Постанова

від 07.09.2016 по справі 908/1159/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.09.2016 справа №908/1159/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю від відповідача:ОСОБА_5 - за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», с. Костянтинівка, Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від 15.06.2016 року по справі№ 908/1159/16 (суддя: Сушко Л.М.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», м. Харків до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», с. Костянтинівка, Запорізька область простягнення 177' 446,82 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», м. Харків (далі - «Позивач») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», с. Костянтинівка, Запорізька область (далі - «Відповідач») суми неустойки в розмірі 37' 281,93 грн. та суми штрафу в розмірі 29' 959,94 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/1159/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», с. Костянтинівка, Запорізька область (ЄДРПОУ 35924943) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», м. Харків (ЄДРПОУ 00165712) суму 36' 853,94 грн. неустойки, суму 20' 971,96 грн. штрафу та суму 1' 361,77 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/1159/16 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод» на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» суму неустойки в розмірі 10' 062,00 грн. та суму штрафу в розмірі 11' 466,00 грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального права, не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що в порядку приписів ч. 5, ст. 692 ЦК України, поставку товару було зупинено, оскільки Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» мало заборгованість перед відповідачем з оплати товару, який було раніше поставлено останнім у власність позивача за специфікаціями №№ 4,9 на підставі договору № СШ/46/254-15П. Зазначені обставини, на думку апелянта, не були прийняти господарським судом до уваги, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

29.08.2016 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» надійшов відзив № 2008 від 29.08.2016 року на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод».

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/1159/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені апеляційній скарзі, звернувся до судової колегії з проханням рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/1159/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод» на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» суму неустойки в розмірі 10' 062,00 грн. та суму штрафу в розмірі 11' 466,00 грн.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується матеріалами справи 16.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» (далі - «Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод» (далі - «Постачальник») був укладений договір № СШ/46/254-15П (далі - «Договір»), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцеві продукцію та/або товар (далі - «Товар»), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму (п. 1.2).

У пункті 1.2 сторони погодили, що кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 8.2 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015р., а в частині виконання зобов'язань - до повного і належного виконання цих зобов'язань.

24.07.2015 року сторонами складено та підписано Специфікацію № 7 до договору, якою було погоджено, що відповідач зобов'язується поставити позивачу товар на загальну суму 234' 000,00 грн.

Пунктом 2 зазначеної Специфікації визначено строк поставки: 60 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації та здійснення передоплати відповідно до п. 4 даної специфікації.

Умови оплати товару визначені у п. 3 Специфікації наступним чином: передоплата 110' 000,00 грн., сума 124' 000,00 грн. на протязі 60 календарних днів з моменту отримання замовником продукції.

31.07.2015 року, на виконання умов специфікації № 7 позивач перерахував на рахунок відповідача суму 110' 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15524 від 31.07.2015 року. Отже, товар, повинен був бути поставлений позивачу у строк до 29.09.2015 року.

Відповідач поставив товар частинами - 25.12.2015 року та 06.01.206 року (за видатковою накладною № РН-0000087 від 25.12.2015 року на 117' 000,00 грн. та за видатковою № РН-0000001 від 06.01.2016 року на суму на 117' 000,00 грн.).

18.11.2015 року сторонами складено та підписано Специфікацію № 10, якою було погоджено, що відповідач зобов'язується передати позивачу товар на загальну суму 193' 999,20 грн.

Пунктом 2 зазначеної Специфікації визначено строк поставки: 60 календарних днів з моменту надходження передплати відповідно п. 3, з можливістю дострокової оплати.

Умови оплати товару визначені у п. 3 Специфікації наступним чином: 60% передоплата, 40% на протязі 60 календарних днів з моменту відвантаження товару на склад покупця.

04.12.2015 року, на виконання умов специфікації № 10, позивач перерахував на рахунок відповідача суму 116' 399,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25997 від 04.12.2015 року. Отже, товар повинен був бути поставлений позивачу у строк до 02.02.2016 року. Однак товар поставлено не було взагалі.

Отже, отримавши передоплату, здійснену позивачем, та не поставивши товар, в обсязі, визначеному договором, відповідач порушив своє зобов'язання за останнім, внаслідок чого настають правові наслідки встановлені наступними нормами.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, за ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

В пункті 5.2 договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов'язань по договору (в тому числі строків поставок) відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,1% вартості непоставлених товарів за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% зазначеної вартості. Штраф стягується за весь період прострочення.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо поставки товару у встановлений договорами строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Предметом даного спору є вимоги про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань відповідача по специфікаціям №№ 7, 10, тоді як вимоги щодо неналежного виконання позивачем зобов'язань по специфікаціям №№ 4, 9 не були предметом розгляду даної справи.

Посилання відповідача на практику суду касаційної інстанції є безпідставним, оскільки зазначені в апеляційній скарзі постанови Вищого господарського суду України, жодним чином не відносяться до даних правовідносин.

Усі інші заперечення відповідача в апеляційній скарзі - не приймаються судом до уваги, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Здійснивши перевірку правильності розрахунку стягнутих сум, апеляційний суд дійшов висновку, що розрахунок суду першої інстанції є арифметично вірним та таким, що відповідає нормам діючого законодавства.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», с. Костянтинівка, Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/1159/16 - залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЗО;

1 - ДАГС.