Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/14762/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа № 910/14762/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "УА Транс" простягнення 5 700 грн 95 коп. Представники: від позивачаКалініченко М.В. - представник за довіреністю від відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА Транс" про стягнення 5 700 грн 95 коп. заборгованості за договором (заявкою) про надання послуг по перевезенню вантажу № 2 від 21.04.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору (заявки) про надання послуг по перевезенню вантажу № 2 від 21.04.2016 не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати наданих послуг щодо перевезення вантажу у розмірі 5 700 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14762/16 та справу призначено до розгляду на 12.09.2016.

07.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 15.08.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39330176.

У судове засідання 12.09.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 12.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс" (перевізник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УА Транс" (замовник за договором) укладено заявку № 2 про надання послуг по перевезення вантажу, відповідно до умов якого замовник надає вантаж для перевезення, здійснює організацію завантаження/розвантаження, а виконавець приймає на себе зобов'язання по перевезенню вантажу, надає для цього відповідний рухомий склад, придатний для заявленого вантажу.

У відповідності до умов договору-заявки сторони погодили: маршрут м. Дніпропетровськ - м. Київ, дата завантаження 21.04.2016 м. Дніпропетровськ, дата розвантаження 22.04.2016 м. Київ, вартість перевезення 5 700 грн Б/Г з ПДВ, умови оплати до 01.06.2016.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (частина 6 статті 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні приписи містяться в нормах статей 909, 919 Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 311 Господарського кодексу України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеної заявки про надання послуг по перевезенню вантажу № 2 від 21.04.2016 позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної № 2 від 21.04.2016.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з своєчасної оплати отриманих послуг щодо перевезення вантажу, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 700 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати послуг з перевезення вантажу на суму 5 700 грн 00 коп.

16.06.2016 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 01-194 від 16.06.2016 про сплату заборгованості за заявкою про надання послуг по перевезенню вантажу № 2 від 21.04.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 16.06.2016 та фіскальним чеком. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг з перевезення вантажу за заявкою про надання послуг по перевезенню вантажу № 2 від 21.04.2016 та факту наявності заборгованості у розмірі 5 700 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 5 700 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

|Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УА Транс" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 66, ідентифікаційний код 39543035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, ідентифікаційний код 33999954) заборгованість у розмірі 5 700 (п'ять тисяч сімсот) грн 95 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.09.2016

Суддя Н.Б. Плотницька