Ухвала

від 13.09.2016 по справі 917/1145/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

13.09.2016 Справа № 917/1145/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міреді-Медікал" про видачу дублікату наказу від 10.08.2015 р. по справі №917/1145/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міреді-Медікал", вул.Стрийська, 6, оф.307, м. Київ, 03062

до Приватного підприємства "Вакула", вул. Сковороди, 14, м. Полтава, 36003

про стягнення грошових коштів у сумі 16 436,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача (стягувача): відсутні

від відповідача (боржника:відсутні

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міреді-Медікал" звернулося 15.07.2016 р. до господарського суду Полтавської області із заявою про видачу дублікату наказу від 10.08.2015 р. по справі №917/1145/15.

Сторони представництво у судове засідання не забезпечили, відповідно до 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Позивач (стягувач) надав суду заяву від 25.08.2016 р. (вх. № 10564 від 25.08.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

15.07.2016 р. стягувач звернувся до суду із заявою про видачу, дублікату наказу та 25.08.2016 р. надав заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до вионання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.07.2015 року у даній справі позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства "Вакула" (вул. Сковороди, 14, м. Полтава, 36003, код ЄДРПОУ 31967014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мереді-Медікал", (вул.Стрийська, 6, оф.307, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 35286813) - 10991,24 грн. основного боргу, 1629,93 грн. пені, 245,59 грн. 3% річних та 1430,24 грн. судового збору.

Рішення набрало законної сили 20.07.2016р., на його виконання видано наказ від 10.08.2014р. та направлено його стягувачу.

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

Відповідно ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Тривале невиконання рішення без вагомих на те мотивів, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому, таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі № 5-рп/2013 (за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження") виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судових захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012року № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

З матеріалів справи слідує, що строк пред'явлення наказу від 10.08.2015р. до виконання в органи виконавчої служби був встановлений до 21.07.2016р.

Доказів сплати присуджених за даним наказом сум боржник суду не надав. Тобто на даний час рішення суду є невиконаним.

Обґрунтовуючи причину пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, заявник вказує на те, що співробітник відповідальний за передачу наказу до виконавчої служби не зробив цього, що було виявлено вже після його звільнення. Оригінал наказу загубився, про що суду подана відповідна довідка, а у зв'язку з втратою оригіналу наказу примусово виконати рішення суду на даний час, без поновлення строку на пред'явлення наказу, неможливо.

За частиною першою статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,43,89, 115,119 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Поновити пропущений строк для пред'явлення наказу від 10.08.2015р. у справі №917/1145/15 до виконання.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мереді-Медікал" про видачу дублікату наказу у справі № 917/1145/15 задовольнити.

3. Видати дублікат наказу від 10.08.2015 р. у справі № 917/1145/15 про стягнення з Приватного підприємства "Вакула" (вул. Сковороди, 14, м. Полтава, 36003, код ЄДРПОУ 31967014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мереді-Медікал", (вул.Стрийська, 6, оф.307, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 35286813) - 10991,24 грн. основного боргу, 1629,93 грн. пені, 245,59 грн. 3% річних та 1430,24 грн. судового збору.

Суддя Н.Г. Гетя