Постанова

від 07.09.2016 по справі 923/1919/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р.Справа № 923/1919/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: В.В. Бєляновського

' В.Б. Туренко

при секретарі І.М. Станковій

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області

від 21.12.2015

у справі №923/1919/14

за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Комета"

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20 січня 2015 року за заявою приватного акціонерного товариства «Комета» (в подальшому за текстом - ПрАП «Комета») порушено провадження у справі про банкрутство зазначеної юридичної особи в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Херсонської області від 02 лютого 2015 року боржника визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ляшка О.В. (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 28.02.2013 р.).

26 травня 2015 року господарським судом Херсонської області було затверджено реєстр вимог кредиторів, у тому числі включені вимоги Криворизької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Криворизька північна об'єднана ДПІ) на суму 2 399 766,73 грн. із віднесенням їх до 6 черги.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21 грудня 2015 року (суддя Пінтеліна Т.Г.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; юридичну особу ПрАТ «Комета» вирішено припинити та виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, Криворизька північна об'єднана ДПІ в апеляційній скарзі просить її скасувати та повернути справу на новий розгляд, зобов'язав при цьому господарський суд винести ухвалу, якою звільнити майно з податкової застави по об'єктах нерухомого майна ПП «Комета». Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд припустився порушення норм матеріального права, оскільки не вирішив питання щодо скасування податкової застави, яка залишилась не знятою по вже неіснуючій юридичній особі.

В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "КОМЕТА" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну та необгрунтовану, а оскаржувану ухвалу без змін

Від Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області по електронній пошті до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання в якому останній просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника. Аналогічне клопотання було заявлено скаржником і при зверненні з апеляційною скаргою.

Перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна (ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство).

Статтею 41 Закону про банкрутство визначені повноваження ліквідатора.

Зокрема, ними є: прийняття до свого відання майна боржника, забезпечення його збереження; проведення інвентаризації та оцінку майна банкрута; аналіз фінансового становище банкрута; формування ліквідаційної маси; пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснення інших повноважень, передбачених Законом (ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство).

Згідно до ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника (ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство).

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.

Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб. Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 42 названого Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує (ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство).

Згідно до ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Частиною 2 статті 46 Закону про банкрутство встановлено, що якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Пунктом 6 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, для виявлення майнових активів банкрута ліквідатором направлено запити до відповідних державних органів щодо надання інформації щодо банкрута.

За відповідями Державної інспекції сільського господарства, Територіального управління Держгірпромнагляду у Херсонській області, Управління Державтоінспекції УМВС України у Херсонській області, Державної авіаційної служби України, Філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» ДП «Український інститут промислової власності, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, встановлено відсутність зареєстрованої за ПП «Комета» сільськогосподарської техніки, великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, автотранспорту, будь-яких об'єктів державної власності. Від Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області отримана інформація щодо рахунків банкрута у банківських установах.

В ході інвентаризації ліквідатором був виявлений цілісний майновий комплекс Торчинського кар'єра, інші будівлі та споруди, а також товарно-матеріальні цінності.

З метою забезпечення збереження виявленого майна банкрута ліквідатором було укладено договір зберігання від 06.02.2015 р. із ТОВ «Українська династія».

У встановленому законом порядку ліквідатором було проведено конкурс з визначення організатора аукціону у справі про банкрутство ПП «Комета», в газеті «Україна, факти та події тижня» № 87 від 13 травня 2015 року та у газеті «Наддніпрянська правда» № 35 від 13.05.2015 р. були опубліковані оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону.

За результатами проведеного конкурсу ліквідатором було прийняте рішення від 29 травня 2015 року про визначення переможцем конкурсу та організатором аукціону з продажу майна банкрута у справі № 923/1919/14 про банкрутство ПП «Комета» Першої української міжрегіональної товарної біржі.

20.03.2015 р. між ліквідатором ПП «Комета» та Першою українською міжрегіональною біржею було укладено договір про проведення аукціону.

При цьому, листом від 16.06.2015 р. ліквідатором було отримано згоду від ТОВ «Торгінвест Плюс» про продаж заставного майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу

На другому повторному аукціоні з продажу цілісного майнового комплексу ПрАТ «Комета», що відбувся 27 серпня 2015 року, здійснено продаж майна банкрута. За підсумками аукціону було складено протокол про проведення аукціону та укладено договір купівлі-продажу, оплату за придбане майно було отримано у встановлений строк.

Всього в ході ліквідаційної процедури на ліквідаційний рахунок надійшло 343 642,10 грн.

Кредиторські вимоги задоволені частково, що підтверджується платіжними дорученнями про переказ коштів для погашення вимог кредиторів.

Доказів оскарження дій ліквідатора матеріали справи не містять.

Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором проведено у встановленому Законом про банкрутство порядку ліквідаційну процедуру ПрАТ «Комета», в ході якої проведено реалізацію активів банкрута та здійснено погашення кредиторської заборгованості. При цьому, господарським судом зазначено, що присутні у судовому засіданні представники кредиторів підтримали клопотання ліквідатора про затвердження звіту та припинення провадження у справі, тоді як будь - яких зауважень чи заперечень стосовно проведено ліквідатором роботи не надходило.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає недоведеними вимоги Криворизької північної об'єднаної ДПІ, які викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Між тим, єдиною підставою для скасування оскаржуваної ухвали Криворизька північна об'єднана ДПІ наводить в апеляційній скарзі обставини не зняття податкової застави.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. А згідно до п. 92.1 ст. 92 названого Кодексу платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 3-956гс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 3-877гс15.

Отже, з 02 лютого 2015 року усі обмеження та заборони щодо розпорядження майном банкрута скасовані.

До того ж, згідно до ч. 9 ст. 19 Закону про банкрутство активи боржника, які перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю органу доходів і зборів.

Водночас, ухвалою господарського суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року було задоволено клопотання ліквідатора ПрАТ «Комета» арбітражного керуючого Ляшко О.В. та податкову заставу щодо майна банкрута припинено із звільненням усього майна ПрАТ «Комета» з податкової застави. При цьому, судом повідомлялася Криворизька північна об'єднана ДПІ про розгляд клопотання ліквідатора щодо зняття податкової застави.

Вказана ухвала господарського суду від 17.08.2015 р. скасована не була.

Підпунктом 93.1.3 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України визначено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (п. 93.2 ст. 93 Податкового кодексу України).

Відтак, твердження Криворизької північної об'єднаної ДПІ про відсутність припинення податкової застави спростовується матеріалами справи.

Частиною 4 статті 8 Закону про банкрутство передбачено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Неотримання податковим органом ухвали про зняття податкової застави не вливає на чинність ухвали від 17.08.2015 р. про зняття податкової застави. До того ж, припинення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Комета» жодним чином не перешкоджає виконанню згаданої ухвали від 17.08.2015 р. і не потребує поновлення провадження у справі.

Безпідставними вважає судова колегія й вимоги скаржника щодо зобов'язання суду першої інстанції винести ухвалу певного змісту, оскільки такі повноваження не надані господарським процесуальним законодавством апеляційній інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що достатні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали скаржником не доведені.

Керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 21.12.2015 р. по справі № 923/1919/14 - без змін.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя В.Б. Туренко

Суддя В.В. Бєляновський