00001584 від 16.04.2014р.», в таблиці (перелік цінностей, які належать отримати:) напис «Барабан, шт. Два і Шість» виконано за допомогою технічних засобів роздрукування тексту аналогічно всім іншим написам, що маються у довіреностях, про підробку яких скаржник не зазначає.

Отже, яким чином, підприємство позивача мало можливість підробити довіреності,

видані відповідачем, скаржником не зазначено, та факт підробки матеріалами справи не доведено.

Крім того, за п. 1.2. Договору, визначено товар: кабельна - провідникова та електротехнічна продукція , тара . Найменування, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару визначаються в узгоджених сторонами Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

11 квітня 2014 року між сторонами була підписана специфікація №1 (додаток №1 до договору №110401/14 на поставку ОСОБА_3 10 3x240 у кількості 3,5 км на суму 743 750 грн без ПДВ та барабанів у кількості 9 шт на суму 15 412,50 без ПДВ. Всього сума специфікації склала 910 995,00 гривень з ПДВ.

Отже, поставка тари, а саме: дев'яти барабанів сторонами передбачалась безпосередньо в договорі №110401/14 від 11 квітня 2014 року та специфікації №1 від 11 квітня 2016 року.

Відповідач не оскаржує сам факт підписання сторонами договору та специфікації №1, в яких сторони визначили поставку продукції разом з тарою, в т.ч. 9-ти барабанів (тари).

Таким чином, як вбачається з наведених документів Барабани 20д є тарою. Поставити кабельно-провідникову продукцію без барабанів 20д позивач не мав можливості ні за за яких умов, оскільки кабель ОСОБА_3 10 3x240 існує в намотаному вигляді на барабан (тару). Цей факт повністю спростовує доводи апеляційної скарги.

Як підтверджено матеріалами справи поставка кабелю ОСОБА_3 10 3*240 у кількості 2,435 км була здійснена разом з шістьма барабанами 20д. Це значить, що 2,435 км кабелю було намотано на шість барабанів 20 д. Згідно видаткових накладних №Ю-00000703 та №Ю-00000702 від 17 квітня 2014 року передача товару разом з тарою була здійснена одночасно.

Отже, факт одержання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними, довіреністю серії АА №18 від 15 квітня 2014 року, виданою на ім'я директора ОСОБА_2, платіжним дорученням №1129 від 11 квітня 2014 року, платіжним дорученням №1139 від 18 квітня 2014 року про сплату рахунку-фактури №Ю-00001492 на суму 892500,00 гривень за кабель ОСОБА_3 10 3x240, та платіжним дорученням М1139 від 18 квітня 2014 року про сплату рахунку-фактури №Ю-00001$84 від 16.04.2014 за тару.

Поставка кабелю ОСОБА_3 10 3*240 у кількості 1,065 км була здійснена разом з 2 барабанами 20д. Це значить, що 1,065 км кабелю було намотано на два барабани 20 д. Згідно видаткових накладних №Ю-00001079 та №Ю-00001080 від 12 червня 2014 року передача товару разом з тарою була здійснена одночасно.

Отже, факт одержання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними, довіреністю серії АА №65 від 02 червня 2014 року, виданою на ім'я директора ОСОБА_2, платіжним дорученням №1129 від 11 квітня 2014 року, платіжним дорученням №1139 від 18 квітня 2014 року про сплату рахунку-фактури №Ю-00001492 на суму 892500,00 гривень за кабель ОСОБА_3 10 3x240.

Крім того, 16 квітня 2014 року позивачем відповідачу був виставлений для сплати рахунок-фактура №10-00001584 на суму 18 495,00 гривень за барабани 20д у кількості 9 шт (тару).

18 квітня 2014 року відповідач у якості оплати рахунку-фактури №1584 від 16 квітня 2014 року здійснив платіж на суму 10 275,00 гривень. Так, в платіжному дорученні №1139 від 18 квітня 2014 року у якості призначення платежу ТОВ «Електромастер» зазначило: «оплата згідно рах. №Ю-00001584 від 16.04.2014 р. в т.ч. НДС 20% -1712,50».

Таким чином, часткову оплату за тару відповідач здійснив після поставки, яка мала місце 17 квітня 2014 року.

Отже, тара була передана на підставі двох видаткових накладних по двом довіреностям, які однаково оформлені. В одному випадку відповідачу це не завадило оплатити вартість тари, а в другому відповідач не оплачує та посилається на підроблення довіреності та підпису.

Доводи апеляційної скарги про підроблення підпису ОСОБА_2 на видаткових накладних також є безпідставними, оскільки барабани 18.04.2014 року та 12.06.2014 року передавались разом з кабелем. На видаткових накладних про передачу кабелю та видаткових накладних про передачу барабанів стоять підписи ОСОБА_2, які ідентичні між собою та з підписами від імені ОСОБА_2 на відповідних довіреностях.

Оскільки відповідач не оспорював факт передачі кабелю на суму 892 500,00 грн., який фізично неможливо передати без барабанів, частково оплатив передані барабани, то твердження відповідача про відмінність підписів є надуманими.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань місцевий господарський суд, встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення суми основного боргу, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромастер" м. Кіровоград - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2016 року у справі № 912/2619/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 09.09.2016 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур