Рішення

від 13.09.2016 по справі 917/2459/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016р. Справа № 917/2459/15

За позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кремремтранс»

про стягнення 294 818 грн. 73 коп.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

25.11.2015р. до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю В«КремремтрансВ» про стягнення грошових коштів.

Ухвалою від 27.11.2015р. господарський суд Полтавської області відмовив у прийнятті вищевказаної позовної заяви відповідно до п. 1 ст. 62 ГПК України (т. 1, а.с. 1).

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2016р. ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.11.2015р. про відмову в прийнятті позовної заяви залишив без змін (т. 1, а.с. 85-87).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. та ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.11.2015р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області (копія постанови ВГСУ - т. 1, а.с. 116-120).

Згідно частини 1 статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час розгляду справи.

Керуючись вказаною нормою господарський суд Полтавської області ухвалою від 03.08.2016р. прийняв справу № 917/2459/15 до розгляду (т. 2, а.с. 1).

Розглядається позов про стягнення з відповідача 294818,73 грн., в тому числі: 200875,01 грн. основного боргу по кредиту та процентах згідно договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-251ю/2014/2-1 від 15.01.2014р., 28638,62 грн. пені, 1467,72 грн. річних, 837,38 грн. інфляційних, 63000,00 грн. штрафу.

22.07.2016р. від позивача - уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2 надійшло клопотання про зміну назви позивача, у якому позивач просить змінити його назву: замість «уповноважена особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» Паламарчука Віталія Віталійовича» читати «ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2» (т. 2, а.с. 75).

В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на статтю 22 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачає можливість зміни судом назви позивача.

Пунктом 3 ухвали господарського суду Полтавської області від 03.08.2016р. суд зобов’язав позивача - уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2 надати суду докази зміни назви позивача (витяг державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських об'єднань, тощо), а також обґрунтувати нормами Господарського процесуального кодексу України можливість зміни назви позивача. Позивач вказані вимоги ухвали суду не виконав, витребуваних судом доказів не надав, про причини невиконання ухвали суду від 03.08.2016р. не повідомив.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази зміни назви позивача.

Чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачена зміна судом назви позивача.

В зв’язку з вищевикладеним клопотання позивача про зміну назви позивача не обґрунтоване, а тому не підлягає задоволенню.

30.08.2016р. від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору поручителя ОСОБА_5. (т. 2, а.с. 113-115). В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що 19.12.2013р. в якості забезпечення позичальником виконання зобов’язань ТОВ «Кремремтранс» щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, між ОСОБА_5 та ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» було укладено договір застави майнових прав № 04-905/1-1.

Згідно частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін.

З клопотання відповідача та матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_5 та відповідача існують правовідносини з ПАТ «ОСОБА_1 Кредит», проте у позовній заяві, що розглядається, позивачем вказано не ПАТ «ОСОБА_1 Кредит», а уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2. Відповідачем у клопотанні про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не вказано, яким чином рішення господарського суду за позовом уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2 може вплинути на права і обов’язки ОСОБА_5.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 не обґрунтоване, а тому не підлягає задоволенню.

Представники відповідача в засіданні суду 13.09.2016р. заявили клопотання про прийняття судом зустрічного позову відповідача. Вказане клопотання представників відповідача про прийняття до розгляду зустрічного позову відповідача задоволенню не підлягає з врахуванням ухвал господарського суду Полтавської області від 02.09.2016р. та від 12.09.2016р.

Представники відповідача позов заперечують.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Позивач витребувані судом матеріали не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 294818,73 грн., в тому числі: 200875,01 грн. основного боргу по кредиту та процентах, 28638,62 грн. пені, 1467,72 грн. річних, 837,38 грн. інфляційних, 63000,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-251ю/2013/2-1 від 19.12.2013р. укладеного між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кремремтранс».

Додані до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені.

Згідно частини 2 статті 36 ГПК письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 ОСОБА_1 стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55 (далі - ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Подані позивачем копії документів по справі, зокрема копія договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-251ю/2013/2-1 (т. 2, а.с. 7-13), копія додатку № 1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії (т. 2, а.с. 14) та інші, не засвідчені належним чином, оскільки зазначені копії не містять передбаченої п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 відмітки про засвідчення копії. Підстави засвідчення чистого аркуша (вчинення відмітки на чистому аркуші, а не на копії документа) позивач не обґрунтував (т. 2, а.с. 70). Крім цього, вказана відмітка за змістом також не відповідає вимогам п. 5.27 ОСОБА_1 стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" (не містить дати засвідчення).

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 ОСОБА_1 стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Як зазначалося вище, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-251ю/2013/2-1 від 19.12.2013р. укладеного між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кремремтранс».

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 37 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Пунктом 1 частини 4 статті 37 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» визначено, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа фонду діє без довіреності від імені банку , має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку .

Згідно частини 3 статті 37 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» уповноважена особа Фонду діє від імені банку .

В даній позовній заяві позивачем вказана уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 КредитВ» ОСОБА_2, тобто позов заявлено від імені уповноваженої особи а не від імені банку.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.08.2016р. суд зобов’язував позивача - уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2 вказати та надати докази наявності господарських відносин між позивачем та відповідачем і спору у таких відносинах, навести зміст та обґрунтування позовних вимог по такому спору; обґрунтувати право позивача (уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2) подавати від свого імені позов про стягнення коштів на користь іншої особи (не сторони у справі); докази наведених у позовній заяві обставин щодо надання позивачем (уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2) кредиту відповідачу.

Позивач вимоги ухвали не виконав, жодних доказів, які б підтверджували наявність господарських відносин між позивачем - уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ В«ОСОБА_1 кредитВ» ОСОБА_2 та відповідачем, спору у таких відносинах та інших доказів на підтвердження правомірності зазначення уповноваженої особи в якості позивача, зокрема, доказів наявності у позивача права подавати позови від свого імені в інтересах особи, яка не зазначена у позовній заяві в якості позивача, тощо, позивач не надав.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що уповноважена особа є неналежним позивачем. Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість заміни судом неналежного позивача.

В зв’язку з викладеним, позов задоволенню не підлягає.

Відмова в задоволенні даного позову не перешкоджає зверненню належного позивача до господарського суду з відповідним позовом.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.

Суддя К.В. Тимошенко

Повне рішення складено 13.09.2016р.