Постанова

від 07.09.2016 по справі 17/100

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

07.09.2016 справа № 17/100

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Макіївпромтранс", м. Макіївка Донецької області, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.07.2016 по справі№17/100 (суддя Мальцев М. Ю.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Макіївпромтранс", м. Макіївка Донецької області, доДержавного підприємства "Макіїввугілля", м. Київ, простягнення 6 952 975, 30 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2011 у справі № 17/100 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс» (далі - ТОВ «Макіївпромтранс»), м. Макіївка Донецької області, до Державного підприємства «Макіїввугілля» (далі - ДП «Макіїввугілля»), м. Київ, задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 6 952 975, 30 грн.

Після набрання рішенням законної сили 29.07.2011 місцевим господарським судом було видано відповідний наказ.

До канцелярії Господарського суду Донецької області 21.06.2016 надійшла заява ТОВ «Макіївпромтранс» про видачу дубліката наказу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі № 17/100 у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про видачу дубліката наказу, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Макіївпромтранс» не надано передбачених статтею 120 ГПК України доказів на підтвердження втрати виконавчого документа.

Позивач, не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі № 17/100 та прийняти нову, якою заяву про видачу дублікату наказу задовольнити. Заявник апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що на виконання вимог статті 120 ГПК України ним були надані довідки державного виконавця та стягувача (за підписом директора ТОВ «Макіївпромтранс») про втрату наказу, однак суд безпідставно не взяв їх до уваги. Крім того, позивач посилається на лист Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта», в якому зазначено, що пересилання поштових відправлень до міста Макіївка Донецької області, де розташовано ТОВ «Макіївпромтранс», не здійснюється, а тому позивач не міг отримати ані постанову державного виконавця, ані наказ господарського суду.

З метою витребування у відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області необхідних пояснень та доказів представник позивача у судовому засіданні 17.08.2016 заявив клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги у порядку статті 69 ГПК України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 з урахуванням зміни складу колегії суддів та, відповідно, початку перебігу нового строку розгляду справи, зазначене клопотання задоволено.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 07.09.2016 не з'явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається з пояснень позивача та підтверджується довідкою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 739/02.2-34/4-16П/2425 від 14.04.2016 (а. с. 9) наказ Господарського суду Донецької області № 17/100 від 29.07.2011 було пред'явлено ТОВ «Макіївпромтранс» до виконання.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 22.05.2012 виконавче провадження № 32599981 зупинено на підставі пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що ДП «Макіїввугілля» включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а. с. 12).

Постановою державного виконавця від 02.01.2013 виконавче провадження № 32599981 поновлено у зв'язку зі спливом строку, на який його було зупинено (а. с. 13).

У подальшому, як вбачається з довідки відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, виконавче провадження за спірним наказом було закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю проведення подальших виконавчих дій.

Відповідно до статті 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд своєю ухвалою може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, з огляду на приписи вищезазначеної статті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк пред'явлення наказу Господарського суду Донецької області № 17/100 від 29.07.2011 не сплив.

Згідно з частиною третьою статті 120 ГПК України до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 у справі № 17/100 позивача зобов'язано надати суду довідку про втрату наказу з урахуванням вимог, передбачених частиною третьою статті 120 ГПК України (а. с. 19).

При цьому довідка вих. № 318 від 25.07.2016 за підписом директора ТОВ «Макіївпромтранс», надана суду на виконання вимог зазначеної ухвали, не була взята місцевим господарським судом до уваги в якості належного доказу втрати наказу, оскільки вона не відповідає вимогам статті 120 ГПК України (а. с. 24).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки за приписами частини третьої статті 120 ГПК України така довідка надається у разі втрати наказу стягувачем та повинна містити підписи як керівника (заступника керівника), так і головного (старшого) бухгалтера підприємства.

Водночас колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про необхідність надання заявником довідки підприємства зв'язку про втрату наказу є таким, що суперечить приписам чинного законодавства, виходячи з такого.

За змістом статті 120 ГПК України від заявника не вимагається надати усю сукупність перелічених документів, які визнаються належними доказами втрати наказу господарського суду.

З довідки державного виконавця (вих. № 739/02.2-34/4-16П/2425 від 14.04.2016, а. с. 9) вбачається, що наказ господарського суду вважається втраченим при поштовому переказі разом із постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Оскільки адресат не має жодних відомостей, які дозволяють ідентифікувати поштове відправлення, колегія суддів вважає, що позивач позбавлений можливості звернутися до підприємства зв'язку для отримання довідки про втрату наказу.

З метою повного та всебічного розгляду справи ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 17/100 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зобов'язано надати письмові пояснення щодо пересилання наказу Господарського суду Донецької області від 29.07.2011 у справі № 17/100, однак вимоги зазначеної ухвали виконані не були.

Враховуючи, що наказ було втрачено не з вини стягувача і позивач вжив усіх належних заходів отримання передбачених процесуальним законом документів, колегія суддів вважає, що наявні у матеріалах справи докази дозволяють дійти висновку про втрату наказу господарського суду та наявність підстав для видачі його дубліката.

На підставі вищенаведеного заява ТОВ «Макіївпромтранс» про видачу дубліката наказу Господарського суду Донецької області від 29.07.2011 № 17/100 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Макіївпромтранс» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі № 17/100 підлягає скасуванню з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс», м. Макіївка Донецької області, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі № 17/100 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі № 17/100 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс», м. Макіївка Донецької області, про видачу дубліката наказу № 17/100 від 29.07.2011 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (02088, м. Київ, вул. Промислова, б. 10, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс» (86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Панченка, 27А, код ЄДРПОУ 34516410) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 378, 00 грн.

Господарському суду Донецької області видати дублікат наказу № 17/100 від 29.07.2011.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3