Постанова

від 17.08.2010 по справі 13/116/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.08.10 № 13/116/06-АП

суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авіасталь-СервісВ» , м. Запоріжжя

до : Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство В«МігВ» , м. Дніпропетровськ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000012307/0/927 від 13.01.2006р.

Суддя В.Г. Серкіз

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1довіреність №Б/нвід 05.07.10 ОСОБА_2паспорт СА 087498від 23.11.95 Від відповідача: ОСОБА_3довіреність № 29845/10-014від 23.12.09 Від ІІІ особи:Не з'явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авіасталь-СервісВ» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000012307/0/927 від 13.01.2006р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та зазначив, що вважає податкове повідомлення-рішення від 13.01.2006 року за № 0000012307\0\927 є незаконним та необґрунтованим, просив визнати його нечинним.

Відповідач проти позову заперечив. У запереченні на позов зазначив, що відповідно до постанови слідчого СВ Ленінського РВ ДДУ УМВС України у Дніпропетровській області від 03.12.2005р., встановлено, що ОСОБА_4 03.11.2003р. придбала та здійснювала "фіктивну" діяльність суб'єкта підприємницької діяльності - ПП "МІГ" (код ЄДРПОУ 24436601) з метою прикриття незаконної діяльності.

Слідчим відділом Ленінського РВ ДДУ УМВС України у Дніпропетровській області порушено кримінальну справу за фактом В«фіктивноїВ» підприємницької діяльності відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 Карного кодексу України.

На підставі Постанови слідчого СВ Ленінського РВ ДДУ УМВС України у Дніпропетровській області від 03.12.2005р., висновку експерта № 69/04-63 від 23.11.2005р. та норм податкового законодавства, рахунок №18 від 04.04.2005р., товарна накладна №12 від 05.04.2005р., товарна накладна №16 від 25.04.2005р., товарна накладна №21 від Об.05.2005р., виписані ПП "МІГ" без законних підстав не є первинними документами, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення господарської операції, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності та бути підставою для бухгалтерського обліку господарської операції у відповідності з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ, а саме: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем в порушення п. 5.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. безпідставно віднесено до складу валових витрат за період діяльності 2 квартал 2005р. суму витрат, пов'язаних з придбанням товару у ПП В«МІГ" у розмірі 514 300,0 грн., що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток, що належить сплаті до бюджету за 2 квартал 2005р. на суму 128 800,0 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ В«Авіасталь-СервісВ» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП В«МігВ» (код ЄДРПОУ 24436601) за період з 01.07.2003р. по01.10.2005р.

Перевірка проведена на підставі частини 13 статті 11-1 Закону України В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» , Наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 498 від 19.12.2005р., направлення на перевірку № 6593 від 20.12.2005р. та відповідно до Постанови слідчого СВ Ленінського РВ УМВС України у Дніпропетровській області по карній справі №69059029.

Перевіркою встановлено, що позивачем Покупець) укладено з ПП "МІГ" (Продавець) договір №05/04 від 01.04.2005р., згідно умов якого Продавець зобов'язаний підготувати та передати запасні частини та витратні матеріали для проведення ремонту двигунів ТВ 117 АГ (далі Продукція), відповідно до додатків до даного договору, а Покупець в свою чергу зобов'язаний оплатити вартість Продукції.

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем було придбано у ПП "МІГ" продукцію, згідно товарних накладних № 12 від 05.04.2005р. на загальну суму 300500,0 грн. (вартість без ПДВ 250416,66 грн.), № 16 від 25.04.2005р. на загальну суму 275588,66 грн. (вартість без ПДВ 229657,22 грн.), № 21 від 06.05.2005р. на загальну суму 41091,29 грн. (вартість без ПДВ 34242,74 грн.)

На підставі виписаного рахунку № 18 від 04.04.2005р. Позивачем перераховано грошові кошти на суму 300 500,0 грн., згідно платіжних доручень:

№ 0225 від 08.04.2005р. на суму 130 000,0 грн.;

№ 0227 від 11.04.2005р. на суму 170 500,0 грн.

За результатами перевірки складено акт від 29.12.2005р. № 225\23-07\32573498. 283\97). На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2006 року за № 0000012307\0\927, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в розмірі 167440,0 грн., в тому числі основний платіж 128800,0 грн., та штрафні санкції 38640,0 грн.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.01.2006 року за № 0000012307\0\927 є протиправним та підлягає визнанню нечинним з наступних підстав:

Як зазначив відповідач у Акті перевірки, ТОВ В«Авіасталь-СервісВ» завищено суму валових витрат за 2 квартал 2005 року на загальну суму 514300,0 грн. При цьому дана сума безпідставно віднесена до складу валових витрат за зазначений податковий період в якості суми витрат пов'язаних з придбанням товару у ПП В«МігВ» .

Відповідач в Акті перевірки також зазначив, що рахунок № 18 від 04.04.2005р. товарна накладна № 12 від 05.04.2005р. товарна накладна № 16 від 25.04.2005р., товарна накладна № 21 від 06.05.2005р. виписані ПП В«МігВ» без законних підстав не є первинними документами, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення господарської операції, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності та бути підставою для бухгалтерського обліку господарської операції.

Зазначені в Акті висновки не відповідають дійсності і згідно з вимогами Закону України № 283\97 не можуть бути підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Договір № 05\04 від 01.04.2005р. в рамках якого ПП В«МігВ» (продавець) здійснювалась в адресу позивача поставка певного товару, реально сторонами виконувався. Про це свідчать як вищезазначені товарні накладні, згідно з якими позивачем був отриманий товар (запасні частини та витратні матеріали для ремонту двигунів) так і інші первинні документи -податкові накладні, рахунок, та платіжні документи. Відповідач сам у Акті перевірки зазначив, що продукція позивачем була придбана, тобто поставка продукції мала місце. Надалі придбана у ПП В«МігВ» продукція була відправлена позивачем на експорт, про що свідчать вантажні митні декларації. Цей факт стверджує, що поставка продукції мала місце і зазначені первинні документи підтверджують ці обставини. З огляду на це висновки відповідача, що позивачем сума витрат пов'язаних з придбанням товару у ПП В«МігВ» у розмірі 514300,00 грн. безпідставно віднесена до складу валових витрат є необґрунтованими.

Відповідно до п. 5.1 Закону України № 283\97 валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Правомірність включення до складу валових витрат будь-яких витрат підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283\97) і не ставиться Законом в залежність від кількості і виду вказаних документів.

Згідно з п 11.2 ст. 11 України № 283\97 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робі(послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт(послуг)

Як слідує з Акта перевірки отримання товару та його оплата відбулась в одному і тому ж податковому періоді.

Включення ПП В«МігВ» (продавця) до бази В«фіктивнихВ» підприємств не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, а документів відповідно, такими, що не мають юридичної сили.

Суд зазначає, що діюче законодавство так само як і Закон України № 283\97 не передбачає накладення відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань на господарюючого суб'єкта за неправомірні дії свого контрагента.

Позивач на законних підставах відніс відповідну суму до валових витрат, в зв'язку з чим не нарахував собі зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2005 року.

Крім того, судом взято також до уваги, що 20.02.2008р. постановою старшого слідчого Відділу спеціальної міліції при УМВС України у Дніпропетровській області, у кримінальній справі порушеній у відношенні ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України -припинено провадження за відсутністю в її діях складу злочину.

Заперечення відповідача судом не взято до уваги так як є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи і не відповідають законодавству України.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000012307/0/927 від 13.01.2006р.

Судові витрати присудити з Державного бюджету.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова підготовлена у повному обсязі і підписана 18.08.2010р.

Суддя В.Г. Серкіз