Ухвала

від 13.09.2016 по справі 580/954/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №580/954/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Подопригора Л. І. Номер провадження 22-ц/788/1582/16 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 19

УХВАЛА

13 вересня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6

на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду

у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Т.М.Б.» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И Л А :

27 травня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_6 звернулися до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 травня 2014 року між ними та відповідачем був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого вони передали йому в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1344 га, що розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 5 років, а відповідач зобов'язався до 31 грудня щорічно сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 4,5 % на рік від грошової оцінки землі, що становить 3741 грн. 04 коп. Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, просили суд розірвати договір оренди землі, а також стягнути з нього на їх користь заборгованість з орендної плати, пеню та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі представник позивачів - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм процессуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, зазначає, що 29 липня 2016 року вона не отримувала повідомлення про час та місце розгляду справи 12 серпня 2016 року о 14-00 год., оскільки знаходилась за межами України. Вважає, що її неявка не була повторною, тому суд не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі та їх представник, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з'явились в судове засідання і від них не надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, що не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду на загальних підставах.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже, враховуючи наведені положення закону, суд наділений правом на залишення заяви без розгляду лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин.

Встановлено, що підставою для залишення заяви без розгляду стала неявка позивачів та їх представника в судове засідання 22 липня та 12 серпня 2016 року.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи 22 липня 2016 року представник позивачів ОСОБА_6 була повідомлена і в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, подала клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому надала докази поважності причини своєї неявки (а.с. 134, 138-139). Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку повідомлені не були (а.с. 135-137).

У зв'язку з неявкою сторін, наступне судове засідання було призначено на 12 серпня 2016 року на 14-00 годину, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 140).

12 серпня 2016 року позивачі та їх представник в судове засідання не з'явились і позовну заяву було залишено без розгляду (а.с. 147-148). При цьому, суд першої інстанції не врахував, що про судове засідання, яке призначалося на 12 серпня 2016 року позивачі не були повідомлені належним чином, а в повідомленні про вручення поштового відправлення їх представнику ОСОБА_6, відсутній підпис останньої, що не можна вважати належним повідомленням.

Крім того, представник позивачів ОСОБА_6 надала апеляційному суду докази, зокрема, копію закордонного паспорту та авіаційного квитка, які свідчать про те, що поштове відправлення про відкладення розгляду справи на 12 серпня 2016 року вона не отримувала особисто 29 липня 2016 року, оскільки в цей час перебувала за кордоном (а.с. 142, 162-164).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однак, суд першої інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, постановив оскаржувану ухвалу з порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавивши позивачів права на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції, як така що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити.

Скасувати ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -