Рішення

від 28.04.2007 по справі 12/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/107

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів  проспект Миру, 20                   телефон канцелярії   7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

26 квітня 2007 року                                                                                                    № 12/107

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „Комтранспослуга”, вул.Колгоспна,25, м. Мена, Чернігівська обл., 15600

До відповідача:  Менського  районного міжгосподарського комбінату  по наданню  комунальних послуг  сільському населенню   „Райсількомунгосп”, вул.Колгоспна,25, м.Мена, Чернігівська обл., 15600

про стягнення заборгованості 40000 грн.

                                                                                                    Суддя              Л.М.Лавриненко

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача: Олійник Л.А., довіреність б/н від 01.03.2007 р. –представник, присутній в суд.зас. 10.04.07 р.

Заїка В.М., довіреність №б/н від 24.04. 07 р. – представник присутній в суд. зас. 26.04.07 р.

від відповідача: Бреус В.С. начальник

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви  з 10.04.2007р. по 26.04.2007р. на підставі      ч.3ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 40000 грн.  в порядку регресу,  сплачених за нього позивачем в солідарному порядку по договору поруки  № 43-2007 від 24.01.2007 року.за кредитним договором  №286-2006 від 27.10.2006 року,

           Представники сторін в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та заявив клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів , яке задоволено судом.

          Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2007 р. надав заяву про укладення мирової угоди ,підписану сторонами,  та просить суд її затвердити. Відповідно до вказаної мирової угоди,  Менський „Райсількомунгосп” в зв”язку з відсутністю коштів пропонує погасити  заборгованість шляхом передачі ТОВ „Комтранспослуга” наступного майна загальною вартістю 41501 грн., а саме :

1)адміністративне приміщення А –1а –1,172,2 кв.м. згідно звіту оцінки вартістю 5897 грн.;

2)пилорама Б-1 б-1,192,0 кв.м.  згідно звіту оцінки 6504 грн.;

3)склад В-1 в –1,260,4 кв.м. згідно звіту оцінки вартістю 14961 грн.;

4)майстерня  Г-1 г -1, 412,7 кв.м. згідно звіту оцінки вартістю 7683 грн.;

5) котельня Д –2 д – 1, 59,8 кв.м. згідно звіту оцінки вартістю 6456 грн.

          Додаткових документів , витребуваних судом, які необхідні для  вирішення  заяви про затвердження мирової угоди сторони не надали.

          Подана сторонами заява  про затвердження мирової угоди відхилена судом з огляду на наступне.

          П.6.2. Статуту Менського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню „Райсількомунгосп”,затвердженого рішенням зборів уповноважених представників господарств-засновників (протокол №1 від 27.06.1996 р.),зареєстрованого Менською районною державною адміністрацією розпорядженням №216 від 04.07.1996 р. з відповідними змінами та доповненнями , передбачено,що рішення про зміну розміру Статутного фонду приймають збори уповноважених представників господарств –засновників.П.8.2 передбачено, що вищим органом комбінату є збори уповноважених представників господарств-засновників,які складаються з засновників Комбінату, або призначених ними представників.

          В той же час п.8.3 цього ж Статуту визначено,що виконавчим органом Комбінату являється одноособовий начальник, якого обирають збори засновників, і який має право розпоряджатися всім майном, включаючи грошові кошти. Отже,суд доходить висновку, що Статут містить явні протиріччя стосовно права розпорядження майном відповідача.

Відповідач відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України не надав належних доказів стосовно свого права розпоряджатися майном , зазначеного  в мировій угоді, а також належних доказів,які б підтверджували відсутність накладення арешту на вказане майно.

          Представник позивача заявив усне клопотання в судовому засіданні  про  стягнення заборгованості за рахунок грошових коштів.

          Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін , дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

           27.10.2006 р. було укладено кредитний договір №286-2006, згідно якого акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство)   взяв на себе зобов'язання надати  позичальнику (відповідачу по справі) -  кредит у розмірі 40000 грн., зі сплатою 20 % річних за користування кредитом на строк по 25.01.2007р.

          Відповідно до п.3.10. вказаного кредитного договору, зобов”язання банку надати кредит  виникає після оформлення договору іпотеки  на нерухомість  в м.Мена,вул.Колгоспна,б.25, на загальну суму  81153,29 грн.

          На виконання умов договору та з метою забезпечення виконання зобов”язання по поверненню кредиту, між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (іпотекодержатель)   та відповідачем (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір від 27.10.2006 р. відповідно до якого було заставлено майно відповідача на суму по балансовій вартості 81153,29 грн.

В забезпечення  виконання Менським „Райсількомунгосп”  взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 286-2006 від 27.10.2006 р.,  між банком , відповідачем та  ТОВ „Комтранспослуга”(поручитель) було укладено договір поруки   №43-2007 від 24.01.2007 року .

Як вбачається із матеріалів справи  банк виконав взяті на себе зобов”язання і надав   позичальнику ( відповідачу  по даній справі)  кредит в сумі 40000 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 553 і частин 1  та 2  ст. 554 Цивільного кодексу  України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. У  разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають  перед кредитором як солідарні боржники.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності з п.2.2. вказаного договору поруки Поручитель взяв на себе солідарне зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням Позичальника –Менського „Райсількомунгоспу”, які виникли перед банком та позичальником на підставі кредитного договору № 286-2006 від 27.10.2006 року.

Статтею 543 Цивільного  кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників , кредитор в праві вимагати виконання обов'язку частково так і в повному обсязі як  від всіх боржників разом, так і кожного з них окремо.

На виконання умов договору поруки , у зв”язку  з невиконанням позичальником ( відповідачем  по даній справі)  взятих на себе зобов”язань по кредитному договору,  позивач сплатив кредитору – акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку  суму кредиту 40000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 29.01.2007 р., що міститься в матеріалах справи (с.14).

У відповідності до ч. 2  ст.556 Цивільного кодексу  України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі  й ті, що забезпечували його виконання.

          Приймаючи до уваги, що позивач виконав  зобов'язання  відповідача по кредитному договору  №286-2006  від 27.10.2006 року і сплатив банку 40 000 грн. заборгованості по кредиту, то відповідно до нього перейшло право вимоги зазначеної суми з відповідача, згідно ст. ст.544, 556 Цивільного кодексу України.

          Оскільки відповідач вимоги позивача не оспорив і не надав доказів сплати заборгованості  в добровільному порядку, суд , з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню  в частині стягнення 40 000 грн. заборгованості.

Враховуючи , що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 400 грн.  та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 525, 526, 543, 544, 553, 555, 556  Цивільного кодексу України, ст.  193 Господарського кодексу України, ст.ст 22,34,49,82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Менського  районного міжгосподарського комбінату  по наданню  комунальних послуг  сільському населенню   „Райсількомунгосп”, 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул.Колгоспна,25,   ( код ЄДРПОУ 05389273,р/р № 26000301650527 у філії „Відділення Промінвестбанку” в смт.Березна,Менського району Чернігівської області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комтранспослуга” , 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул.Колгоспна,25,  ( код ЄДРПОУ 34522555, р/р №  26006301651081 у філії „Відділення Промінвестбанку” в смт.Березна Менського району Чернігівської області)  40000 грн. боргу,  400 грн.  держмита та 118 грн.  витрат  за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням суду  законної сили.

                Суддя                                                   Л.М. Лавриненко

28.04.07