Постанова

від 08.09.2016 по справі 804/2234/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 рокусправа № 804/2234/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченка В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі № 804/2234/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 19 квітня 2016 року звернувся до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0004921702 та №0004841701 від 31 березня 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення рішення повинні бути скасовані, оскільки під час перевірки позивача контролюючий орган безпідставно не взяв до уваги неможливість надання первинних документів по господарським взаємовідносинам позивача з контрагентом, а трактував викладений факт як порушення податкового законодавства

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідач не виконав свій обов'язок щодо перенесення термінів перевірки позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що перевищення граничного обсягу доходу позивача в сумі 18 974 932,3 грн. відбулось у ІІІ кварталі 2014 року. Крім того, позивачем не надано документи в підтвердження втрати документів по взаємовідносинам з БО «Фонд оборони країни», що свідчить про відсутність підстав для перенесення строків перевірки.

Згідно з запереченням на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача який заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до державного бюджету під час здійснення фінансово-господарських відносин з БО «Фонд оборони країни» (код ЄДРПОУ 39204556) за період 2014-2015 роки.

За результатами проведеної перевірки складено акт №463/1303/НОМЕР_1 від 10.03.2016 року (далі - акт перевірки), в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України щодо ненадання первинних документів, що є предметом перевірки;

п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України щодо ненадання податкової декларації платника єдиного податку за ІІІ квартал 2014 року; абз.2 п.291.4 ст.291, п.293.8 абз.2 ст.293, п.295.7 ст.295, п.п.296.5.1 п.296.5, п.296.6 ст.296 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань по єдиному податку у сумі 2 846 239,85 грн.;

п.51.1 ст.51, п.п. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України щодо ненадання відомостей про суми виплачених доходів фізичним особам-підприємцям (а.с. 9-26).

На підставі акта перевірки відповідачем 31 березня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0004921702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 3 557 969,81 грн., та податкове повідомлення-рішення №0004841701, яким застосовано штраф у розмірі 510,00 грн. (а.с. 34,35).

В процесі адміністративного оскарження висновки акта перевірки та податкові повідомлення-рішення контролюючим органом залишено без змін.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідач не виконав свій обов'язок щодо перенесення термінів перевірки позивача.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

При цьому перш за все дослідженню підлягають саме первинні документи як підстава для встановлення даних ознак, що характеризують господарську операцію, яка відбулась.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом відповідача №104 від 10.02.2016 року призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо фінансово-господарських відносин з БО «Фонд оборони країни» (код ЄДРПОУ 39204556) за період 2014-2015 роки, тривалістю п'ять робочих днів з 22.02.2016 року.

Вказана перевірка була подовжена та тривала з 29.02.2016 року по 01.03.2016 року.

04 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням про надання відстрочки для відновлення документів необхідних для перевірки у зв'язку з їх втратою (а.с. 37).

10 березня 2016 року до канцелярії відповідача позивач надав пояснювальну записку, в якій зазначив про неможливість надання доказів звернення до районного відділу поліції, оскільки документи були не вкрадені, а втрачені (а.с. 38).

На підтвердження факту втрати первинних документів позивачем надано суду копію акта про втрату первинних документів від 01.03.2016 року (а.с.47). Відповідно до цього акта, позивачем «в ході підготовки для надання для перевірки податковій інспекції первинної документації було виявлено втрату документації щодо фінансово-господарських взаємовідносин з благодійним фондом «Фонд оборони країни» за період 2014-2015 роки».

Доказів направлення позивачем копії зазначеного акта відповідачу суду не надано. Факт отримання цього акта відповідачем не визнано.

Згідно з пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Отже відповідно до зазначеної правової норми у разі втрати документів позивач був зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити відповідача про це. Однак, в листі від 04.03.2016 року та акті від 01.03.2016 року не зазначається дата такої події. Вказане свідчить про не дотримання позивачем вимог пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, а саме порушення п'ятиденного строку встановленого законом та відсутності підстав для перенесення терміну проведення такої перевірки до дати відновлення та надання документів.

Крім того, заява про втрату документів була направлена відповідачу після закінчення перевірки, а відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також, згідно з актом перевірки відповідачем встановлено, що книга обліку доходів та витрат позивачем до перевірки не надана. При цьому, згідно з банківськими виписками ПАТ «Приватбанк» за період з 01.01.2014 року по 26.11.2015 року по рахунку № НОМЕР_2 у ІІІ кварталі 2014 року відбулось перевищення граничного обсягу доходу позивача у сумі 18974932,3 грн. Вказані обставини позивачем не заперечувались.

Відповідно до абзацу другому до пункту 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України передбачено, що ставки, встановлені пунктами 293.3 - 293.5 цієї статті, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п'ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Зазначена заява позивачем до відповідача не надана.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки щодо заниження позивачем в податковій декларації платника єдиного податку за 2014 рік обсягу доходу у сумі 18982758,3 грн. та правомірністю оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі № 804/2234/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 09 вересня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко