Ухвала

від 14.09.2016 по справі 826/18246/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18246/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб позашляхових пригод" та Держаної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб позашляхових пригод" до Держаної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб позашляхових пригод" з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 № 0000712201, № 0000722201 та визнання протиправними дій.

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що висновки ДПІ про нездійсненні господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на юридичній дефектності первинних документів, в яких відсутній зміст наданих послуг, є помилковими. Натомість як зазначає позивач, операції з контрагентами фактично виконані та документально оформлені, що у сукупності є підставою для формування відповідних податкових вигод у податковому обліку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000722201 від 01.07.2013 р. (з податку на прибуток) в частині збільшення грошових зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 6 353 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року вищезазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд. Мотивом скасування судових рішень суд касаційної інстанції визначив те, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару (послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 0000722201 від 01.07.2013 р. (з податку на прибуток) в частині збільшення грошових зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 6 353 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права,просить постанову суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги товариство зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб'єктів владних повноважень, передбачених частиною 3 статті 2 КАС України, вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення у цій частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в частині задоволення позовних вимог є незаконним, тобто таким, що не ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду Ключковича В.Ю. від 01 вересня 2016 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14 вересня 2016 року.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Клуб позашляхових пригод" з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ПП "Анкер Про Україна", ТОВ "Спецтехнопласт", ПП "Евіт", ТОВ "Сігма 777", ТОВ "Будтек", ТОВ "Респект-2000", ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс", ТОВ "БДМ-Консалт Груп" за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 11.06.2013 № 396/1-22-20/34867649, в якому встановлено порушення позивачем вимог: п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 122 372,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. "а" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 109 700,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 01.07.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000712201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 109 700,00 грн. за основним платежем та на 20 918,00 грн. за штрафними санкціями; № 0000722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на 122 372,00 грн. за основним платежем та на 21 623,00 грн. за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення №0000722201 від 01.07.2013 скасовано в частині застосованого розміру штрафних санкцій у розмірі 6 353,00 грн., в іншій частині залишено без змін.

Судами встановлено, що нове повідомлення-рішення на зменшену суму відповідачем не прийнято, а відтак, враховуючи положення пп. 60.1.3 п. 60.1 та п. 60.4 ст. 60 ПК України, вказане рішення не є відкликаним та є предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000712201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" та прийшов до висновку, що таке є законним та обґрунтованим, Відносно ж оскаржуваного ППР № 0000722201 від 01.07.2013 р. (з податку на прибуток), суд першої інстанції, враховуючи що зазначене рішення не є відкликаним, зобов'язання за штрафними санкціями згідно рішення ГУ Міндоходів у м. Києві не зменшені у встановленому порядку, прийшов до висновку про часткове задоволення позову у цій частині, шляхом скасування спірного рішення в частині надмірно нарахованих штрафних санкцій у розмірі 6 353 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що спірним в даній справі є реальність взаємовідносин між позивачем з наступними контрагентами ПП "Анкер Про Україна", ТОВ "Спецтехнопласт", ПП "Евіт", ТОВ "Сігма 777", ТОВ "Будтек", ТОВ "Респект-2000", ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс", ТОВ "БДМ-Консалт Груп" за період з 01.01.2011 по 31.12.2012

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс" під час перевірки надано копію договору № 3 від 25.02.2011 року про оплатне надання послуг.

Предмет договору: послуги по будівництву перешкод для проведення тест-драйву автомобілів. Місце надання послуг: Київська область.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець: надає проект перешкод, надає будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

На підтвердження реального виконання умов договору, перевіряючим надано: копія акту №80 здачі-прийому виконаних робіт від 27.02.11; копія податкової накладної від 25.02.11 №80. Вартість послуг 27 000 грн. з ПДВ.

Крім того, до перевірки надана копія договору № 8 від 25.03.2011 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги по будівництву перешкод для проведення тест-драйву автомобілів Mitsubishi. Місце надання послуг: Київська область.

Згідно з п. 2.1. договору виконавець: надає проект перешкод, надає будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

На підтвердження реального виконання умов договору, перевіряючим надані копія податкової накладної від 25.03.11 № 28, копія Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 25.03.11. Вартість послуг - 42 000 грн. з ПДВ.

Між зазначеними особами також підписано та надано до перевірки договір № 2 від 01.02.2011 року про оплатне надання послуг.

Предмет договору: послуги по будівництву перешкод для проведення тест-драйву автомобілів Suzuki. Строк надання послуг: 02.2011. Місце надання послуг: Київська область.

Згідно з п.3.1. виконавець: надає проекти перешкод, надає будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копію податкової накладної від 02.02.11 № 20, копія акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 07.02.11. Вартість послуг 26 000 грн. з ПДВ.

Крім того, під час перевірки надана копія договору № 5 від 16.03.2011 року про оплатне надання послуг.

Предмет договору: послуги по будівництву перешкод для проведення тест-драйву автомобілів Suzuki. Строк надання послуг: 03.2011. Місце надання послуг: Київська область.

При цьому, згідно з п. 3.1. договору виконавець надає консультації по проекту перешкод, надає консультації по будівництву.

Надано копію Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 17.03.11, копія податкової накладної від 17.03.11 №26. Вартість послуг - 10 000 грн. з ПДВ.

Вказаними особами також укладено та надано до перевірки договір № 12 від 18.04.2011 року про оплатне надання послуг.

Предмет договору: послуги по будівництву перешкод для проведення тест-драйву автомобілів Mitsubishi. Строк надання послуг: 04.2011. Місце надання послуг: Київська область.

При цьому, згідно п. 2.1. договору вбачається, що виконавець надає: будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

Під час перевірки надана копія податкової накладної від 18.04.11 №9, копія Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 18.04.11. Вартість послуг - 34 200 грн. з ПДВ 5 700 грн.

В Акті перевірки зазначено, що інші документи, які б підтверджували взаємовідносинам із зазначеним контрагентом (копії розрахункових документів, КБ-2/КБ-2 (для послуг будівництва), звіти про надані послуги, реєстри рах. 361, 631, 685 тощо) до перевірки не надавалися.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс"частину коштів за надані послуги, а саме із загальної суми, зазначеної в актах здачі-прийому робіт та податкових накладних, 139000 грн, контрагенту перераховано 86000 грн.(Т.1-а.с.154,155 та 156).

Крім того, як зазначає ДПІ в Акті перевірки, акти здачі-прийому виконаних робіт не відповідають визначенню первинних документів, і у зв'язку з цим, не мають юридичної сили та доказовості взаєморозрахунків.

А саме, як вказує ДПІ, на даних актах відсутній обов'язковий реквізит: місце складання, що порушує вимоги п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За висновком ДПІ, акти наданих послуг не містять взаємозв'язку між вартістю послуг та обсягом наданої послуг, відсутній зміст наданих послуг.

Крім того, як зазначає ДПІ, до перевірки не надано звітів, висновків, розрахунків вартості послуг тощо.

У зв'язку з цим, як зазначається в Акті перевірки, відсутня можливість підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Респект-2000" , в Акті перевірки зазначається про надання: копії договору № 28 від 11.10.2011 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги по монтажним роботам. Строк надання послуг: 10.2011. Місце надання послуг: Київська область, пгт. Капитанівка.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець забезпечує демонтаж споруд, забезпечує вивезення матеріалів та споруд з майданчика.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копія податкової накладної від 12.10.11 № 3, копія Акту №3 здачі-прийняття робіт (надання послуг). Вартість послуг 35 000 грн. з ПДВ.

Окрім того, під час перевірки надана копія договору № 29 від 03.11.2011 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги по монтажним роботам. Строк надання послуг: 10.2011. Місце надання послуг: Київська область, пгт. Капитанівка.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець забезпечує монтаж споруд.

Під час перевірки надана копія податкової накладної від 08.11.11 №8, копія Акту №8 здачі-прийняття робіт (надання послуг). Вартість послуг 7 000 грн. з ПДВ.

Як зазначається в Акті перевірки, інші документи, які б підтверджували взаємовідносинам із зазначеним контрагентом (копії розрахункових документів, КБ-2/КБ-2 (для послуг будівництва), звіти про надані послуги, реєстри рах.361, 631, 685 тощо) до перевірки не надавалися.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Респект-2000" кошти на загальну суму 42000 грн. (Т.1-а.с.145,146).

Крім того, як зазначається в Акті перевірки та вбачається з актів здачі-прийому виконаних робіт, такі не відповідають визначенню первинних документів, і у зв'язку з цим, не мають юридичної сили та доказовості взаєморозрахунків. А саме, на даних актах відсутній обов'язковий реквізит: дата та місце складання документа, що порушує вимоги п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Акти наданих послуг не містять взаємозв'язку між вартістю послуг та обсягом наданої відсутній зміст наданих послуг. Крім того, до перевірки не надано звітів, висновків, розрахунків вартості послуг тощо. У зв'язку з цим відсутня можливість підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Респект-2000", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ "БДМ-Консалт Груп" в Акті перевірки зазначається про надання копії договору № 6 від 22.03.2011 року про оплатне надання послуг. Предмет говору: надання послуг з організації та проведення заходу по "Mitsubishi". Строк надання послуг: 03.2011. Місце надання послуг: Чернівецька область.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець надає послуги по організації та проведенню автомобільного заходу.

На підтвердження виконання умов договору перевіряючим надано копію податкової накладної від 22.03.11 № 4, Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 25.03.11. Вартість послуг - 70 000 грн. з ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "БДМ-Консалт Груп" кошти в розмірі 70 000 грн грн.. (Т.1-а.с.155).

Зазначається в Акті перевірки, що інші документи, які б підтверджували взаємовідносини із зазначеним контрагентом (копії розрахункових документів, КБ-2/КБ-2 (для послуг будівництва), звіти про надані послуги, реєстри рах.361, 631, 685 тощо) до перевірки не надавалися.

Крім того, як зазначає ДПІ, акти здачі-прийому виконаних робіт не відповідають визначенню первинних документів, і у зв'язку з цим, не мають юридичної сили та доказовості взаєморозрахунків. А саме, на даних актах відсутній обов'язковий реквізит: місце складання первинного документа. Зазначається також, що акти наданих послуг не містять взаємозв'язку між вартістю послуг та обсягом наданої послуги, відсутній зміст наданих послуг.

Крім того, як зазначається в Акті перевірки, до перевірки не надано звітів, висновків, розрахунків вартості послуг тощо. У зв'язку з цим відсутня можливість підтвердження взаємовідносин з ТОВ "БДМ-Консалт Груп", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ "Спецтехнопласт" в Акті перевірки зазначається про надання копії договору № 18/07 від 18.07.2012 року. Предмет договору: надання послуг з проектування та будівництва перешкод. Строк надання послуг: 07.2012. Місце надання послуг: Київська область.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець надає проект треку, будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

Під час перевірки надана копія податкової накладної від 19.07.12 № 9; від 26.07.12 № 10 та копія Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 19.07.12, від 26.07.12. Вартість робіт/послуг - 30 000 грн. з ПДВ та 25 000 грн. з ПДВ.

Окрім того, під час перевірки також надана копія договору № 26/06 від 26.06.2012 року. Предмет договору: надання послуг з проектування та будівництва перешкод. Строк надання послуг: 07.2012. Місце надання послуг: Крим.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець надає проект треку, надає будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

Під час перевірки надана копія податкової накладної від 27.06.12 № 22 та копія Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 27.06.12. Вартість послуг - 26 000 грн. з ПДВ.

Під час перевірки також встановлено укладання позивачем із зазначеним контрагентом договору № 27/09 від 27.09.2012 року. Предмет договору: надання послуг з проектування та будівництва перешкод. Строк надання послуг: 07.2012. Місце надання послуг: Київська обл.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець надає проект треку, надає будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

Під час перевірки надана копія податкової накладної від 28.09.12 № 58 та копія Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 28.09.12. Вартість робіт - 16 000 грн. з ПДВ.

Інші документи, як зазначає ДПІ, які б підтверджували взаємовідносинам із зазначеним контрагентом (копії розрахункових документів, КБ-2/КБ-2 (для послуг будівництва), звіти про надані послуги, реєстри рах.361, 631, 685 тощо) до перевірки не надавалися. Крім того, акти здачі-прийому виконаних робіт не відповідають визначенню первинних документів, і у зв'язку з цим, не мають юридичної сили та доказовості взаєморозрахунків. А саме, на даних актах відсутній обов'язковий реквізит: місце складання первинного документа. Акти наданих послуг не містять взаємозв'язку між вартістю послуг та обсягом наданої послуги, відсутній зміст наданих послуг. Крім того, до перевірки не надано звітів, висновків, розрахунків вартості послуг тощо.

У зв'язку з цим, як зазначено в Акті перевірки, відсутня можливість підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Спецтехнопласт", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Судом апеляційної інстанції досліджено надані позивачем до матеріалів справи виписки по рахунку та встановлено,що позивач перерахував ТОВ "Спецтехнопласт", кошти за надані послуги, а саме із загальної суми, зазначеної в актах здачі-прийому робіт та податкових накладних 97000 грн., контрагенту перераховано 107000 грн.(Т.1-а.с.147,148,149 та 152). При цьому, як вбачається з виписок за послуги надані згідно із договором № 26/06 від 26.06.2012 позивач кошти у розмірі 26000 грн. перерахував двічі (Т.1 а.с.149 та а.с.152). Доказів вчинення позивачем дій, спрямованих на повернення помилково сплачених контрагенту коштів у розмірі 26000 грн. матеріали справи не містять і судом таких не встановлено.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Анкер Про Україна" в Акті перевірки зазначається про надання копії договору № 14-12 від 14.12.2012 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги по обслуговуванню заходу. Строк надання послуг: 12.2012. Місце надання послуг: Карпати.

Згідно з п. 3.1. виконавець надає технічну підтримку, забезпечує необхідним обладнанням для проведення заходу.

Під час перевірки надана копія податкової накладної від 19.12.12 № 28, копія Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт від 26.12.12. Вартість послуг 20 000 грн. з ПДВ.

Інші документи, як зазначає ДПІ, які б підтверджували взаємовідносинам із зазначеним контрагентом (копії розрахункових документів, КБ-2/КБ-2 (для послуг будівництва), звіти про надані послуги, реєстри рах. 361, 631, 685 тощо) до перевірки не надавалися. Акти наданих послуг не містять взаємозв'язку між вартістю послуг та обсягом наданої послуг, відсутній зміст наданих послуг. Крім того, до перевірки не надано звітів, висновків, розрахунків вартості послуг тощо.

Не надано ані до перевірки, ані до матеріалів справи доказів проведення розрахунків між позивачем та ПП "Анкер Про Україна".

У зв'язку з цим, як приходить до висновку ДПІ, відсутня можливість підтвердження взаємовідносин з ПП "Анкер Про Україна", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП "Евіт" в Акті перевірки зазначається про надання копії договору № 14-11 від 14.11.2012 року про оплатне надання послуг.

Предмет договору: рекомендації щодо проведення тест-драйву. Строк надання послуг: 11.2012. Місце надання послуг: Київська обл.

Згідно з п. 3.1. виконавець проводить консультації.

На підтвердження виконання умов договору перевіряючим надано копію податкової накладної від 14.11.12 № 62, копію Акту № 14-11 здачі-прийому виконаних робіт. Вартість послуг - 4 000 грн. з ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ПП "Евіт" кошти в розмірі 4 000 грн.як оплату послуг за договором № 14-11 від 14.11.2012 року. (Т.1-а.с.147).

Окрім того, із зазначеною особою підписано договір № 31-07 від 31.07.2012 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: рекомендації щодо проведення тест-драйву. Строк надання послуг: 11.2012. Місце надання послуг: Київська обл.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець здійснює перевірку автомобілів перед виїздами, надає технічні послуги по забезпеченню транспортних засобів в разі потреби запчастинами, забезпечує мийку автомобілів.

Під час перевірки надана копія податкової накладної від 31.07.12 № 35, копія Акту№31-07 здачі-прийому виконаних робіт. Вартість робіт - 20 000 грн.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ПП "Евіт" кошти в розмірі 20 000 грн.як оплату послуг згідно договору № 31-07 від 31.07.2012. (Т.1-а.с.148).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що між зазначеними особами також підписано договір № 11-12 від 11.12.2012 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги з організації технічного супроводу заходу. Строк надання послуг: 12.2012. Місце надання послуг: Київська обл.

При цьому, в Акті вказано, що до перевірки надано копію податкової накладної від 14.12.12 № 20, копію Акту №14-12 здачі-прийому виконаних робіт, однак як встановлено судом з матеріалів справи під час розгляду справи вказаний договір, акт та податкова накладна не подавались.Натомість, як вбачається з виписки по рахункам, наданої до суду( Т. 1 а.с. 158) позивач перерахував ПП «Евіт» кошти у сумі 15000 грн., визначиши призначення платежу як «оплата за послуги з організації технічного супроводу заходу згідно договору №11-12 від 11.12.12».

Також перевіркою встановлено підписання між зазначеними особами договору № 25-06 від 25.06.2012 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги по організації та технічній підтримці заходу. Строк надання послуг: 06--07.2012. Місце надання послуг: Київська обл.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець здійснює перевірку автомобілів перед виїздами, надає технічні послуги по забезпеченню транспортних засобів в разі потреби запчастинами, забезпечує мийку автомобілів.

Під час перевірки надано копію податкової накладної від 27.06.12 № 22, копія Акту № 25-06 здачі-прийому виконаних робіт. Вартість робіт - 26 000 грн. з ПДВ.

Інші документи, які б підтверджували взаємовідносинам із зазначеним контрагентом (копії розрахункових документів, звіти про надані послуги, реєстри рах.361, 631, 685 тощо), як зазначено в Акті перевірки, до перевірки не надавалися. Крім того, як зазначає ДПІ, акти здачі-прийому виконаних робіт не відповідають визначенню первинних документів, і у зв'язку з цим, не мають юридичної сили та доказовості взаєморозрахунків. А саме, на даних актах відсутній обов'язковий реквізит: дата і місце складання первинного документа, що порушує вимоги п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Акти наданих послуг не містять взаємозв'язку між вартістю послуг та обсягом наданої послуг, відсутній зміст наданих послуг. Крім того, до перевірки не надано звітів, висновків, розрахунків вартості послуг тощо. У зв'язку з цим відсутня можливість підтвердження взаємовідносин з ПП "Евіт", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Отже згідно виписок по рахунках, враховуючи загальну вартість робіт згідно документів, наданих до перевірки, позивач з ПП «Евіт» повністю розрахувався за надані послуги.

Однак, при дослідженні судом апеляційної інстанції наданих позивачем до матеріалів справи виписок по рахунку встановлено,що позивач перерахував двічі ПП "Евіт" кошти в розмірі 26 000 грн.як оплату послуг згідно договору № 25-06 від 25.06.2012 (Т.1 а.с. 149 та а.с. 151). Доказів вчинення позивачем дій, спрямованих на повернення помилково сплачених контрагенту коштів у розмірі 26000 грн. матеріали справи не містять і судом таких не встановлено.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Будтек " під час перевірки встановлено укладання договору № 27 від 10.10.2011 року про оплатне надання послуг.

Предмет договору: послуги по будівельним роботам (демонтаж перешкод) після проведення тест-драйву автомобілів компанії "Віннер Автомотів". Строк надання послуг: 10.2011. Місце надання послуг: Київська обл.

Пунктом 3.1. передбачено, що виконавець надає будівельну техніку (трактор, бульдозер), здійснює демонтаж.

До перевірки надано: копію податкової накладної від 12.10.11 № 4, копію Акту № 4 здачі-прийому виконаних робіт. Вартість послуг - 17 000 грн.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Будтек "кошти в розмірі 17 000 грн.як оплату послуг за договором № 27 від 10.10.2011. (Т.1-а.с.146).

Також під час перевірки встановлено також укладання із зазначеним контрагентом договору № 02/02 від 15.02.2012 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги по монтажним роботам проведення тест-драйву автомобілів Renault. Строк надання послуг: 02.2012. Місце надання послуг: Крим.

Згідно з п. 3.1. виконавець здійснює монтаж шатра, перешкод, демонтаж.

Під час перевірки надано копію податкової накладної від 15.02.12 № 3, копію Акту б/н здачі-прийому виконаних робіт. Вартість робіт/послуг - 33 000 грн. з ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Будтек "кошти в розмірі 33 000 грн.як оплату послуг за договором № 02/02 від 15.02.2012. (Т.1-а.с.143).

Під час перевірки також встановлено укладання між вказаними особами договору № 32 від 21.11.2011 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: надання комплексу робіт з підготовки території для проведення тест-драйву автомобілів Nissan. Строк надання послуг: 11.2011. Місце надання послуг: Київ.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець здійснює розчистку території, будівництво та демонтаж перешкод.

Під час перевірки надано: копія податкової накладної від 21.11.11 № 13, копія Акту № 13 здачі-прийому виконаних робіт. Вартість послуг - 24 000 грн. з ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Будтек " кошти в розмірі 24 000 грн.як оплату послуг за договором № 32 від 21.11.2011. (Т.1-а.с.144).

Також під час перевірки також встановлено укладання договору № 31 від 16.11.2011 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: надання послуг по монтажним роботам проведення тест-драйву автомобілів Nissan. Строк надання послуг: 11.2011. Місце надання послуг: Київ.

Згідно з п. 3.1. виконавець здійснює монтаж перешкод, демонтаж.

До договору надано копію податкової накладної від 16.11.11 № 7, копію Акту №7 здачі-прийому виконаних робіт. Вартість послуг/робіт - 15 000 грн. з ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Будтек " кошти в розмірі 15 000 грн. як оплату послуг за договором № 31 від 16.11.2011 (Т.1-а.с.145).

Під час перевірки надано також договір № 18 від 07.07.2011 року про оплатне надання послуг. Предмет договору: послуги по будівництву перешкод для проведення тест-драйву автомобілів Chevrolet Captiva. Строк надання послуг: 07.2011. Місце надання послуг: Київська обл.

Згідно з п. 3.1. виконавець надає проект перешкод, надає будівельні матеріали для будівництва перешкод, надає будівельну техніку (трактор, бульдозер), будує перешкоди, здійснює демонтаж.

Під час перевірки надано копію податкової накладної від 08.07.11 №3, копію Акту № б/н здачі-прийому виконаних робіт. Вартість послуг - 55 000 грн. з ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Будтек " кошти в розмірі 55 000 грн. як оплату послуг за договором № 18 від 07.07.2011 (Т.1-а.с.157).

Інші документи, які б підтверджували взаємовідносинам із зазначеним контрагентом (копії розрахункових документів, КБ-2/КБ-2 (для послуг будівництва), звіти про надані послуги, реєстри рах.361, 631, 685 тощо), як зазначає ДПІ, до перевірки не надавалися. Акти наданих послуг не містять взаємозв'язку між вартістю послуг та обсягом наданої послуг, відсутній зміст наданих послуг. Крім того, до перевірки не надано звітів, висновків, розрахунків вартості послуг тощо. У зв'язку з цим, як зазначає ДПІ, відсутня можливість підтвердження взаємовідносин з ПП "Анкер Про Україна", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Сігма 777" в Акті перевірки зазначається, що копії документів по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом (договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, документи, які б підтверджували зберігання ТМЦ та транспортування ТМЦ (товарно-транспортні накладні), звіти, вартісні розрахунки послуг тощо) до перевірки не надавалися. У зв'язку з цим, як зазначається в Акті перевірки, відсутня можливість підтвердження наявності взаємовідносин з ТОВ "Сігма 777", а також відсутня можливість визначення подальшої реалізації товару (надання робіт/послуг).

Проте, вже під час розгляду справи надано договір № 08/04 від 03.04.2012 р. про надання позивачу послуг по організації інформаційно-рекламного заходу при тест-драйві у квітні 2012 року у Львівській області.

Оформлено акт від 03.04.2012 р. на суму 31000 грн. з ПДВ та податкову накладну від 03.04.2012 р. № 3037.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Сігма 777"кошти в розмірі 31 000 грн.як оплату послуг за договором 09/04 від 09.04.2012 (Т.1-а.с.153).

Також під час розгляду справи надано договір № 09/04 від 03.04.2012 р. щодо надання послуг по організації інформаційно-рекламного заходу при тест-драйві у квітні 2012 р. у Львівській області. Надано акт від 03.04.2012 р. на суму 50 000 грн. з ПДВ та податкову накладну від 03.04.2012 р. № 3033.

Позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Сігма 777"кошти в розмірі 50 000 грн.як оплату послуг за договором 09/04 від 09.04.2012 (Т.1-а.с.153).

Даючи правову оцінку обставинам справи в межах апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно проаналізовано норми податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини. Крім того, суд апеляційної інстанції окремо зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статі 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною .

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тому при розгляді тверджень контролюючого органу про безтоварність господарської операції підлягає перевірці сам факт, реальність здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Безтоварні ж господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), так як саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Так, відносно ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс" зазначається про внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.07.2011.

Від ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва отримано акт № 3423 /23-621-36689042 від 29.06.2011 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки. Відповідно до цього акту визначено факт безпідставного формування доходів і витрат, а також податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Будівельна компанія Плюс" з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Відповідно до акту не встановлено надання послуг від цього товариства позивачу у березні та квітні 2011 р.

Відносно ТОВ "Респект-2000" в Акті перевірки зазначається, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.02.2012. До ДПІ надійшов акт від ДПІ у Києво-Святошинському і Київської Області ДПС № 305/2301/34779041 від 31.08.2012 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки цього товариства.

За результатами перевірки ТОВ "Респект-2000" визначено факт безпідставного формування доходів і витрат, а також, податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Респект-2000" з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, серед яких ТОВ "Клуб позашляхових пригод". Відповідно до акту не встановлено надання послуг від ТОВ "Респект-2000" до контрагентів-покупців, серед яких ТОВ "Клуб позашляхових пригод" у жовтні та листопаді 2011.

Щодо ТОВ "БДМ-Консалт Груп" зазначено, що підприємство припинено (27.12.2011) на підставі ухвали Господарського суду про банкрутство №5/5027/395-6/2011 від 22.12.2011. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.04.2011. Відповідно наданим до перевірки документам, ТОВ "Клуб позашляхових пригод" формувало податковий кредит у сумі 11667 грн. за рахунок ТОВ "БДМ-Консалт Груп". ТОВ "БДМ-Консалт Груп" не задекларувало взаємовідносини з ТОВ "Клуб позашляхових пригод" та не відобразило в Додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року власні податкові зобов'язання у сумі 11667 грн.

Окрім того, відносно ТОВ "Спецтехнопласт", ПП "Анкер Про Україна", ПП "Евіт", ТОВ "Будтек", ТОВ "Сігма" також зазначається, про їх відсутність за місцезнаходженням, отримання від ДПІ за місцем реєстрації контрагентів акту перевірки, відповідно до якого не встановлено надання послуг (передачу товарів/робіт), зокрема, до ТОВ "Клуб позашляхових пригод".

В акті перевірки також зазначається, що до перевірки не було надано інформації стосовно повних взаєморозрахунків між позивачем та контрагентами-постачальниками.

Так, під час нового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів проведення за участю позивача та із залученням контрагентів обумовлених договорами заходів.При цьому надані позивачем докази проведення таких заходів взагалі, не містять жодних посилань на позивача - ТОВ «Клуб позашляхових пригод». Таким чином матеріалами справи підтверджено проведення певного заходу на певній території, проте, жодним чином не підтверджено будь - якої участі в цьому заході саме позивача.

Також матеріали справи не містять жодних доказів зв'язку укладених позивачем договорів, з господарською діяльністю позивача - будь -яких договорів з виробниками чи дилерами автомобілів, доказів отримання позивачем прямо чи опосередковано коштів від проведення заходів, тощо.

При цьому, у договорах та первинних документах відсутні документально підтверджені відомості щодо конкретних місць (адрес) обумовлених заходів, договори оренди площадок або використання площадок для наведених заходів в інший спосіб, як і будь-яких копій повідомлень органам місцевої влади щодо проведення масових заходів чи узгоджень від них.

Відсутні докази існування та використання матеріалів, наявності споруд, які обумовлювались до монтажу та демонтажу, існування та використання для цілей виконання обумовлених операцій будівельної техніки, тракторів та бульдозерів, технічних засобів та механізмів, існування та розміщення рекламних матеріалів при тест-драйвах, що обумовлювалось за угодами з контрагентами.

Не надано також під час розгляду справи будь-яких матеріалів, які б деталізували зміст та обсяг наданих послуг по консультуванню за договорами № 5 від 16.03.2011 р., № 14-11 від 14.11.2012 року, у т.ч. наданих консультацій у документальному відображенні.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не надано жодних доказів фактичного виконання робіт за вищезазначеними договорами, а встановлені вище обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

Наведене дає підстави суду апеляційної інстанції вважати, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод.

Судом апеляційної інстанції враховано наявність часткової оплати за спірними операціями (а з контрагентами ТОВ «Спецтехнопласт» та ПП «Евіт» подвійної за одними й тими ж операціями ), однак це не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Судом першої інстанції правильно зауважено, за відносинами з ТОВ "Сігма 777" під час перевірки позивачем взагалі не було надано будь-яких документів, що не спростовано позивачем під час розгляду справи належними та допустимими доказами, а відтак, виходячи з положень п. 44.6. ПК України з урахуванням положень п. 44.7. ПК України, ці документи вважаються відсутніми на час складання податкової звітності, що, відповідно, позбавляє позивача права на формування позивачем спірних сум податкових вигод у період їх декларування у податковому обліку. Надання цих документів згодом, у т.ч. під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час складання звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Відтак, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Суд зазначає, що не наведено позивачем також будь - яких посилань на можливості контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, відомостей про існування технічної бази, працівників, позицій на певному ринку, щодо жодного з контрагентів, відносно якого позивач стверджує про реальне виконання робіт.

Враховуючи вищенаведене у сукупності в суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суд першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000712201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість", оскільки таке є законним та обґрунтованим.

Враховуючи що ППР № 0000722201 від 01.07.2013 р. (з податку на прибуток), не є відкликаним, зобов'язання за штрафними санкціями згідно рішення ГУ Міндоходів у м. Києві не зменшені у встановленому порядку, правильним є висновок суду першої інстанції часткове задоволення позову у частині, шляхом скасування спірного рішення в частині надмірно нарахованих штрафних санкцій у розмірі 6 353 грн.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційних скарг..

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано не повністю.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 Держаній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги.

При розрахунку суми судового збору, що підлягає сплаті відповідачем судом апеляційної інстанції взято до уваги те, що відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених вимог, відсоток яких складає 2,31 % від 274 613 грн.

Сума судового збору, яка підлягала сплаті при подачі позову - це 4588 грн., а 2,31% * 4588 грн.=105,98 грн.

Отже, з відповідача за подачу апеляційної скарги слід стягнути 116 грн.58 коп. (105,98*110%=116,58) несплаченого при подачі судового збору.

Керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб позашляхових пригод" та Держаної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 116 (сто шістнадцять ) гривень 58 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.09.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Т. Р. Вівдиченко

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Вівдиченко Т.Р.