Постанова

від 07.11.2016 по справі 913/740/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2016 р. справа №913/740/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю; від відповідача:ОСОБА_5 - за довіреністю; ОСОБА_6 - за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 06.09.2016 р. у справі№ 913/740/16 (суддя: Масловський С.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", м. Київ доПриватного підприємства "Лоно 13", м. Лисичанськ, Луганська область простягнення 1 249 655 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Південно-Західна залізниця", позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Лоно 13" (далі - ПП "Лоно 13", відповідач) штрафу за неправильно зазначену в залізничних накладних адресу одержувача у розмірі 1 249 655 грн. 00 коп., нарахованого на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць).

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.2016 р. в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що фактичним одержувачем вантажу був відокремлений підрозділ Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технова" (далі- ТОВ "Фірма "Технова") - Комунальний енергогенеруючий підрозділ "Чернігівська теплоелектроцентраль" (далі - КЕП "Чернігівська теплоелектроцентраль"), який зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому, адреса одержувача вантажу в накладних № 50966357, № 50966290 відповідачем вказана вірно, вантаж отримано своєчасно, відтак, підстави для стягнення штрафу з ПП "Лоно 13" відсутні.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області, ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Південно-Західна залізниця" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Позивач вважає, що господарським судом Луганської області безпідставно не прийнято в якості належного доказу неправильного зазначення адреси одержувача в спірних залізничних накладних акт загальної форми № 103 від 03.01.2016 р. та неправомірно не застосовані до правовідносин у даній справі положення ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць.

Заявник апеляційної скарги вважає, що відокремлений підрозділ ТОВ "Фірма "Технова" - КЕП "Чернігівська теплоелектроцентраль" не може бути фактичним одержувачем вантажу, оскільки не є юридичною особою. Таким чином, на думку позивача, має місце помилкове зазначення адреси у вказаних накладних, а не фактичного одержувача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та ТОВ "Фірма "Технова" 07.05.2015 р. укладено договір № 2036127 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Предметом цього договору є надання "Залізницею" "Вантажовласнику" послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальгістю "Нахчиван" (далі - ТОВ "Нахчиван"), як замовником, та ПП "Лоно 13", як виконавцем, 18.12.2015 р. укладено договір надання послуг за залізничними перевезеннями № 18/12. Предметом вказаного договору є надання замовнику виконавцем послуг з організації відправки товару (вугільної продукції) вагонними партіями за реквізитами зазначеним замовником.

ПП "Лоно 13" зі станції відправлення Переїзна Донецької залізниці за залізничними накладними № 50966357, № 50966290 на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці здійснило відправлення вагонів з вантажем - антрацит, одержувач - ТОВ "Фірма "Технова"; код - 3191; код ЄДРПОУ - 24100060; адреса одержувача - 14000, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23. Правильність внесених відомостей до даних накладних підтверджено електронним цифровим підписом ОСОБА_6

На шляху прямування вагонів №№62603279, 63776009, 67907782, 68778117, які були відчеплені, оформлено досильну накладну №43782168 до основної накладної №50966357, на вагон № 68780402 - досильну накладну №43784800 до основної накладної №50966357, на вагон №65521411 - досильну накладну №43782150 до основної накладної №50966290.

На станції призначення Чернігів Південно-Західної залізниці залізницею складено акт загальної форми № 103 від 03.01.2016 р., відповідно до якого вагони за накладними № 50966357, № 50966290 прибули на адресу ТОВ "Фірма "Технова", в перевізних документах вказана адреса м. Чернігів, вул. Ушинського, 23; фактично даний одержувач має адресу АДРЕСА_1.

Зазначене стало підставою для звернення залізниці з позовом до господарського суду Луганської області про стягнення штрафу у розмірі 1 249 655 грн. 00 коп., нарахованого у розмірі п'ятикратної провізної плати, на підставі п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, та на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За приписами ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Як визначено в п. п. 2.1, 4.1 Правил оформлення перевізних документів, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 р.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником зазначених відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Стаття 122 Статуту визначає, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

Отже, згідно з ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній адресу одержувача з відправника стягується штраф в розмірі згідно з ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата складає за накладною № 50966357 - 129 895 грн. 00 коп., за накладною № 50966290 - 120 036 грн. 00 коп.: сума штрафних санкцій 249 931 грн. 00 коп. х 5 = 1 249 655 грн. 00 коп.

Відповідно до абзацу 5 пункту 21 оглядового листа Вищого господарського Суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 при застосуванні статті 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків. Таке ж тлумачення підстав застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 122, ст. 118 Статуту залізниць України, надане і в роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/6014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею": при застосуванні статті 118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитки.

Судова колегія звертає увагу на те, що штраф встановлено з метою попередження порушень, які призводять до ускладнень і порушень процесу перевезення, які можуть призвести до тяжких наслідків, у тому числі, до втрати вантажу чи аварії на транспорті. Він стягується також у разі, коли виявлені порушення відправник виправив до початку перевезення, і незалежно від того, чи призвели ці порушення до негативних наслідків. При цьому стягнення штрафних санкцій згідно статей 118 та 122 Статуту залізниць не залежить від настання збитків у залізниці та видачі вантажу одержувачу.

Судова колегія вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо правильності зазначення відповідачем адреси вантажоодержувача є помилковим та таким, що не ґрунтується на повному і всебічному дослідженні усіх обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною адресою ТОВ "Фірма "Технова" є АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому, застосування позивачем норм ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць є обґрунтованим, а позовні вимоги є доведеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги об'єктивні обставини, які склались у правовідносинах сторін, зокрема, недоведеність позивачем понесення збитків та наявності несприятливих наслідків, що спричинили порушення з боку відповідача, враховуючи наведені норми чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку про можливість зменшення розміру стягуваємого штрафу до 124 965 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають розподілу згідно обґрунтовано заявленим вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 83, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду Луганської області від 06.09.2016 р. у справі № 913/740/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.09.2016 р. у справі № 913/740/16 скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" до Приватного підприємства "Лоно 13" про стягнення 1 249 655 грн. 00 коп. штрафу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Лоно 13" (вул. Мира, б. 16 а, м. Новодружеськ, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193, код ЄДРПОУ 38504807) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221) штраф у сумі 124 965 грн. 50 коп., судові витрати за позовом у сумі 18 744 грн. 83 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лоно 13" (вул. Мира, б. 16 а, м. Новодружеськ, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193, код ЄДРПОУ 38504807) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221) судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 20 619 грн. 31 коп.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І. Бойченко

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1. позивачу;

2. відповідачу;

3. у справу;

4. ГСЛО;

5. ДАГС.