Ухвала

від 12.09.2016 по справі 826/6807/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без розгляду 12 вересня 2016 року                               м. Київ                                             №826/6807/16           Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна»   доПечерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зняття арешту, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просить суд:           - визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не зняття арешту з коштів в розмірі 6 678,30 грн. з рахунку №26006010547 відкритому товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» в АТ «ПроКредит Банк» та щодо незняття арешту з всього рухомого майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» (код ЄДРПОУ 33742658);           - зняти арешт з коштів в розмірі 6 678,30 грн., що знаходяться на рахунку №26006010547 відкритому товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» в АТ «ПроКредит Банк», накладеного відповідачем в рамках виконавчого провадження №28758978, відкритого на виконання постанови Управління у справах захисту споживачів №002114/пром від 09.08.2011 про стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» на користь держави 6678,30 грн.;           - зняти арешт з всього рухомого майна, належного товариству з  обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» (код ЄДРПОУ 33742658), накладеного відповідачем в рамках виконавчого провадження №28758978, відкритого на виконання постанови Управління у справах захисту споживачів №002114/пром від 09.08.2011 про стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» на користь держави 6678,30 грн. В судовому засіданні 08.09.2016 суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. Під час розгляду адміністративної справи №826/6807/16 в порядку письмового провадження, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку звернення до суду виходячи з наступного. У відповідності до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...». Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не зняття арешту з коштів у розмірі 6 678,30 грн. на рахунку №26006010547 відкритому товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» в АТ «ПроКредит Банк» та щодо незняття арешту з всього рухомого майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» (код ЄДРПОУ 33742658). З постанови про арешт коштів боржника від 22.08.2012 ВП№28758978 видно, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» є стороною виконавчого провадження, а саме, боржником. Згідно доводів позивача, про порушене право останній дізнався 20.04.2016 переглядаючи Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та виявивши, що Управління у справах захисту споживачів знаходиться у стані припинення. Зазначене, на думку позивача, свідчить про бездіяльність відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження та не зняття арешту на підставі пункту 3 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, суд відхиляє зазначені посилання, як на підставу для визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною. Матеріали справи свідчать, що про арешт всього рухомого майна товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» дізналося ще 22.08.2012, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який сформований 22.08.2012 о 14:43:27. Також, АТ «ПроКредит Банк» листом від 15.11.2013 вих. №1463 повідомляло керівництво товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» про те, що банком була виконана постанова відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 22.08.2012 ВП№28758978 в частині накладення арешту на кошти на усіх рахунках, належних товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» в межах суми 6   678,30 грн. Окрім того, в судовому засіданні 08.09.2016 представник позивача зазначив, що про постанову відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 22.08.2012 ВП№28758978 йому було відомо ще у вересні 2012 року. Згідно листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29.08.2016 №712/4-12 у відповідача відсутні відомості щодо виконання боржником виконавчого документу, у зв'язку з чим підстав для звільнення з-під арешту майна боржника відсутні. Суд наголошує, що позивачем не надано доказів оскарження постанови відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 22.08.2012 ВП№28758978 про арешт коштів боржника. Отже, у суду відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Враховуючи у сукупності вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.   Відповідно до частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду. Керуючись положеннями статтей 99, 100, 155, 160, 165, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАШ Україна» залишити без розгляду. 2.          Попередити, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Ухвала набирає законної у порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                     К.М. Кобилянський