Ухвала

від 14.09.2016 по справі 543/282/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/282/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2606/16Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П., Бутенко С.Б.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області, за участю третьої особи відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказував, що 30 липня 2012 року померла його мати ОСОБА_4, останнім місцем проживання якої було м. Сімферополь АР Крим. Після смерті матері залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,25 га та 2,1646 га (0,666 частки) від раніше успадкованих нею часток у земельній ділянці від інших спадкодавців.

Нотаріальним чином оформити свої спадкові права позивач не може, по причині відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивач просив визнати за ним в право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 3,25 га, що має кадастровий номер 5323655100:00:005:0045 після померлої ОСОБА_4 30 липня 2012 року та на 2,1646 га успадкованих нею в земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р3 № 641931, виданого на ім'я померлого 13.10.2007 року ОСОБА_5.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 ., подавши на нього апеляційну скаргу.

Апелянт вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим, так як місцевий суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Таким чином, апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_5 помер 13.10.2007 року, про що видане відповідне свідоцтво про смерть (а.с.10).

До складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 входить, зокрема, земельна ділянка площею 3,25 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області (а.с. 13).

Згідно Інформаційних довідок із Спадкового реєстру після померлого 13.10.2007 року годуна ОСОБА_6 спадкова справа не заведена, інформація про заповіти та спадкові договори відсутня (а.с. 47-48).

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли, проживаючі з ним, його син, ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_4 якіуспадкували по 1/2 вищевказаної земельної ділянки (а.с. 11, 14, 16).

20 червня 2011 року ОСОБА_7 помер, останнім місцем його проживання було м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим (а.с. 17). З матеріалів справи вбачається, що до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті входить 1/2 земельної ділянка, що розташована на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області, яку він успадкував після свого батька ОСОБА_5О,

З Інформаційної довідки із Спадкового реєстру вбачається, що після померлого 20.06.2011 року ОСОБА_7 заведена спадкова справа, місце зберігання якої Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, інформація про видані свідоцтва про право власності на спадщину відсутня (а.с. 92-93). Суду не надано належних і допустимих доказів того, що спадщину після смерті ОСОБА_7 дійсно за законом прийняли його дружина ОСОБА_8, дочка ОСОБА_9 та мати ОСОБА_4, що спадщину після нього не прийняли інші особи, а також, що жоден зі спадкоємців не відмовився від прийняття спадщини.

Мати позивача - ОСОБА_4 померла 30 липня 2012 року, останнім місцем її проживання було м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим (а.с. 7).

До складу спадщини, яка відкрилася після її смерті входить, зокрема, земельна ділянка площею 3,25 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області (а.с. 95).

З Інформаційної довідки із Спадкового реєстру вбачається, що після померлої 30.07.2012 року ОСОБА_4 заведена спадкова справа, місце зберігання якої Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, інформація про видані свідоцтва відсутня (а.с. 50).

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв лише її син ОСОБА_2 у відсутність інших спадкоємців, оскільки як вбачається з довідки про склад сімї ОСОБА_4, на момент її смерті разом з нею проживала її внука ОСОБА_9 (а.с. 8), яка є донькою померлого сина ОСОБА_4, ОСОБА_7, і у відповідності до ч. 1 ст. 1266, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину за правом представлення проживаючи разом зі спадкодавцем на момент його смерті, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від неї. Доказів того, що ОСОБА_9 відмовилася від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, суду не було надано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи оскаржуване у справі рішення, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що спадкодавець набув право власності на спірну земельну ділянку в установленому законодавством України порядку.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не підтверджують належним доказами їх неправомірність, виходячи з вищевикладених обставин.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2016 року судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст. 308, 314, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_10 /підпис/ ОСОБА_11

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області