Рішення

від 13.09.2016 по справі 451/105/16-ц

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №451/105/16-ц

Провадження № 2-др/451/8/16

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

13 вересня 2016 року

м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Крет А. І.,

при секретарі судового засідання Загайській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радехові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків нікчемного правочину, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся через свого представника ОСОБА_2 до Радехівського районного суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків нікчемного правочину позов задоволено повністю. Вирішено визнати нікчемним Договір фінансового лізингу № 18/11-03 від 18 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір». А також стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» (місцезнаходження: вул. Руська, буд.21.,каб.19, м.Тернопіль, Тернопільська обл., 46001; ідентифікаційний код юридичної особи: 40038417) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551 гривень 20 копійок.

Як зазначає представник позивача, 10 травня 2016 року дане заочне рішення набрало законної сили. Проте за твердженням представника позивача, у даному рішенні судом не було вирішено усіх заявлених позивачем позовних вимог у даній справі. Вказує, що у своїй позовній заяві позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати Договір фінансового лізингу № 18/11-03 від 18 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір», нікчемним; застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 40000,00 (Сорок тисяч гривень 00 копійок) грн.

Представник позивача зауважує, що ані він, ані позивач розміру заявлених у даній справі позовних вимог не зменшували, жодну із заявлених позовних вимог без розгляду не залишали та від таких позовних вимог не відмовлялися. Однак, як зазначає представник позивача, вирішивши питання про задоволення позовної вимоги про визнання правочину нікчемним, суд не вирішив похідної від неї позовної вимоги - про застосування наслідків нікчемності правочину.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, однак, був належним чином повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи

Представник позивач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, однак, був належним чином повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи

Відповідач свого представника до суду повторно не направив, про причини неявки до суду не повідомив, однак, був належним чином повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах даної справи письмові докази, суд приходить до висновку, що подана представником позивача заява підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що 22 березня 2016 року Радехівським районним судом Львівської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 451/105/16-ц (провадження № 2/451/143/16). Даним рішенням суду позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків нікчемного правочину задоволено повністю. Вирішено визнати нікчемним Договір фінансового лізингу № 18/11-03 від 18 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір». А також стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» (місцезнаходження: вул.Руська,буд.21.,каб.19, м.Тернопіль, Тернопільська обл., 46001; ідентифікаційний код юридичної особи: 40038417) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551 гривень 20 копійок.

Після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення дане заочне рішення набрало законної сили.

В своїй позовній заяві позивач заявив наступні позовні вимоги: 1) визнати Договір фінансового лізингу № 18/11-03 від 18 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір», нікчемним; 2) застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 40000,00 грн.

Судом встановлено, що до ухвалення судом заочного рішення не було вчинено з боку позивача процесуальних дій щодо зменшення розміру позовних вимог, відмови від однієї чи всіх позовних вимог чи залишення однієї чи всіх позовних вимог без розгляду. Не було вчинено таких процесуальних дій і з боку представника позивача.

Судом встановлено, що сторона позивача подавала докази і давала пояснення стосовно позовної вимоги про застосування наслідків нікчемності правочину.

Таким чином суд приходить до висновку, що 22 березня 2016 року під час ухвалення заочного рішення не була вирішена судом позовна вимога про застосування наслідків нікчемності правочину у вигляді стягнення з відповідача на користь позивача суми грошових коштів у розмірі 40000,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином правовим наслідком визнання правочину нікчемним підлягають застосуванню наслідки нікчемності правочину. У спірних правовідносинах між позивачем та відповідачем такими наслідками є обов'язок сторони відповідача повернути другій стороні (позивачу) у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. З огляду на доведеність належними та допустимими доказами обставини отримання відповідачем від позивача у безготівковій формі суми грошових коштів у розмірі 40000,00 грн., то майно (грошові кошти) у зазначеному розмірі підлягає поверненню відповідачем на користь позивача. А відтак, суд як орган державної влади, що наділений владним примусом, вважає за необхідне стягнути грошові кошти у згаданому розмірі з відповідача на користь позивача. Тим самим захищаючи порушене право позивача у спосіб примусового виконання обов'язку в натурі. Крім того, суд враховує ту обставину, що заочне рішення у даній справі про визнання спірного правочину нікчемним станом на момент розгляду даної заяви є таким, що набрало законної сили. А відтак дане рішення суду є обов'язковим до виконання в силу приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI.

Окрім того, в зв'язку набрання заочним рішення у даній справі законної сили, то в силу приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України є звільненими від доказування обставини, що у ньому встановлені - в силу їх преюдиційності.

Крім того, суд враховує, що положення глави 83 ЦК України щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зокрема, обов'язку набувача повернути потерпілому майно, набуте без достатньої правової підстави, повинні застосовуватися також і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України рішення суду складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу та місця його ухвалення; найменування суду, що ухвалив рішення; прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням: узагальненого викладу позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

У відповідності до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

За таких обставин з огляду на те, що стосовно однієї з позовних вимог, з приводу якої сторона позивача подавала докази і давала пояснення, не ухвалено рішення, то заява позивача, що подана представником позивача, є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до абз. 3 п. 5, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» виправлення описок чи арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення чи роз'яснення рішення при заочному розгляді справи здійснюються за загальними правилами, передбаченими статтями 219 - 221 ЦПК ( 1618-15 ). Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК ( 1618-15 ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК ( 1618-15 ), може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Керуючись ст.ст. 16,203,215,216,1212,1213 ЦК України, ст.ст.10,14, 61,11,61,88,209,212-215,220 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш комфортний вибір» (місцезнаходження: вул. Руська, буд. 21., каб. 19, м. Тернопіль, Тернопільська обл., 46001; ідентифікаційний код юридичної особи: 40038417) на користь ОСОБА_1 40000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Радехівський районний суд Львівської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийКрет А. І.