Рішення

від 16.04.2007 по справі 5/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16

 16.04.07  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Чернігівської

області

14000,

м. Чернігів,  пр. Миру, 20                                                                                         

Тел. 7-99-18, факс 7-44-62                                                     

  РІШЕННЯ

Іменем

України

«10 »квітня 2007р.                                                                                             

справа № 5/33

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Миргородпромкомплект"

(пр-к

Шишацький,10, м. Миргород, Полтавська область, 37600)

ВІДПОВІДАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Новобиківський цукровий комбінат"

(вул.

30 років Перемоги, 15, с. Новий Биків, Бобровицький район, Чернігівська

область, 17452)

про розторгнення угоди та відшкодування збитків 156

000,00 грн.

                                   Суддя   Соломатін В.Д.

Представники сторін:

позивач:  Івахно

М.Ф. -представник, дов. № 1 від 13.03.2007

відповідач: не з'явився

Позивачем подано позов про

розторгнення угоди та відшкодування з відповідача збитків в сумі 156 000,00

грн., що виникли внаслідок не поставки цукру в кількості 54 тонни.

Позивачем в судовому засіданні

ІНФОРМАЦІЯ_1р. подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої

позивач просить суд розторгнути угоду та стягнути з відповідача боргу в сумі

156 000,00 грн., 5 928,00 грн. індексу інфляції та 1 448,66 грн. 3% річних.

          Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України

позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог,

відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Заява позивача

подана у відповідності до норм чинного законодавства, вона не порушує права та

охоронювані законом інтереси сторін при розгляді справи, а тому приймається

судом до розгляду.

Відповідач був належним чином

повідомлений про час та місце розгляду справи, проте повноважний представник

вдруге не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов не

надав.

Зважаючи  на 

те,  що згідно  до  ст.

22 Господарського  процесуального  кодексу України сторони зобов'язані

добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти

взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати

заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин

справи, неявка представника  

відповідача  у  судове 

засідання,  неподання  відзиву на позов  не 

є  перешкодами для  розгляду 

справи  за  наявними доказами  у 

порядку  ст. 75  Господарського   процесуального  кодексу 

України.

Розглянувши матеріали, вислухавши

пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають

суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

На підставі усної домовленості та

виданої відповідачем рахунку-фактури НОМЕР_1 позивач ІНФОРМАЦІЯ_2р. перерахував

відповідачу 156 000,00 грн. за відпуск 54 тонн цукру, що підтверджується

платіжним дорученням НОМЕР_2від ІНФОРМАЦІЯ_3р.

ІНФОРМАЦІЯ_3р. відповідач виписав

податкову накладну НОМЕР_3 на відпуск цукру в кількості 54 тонни, але цукор до

цього часу позивачу не відпустив.

Позивачем була виставлена претензія

від ІНФОРМАЦІЯ_4р. з вимогою про сплату боргу. Відповідач доказів оплати боргу

не надав.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу

України якщо  строк  (термін) 

виконання  боржником  обов'язку 

не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином, відповідач не виконав

своїх зобов'язань і протиправно користується коштами позивача. 

Отже, вимоги позивача по стягненню

156000,00 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи

і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного

кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

Таким чином, позивачем нараховано

та пред'явлено до стягнення 5 928,00 грн. -індексу інфляції та 1 448,66 грн.

-  3% річних.

          Статтею 651 Цивільного кодексу

України передбачено, що розірвання 

договору допускається  лише  за згодою 

сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності  до 

ст.907 Цивільного кодексу України договір  про 

надання послуг може бути розірваний, 

у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на

підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються

домовленістю сторін або законом.

          Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу

України передбачено, що договір також може бути розірваний  за рішенням суду  на вимогу однієї із сторін  у разі істотного порушення договору другою

стороню  або  в інших випадках , встановлених договором або

законом.

Істотним

є  таке порушення  стороною договору , коли внаслідок завданої

цим шкоди друга сторона  значною

мірою  позбавляється  того, на що вона  розраховувала 

при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, та

приймаючи до уваги, що Відповідач вимоги позивача не оспорив і не довів суду

відсутність своєї вини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є

обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник з вини

Відповідача та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

витрати по сплаті держмита в сумі 1 719,00 

грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу  в розмірі 118,00 грн. підлягають

відшкодуванню позивачу за  рахунок

відповідача.

Керуючись  ст. 530, 625 

Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84-85, Господарського

процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити  повністю.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Новобиківський цукровий комбінат", вул. 30 років Перемоги, 15, с. Новий

Биків, Бобровицький район, Чернігівська область (р/р 26003960075051 в

Чернігівській обласній ФАККБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 33190276) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородпромкомплект", пр-к

Шишацький,10, м. Миргород, Полтавська область (р/р 26001727233630 в ПФО АКБ

„Укрсоцбанк”, МФО 331014 код 33172084) 

156 000,00 грн. боргу, 5 928,00 грн. інфляційних, 1 448,66 грн.

грн. трьох відсотків річних, 1 719,00 грн. державного мита та 118,00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

4. Вважати договірні зобов'язання

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миргородпромкомплект"

(пр-к Шишацький,10, м. Миргород, Полтавська область, код 33172084) та

Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобиківський цукровий

комбінат" (вул. 30 років Перемоги, 15, с. Новий Биків, Бобровицький район,

Чернігівська область) щодо поставки цукру в кількості 54 тонни розірваними.

Суддя                                                      

                                              В.Д.

Соломатін