Постанова

від 08.09.2016 по справі 922/1551/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 922/1551/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю:

прокурора - Горгуль Н.В., службове посвідчення №036152 від 29.10.2015

представника позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №01-53/135 від 11.01.2016

представника 1-го відповідача - не з'явився

представника 2-го відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 17.11.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. №2220 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.16 у справі № 922/1551/16

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, смт. Золочів Харківської області

до Золочівської районної державної адміністрації

Благодійного фонду "Слобідський край", м. Харків

про визнання недійсним розпорядження

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, м.Дергачі Харківської області (далі за текстом - прокурор), звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків (далі за текстом - позивач), з позовом до Золочівської районної державної адміністрації, смт.Золочів Харківської області (далі за текстом - перший відповідач), та Благодійного фонду "Слобідський край", м.Харків (далі за текстом - другий відповідач), про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації від 14.05.2013 №81 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право оренди БФ "Слобідський край" для рибогосподарських потреб".

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2016 у справі № 922/1551/16 (суддя Калантай М.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Заступник прокурора Харківської області звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016 у справі № 922/1551/16, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування викладених вимог заступник прокурора посилається на те, що розпорядження Золочівської районної державної адміністрації №81 від 14.05.2013 винесено з перевищенням повноважень. Як зазначає заступник прокурора, надання земельної ділянки водного фонду, розташованої за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України відноситься до повноважень обласної державної адміністрації. Також, скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності прокурором порушення прав чи інтересів держави або позивача у зв'язку з виданням першим відповідачем спірного розпорядження.

Харківська обласна адміністрація надала пояснення по справі, в яких вважає апеляційну скаргу законною та обґрунтованою, посилаючись на те, що Золочівська районна адміністрація приймаюче спірне розпорядження від 14.05.2013 № 81 не мала передбачених законом повноважень щодо розпорядження землями державної власності для потреб ведення рибного господарства.

Благодійний фонд "Слобідський край" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про те, що орендарем були виконані усі вимоги та необхідні дії згідно діючого законодавства України, в тому числі Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» щодо підстав, порядку і строків поновлення договорів оренди земельних ділянок. Також, відповідач вказує на те, що право оренди земельної ділянки за Благодійним фондом "Слобідський край" були визнане згідно рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/4440/15 від 08.09.2015, яке набрало законної сили. Крім того, відповідач посилається на відсутність шкоди державним інтересам.

Золочівська районна державна адміністрація у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення законним та обґрунтованим, посилаючись на те, що відповідно до Земельного кодексу України, в редакції чинній станом на травень 2013, тобто на момент видачі спірного розпорядження, райдержадміністрації мали право передавати земельні ділянки для ведення водного господарства. Та відповідно з прийняттям Закону України «Про аквакультури» з 1 липня 2013 року районні державні адміністрації втратили право надавати в оренду ділянки для рибогосподарських потреб.

Крім того, Золочівська районна державна адміністрація звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без участі свого представника.

08.09.2016 Благодійний фонд "Слобідський край" надав до матеріалів справи додаткові докази, а саме: копію довідки з Державного реєстру на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки; копію додаткової угоди до договору оренди земель водного фонду від 06.05.2003.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника Золочівської районної державної адміністрації за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення прокурора та присутніх представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, на підставі розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 14.10.2002 №261 "Про передачу в оренду благодійному фонду "Слобідський край" земель державного водного фонду" між Золочівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Благодійним фондом "Слобідський край", як орендарем, укладено договір оренди земель водного фонду від 06.05.2003 (далі за текстом - договір оренди).

За умовами даного договору оренди орендодавець передав, а орендар набув право на оренду земель водного фонду загальною площею 12,29 га, в тому числі водного дзеркала 7,73га, прибережної смуги (пасовищ) 4,56га, що знаходяться на території Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

14 травня 2012 року позивачем було направлено лист до Золочівської районної державної адміністрації, зареєстрований за №0514 про поновлення договору на новий термін - 50 років.

Розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області 14.05.2013 №81 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж орендованої земельної ділянки; продовжено термін дії договору оренди строком на 49 років.

Посилаючись на те, що дане розпорядження прийнято з перевищенням наданих першому відповідачу повноважень, керівник Дергачвської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив визнати його незаконним та скасувати на підставі ст. 203 ЦК України, оскільки земельна ділянка булла передана з порушенням вимог ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, тобто

При цьому, доводи заявника про незаконність розпорядження райдержадміністрації базуються на твердженні, що ведення водного господарства і рибогосподарська діяльність - це різні види діяльності; надання земельної ділянки водного фонду, розташованої за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України відносить до повноважень обласної державної адміністрації.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходячи з положень Концепції розвитку водного господарства України, затвердженій постановою Верховної Ради України №1390-ХІV від 14.01.2000, визначився, що рибне господарство розглядається, як складова частина водного господарства, оскільки обидві ці галузі є нерозривно пов'язаними між собою. Судом також враховано, що на момент видачі спірного розпорядження був відсутній нормативний акт, який безпосередньо регулював відносини, пов'язані з використанням об'єктів аквакультури. Лише після набрання чинності Законом України "Про аквакультуру" ці правовідносини були нормативно урегульовані. Так, статтею 14 Закону України "Про аквакультуру" встановлено, що рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Відповідно, з 01 липня 2013 року районні державні адміністрації втратили право надавати в оренду ділянки для рибогосподарських потреб.

Враховуючи викладене, а також керуючись пунктом "а" частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час видання оспорюваного розпорядження), суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що перший відповідач, видаючи оспорюване розпорядження, діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив про те, що прокурором жодним чином не доведено порушення прав держави або позивача у зв'язку із виданням першим відповідачем оспорюваного розпорядження, що не відповідає вимогам статей 1, 29 ГПК України. Прокурором та позивачем також не доведено, що Харківська обласна державна адміністрація у спірний період (2013 рік) здійснювала передачу в оренду інших земель водного фонду, а також не надано доказів потреби використання орендованої за договором земельної ділянки з іншою метою.

З урахуванням таких встановлених обставин, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог до 1-го відповідача - Золочівської районної державної адміністрації Харківської області.

В частині позову до 2-го відповідача судом також відмовлено з посиланням на те, що прокурор не заявив будь-яких вимог щодо БФ "Слобідський край", а також не надав доказів протиправності його дій або бездіяльності у зв'язку із виданням оспорюваного розпорядження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, на підставі розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 14.10.2002 №261 "Про передачу в оренду благодійному фонду "Слобідський край" земель державного водного фонду" між Золочівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Благодійним фондом "Слобідський край", як орендарем, укладено договір оренди земель водного фонду від 06.05.2003, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар набув право на оренду земель водного фонду загальною площею 12,29 га, в тому числі водного дзеркала 7,73 га, прибережної смуги (пасовищ) 4,56 га, що знаходяться на території Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Пунктом 2.1 договору оренди визначено, що землі водного фонду передаються в оренду для промислової та любительської рибної ловлі.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що цей договір укладено терміном на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Даний договір оренди посвідчено Приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 Державну реєстрацію проведено Золочівським районним відділом земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 14.05.2003 за №7.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 (чинного на 14.10.2002) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 7 Цього Закону підставою для укладання договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Отже, у відповідності до вимог Закону України «Про оренду землі» та на підставі розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 14.10.2002 №261 та договору оренди від 06.05.2003, Благодійний фонд "Слобідський край" набув право на оренду земель водного фонду загальною площею 12,29 га, в тому числі водного дзеркала 7,73 га, прибережної смуги (пасовищ) 4,56 га, що знаходяться на території Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області, терміном на 10 років.

Таким чином, починаючи з 2003 року між Золочівською районною державною адміністрацією та Благодійним фондом "Слобідський край" склалися господарські правовідносини щодо оренди зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. ЗЗ Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

П. п.2.2. договору передбачено, що по закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Окрім того, згідно ч. 6 ст. ЗЗ Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Будь-яких заперечень у поновленні договору Золочівська районна державна адміністрація Харківської області та Харківська обласна державна адміністрація на адресу Благодійного фонду "Слобідський край" не направляли.

Як свідчать матеріали справи, скориставшись своїм переважним правом на поновлення договору оренди, Благодійним фондом "Слобідський край" було направлено лист до Золочівської районної державної адміністрації, зареєстрований за № 0514 про поновлення договору на новий термін - 50 років.

Розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 27.06.2012 №213, тобто до закінчення дії договору, надано згоду другому відповідачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж орендованої земельної ділянки у відповідності до чинного законодавства.

В матеріалах справи наявна відповідна технічна документація із землеустрою, яка виконана другим відповідачем.

Розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області 14.05.2013 № 81 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж орендованої земельної ділянки; продовжено термін дії договору оренди строком на 49 років.

Позовні вимоги базуються на тому, що розпорядження Золочівської районної державної адміністрації №81 від 14.05.2013 винесено з перевищенням повноважень, оскільки надання земельної ділянки водного фонду, розташованої за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України відноситься до повноважень обласної державної адміністрації.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" питання щодо розпорядження землями державної власності підлягає вирішенню відповідною місцевою державною адміністрацією, голова якої в межах своїх повноважень видає розпорядження, що в передбачених законом випадках можуть бути оскаржені до органу влади вищого рівня або до суду. Статтями 13, 21 цього Закону встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля, місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ст.17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом "а" частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час видання оспорюваного розпорядження) передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.21 ч.2 ст. 134 Земельного Кодексу не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договору оренди землі.

Разом з цим слід зазначити, що на момент видачі спірного розпорядження був відсутній нормативний акт, який безпосередньо регулював відносини, пов'язані з використанням об'єктів аквакультури. Лише після набрання чинності Законом України "Про аквакультуру" ці правовідносини були нормативно урегульовані. Так, статтею 14 Закону України "Про аквакультуру" встановлено, що рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Відповідно, з 01 липня 2013 року районні державні адміністрації втратили право надавати в оренду ділянки для рибогосподарських потреб.

Таким чином, спірне розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області 14.05.2013 № 81, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж орендованої земельної ділянки, а також продовжено термін дії договору оренди строком на 49 років, винесено в межах повноважень Золочівської районної державної адміністрації Харківської області у відповідності до статей 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", узгоджується з вимогами статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час видання оспорюваного розпорядження).

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2015 у справі № 922/4440/15 за позовом Благодійного фонду "Слобідський край", м. Харків до Золочівської районної державної адміністрації, смт. Золочів про визнання права оренди, визнано право оренди земельної ділянки водного фонду, що знаходиться за межами населених пунктів на території Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області, загальною площею 12,2900 га, строком на 49 років, за Благодійним фондом "Слобідський край". Зобов'язано Золочівську районну державну адміністрацію укласти та нотаріально посвідчити додаткову угоду до договору оренди земель водного фонду від 6 травня 2003 року, відповідно до Розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Харківської області 14.05.2013 року № 81.

Дане рішення набрало законної сили.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, даним рішенням, яке набрало законної сили, встановлений факт набуття права оренди земельної ділянки Благодійним фондом "Слобідський край" в законному порядку, яке підлягало поновленню та відповідному оформленню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", права оренди земельної ділянки підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Благодійним фондом "Слобідський край" надано до матеріалів справи копію довідки з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6322686500:03:007:0056, площею 12,29 га, цільове призначення: землі водного фонду, для рибогосподарських потреб, що знаходяться на території Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Отже, Благодійним фондом "Слобідський край" зареєстровано право оренди спірної ділянки у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно приписів статті 15 цього кодексу, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1). Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2).

Положення статті 16 наведеного кодексу передбачають захист цивільних прав та інтересів судом та визначають способи такого захисту, і встановлюють, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому вбачається, що ефективним засобом захисту є такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже, скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Отже, колегія суддів зазначає, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі № 21-405а14.

Судом апеляційної інстанції встановлено, а заявником не спростовано, що спірне розпорядження було виконано шляхом затвердження технічної документації із землеустрою та продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб загальною площею 12,2900 га із земель запасу водного фонду строком на 49 років з Благодійним фондом "Слобідський край", яка знаходиться у нього в користуванні на підставі договору оренди від 14.05.2003 № 7, і розташована на території Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права користування спірною земельною ділянкою, яке на момент розгляду даної справи оформлено Благодійним фондом "Слобідський край" в установленому законом порядку, та не породжує юридичних наслідків, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України 24 березня 2016 року у справі № 916/187/15-г.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016 року у справі № 922/1551/16 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016 року у справі № 922/1551/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.