Ухвала

від 13.09.2016 по справі 815/757/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 р. Справа № 815/757/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В. при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2015 року № 0001962205, -

встановиЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду, з урахуванням уточнень, надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.09.2015 року №0001962205, яке винесене ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 557753,00 грн., з яких: за основним платежем - 371835,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 185918,00 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 01 серпня 2016 року у задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2015 року № 0001962205 - відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі повідомлення від 31.08.2015 року №308/15-54-22-05 та наказу від 28.08.2015 року №578 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" , копії яких отримано позивачем 09.09.2015 року, старшим державним інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області - Базилевич Наталією Сергіївною, згідно пп. 78.1.1 п.78.1. ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергія і Газ Україна", код за ЄДРПОУ 34737717 по взаємовідносинах з ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 39061956 за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено акт перевірки від 04.09.2015 року №1924/15-54-22-05/34737717, яким встановлено порушення позивачем: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 371835,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, які викладені в Акті перевірки від 04.09.2015 року №1924/15-54-22-05/34737717, позивач надав до відповідача заперечення від 11.09.2015 року №5-763.

За результатом розгляду вищевказаних заперечення, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь на заперечення від 18.09.2015 року №9733/10/15-54-22-05, якою відмовлено у скасуванні висновків, які викладені в Акті №1924/15-54-22-05/34737717.

На підставі вказаного акту перевірки № 1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року №0001962205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 557753,00 грн., з яких: 371835,00 грн. - за основним платежем та 185918,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення пп. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України.

До вказаного податкового повідомлення-рішення, ДПІ складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленнями-рішенням від 22.09.2015 року № 0001962205, позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору та оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення, подавши до Головного управління ДФС в Одеській області скаргу від 30.09.2015 року №5-789.

Відповідно до 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

На підставі наказу начальника ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 23.11.2015 року №746 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергія і Газ Україна" та направлення на проведення перевірки від 23.11.2015 року №344/15-54-22-05, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області -Лук’яновою І.О. згідно пп. 78.1.5 п.78.1. ст.78, пп.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Енергія і Газ Україна", код за ЄДРПОУ 34737717 по взаємовідносинах з ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 39061956 за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року. Підприємству було складено лист-запит від 23.11.2015 року №3425/15-54/22/00 щодо надання документів з питань взаємовідносин з ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" за період з 01.02.2015 року по 2228.02.2015 року, який вручено головному бухгалтеру 23.11.2015 року Тропіної Т.В.

За результатом проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергія і Газ Україна" по взаємовідносинах з ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, відповідачем складено Акт №2728/15-54-22-05/34737717 від 26.11.2015 року згідно з яким на підставі наданих позивачем документів, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області дійшло аналогічних акту перевірки № 1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року висновків про порушення позивачем: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 371835,00 грн.

Рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 27.11.2015 року №3091/10/15-32-10-02-07 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 27.11.2015 року № 0001962205 залишено без змін, а первинна скарга генерального директора ТОВ "Енергія і Газ Україна"- без задоволення.

Не погодившись з рішенням ГУ ДФС в Одеській області та оскаржуваним податковим повідомленням-рішеннями, позивач звернувся з повторною скаргою від 07.12.2015 року №5-995 до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 10.02.2016 року №2694/6/99-98-10-01-04-25, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 27.11.2015 року № 0001962205 та рішення про результати розгляду первинної скарги, а скарга підприємства залишена без задоволення.

В свою чергу, не погодившись з висновками податкового органу, винесеним податковим повідомленням-рішеннями від 27.11.2015 року № 0001962205, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки № 1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року висновках про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України.

Проведеною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ "Енергія і Газ Україна" по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" на підставі наступних документів:- установчих документів ТОВ "Енергія і Газ Україна", відповідно до юридичної справи ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області; податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, використаних згідно бази даних "БестЗвіт", АІС "Податковий блок", "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області; журнал-ордеру і відомостей по рахунку 203; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203; картки рахунку 203; журнал-ордеру і відомостей по рахунку 631; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних; податкових накладних; актів прийому передачі; видаткових накладних; банківських виписок; даних, отриманих ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 371835 грн.

Актом перевірки № 1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року встановлено, що за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року ТОВ "Енергія і Газ Україна", задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 673063 грн. перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року встановлено його завищення у сумі 371835 грн.

На виконання умов договору №36/14 від 07.04.2014 року та додаткових угод №6 від 29.12.2014 року, №7 від 16.02.2015 року до договору №36/14 від 07.04.2014 року ТОВ "Енергія і Газ Україна" не надано до перевірки видаткову накладну на суму 208825,26 грн. та акт прийому-передачі на 144,85 тон.

При цьому, актом встановлено, що номенклатура товару не відповідає в актах прийому-передачі нафтопродуктів в якому зазначено ТРП (тяжке рідке паливо) та немає посилання на номенклатуру Мазут М-100. Як вбачається з наданих до перевірки товарно-транспортної накладної вх. № 2201/10/15-54-150, загальна кількість перевезеного вантажу ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" на адресу ТОВ "Енергія і Газ Україна" складає 109,28 тон, при тому, що загальна кількість придбаного у лютому 2015 року товару у ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" складає 254,13 тон. Товарно-транспортних накладних, інших первинних документів та пояснень на перевезення 144,85 тон Мазут М-100 в адресу ТОВ "Енергія і Газ Україна" не надано до перевірки та не підтверджено документально. На товарно-транспортних накладних відсутній номер ТТН, відсутні відомості водія-експедитора, вантажно-розвантажувальні операції, інші відомості. Форма ТТН, які надано ТОВ "Енергія і Газ України" втратила чинність та бланк не відповідає Формі 1-ТТН (нафтопродукт) зазначеної в Інструкції затвердженої Наказом від 20.05.2008 року №281/171/578/155 для нафтопродуктів.

З огляду на вищевикладене, надані до перевірки товарно-транспортні накладні, не можуть підтверджувати факт транспортування нафтопродуктів, оскільки не відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496).

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи використані під час перевірки документи, відповідач дійшов висновку в акті перевірки № 1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 371835,00 грн.

В свою чергу, з урахуванням наданих на запит податкового органу документів з боку позивача, ДПІ у Суворовському районі м.Одеса ГУ ДФС в Одеській області в Акті №2728/15-54-22-05/34737717 від 26.11.2015 року дійшло аналогічного Акту № 1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року висновку, а саме: про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 371835,00 грн.

Вказаний висновок Акту №2728/15-54-22-05/34737717 від 26.11.2015 року обґрунтований вищепереліченими недоліками товарно-транспортних накладних.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частини першої ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видом діяльності за КВЕД, яку здійснює позивач є: 35.11 - Виробництво електроенергії.

В межах здійснення своєї господарської діяльності, між ТОВ "Енергія і Газ Україна" (Покупець) та ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" (Постачальник) укладено договір №36/14 від 07.04.2014 року про поставку товарів (далі - Договір, Договір №36/14).

Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю нафтопродукти: Важке рідке паливо (товар), партіями в асортименті і кількості, які вказані в Додаткових угодах, які являється його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, який передбачений даним договором. Під партією товару в даному договорі розуміється кількість товару, яка вказана в одному акті прийому-передачі, який підписаний сторонами. Форма якого визначена Додатком №1 до даного договору.

Згідно п.2.1 та п.2.2 договору від 07.04.2014 року №36/14, строки та умови поставки, а також ціна придбання товару визначаються сторона у додаткових угодах до даного договору. Поставка товару здійснюється у відповідності до узгодженого договором графіку поставки товару, який є додатком і невід'ємною частиною відповідної додаткової угоди.

Відповідно до п.2.5, п.2.6 Договору №36/14, постачальник разом із товаром зобов'язується передати покупцеві наступні документи (на кожну партію (машину): товарно-транспорту накладну, сертифікати якості (відповідності), паспорт товару, виданий підприємством-виробником, видаткову накладну, свідоцтво про повірку ємкості автоцистерни, градуїровочну (калібровочну, тарову) таблицю ємкості автоцистерни.

Сторони можуть змінити або додати перелік документів, які передається постачальником в додаткових угодах до даного Договору. Документація повинна бути передана покупцеві на російській чи українській мові.

Пунктом 2.7 Договору визначено, що поставка здійснюється автомобільним транспортом. Визначення кількості товару, який поставляється здійснюється шляхом зважування автомобільних цистерн чи на основі даних вузла обліку, які встановлені на енергоблоці покупця (м.Одеса, Шкодова гора, 1/1). Відповідальність за технічний стан і метрологічне забезпечення вузла обліку несе покупець.

Як вбачається з п.2. та п.2.9 Договору, кількість прийнятого товару фіксується сторонами в акті прийому-передачі нафтопродуктів по формі, яка визначена у Додатку 1 до даного Договору протягом дня розвантаження автоцистерни. Постачальник забезпечує відправлення автотранспортних засобів з нафтопродуктом налитим до планки, яка встановлена в горловині автоцистерни на рівні, який відповідає номінальній місткості згідно свідоцтва про повірку чи свідоцтва державної метрологічної атестації автомобільної цистерни. Постачальник забезпечує поставку товару до резервуару рідкого палива на енергоблоці покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора 1/1 в період світлого часу доби, а саме з 08:00 год. до 18:00 год.

Згідно пунктів 3.1-3.4 Договору №36/14, загальна сума вказаного договору складається з сум, які вказані в додаткових угодах до даного договору. Ціна 1 (однієї) тони товару по якому здійснюється розрахунок між сторонами, узгоджується сторонами щомісячно за три робочі дні до початку календарного місяця поставки шляхом підписання додаткових угод до даного договору. Проект додаткової угоди складається постачальником, підписується ним і направляється покупцеві. Оплата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку в наступному порядку: протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі нафтопродуктів на відповідну партію товару і отримання від постачальника рахунку на оплату і податкової накладної на партію товару покупець перечислює на поточний рахунок постачальника вартість партії товару, яка поставляється, прийнятої покупцем згідно акту прийому-передачі нафтопродуктів. Моментом виконання покупцем своїх грошових обов'язків по даному договору є момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Пунктом 5.10 Договору визначено, що днем поставки товару вважається дата, яка вказана в акті прийому-передачі нафтопродуктів.

Строком дії договору від 07.04.2014 року №36/14, відповідно до п.11.1 його умов є момент підписання до 31 грудня 2014 року.

07 квітня 2014 року між ТОВ "Енергія і Газ Україна" (Покупець) та ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" (Постачальник) укладено додаткову угоду №1 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком, якою визначено ціну на товар, який поставляється, кількість та умови поставки протягом періоду з 07.04.2014 року по 30.04.2014 року по Договору. Додатком №1 до додаткової угоди №1 від 07.04.2014 року до Договору №36/14 від 07.04.2014 року встановлено графік поставки на період з 07.04.2014 року по 30.04.2014 року.

29 грудня 2014 року між ТОВ "Енергія і Газ Україна" (Покупець) та ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" (Постачальник) укладено додаткову угоду №6 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком.

Пунктом 1 додаткової угоди №6 визначено, що сторони прийшли згоди викласти п.11.1 Договору в наступній редакції: "Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.03.2015 року. У випадку, якщо на момент закінчення дії вказаного договору сторони не закінчили розрахунки між собою, строк дії договір в частині виконання грошових обов'язків підлягає автоматичній пролонгації до повного завершення розрахунків між сторонами".

Пунктами 2.7 додаткової угоди №6 від 29.12.2014 року визначено, що на підставі п.3.2 Договору, сторони узгодили наступні ціни на товар, який постачається постачальником покупцеві протягом періоду з 05.01.2015 року по 05.02.2015 року по договору, а саме: важке рідку паливо кількістю 300 тон загальною вартістю 2685000,00 грн. в тому числі ПДВ-447500,00 грн. Поставка товару в період з 05.01.2015 року по 05.02.2015 року здійснюється по ціні, яка вказана у п.2 даної додаткової угоди. Строк поставки кожної партії товару вказано а графіку поставки, який є додатком №1 і невід'ємною частиною даного договору. Відвантаження товару здійснюється після 100 % передоплати кожної партії товару. Оплата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку на відповідну партію товару і отримання від постачальника рахунку на оплату. Умови постачання: DDR- резервуар рідкого палива на енергоблоці Покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора,1/1 (згідно ІНКОТЕРМС 2010).

16 лютого 2015 року між ТОВ "Енергія і Газ Україна" (Покупець) та ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" (Постачальник) укладено додаткову угоду №7 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року, якою визначено ціну на товар, який постачається постачальником покупцеві 16.02.2015 року, а саме: кількістю -3,46 тон на загальну суму-30967,00 грн., в тому чисті ПДВ-5461,17 грн.

26 лютого 2015 року між ТОВ "Енергія і Газ Україна" (Покупець) та ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" (Постачальник) укладено додаткову угоду №8 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком.

Пунктами 2-3 додаткової угоди №8 визначено, що на підставі п.3.2 Договору, сторони узгодили ціни на товар, який постачається постачальником покупцеві протягом періоду з 02.03.2015 року по 10.03.2015 року по Договору, а саме: кількістю 170 тон., на загальну суму 1470500,00 грн., в тому числі ПДВ - 245083,33 грн.

Згідно п.4 - п.7 додаткової угоди №7, поставка товару здійснюється в період з 02.03.2015 року по 10.03.2015 року по цінам, які вказані в п.2 даного договору. Строк постачання кожної партії товару вказано в графіку постачання, який є Додатком №1 і невід'ємною частиною даної додаткової угоди. Відвантаження товару здійснюється після 100% передоплати кожної партії товару, оплата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку на відповідну партію товару і отримання від покупця рахунку на оплату. Умови поставки: DDR- резервуар рідкого палива на енергоблоці Покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора,1/1

13 березня 2015 року між ТОВ "Енергія і Газ Україна" (Покупець) та ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" (Постачальник) укладено додаткову угоду №9 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року, якою визначено ціну на товар, який постачається постачальником покупцеві 13.03.2015 року у кількості 21,12 тон на загальну суму 182688,00 грн., у тому числі ПДВ-30448,00 грн. Пунктом 5 додаткової угоди №9 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року встановлено що у всьому іншому, що не встановлено даною додатковою угодою сторони керуються положеннями Договору.

На підтвердження виконання вищевказаного договору та додаткових угод до нього позивачем надано копії податкових накладних: від 06.02.2015 року №4 на загальну суму 244156,00 грн. в тому числі ПДВ-40692,67 грн. Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.; від 10.02.2015 року №5 на загальну суму 243261,00 грн. в тому числі ПДВ-40543,50 грн. Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.; від 14.02.2015 року №6 на загальну суму 245409,00 грн. в тому числі ПДВ-40901,50 грн. Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.; від 16.02.2015 року №7 на загальну суму 245230,00 грн. в тому числі ПДВ-40871,67 грн. Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.; від 27.02.2015 року №6 на загальну суму 1252951,59 грн. в тому числі ПДВ-208825,26 грн. Ціна за одну тону товару склала - 7208,33 грн.

У вищевказаних податкових накладних зазначено: у графі "форма проведених розрахунків" "Оплата з поточного рахунку", "номенклатура товарів/послуг продавця" - "Махут М-100".

З копій вказаних податкових накладних вбачається, що постачався такий товар як Мазут М-100 у загальній кількості 254,13 т. (27,28 т.+27,18 т.+27.42 т.+27.4 т.+144,85 т.).

Суми податку на додатну вартість по вищевказаним податковим накладним включено ТОВ "Енергія і Газ Україна" до складу податкового кредиту у лютому 2015 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року (т.2 а.с.130-133, 160-165).

Також на підтвердження виконання умов договору №36/14 від 07.04.2014 року позивачем надано наступні видаткові накладні, які також були предметом позапланової невиїзної перевірки: від 06.02.2015 року №РН-0000010 на загальну суму 244156,00 грн., у тому числі ПДВ 40692,67; від 10.02.2015 року №РН-0000011 на загальну суму 243261,00 грн. в тому числі ПДВ-40543,50 грн.; від 14.02.2015 року №РН-000012 на загальну суму 245409,00 грн. в тому числі ПДВ-40901,50 грн.; від 16.02.2015 року №РН-000013 на загальну суму 245230,00 грн. в тому числі ПДВ-40871,67 грн.

При цьому у судовому засіданні 25.05.2016 року судом за клопотанням представника позивача залучені до матеріалів справи видаткові накладні: від 01.03.2015 року №РН-0000015 на загальну суму -243584,00 грн., в тому числі ПДВ - 40597,33 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 28,16 тон; від 06.03.2015 року №РН-000016 на загальну суму -212963,00 грн., в тому числі ПДВ - 35493,83 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 24,62 тон; від 07.03.2015 року №РН-0000017 на загальну суму -227495,00 грн., в тому числі ПДВ -37915,83 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 26,00 тон; від 07.03.2015 року №РН-0000018 на загальну суму -228360,00 грн., в тому числі ПДВ - 38060,00 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 26,40 тон; від 12.03.2015 рокуРН-0000019 на загальну суму - 240816,00 грн., в тому числі ПДВ - 40136,00 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 27,84 тон; від 12.03.2015 року №РН-0000020 на загальну суму - 227495,00 грн., в тому числі ПДВ -37915,83 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 26,30 тон; від 13.03.2015 року №РН-0000021 на загальну суму -272475,00 грн., в тому числі ПДВ - 45412,50 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 31,50 тон.

Вищевказані видаткові накладні не були надані позивачем ані до перевірки, ані до скарги на акт перевірки від 04.09.2015 року №194/15-54-22-05/3473717, ані до скарг на оскаржуване податкове повідомленні-рішення. Вказані документи надані ТОВ "Енергія і Газ Україна" лише на письмовий запит податкового органу від 23.11.2015 року №13425/15-54-22-00 про надання додаткових документів для проведення перевірки, в свою чергу видаткова накладна від 13.03.2015 року №РН-0000021 на загальну суму -272475,00 грн., в тому числі ПДВ - 45412,50 грн. на кількість товару (Мазут М-100)- 31,50 тон надана позивачем лише під час судового розгляду справи.

При цьому як вбачається з пояснень представника позивача, вказані видаткові накладні від 01.03.2015 року №РН-0000015, від 06.03.2015 року №РН-000016, від 07.03.2015 року №РН-0000017, від 07.03.2015 року №РН-0000018, від 12.03.2015 року №РН-0000019, - від 12.03.2015 року №РН-0000020, від 13.03.2015 року №РН-0000021, спростовують, на думку позивача, висновок податкового органу, які викладені в акті перевірки від 04.09.2015 року № 1924/15-54-22-05/34737717 стосовно того, що ТОВ "Енергія і Газ Україна" не надало до перевірки видаткову накладну на суму 208825,26 грн.

Апеляційний суд критично оцінює таке твердження позивача, з огляду на наступне. Загальна вартість поставленого товару по видатковим накладним від 01.03.2015 року №РН-0000015, від 06.03.2015 року №РН-000016, від 07.03.2015 року №РН-0000017, від 07.03.2015 року №РН-0000018, від 12.03.2015 року №РН-0000019, від 12.03.2015 року №РН-0000020, від 13.03.2015 року №РН-0000021 складає 1653188,00 грн. (243584,00+212963,00+227495,00+228360,00+240816,00+227495,00+272475,00), в тому числі ПДВ - 275531,32 грн. (40597,33+35493,83+37915,83+38060,00+40136,00+37915,83+45412,50).

Таким чином з вище перелічених видаткових накладних, які складені у березні 2015 року не вбачається можливим встановити до якої саме податкової накладеної вони складені, оскільки, податкова накладна від 27.02.2015 року №9 виписана на загальну суму 1252951,59 грн., в свою чергу видаткові накладні, які надані позивачем на письмовий запит податкового органу від 23.11.2015 року №13425/15-54-22-00 про надання додаткових документів виписані на загальну суму 13800713,00 грн., а з урахуванням видаткової накладної, яка надана ТОВ "Енергія і Газ Україна лише під час судового розгляду справи (від 13.03.2015 року №РН-0000021) - 1653188,00 грн.

Окрім цього, позивачем в обґрунтування позовних вимог надано наступні копії актів прийому передачі нафтопродуктів: №08/02-15 від 06.02.2015 року на 27,28 тон; №09/02-15 від 10.02.2015 року на 27,18 тон; №10/02-15 від 14.02.2015 року на 27,42 тон; №11/02-15 від 16.02.2015 року на 27,4 тон.

Загальна кількість поставленого товару згідно актів прийому-передачі нафтопродуктів №12/03-15 від 01.03.2015 року, №13/03-15 від 06.03.2015 року , №14/03-15 від 07.03.2015 року, №15/03-15 від 07.03.2015 року, №16/03-15 від 12.03.2015 року, №17/03-15 від 12.03.2015 року, №18/03-15 від 13.03.2015 року склала 159,62 тон (28.160+24,620+26,300+26,400+27,840+26,300). Загальна кількість постановленого товару з урахуванням наданої безпосередньо під час судового розгляду справи копії акту прийому-передачі нафтопродуктів №18/03-15 від 13.03.2015 року склала 191,12 тон (28.160+24,620+26,300+26,400+27,840+26,300+31,500).

З копій вище перелічених актів прийому-передачі нафтопродуктів вбачається, що представник ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" здав, а представник ТОВ "Енергія і Газ Україна" прийняв у резервуарах ТОВ "Енергія і Газ Україна" ТРП (тяжке рідке паливо), однак у вказаних актах не визначено номенклатуру товару, який передавався.

Позивачем не надано пояснень та доказів в їх обґрунтування чим саме підтверджується, що поставлений товар згідно актів прийому-передачі нафтопродуктів був саме Мазут М-100, тобто товар на поставку якого були виписані податкові накладні в перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС".

При цьому, критично оцінюються надані на письмовий запит податкового органу від 23.11.2015 року №13425/15-54-22-00 копій актів прийому-передачі нафтопродуктів, оскільки загальна кількість товару, який передавався по вказаним актам більша ніж кількість, яка визначена у податковій накладній №9 від 27.02.2015 року.

З наданих позивачем копій видаткових накладних вбачається, що в зазначеному документі в порушення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" не зазначені посада особи, відповідальної за отримання товару з боку позивача.

Особа, яка отримала товар (Мазут М-100) - ОСОБА_8, діяла на підставі довіреностей №ААА378786 від 06.02.2015 року, №ААА378787 від 10.02.2015 року, №ААА378795 від 27.02.2015 року, №ААА378800 від 12.03.2015 року, №ААА378781 від 13.03.2015 року при цьому позивачем не надано копій вищевказаних довіреностей. З наявної в матеріалах справи копії довіреності № 99 від 26.12.2014 року вбачається, що у ОСОБА_8 наявні повноваження представляти інтереси підприємства при отриманні нафтопродукту (Мазут марки М-100) від третіх осіб для чого йому надано право підписувати від імені підприємства акти прийому-передачі нафтопродуктів. При цьому слід звернути увагу на номенклатуру товару, який мав право отримувати ОСОБА_8 - Мазут М-100, в свою чергу, як вже зазначалось вище, згідно з актами прийому-передачі нафтопродуктів, передавалось ТРП (тяжке рідке паливо).

Як вбачається з податкових накладних, позивачем придбано у його контрагента ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" такий товар, як Мазут М-100.

Транспортування вказаної продукції на адресу позивача згідно умов договору №36/14, здійснювалось автомобільним транспортом (без визначення на кого саме з сторін договору покладено обов'язок по оплаті транспортування товару та сторони договору транспортом якої це транспортування здійснюється). Визначення кількості поставленого товару здійснювалось шляхом зважування автомобільних цистерн чи на підставі даних вузла обліку, який встановлений на енергоблоці покупця (м.Одеса, вул.. Шкодова Гора, 1/1)

Позивачем надано копії товарно-транспортних накладних типової форми затвердженої Наказом Мінтрансу, Мінстатуту України 29.12.1995 року № 488/ від 05.02.2015 року № б/н, від 10.02.2015 року №б/н, від 14.02.2015 року №б/н, від 16.02.2015 року №б/н 346 на загальну кількість - 113,14 тони, в яких відображено, назву продукції (товару) - Мазут - без визначення його марки, кількість продукції (без зазначення відомостей в графах "масою брутто,т…", автомобіль, автопідприємство, замовника (платника), вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження (м.Кременчук) та пункт розвантаження (м.Одеса). Особою, яка згідно з вказаними товарно-транспортними накладними отримала вантаж - є ОСОБА_9, який, як вже встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, наділений правом підписували лише акти прийому-передачі нафтопродуктів.

Вищевказані товарно-транспорті накладні були надані позивачем до перевірки.

Відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом і за необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. Перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - і печаткою або штампом), передається перевізнику.

Нафтопродукт - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України врегульований Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання а споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155.

Підпунктами. 7.5.1-7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 визначено, що нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання. Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку.

Згідно пунктів 7.5.7-7.5.11 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155, ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства. Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено. ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служб не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер. На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Додатком 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання а споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 затверджено форму бланків товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти). Однак, надані позивачем до перевірки, а також під час судового розгляду справи товарно-транспорті накладні не відповідають вищевказаній формі.

В порушення вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, товарно-транспорті накладні складені не за належною формою яка встановлена для постачання нафти та нафтопродуктів, з наданих до суду копій товарно-транспортних накладних вбачається, що в них відсутні обов'язкові для перевезень товару вказаного типу відомості, а саме: щодо подорожнього листа, номеру резервуару з якого відпущено нафту або нафтопродукти, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм густина і температура, за якої визначалась густина, а також час виїзду автоцистерни з підприємства.

Окрім цього, позивачем не надано свідоцтво про повірку нафти на нафтопродуктів, наявність якого є обов'язкової умовою для відпуску нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості згідно вищевказаної Інструкції.

Оскільки, як вже встановлено вище, додатковими угодами не встановлено спеціальних умов оплати товару у період складання податкових накладних №4 від 06.02.2015 року, №5 від 10.02.2015 року, №6 від 14.02.2015 року, оплата повинна бути здійснення за умовами, які визначені п.3.3.1 договору №36/14 від 07.04.2014 року, тобто протягом 2-х банківський днів з моменту підписання актів прийому-передачі нафтопродуктів на відповідну партію товару і отримання від постачальника рахунку на оплату і податкової накладної на партію товару. Однак, позивачем не надано належним чином засвідчених копій документів, які б підтвердили оплату товару у строки, які визначені договором.

В свою чергу, з копій рахунків-фактур та виписок по рахунку, а також з оригіналу виписки по рахунку НОМЕР_1 ТОВ "Енергія і Газ Україна" неможливо встановити, що саме по партіям товару по яким складені податкові накладні №4 від 06.02.2015 року, №5 від 10.02.2015 року, №6 від 14.02.2015 року здійснювалась оплата.

Відповідно до ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

При цьому, статтею 67 ГК України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України та ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.ч.4,5,7 ст.180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

При цьому, крім вищезазначених істотних умов, договір повинен відповідати умовам, встановленим для даного виду договорів законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Додатковою угодою №1 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком визначено ціну на товар, який поставляється, кількість та умови поставки протягом періоду з 07.04.2014 року по 30.04.2014 року по договору. Додатком №1 до додаткової угоди №1 від 07.04.2014 року до Договору №36/14 від 07.04.2014 року встановлено графік поставки на період з 07.04.2014 року по 30.04.2014 року.

Додатковою угодою №6 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком визначено, що на підставі п.3.2 Договору, сторони узгодили наступні ціни на товар, який постачається постачальником покупцеві протягом періоду з 05.01.2015 року по 05.02.2015 року по договору, а саме: важке рідке паливо кількістю 300 тон загальною вартістю 2685000,00 грн. в тому числі ПДВ-447500,00 грн. поставка товару в період з 05.01.2015 року по 05.02.2015 року здійснюється по ціні, яка вказана у п.2 даної додаткової угоди. Строк поставки кожної партії товару вказано а графіку поставки, який є додатком №1 і невід'ємною частиною даного договору. Відвантаження товару здійснюється після 100 % передоплати кожної партії товару. Плата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку на відповідну партію товару і отримання від постачальника рахунку на оплату. Умови постачання: DDR- резервуар рідкого палива на енергоблоці Покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора,1/1 (згідно ІНКОТЕРМС 2010).

Додатковою угодою №7 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року визначено ціну на товар, який постачається постачальником покупцеві 16.02.2015 року, а саме: кількістю -3,46 тон на загальну суму-30967,00 грн., в тому чисті ПДВ-5461,17 грн.

Додатковою угодою №8 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком визначено, що на підставі п.3.2 Договору, сторони узгодили ціни на товар, який постачається постачальником покупцеві протягом періоду з 02.03.2015 року по 10.03.2015 року по Договору, а саме: кількістю 170 тон., на загальну суму 1470500,00 грн., в тому числі ПДВ - 245083,33 грн., поставка товару здійснюється в період з 02.03.2015 року по 10.03.2015 року по цінам, які вказані в п.2 даного договору. Строк постачання кожної партії товару вказано в графіку постачання, який є Додатком №1 і невід'ємною частиною даної додаткової угоди. Відвантаження товару здійснюється після 100% передоплати кожної партії товару, оплата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку на відповідну партію товару і отримання від покупця рахунку на оплату. Умови поставки: DDR- резервуар рідкого палива на енергоблоці Покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора,1/1

Додатковою угоду №9 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року визначено ціну на товар, який постачається постачальником покупцеві 13.03.2015 року у кількості 21,12 тон на загальну суму 182688,00 грн., у тому числі ПДВ-30448,00 грн. Пунктом 5 додаткової угоди №9 до Договору №36/14 від 07.04.2014 року встановлено що у всьому іншому, що не встановлено даною додатковою угодою сторони керуються положеннями Договору.

Таким чином, як вбачається з умов, визначених вищевказаними додатковими угодами, ціна товару, який поставлявся на виконання умов договору №36/14 від 07.04.2014 року до податкових накладних №4 від 06.02.2015 року №5 від 10.02.2015 року №6 від 14.02.2015 року, які були предметом перевірки, визначена лише додатковою угодою №7, а саме на товар, який постачався 16.02.2015 року, однак лише у загальній кількості 3,46 тон, в той час як за вказаний період було здійснено постачання у загальній кількості -27,4 тон. При цьому в матеріалах справи відсутній графік постачання, який є невід'ємною частиною відповідної додаткової угоди згідно п.2.2 Договору №369/14 від 07.04.2014 року.

Окрім цього, ні договором №36/14 від 07.04.2014 року, ні додатковими угодами до вказаного Договору не визначено номенклатуру товару, який постачається.

Позивач у своїх поясненнях зазначає, що відвантаження товару здійснювалось після 100% передоплати кожної партії товару. Вищевказана умова оплати визначена додатковою угодою №6 від 29.12.2014 року до договору №36/14 від 07.04.2014 року, якою як вже неодноразово вказувалось судом, визначено умови постачання у період з 05.01.2015 року по 05.02.2015 року та додатковою угодою №8 від 26.02.2015 року, якою визначено умови постачання товару у період з 02.03.2015 року. Так, як вже встановлено вище, згідно умов додаткової угоди №8 від 26.02.2015 року до договору №36/14 від 07.04.2014 року загальна кількість постановленого товару склала-170 тон. Згідно умов п.6 Додаткової угоди №8 від 26.02.2015 року, відвантаження товару здійснюється після 100% передоплати кожної партії товару. Плата здійснюється в національній валюті України по безготівковому розрахунку на відповідну партію товару і отримання від постачальника рахунку на оплату. Так, ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС" надало ТОВ "Енергія і Газ Україна" рахунок-фактуру №СФ-0000006 від 26.02.2015 року на загальну суму 1470500,00 грн. із зазначенням строку сплати до 27.02.2015 року. З наданої копії, зокрема, платіжного доручення №55 вбачається, що датою оплати по рахунку №СФ-0000006 від 26.02.2015 року є 06.03.2015 року, тобто після закінчення граничного строку, який був визначений.

Відповідно до п.2.5, п.2.6 договору №36/14, постачальник разом із товаром зобов'язується передати покупцеві наступні документи (на кожну партію (машину): товарно-транспорту накладну, сертифікати якості (відповідності), паспорт товару, виданий підприємством-виробником, видаткову накладну, свідоцтво про перевірку ємкості автоцистерни, градуїровочну (калібровочну, тарову) таблицю ємкості автоцистерни, однак вищевказаних документів, які є необхідною умовою договору №36/14 від 07.04.2014 року позивачем до суду не надано.

Не приймається до уваги посилання позивача на правову позицію Вищого спеціалізованого суду України як на підставу для задоволення позовних вимог,оскільки відповідно до ст.. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України лише висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, наданими позивачем документами не доведено факту товарності та дійсності господарських операцій між ним та його контрагентом. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до складу податкового кредиту.

Лише формальна наявність у позивача податкових накладних не є достатнім і беззаперечним документальним підтвердженням фактичного отримання товару, і не дають можливість дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність у позивача фактичних підстав для віднесення спірних сум до складу податкового кредиту, що пов'язані з господарською діяльністю позивача.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів. колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Енергія і Газ Україна" є необґрунтованими та недоведеними, а отже не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2015 року № 0001962205, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк