Ухвала

від 12.09.2016 по справі 808/8733/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2016 рокусправа № 808/8733/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.

за участю представника відповідача Шарго А.О., представника третьої особи Денщикова О.О., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі №808/8733/15 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області, третя особа - Запорізька міська рада про скасування витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ФОП ОСОБА_3 звернувся із позовом до суду, в якому просив скасувати витяг Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25 травня 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Обгрунтовуючи скаргу, її заявник посилався на безпідставність висновків суду першої інстанції про здійснення позивачем на спірній земельній ділянці видів діяльності, які в розумінні Інструкції № 377 та Порядку № 18/15/21/11 дають підстави для визначення функціонального використання земельної ділянки як комерційного та, як наслідок, застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки 2,5. Також вказує, що станом на 25 листопада 2015 року основним видом діяльності за КВЕД відповідача є 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, а тому коефіцієнт функціонального призначення повинен бути встановлений на рівні 1,0 (землі транспорту, зв'язку).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду залишити в силі. Наполягали, що показник Кф при виготовленні витягу із грошової оцінки земельної ділянки визначається не категорією земель, а тим видом діяльності, яка на ній здійснюється платником.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 14 жовтня 1997 року зареєстрований реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції як фізична особа підприємець, основним видом діяльності якого станом на 25 травня 2015 року було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна ( КВЕД 68.20) (а.с.110).

Відповідно до договору купівлі - продажу від 03 жовтня 2005 року позивач придбав на земельній ділянці площею 5414 кв.м. (АДРЕСА_1) нерухоме майно, зокрема: будівлю літ. А-2, Б, Б, В (а.с.35-37).

19 грудня 2006 року між позивачем та Запорізькою міською радою укладено договір оренди землі (зареєстрований 26 червня 2007 року за № 040726100491) відповідно до умов якого орендодавець - Запорізька міська рада, на підставі рішення Запорізької міської ради №6/93 від 20 вересня 2006 року надає, а орендар - позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розташовану: АДРЕСА_1 розміром 5914 кв.м. (кадастровий номер - НОМЕР_1) (а.с.9-14). Пунктом 4 визначено, що земельна ділянка (грошова оцінка якої на момент укладання договору складала 721212,30 грн.) передається в оренду разом з майновим виробничим комплексом (господарчі споруди та гаражі службового автотранспорту), що на ній знаходиться. Пунктом 15 договору визначено цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі транспорту, зв'язку.

25 травня 2015 року Управлінням Держземагентства у Запорізькому районі Запорізької області видано Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 6 085 801,70 грн. (а.с.20). При цьому зі змісту цього Витягу вбачається, що функціональне призначення земельної ділянки - землі комерційного використання, і що показник «Коефіцієнт Кф» визначено як 2,5.

Вважаючи, що відповідачем помилково було визначено коефіцієнт - 2,5, який стосується земель комерційного використання, замість коефіцієнту 1,0, який застосовується до земель транспорту і зв'язку, в результаті чого нормативна грошова оцінка земельної ділянки безпідставно завищена, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що види діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, який використовує земельну ділянку за договором оренди, відносяться до комерційних, а тому відповідачем правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання на рівні 2,5.

Колегія суддів апеляційної інстанції знаходить такий висновок суду першої інстанції цілком правомірним з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).

Аналіз наведених норм вказує, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії та/або зміни її цільового призначення проводиться виключно на підставі рішення органу державної влади, що прийняв відповідне рішення про передачу цієї землі у власність або у користування. В той же час земель комерційної діяльності законодавством не визначено.

Відповідно до ст.201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель»).

Пунктом 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку або визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджений спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства №18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262 (далі по тексту - Порядок №18/15/21/11).

Пунктом 3.1 зазначеного Порядку встановлено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8 (п.3.2 Порядку № 18/15/21/11).

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою : Цн = (В х Нп) / Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (п.3.3. Порядку № 18/15/21/11).

При цьому, пунктом 3.5. Порядку №18/15/21/11 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Тобто, на величину грошової оцінки земель населених пунктів впливають коефіцієнти, які застосовуються до базової вартості одного квадратного метра землі. Це, зокрема, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що договором оренди земельної ділянки чітко визначено категорію земель, зокрема, землі транспорту та зв'язку, а тому коефіцієнт функціонального призначення повинен бути встановлений на рівні 1,0.

Колегія суддів такі твердження вважає необґрунтованими та з цього приводу зазначає, що поняття «цільове призначення землі» та «функціональне використання землі» не є тотожними і мають відмінне правове регулювання. При цьому користування земельною ділянкою із певним цільовим призначенням може здійснюватись за різним функціональним використанням, від якого залежить і сума плати за неї.

Так, віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі по тексту - Інструкція № 377).

Як встановлено Розділом 1 Інструкції № 377, у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Розділом ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у графі 42 Форми N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" - дані про землі комерційного та іншого використання землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними. Включати потрібно землі за видами економічної діяльності, вказаними в додатку 3; частину земель, наданих юридичним та фізичним особам для підприємницької діяльності, зазначеної в цьому додатку, а також землі згідно з додатком 4, на яких проводиться підприємницька діяльність.

У графі 34 ураховуються дані про забудовані землі, всього, які складаються із суми даних граф 35 - 38, 42 - 45, 50, 55. Ця категорія охоплює всі землі, що зайняті об'єктами промисловості, забудовані житловими будинками, дорогами, шахтами, відкритими розробками та будь-якими іншими спорудами, створеними для здійснення різних видів людської діяльності, включаючи території для їх обслуговування. До цієї категорії включаються деякі види відкритих земель (незабудованих земель), які тісно пов'язані з такою діяльністю, наприклад: звалища; землі, відведені під будівництво, зайняті поточним будівництвом. До цієї категорії не включають господарські будівлі й двори, господарські шляхи на сільськогосподарських землях, а також на сільськогосподарських угіддях земель інших категорій (включаються у відповідні графи сільськогосподарських земель).

Перелік категорій земель за функцією використання із зазначенням коефіцієнтів функціонального використання наведено у Додатку № 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку № 18/15/21/11.

Згідно цієї таблиці землі комерційного використання мають значення Кф - 2,5, а землі транспорту, зв'язку - 1,0.

При цьому, до земель комерційного використання відносяться землі наступного складу: G - землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту ; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі ; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт ; Н - землі готелів та ресторанів ; J - землі підприємств фінансового посередництва ; землі підприємств страхування ; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування ; К - землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам ; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації ; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам ; О93 - землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги ; О92.7 - землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо) .

Згідно із Додатком 3 до Інструкції № 377 закріплено перелік видів економічної діяльності за КВЕД, які здійснюються на землях комерційного та іншого використання - розділ 50 «Торгівля транспортними засобами та їх ремонт» (групи 50.1-50.5), розділ 51 «Оптова торгівля і посередництво у торгівлі» (групи 51.1-51.7), розділ 52 «Роздрібна торгівля побутовими товарами та їх ремонт» (групи 52.1-52.7), розділ 55 «Готелі» (групи 55.1-55.5), розділ 65 «Фінансове посередництво» (65.1-65.2), розділ 67 «Допоміжна діяльність у сфері фінансів та страхування» (групи 67.1-67.2), розділ 70 «Операції з нерухомістю» 70.1-70.3, розділ 71 «Здавання під найм без обслуги (персоналу, який обслуговує)» (групи 71.1-71.4), розділ 72 «Діяльність у сфері інформатизації» (групи 72.1-72.6), розділ 73 «Дослідження та розробки» (групи 73.1-73.2), розділ 74 «Послуги, які надаються переважно юридичним особам» (групи 74.1-74.8), розділ 92 «Діяльність у сфері відпочинку та розваг, культури і спорту» (група 92.7), розділ 93 «Індивідуальні послуги (група 93.0).

А до земель транспорту та зв'язку належать землі із наступним використанням (коди розділу КВЕД I 60, I 61, I 62, I 63, I 64): землі наземного і підземного транспорту (землі шляхів, землі автомобільного, залізничного, трамвайного і тролейбусного, трубопровідного транспорту, землі метрополітену); землі водного транспорту; землі авіаційного транспорту; допоміжні транспортні послуги; землі пошти та зв'язку.

Як правильно вказав суд першої інстанції, кожній із зазначених категорій земель за функцією використання відповідає певний код розділу КВЕД, наведений у чинному на час прийняття Порядку №18/15/21/11 Національному класифікаторі України «Класифікація видів економічної діяльності» (ДК 009:2005). Зазначеним видам економічної діяльності, що містяться в ДК 009:2005, відповідає економічна діяльність, визначена чинним з 01 січня 2012 року Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності» (ДК 009:2010), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами встановлено, що станом на 25 травня 2015 року (день видачі відповідачем спірного витягу) видами діяльності позивача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна,- 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.

Відповідно до таблиці перекодування кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010: здавання в оренду власного нерухомого майна (КВЕД-2005 року - 70.20.0) відповідає КВЕД-2010 року - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД-2010 року - 68.20); діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (КВЕД-2005 року - 70.12.0) відповідає КВЕД-2010 року - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (КВЕД-2010 року - 69.20).

За таких обставин, позивачем не доведено використання спірної земельної ділянки не за видами діяльності, віднесеними до комерційної.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції, що діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, який використовує земельну ділянку за договором оренди, є комерційною, а тому відповідачем правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання на рівні 2,5. Відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що станом на 25 листопада 2015 року основним видом діяльності за КВЕД відповідача є 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, а тому коефіцієнт функціонального призначення повинен бути встановлений на рівні 1,0 (землі транспорту, зв'язку), колегія суддів зазначає, що ця обставина не може братися до уваги, оскільки її не існувало на час видачі відповідачем оспорюваного Витягу.

За таких обставин, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі №808/8733/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 14 вересня 2016 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко