Рішення

від 06.09.2016 по справі 913/740/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 вересня 2016 року Справа № 913/740/16

Провадження №26/913/740/16

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» в особі Регіональної філії В«Південно-Західна залізницяВ» Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» , м. Київ

до Приватного підприємства В«Лоно 13В» , м. Лисичанськ Луганська обл.

про стягнення 1249655,00 грн,

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1,юрисконсульта II категорії юридичного сектору служби комерційної роботи та маркетингу регіональної філії В«Південно-Західна залізницяВ» Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» за довіреністю №4681 від 23.12.2015;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю №12 від 12.08.2016; ОСОБА_3, представник за довіреністю №11 від 12.08.2016.

В судовому засіданні 06.09.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено повне рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.06.2016 Публічне акціонерне товариство В«Українська залізницяВ» в особі Регіональної філії В«Південно-Західна залізницяВ» Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства В«Лоно 13В» про стягнення штрафу за неправильно зазначений в накладній адрес одержувача в розмірі 1249655,00 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.07.2016, ухвалою від 06.07.2016 відкладено на 20.07.2016, ухвалою від 20.07.2016 відкладено на 15.08.2016. В судовому засіданні 15.08.2016 оголошено перерву до 22.08.2016.

22.08.2016 в судовому засіданні позивач надав письмове клопотання про продовження розгляду справи на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 ГПК України. Судом надане клопотання задоволено.

Ухвалою від 22.08.2016 продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів по 06.09.2016 та її розгляд відкладено на 29.08.2016, ухвалою від 29.06.2016 відкладено на 06.09.2016.

20.07.2016 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору.

15.08.2016 відповідач через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву б/н від 15.08.2016, в якому заперечує проти позову в повному обсязі та зазначає, що 18.12.25015 між ТОВ «Нахчиван», як замовником, та Приватним підприємством В«Лоно 13В» , як виконувачем, укладено договір надання послуг за залізничними перевезеннями №18/12. Предметом договору є надання замовнику виконавцем послуг з організації відправки товару (вугільної продукції) вагонними партіями за реквізитами зазначеним замовником. За надані послуги відповідач отримав оплату в розмірі 8400,00 грн, у зв'язку з цим відповідач вважає, що стягнення штрафу в розмірі 1249655,00 грн є таким, що не відповідає принципу розумності та справедливості. Відповідач зазначає, що позивач, мотивуючи свої позовні вимоги, зазначив, що у накладних зазначено неправильно адресу вантажоотримувача - ТОВ «Фірма «Технова» та на підтвердження факту неправильного зазначення відправником у накладних відомостей щодо адреси вантажоотримувача позивач надає: копію акта загальної форми №103 від 03 січня 2016 року; копію Договору № 2036127 від 07 травня 2015 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, укладений між Державним територіально - галузевим об'єднанням «Південно - Західна залізниця» і ТОВ «Фірма «Технова». Відповідач, зазначає, що він не є стороною цього договору і не міг знати про справжню юридичну адресу вантажоотримувача. Також, відповідач зазначає, що згідно договору укладено з ТОВ «Нахчиван» вантаж, що належить останньому, відповідач зобов'язаний відправити залізницею за адресою, вказаною в заявці. В заявці власника вантажу вказана саме та адреса, що вказана в накладних - м. Чернігів, вул. Ушинського, 23. Так, відповідач вважає, що оскільки адреса вантажоотримувача надана власником вантажу, а саме ТОВ «Нахчиван» то вини ПП «ЛОНО 13» у тому, що в накладних зазначена не юридична адреса вантажоотримувача, а його відокремленого підрозділу відсутня. Відповідно немає і підстав для застосування до ПП «ЛОНО 13» штрафних санкцій, передбачених ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

06.09.2016 відповідач через канцелярію господарського суду Луганської області подав доповнення до відзиву на позовну заяву №02.09 від 02.09.2016, в якому зазначає, що вантаж, що прибув на станцію Чернігів, фактично був адресований комунальному енергогенеруючому підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль», який є відокремленим підрозділом ТОВ «Фірма «Технова». Одержання вантажу повноважним представником вантажоодержувача у м. Чернігові (тобто за місцем розташування фактичного одержувача ) відбулося саме в день прибуття вантажу (03.01.2016), що підтверджується відповідними відмітками на накладних від 29.12.2015 №№ 50966290, 50966357. Те, що комунальний енергогенеруючий підрозділ «Чернігівська теплоелектроцентраль» є відокремленим підрозділом ТОВ «Фірма «Технова» і що його місцезнаходженням є м. Чернігів, вул. Ушинського, 23, підтверджується витягом з ЄДР, який додано до матеріалів справи. Таким чином, адреса справжнього, фактичного одержувача вантажу комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль» (м. Чернігів, вул. Ушинського, 23) була вказана у накладних правильно.

06.09.2016 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2015 між Державним територіально-галузевим об'єднанням В«Південно-Західна залізницяВ» та ТОВ «Фірма «Технонова» укладено договір №2036127 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Предметом цього договору є надання «Залізницею» «Вантажовласнику» послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.

18.12.25015 між ТОВ «Нахчиван», як замовником, та Приватним підприємством В«Лоно 13В» , як виконавцем, укладено договір надання послуг за залізничними перевезеннями №18/12. Предметом договору є надання замовнику виконавцем послуг з організації відправки товару (вугільної продукції) вагонними партіями за реквізитами зазначеним замовником.

Згідно накладної №50966357 від 29.12.2015 та накладної №50966290 від 29.12.2015, відповідачем - Приватним підприємством В«Лоно 13В» , як вантажовідправником, зі станції відправлення - Переїздна Донецької залізниці до станції призначення - Чернігів Південно-західна залізниця були відправлені вагони з вантажем антрацит, одержувач - ТОВ «Фірма «Технова»; ЄДРПОУ 24100060; адреса одержувача - 14000, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23. Правильність всіх вищенаведених відомостей внесених у накладну засвідчив працівник вантажовідправника.

На відчепленні на шляху прямування вагони №№62603279, 63776009, 67907782, 68778117 оформлено досильну накладну №43782168 до основної накладної №50966357, на вагон № 68780402 - досильну накладну №43784800 до основної накладної №50966357, на вагон №65521411 досильну накладну №43782150 до основної накладної №50966290.

Згідно акту загальної форми №103 від 03.01.2016, складеного станцією призначення - Чернігів Південо-западної залізниці, вагони прибули на адресу ТОВ «Фірма «Технова», яка зазначена в перевізних документах, як м. Чернігів, вул. Ушинського, 23. Фактично даний одержувач має адресу АДРЕСА_1.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908, ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Частиною 1 та 2 статті 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1). Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч.2). Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно ст.23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила № 644), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил № 644 встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з п. 2.1 Правил № 644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, яким зокрема встановлено, що відправником заповнюються графа 4 «одержувач» (найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки), графа 5 «код одержувача» - 4 - значний.

Пунктом 5.5 Правил № 644 визначено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Статтею 43 Статут визначено, що вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява вантажоодержувача подається начальнику про зміну станції відправлення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості подання вантажної квитанції відправник подає копію письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.

Згідно зі ст. 105 Статуту, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до статті 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно з п. 6.1. Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002, стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній

У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Пунктом 6.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Судом встановлено, що між позивачем, як перевізником, та відповідачем, як відправником, укладено договір перевезення вантажу залізничним транспортом, що підтверджується оформленою ними залізничною накладною №50966357 від 29.12.2015 та №50966290 від 29.12.2015, яка згідно зі Статутом є основним перевізним документом встановленої форми, який свідчить про наявність між сторонами правовідносин з перевезення залізничним транспортом. Правилами оформлення перевізних документів №644 від 21.11.2000 на відповідача, як вантажовідправника, покладено обов'язок по заповненню залізничної накладної відомостями, зокрема щодо найменування, адреси та коду одержувача. Згідно накладної №50966357 від 29.12.2015 та №50966290 від 29.12.2015, відповідачем, як відправником, у графі 4 було зазначено: одержувач - ТОВ «Фірма «Технова»; ЄДРПОУ 24100060; адреса одержувача - 14000, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23.

Разом з тим, судом встановлено, що справжнім, фактичним одержувачем вантажу був відокремлений підрозділ ТОВ В«Фірма В«ТехноваВ» - КЕП В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» , який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського, 23. В матеріалах справи наявні листи ТОВ В«НахчиванВ» , в яких ТОВ В«НахчиванВ» просить відповідача здійснити переадресацію відправлення вантажу (антрацит) одержувачу КЕП В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського, 23 (а.с. 72-75). Одержання вантажу повноважним представником вантажоодержувача у м. Чернігові (тобто за місцем розташування фактичного одержувача) в день прибуття вантажу, а саме 03.01.2016, підтверджується відповідними відмітками на накладних №№ 50966290, 50966357 від 29.12.2015 . Підтвердженням того, що комунальний енергогенеруючий підрозділ В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» є відокремленим підрозділом ТОВ В«Фірма В«ТехноваВ» і що його місцезнаходженням є м. Чернігів, вул. Ушинського, 23 є витяг з ЄДР, який наявний в матеріалах справи.

Твердження позивача про те, що у накладних відповідачем було зазначено неповне найменування одержувача вантажу, та не вказано, що одержувачем вантажу є відокремлений підрозділ ТОВ В«Фірма В«ТехноваВ» - КЕП В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» , судом до уваги не приймається, адже ні Статутом залізниць України, ні Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138 (далі - Правила), не зобов'язано відправника вказувати саме юридичну адресу одержувача. Навпаки, пунктом 2.1. Правил та додатком 3 до них В«Пояснення щодо заповнення накладноїВ» визначено, що у відомостях щодо відправника (графа накладної 1) та одержувача (графа накладної 2) вказується поштова адреса (яка як відомо, може не відповідати юридичній).

Враховуючи, що адреса одержувача вантажу в накладних від 29.12.2015 №№ 50966357, 50966290 була вказана відповідачем вірно, вантаж отримано своєчасно, а відтак відсутні підстави притягнення товариства до відповідальності. Така правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 20 вересня 2006 року у справі № 3/236.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства, є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того вимога про стягнення штрафу в сумі 1249655,00 грн не відповідає загальним засадам цивільного судочинства, а саме справедливості, добросовісності та розумності, адже відповідач отримав за надані послуги 8400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 15.01.2016, а у разі задоволення позову, на останнього буде покладено надмірний тягар.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1249655,00 грн не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та становить.

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43, 44, 49 , 82 , 84 , 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2016.

Суддя С.В. Масловський