Постанова

від 13.09.2016 по справі 905/464/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 905/464/16 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Поляк О.І., Ходаківської І.П., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" на постановувід 26.04.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Донецької області № 905/464/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" доДержавного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" простягнення 89273,67грн, ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.03.2016 (суддя Гринько С.Ю.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" (далі - позивач) до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (далі-відповідач) про стягнення 89273,67грн, з яких: 8937,29грн - 3% річних та 80336,38грн - інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача, визначену рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2010 у справі 8/164.

Донецький апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 26.04.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Попков Д.О., судді: Татенко В.М., Стойка О.В.) рішення місцевого господарського суду в справі скасував, прийнявши нове рішення про задоволення позову.

Відповідач з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що відповідно до його облікових бухгалтерських даних основна заборгованість, яка стягнена за рішенням у справі №8/164 та на яку позивач нараховує інфляційні втрати і 3% річних, станом на 01.03.2013 повністю погашена шляхом відвантаження вугільної продукції, а отже відсутні підстави для задоволення позову. Крім того, скаржник також вважає, що перехід від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" права, зокрема, на звернення до господарського суду з цим позовом, міг виникнути у останнього лише після набрання законної сили рішенням господарського суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, чого на момент пред'явлення позову не відбулося.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 12.09.2016 №08.03-04/3934 у зв'язку з тим, що згідно постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 ОСОБА_4 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №905/464/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Грейц К.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Ходаківська І.П.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 22.08.2016, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони були попереджені зазначеною ухвалою.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2010 у справі №8/164 стягнуто з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" заборгованість в сумі 99303,32грн за договором №30-06-1, пеню в сумі 10094,96грн, 3% річних в сумі 1869,10грн та інфляційні втрати в сумі 8242,19грн.

На примусове виконання зазначеного рішення у справі № 8/164 Господарським судом Донецької області 04.06.2010 виданий відповідний наказ.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до протоколу №1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймрейт" від 01.02.2011, шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" (ідентифікаційний код 34828746) утворилась нова юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Праймрейт" (ідентифікаційний код 37603935), яка є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" щодо його прав та обов'язків стосовно всіх кредиторів та боржників, переданих згідно з розподільчим балансом, в тому числі й щодо прав, які виникли з рішення господарського суду у справі №8/164.

Протоколом №1 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймрейт" від 09.04.2012 змінено найменування зазначеної юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" та затверджено статут зазначеного товариства.

Враховуючи, що сума основної заборгованості 99303,32грн, стягнена судовим рішенням у справі №8/164, так і не була погашена Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", що підтверджується також триваючим виконавчим провадженням ВП №36420416 Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області з примусового виконання наказу суду від 04.06.2010 по справі №8/164, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення інфляційних втрат за подальший період з 01.10.2013 по 31.12.2015 у сумі 80336,38грн та 3% річних за період з 30.01.2013 по 30.01.2016, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" не зверталось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по наказу №8/164 і відповідний судовий акт з цього приводу не приймався, позовні вимоги, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів", не підлягають задоволенню, адже останній не набув статусу правонаступника у спірних правовідносинах.

Апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції не погодився та зазначив, що набуття позивачем статусу кредитора у спірних правовідносинах жодною мірою не перебуває у залежності від винесення будь-яких постанов у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу №8/164 від 04.06.2010, у зв'язку з чим, встановивши, що по розподільчому балансу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" перейшли права кредитора за дебіторською заборгованістю відповідача, визначеною рішенням господарського суду у справі №8/164, та врахувавши ненадання відповідачем жодного доказу на підтвердження обставин погашення цієї заборгованості, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до протоколу №1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймрейт" від 01.02.2011, шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" (ідентифікаційний код 34828746) утворилась нова юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Праймрейт" (ідентифікаційний код 37603935), яка є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" щодо його прав та обов'язків стосовно всіх кредиторів та боржників, переданих згідно з розподільчим балансом, в тому числі й щодо прав, які виникли з рішення господарського суду у справі №8/164.

В подальшому, протоколом №1 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймрейт" від 09.04.2012 змінено найменування зазначеної юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів".

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд" внаслідок реорганізації останнього.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що відсутність в межах справи №8/164 відповідної ухвали в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", не спростовує доведеність факту матеріального правонаступництва позивача як кредитора відповідача в межах правовідносин, які були предметом розгляду у справі №8/164, в порядку ст.109 Цивільного кодексу України, адже процесуальне правонаступництво є наслідком матеріального, а не навпаки.

Отже, суд першої інстанції, відмовляючи в позові, помилково ототожнив заміну кредитора у зобов'язанні його правонаступником з заміною сторони на будь-якій стадії судового процесу, в т.ч. у виконавчому провадженні, адже спір у даній справі виник не у зв'язку з заміною стягувача за наказом №8/164, а внаслідок набуття позивачем статусу універсального правонаступника щодо прав кредитора - правопопередника у правовідносинах з відповідачем, зокрема щодо нарахувань сум, передбачених нормою ст. 625 ЦК України, на прострочене грошове зобов'язання останнього за договором №30-06-1 від 30.06.2009, встановлене судовим рішенням у справі №8/164.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином універсального правонаступництва відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми права, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення, а наявність судового акта про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, висновки суду апеляційної інстанції про те, що невиконання відповідачем рішення суду в справі №8/164 є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи в попередніх судових інстанціях не доведено обставин погашення заборгованості за договором №30-06-1 від 30.06.2009, визначеної рішенням суду в справі №8/164, в т.ч. шляхом відвантаження вугільної продукції, зазначені в касаційній скарзі доводи колегією суддів відхиляються.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду про підставність і ґрунтовність позовних вимог, а фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені цим судом докази та встановлені обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111 7 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі Господарського суду Донецької області № 905/464/16 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді О.І. Поляк

І.П. Ходаківська