Ухвала

від 29.08.2016 по справі 359/10295/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/10295/15-ц Головуючий у І інстанції Саган В. М. Провадження № 22-ц/780/2537/16 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С. Категорія 58 29.08.2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Мережко М.В., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2016 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів Фінансова компанія «Партнер-Капітал» на дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2016 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» задоволено.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 щодо призначення оцінки цінних паперів та скасовано постанову від 02 жовтня 2015 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №38158133.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 щодо накладення арешту на інвестиційні сертифікати та скасовано постанову від 15 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №38158133.

На обґрунтування судового рішення суд першої інстанції зазначив, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві не встановлено хто є власником вказаних цінних паперів та державний виконавець неправомірно постановила провести оцінку майна, яке не є арештованим та на яке не може бути звернуто стягнення у процедурі виконавчого провадження, оскільки не встановлений власник.

Крім того, арешт на майно боржника накладається в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, штрафів тощо.

Таким чином, накладаючи арешт в межах даного виконавчого провадження, виконавець порушив вимоги ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», тому що сума, на яку накладено арешт, значно перевищує суму стягнення, а також накладення виконавцем арешту на інвестиційні сертифікати пайових фондів та оголошення заборони на їх відчуження суперечить нормам ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення.

Просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції змінити в частині: «Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в місті Києві ОСОБА_3, щодо накладення арешту на інвестиційні сертифікати та скасувати постанову від 15 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №38158133» на «Визнати правомірними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в місті Києві ОСОБА_3 щодо накладення арешту на інвестиційні сертифікати та скасувати постанову від 15 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №38158133»

Суд, закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, серед іншого, стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів Фінансова компанія «Партнер-Капітал» на користь ОСОБА_2 1 111 820 грн. ( а.с. 77-80 ).

17 травня 2013 року по справі був виданий виконавчий лист, а 29 травня 2013 року - відкрито виконавче провадження ( а.с. 81, 82 ).

Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в місті Києві від 04 лютого 2014 року назване виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №41939283 ( а.с. 83 ).

02.10.2015 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві - Микитин О.С. призначено ТОВ "Земюрконсалтинг", в особі директора Ковальського, експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №1005/11235/2012 від 17.05.2013 року, що видав Бориспільський міськрайонний суд Київської області про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів Фінансова компанія «Партнер-Капітал» на користь ОСОБА_2 1 111 820 грн. ( а.с. 10 ).

Пізніше, 15.10.2015 року тим же державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ухвалено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на інвестиційні сертифікати, які знаходяться на рахунках у цінних паперах, зокрема, ПВІФ «Інвестбудпартнер» НВЗТ» ( код ЄДРІС1 233433 ) (код за ЄДРПОУ 32980775), ТОВ "НВП "Магістр", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ГІВ1Ф «Інвестиційні Ініціативи» НВЗТ» (код ЄДРІСІ 233585) (код за ЄДРПОУ 32980775), ПРАТ "Альтернатива Фінанс" ПВІФ «Відкриті інвестиції» НВЗТ» на загальну суму 4 521 809,06 грн. та заборонено боржнику здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить ( а.с. 16 ).

Зазначені постанови, в копіях, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів Фінансова компанія «Партнер-Капітал» отримало 19 жовтня 2015 року і 23 жовтня 2015 року направило до суду зазначену скаргу, тобто з дотриманням встановленого законом строку ( а.с. 2-8 13, 20, 56 ).

Місцевий суд, ухвалюючи судове рішення по справі, не звернув увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів Фінансова компанія «Партнер-Капітал» оскаржувало постанову державного виконавця від 02 жовтня 2015 року лише в частині зобов'язання надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна.

Однак, для уточнення заявлених вимог, в порушення положень ст. 121 ЦПК України, п. 13 постанови №6 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.2014 року, не залишив скаргу без руху.

Окрім цього, ухвалюючи рішення з цього приводу, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених товариством вимог усупереч положень ст. 11 ЦПК України.

При цьому, не з'ясував належним чином які ж права чи свободи заявника порушені зазначеною постановою державного виконавця у контексті положень ст. 383 ЦПК України.

Не вирішив це питання суд першої інстанції і щодо постанови про накладення арешту на майно боржника усупереч зазначених положень процесуального права.

Не дотримався місцевий суд і положень ст. 386 ЦПК України, п. 17 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року де зазначено, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 лютого 2015 року суд першої інстанції розглянув скаргу за відсутності головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 або іншої посадової особи державної виконавчої служби чи їх представників, дії яких оскаржуються.

Про день і час розгляду скарги державний виконавець належним чином не був повідомлений, доказів, що державний виконавець не з'явився до суду з поважних причин матеріали справи не містять.

Помилково, на переконання апеляційного суду, місцевий суд прийшов і до висновку про порушення державним виконавцем положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки арешт був накладений за зведеним виконавчим провадженням, а не на виконання рішення апеляційного суду, як зазначено в ухвалі від 09 лютого 2016 року.

Зазначена обставина підтверджується змістом тексту постанови державного виконавця від 15 жовтня 2015 року ( а.с. 15-16 ).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

Відтак, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі положень ст. 303, п. 3 ст. 312 ЦПК України, оскільки апеляційним судом встановлене неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та порушення процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

При цьому, на переконання апеляційного суду, апеляційні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, заявлений ОСОБА_2.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київсьуої області від 09 лютого 2016 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів Фінансова компанія «Партнер-Капітал» на дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

М.В. Мережко