Рішення

від 14.02.2017 по справі 580/954/15-ц

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/954/15-ц

Номер провадження 2/580/1/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року Лебединський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді - Гури А. О.,

з участю: секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Т.М.Б.» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з вищезазначеною позовною заявою до відповідача про дострокове припинення договору оренди землі шляхом розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що 4 травня 2014 року між ними та відповідачем був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого вони передали відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1344 га, що розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області строком на 5 років.

В свою чергу, згідно з умовами договору, відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 4,5 % на рік від грошової оцінки землі, що становить 3741 грн. 04 коп. Орендну плату вносити до 31 грудня щорічно.

Відповідач не виконав свого зобов'язання за договором, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі за період з 5 червня 2014 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 2182 грн. 32 коп. та за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року в розмірі 3741 грн. 04 коп. Таким чином загальна сума заборгованості з орендної плати становить 5923 грн. 36 коп.

Умовами вищезазначеного договору передбачено, що в разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За підрахунками представника позивачів розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати становить 1659 грн. 32 коп.

Також, умовами вказаного договору передбачена можливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку в разі невиконання умов договору та ухилення орендаря від виплати орендної плати.

У зв'язку з наведеним, позивачі просять суд розірвати договір оренди землі, укладений між ними та відповідачем, а також стягнути з відповідача на їх користь заборгованість по орендній платі, пеню та сплачену ними суму судового збору.

В судовому засіданні представник позивачів після неодноразових змін та уточнень позовних вимог підтримала їх в останньому варіанті від 09.02.2017 року та просить достроково розірвати договір оренди земельної ділянки в зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати: за 2014 рік в сумі 2182.27 грн., за 2015 рік - в сумі 1419.42 грн. та пеню за прострочення виплат за 2014 рік в розмірі 1593.06 грн.: по 1/3 частині від вказаної суми на кожну позивачку, що становить: 427.42 грн. за 2014 рік, 478.14 грн. - за 2015 рік, 531 грн. - пеню за прострочені виплати в 2014 році та відшкодувати судовий збір в розмірі по 82 грн.

Самі позивачі, допитані в судовому засіданні як свідки, пояснили, що відповідач з ними розрахувався повністю і вони не мають до нього претензій матеріального характеру, але бажають розірвати з ним договір оренди та передати свої земельні ділянки іншому орендарю.

Позивачка ОСОБА_4, не дивлячись на неодноразові виклики, в судове засідання не з'явилась.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що своєчасно не міг виплатити орендну плату, оскільки орендовану фермерським господарством земельну ділянку, що на праві власності належить позивачам, в 2014 році фактично засіяла самозахватом інша фірма, в зв'язку з чим він звернувся до відділу поліції, але спір до цього часу не вирішений. Крім того, позивачі фактично не підтримували з ними зв'язку, він надсилав їм листи - повідомлення про необхідність отримати орендну плату, але листи повертались, оскільки вказані позивачами адреси в договорі оренди не відповідали дійсності, тому фермерському господарству знадобився час для пошуку їх місця проживання, щоб виплатити їм орендну плату. Коли на початку листопада 2016 року їм вдалося розшукати позивачів, вони розрахувались з ними в повному обсязі за 2014 та 2015 рік і останні написали їм розписки про те, що не мають жодних претензій до них. Вважає, що заборгованість за 2014 рік взагалі відсутня, оскільки вона погасилась виданими ОСОБА_4 в 2013 році коштами за оформлення спадкових прав позивачів на спірну земельну ділянку, що залишилась після смерті ОСОБА_5, в рахунок наступної орендної плати. Орендну плату за 2015 рік господарство виплатило позивачам повністю 07.11.2016 року.

Допитані в судовому засіданні позивачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили пояснення представника відповідача та пояснили, що після смерті їхнього батька - ОСОБА_5 в якості спадкового майна залишився належний йому земельний пай в розмірі 3.1 344 га, що розташований на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області. Спадкоємцями паю є вони та їхня мати - ОСОБА_4. Цією земельною ділянкою вони не цікавились, тому їхня мати - ОСОБА_4 - за домовленістю з відповідачем спочатку за рахунок фермерського господарства оформила спадкові права на кожного з них по 1/3 частині, а потім уклала договір оренди з ним, який вони підписали. На яких умовах був укладений договір, вони не цікавились. З фермерським господарством вони підтримували зв'язок лиш по телефону, коли їм необхідні були довідки в управління праці для виплати державної допомоги в зв'язку з народженням дітей та нарахуванням субсидії. Їхні адреси та адреси матері змінювались після укладення договору оренди, але до відома відповідача вони їх не доводили. В листопаді 2016 року їм виплатили орендну плату за 2014-2016 роки і вони на даний час не мають до відповідача жодних претензій матеріального характеру, але бажають розірвати з ним договір та передати належні їм земельні ділянки іншому орендарю, який вже сплатив їм в 2016 році кошти за оренду їхніх земельних ділянок без укладення договору.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що вона, як бухгалтер фермерського господарства Т.М.Б. , особисто оформляла спадщину на спірну земельну ділянку, яка належала їхньому померлому батькові, на ім'я позивачів. За домовленістю з їхньою матір'ю - позивачкою ОСОБА_4- оплату всіх послуг по оформленню проводили за рахунок фермерського господарства в рахунок наступної орендної плати. Всього ними було сплачено 3601 грн., в тому числі: 1867.29 грн. - в нотаріальну контору, 465 грн. - за виготовлення кадастрових планів на земельні ділянки, 459.40 грн. - на реєстрацію права власності на нерухоме майно Державною реєстраційною службою, 810 грн. - в управління Державного земельного кадастру за оформлення спадкових прав на земельні ділянки. Всі квитанції по оплаті вказаних послуг знаходяться в матеріалах справи. Свідок також підтвердила, що вона, як член фермерського господарства та бухгалтер неодноразово намагалась зв'язатись з позивачами для виплати їм нарахованої орендної плати, але залишені ними номери мобільних телефонів не відповідали, за вказаними ними в договорі оренди адресами вони не проживали. В одній з телефонних розмов з ОСОБА_2, коли остання просила надати довідку в управління соціального захисту населення про відсутність виплати орендної плати, вона заявила, що їй цей договір не потрібний, бо від нього самі лише проблеми.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що протягом 2014-2015 років він працював в фермерському господарстві Т.М.Б. , тому ОСОБА_4, його рідна сестра, за нотаріально оформленим дорученням уповноважила його отримати орендну плату від цього господарства на її користь і він 10.11.2016 року отримав від фермерського господарства, яке орендувало її земельний пай, 2226 грн. та передав сестрі. Також йому відомо, що за пропозицією фермерського господарства вона погодилась, щоб фермерське господарство оформляло спадкові права на земельну ділянку, що залишилась після смерті її чоловіка, яка розташована в с. Курган Лебединського району, за рахунок наступної орендної плати. Де зараз проживає сестра, йому не відомо, вона постійно змінює своє місце проживання.

Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, представника відповідача, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Даний спір між сторонами виник з цивільних правовідносин, які регулюються ст. ст. ст. 526 , 629 , 651-654 ЦК України , ст. 93 , 96 ЗК України , ст.ст. 15 , 21 , 24-25 , 31-32 , 35-36 Закону України Про оренду землі .

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК №325640 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно серії ЕАУ №817147, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить на праві приватної власності по 1/3 частині кожній з них земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,1344 га кадастровий номер 5922985200:06:002:0645, що розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 13-15).

4 травня 2014 року між позивачами та відповідачем був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачі передали відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 1344 га, що розташована на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області строком на 5 років. За користування вказаною земельною ділянкою відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 4,5 % на рік від грошової оцінки землі, що становить 3741 грн. 04 коп. Орендну плату вносити до 31 грудня щорічно (а.с. 10-11). Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕАУ №817150 ( а.с. 12).

За домовленістю між позивачкою ОСОБА_4, матір'ю позивачів- Євдан Т.С. та ОСОБА_2- та СФГ Т.М.Б. , оформлення у спадок позивачів вказаної земельної ділянки проводилось фермерським господарством за кошти останнього в рахунок наступної орендної плати. Вказаний факт підтвердили в судовому засіданні самі позивачки: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, допитані як свідки, свідок ОСОБА_7, який являється братом ОСОБА_4 та від її імені частково проводив оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку в нотаріальній конторі за рахунок коштів фермерського господарства, ОСОБА_8 - бухгалтер СФГ Т.М.Б. , яка фактично разом з ОСОБА_4 проводила оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку в нотаріальній конторі та видавала кошти на оформлення ОСОБА_4, а також розписками ОСОБА_4, ОСОБА_7, письмовими поясненнями ОСОБА_3 на адресу Лебединського райсуду від 19.04.2016 року, товарними чеками та квитанціями (а.с. 29-34, 214-216).

Спірна земельна ділянка фактично в період з 2014 року знаходиться в користуванні ТОВ Угроїдський цукровий завод , який самовільно заволодів та використовує земельні ділянки на території Курганської сільської ради площею 32 га, в тому числі і орендованою у позивачів земельною ділянкою. По даному факту порушене кримінальне провадження № 12015200090000516, що стверджується витягом з ЄРДР від 07.07.2015 року ( а.с. 48), на даний час розслідування в даному провадженні не закінчене.

Не дивлячись на вищевикладений факт, відповідачем нараховувалась орендна плата позивачам у відповідності з укладеним договором і останні запрошувались ним для отримання коштів, що стверджується копіями листів на вказані в договорі адреси позивачів з зазначеними в них номерами мобільного зв'язку орендаря, та поштовими відправленнями від 25.12.2015 року ( а.с.250-255).

Про те, що позивачки не проживають за вказаними в договорах оренди адресами і їхні номери мобільних телефонів не відомі відповідачу, останні підтвердили в судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердили, що не цікавились цією орендною платою, не звертались до фермерського господарства за виплатою, бо знали, що фактично у них забрала ту землю інша фірма і вони не мають прибутку, їх задовольняли довідки про те, що вони не отримували доходів від оренди земельної ділянки, щоб отримати державні соціальні виплати.

З розрахунків відповідача ( а.с. 241-243) вбачається, що позивачам нараховувалась орендна плата за 2014-2016 роки у відповідності з укладеним між сторонами договором оренди земельної ділянки з урахування встановленим законодавством відрахувань: податків та військового збору. Ці розрахунки не спростовані представником позивачів, за виключенням коштів, витрачених на оформлення спадкових прав позивачів на вказані земельні ділянки, які вона просить стягнути з відповідача як недоплачену орендну плату.

Враховуючи, що факт домовленості між позивачами та відповідачем про віднесення витрат по оформленню спадкових прав позивачів на орендовану відповідачем земельну ділянку загальним розміром 3.1344 га за кошти відповідача в рахунок наступної орендної плати, встановлений в судовому засіданні, розрахунки таких виплат не спростовані сторонами, суд вважає, що підстав для стягнення цих сум, що зазначені в останніх уточнених позовних вимогах від 09.02.2017 року (а.с.247-249) та виражаються в розмірі 2182.27 грн. за 2014 рік та 1419.42 грн. за 2015 рік, немає.

Такого висновку суд дійшов, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи по оплаті послуг, пов'язаних з оформленням спадкових прав позивачів на спірну земельну ділянку (а.с.29-34), та встановив, що відповідачем загалом сплачено за оформлення спадкових прав позивачів кошти в сумі 3601 грн., з яких 2182.27 грн. погашені розміром орендної плати за 2014 рік (з червня по грудень включно), решта 1419.42 грн. залишились не відшкодованими станом на 01.01.2015рік. При розрахунку орендної плати за 2015 рік ця сума була утримана з позивачів, тому до сплати їм належала сума 2321.62 грн., яку вони фактично і отримали від відповідача 07.11.2016 року, написавши розписки про те, що відповідачем проведений повний розрахунок по орендній платі за 2014-2016 роки і претензій до нього вони не мають.

Також суд вважає безпідставними вимоги представника позивачів про стягнення пені за прострочення виплат орендної плати, оскільки в судовому засіданні доведено, що затримки виплат за 2014 рік зі сторони відповідача не було, а затримка виплат за 2015 рік мала місце не з вини відповідача.

Щодо вимог позивачів про дострокове розірвання договору оренди з відповідачем, суд дійшов наступного:

Підстави для розірвання укладеного договору, правові наслідки розірвання передбачені ст. ст. 651-654 ЦК України та ст.ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі .

Так, згідно з положеннями ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї сторони договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору.

Частина 1 статті 24 указаного Закону передбачає, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, зазначене право орендодавця кореспондується обов'язку орендаря щодо своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату передбачений і п. 31 укладеного між позивачами та відповідачем договору оренди землі.

Сплачувати своєчасно орендну плату є обов'язком орендаря і такий обов'язок ґрунтується на положеннях п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2016 року відповідачем повністю проведений розрахунок з позивачами за оренду в 2014-2016 роках земельної ділянки площею 3.1344га, належної їм, і останні не мають до нього претензій матеріального характеру.

Отже, жодної підстави для дострокового розірвання договору оренди, укладеного між сторонами 04.05.2014 року, судом не встановлено, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати присуджуються судом стороні, на користь якої винесене рішення.

Оскільки даний позов судом не задоволений, вимоги представника позивачів про відшкодування їм судового збору шляхом стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів по 82 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України та ст. 526 , 629 , 651-654 ЦК України , ст. 93 , 96 ЗК України , ст.ст. 15 , 21 , 24-25 , 31-32 , 35-36 Закону України Про оренду землі , суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове припинення договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в залі судового засідання при проголошенні рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Гура А. О.