Рішення

від 14.09.2016 по справі 910/14938/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2016Справа №910/14938/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергокомплекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТП Континент»

про стягнення 845081,42 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Коханська І.М., Дмитренко О.О. (представники за довіреностями);

від відповідача - Зарембо С.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, з урахуванням прийнятої судом в порядку ст.ст. 22, 55 ГПК України заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення суми боргу та санкцій за Договором виконання робіт № КТ13-10/04 від 22.10.2013 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань оплатити виконані для нього роботи по ІІ етапу виконання робіт.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що скористався своїм правом зустрічно не виконувати обов'язок з оплати робіт на строк прострочення їх виконання Позивачем. У зв'язку з наведеним Відповідач також вважає неправильно здійсненими Позивачем нарахування санкцій за ст. 625 ЦК України. У відзиві Відповідач також заявив про застосування позовної давності до вимог даного спору у частині стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 22.10.2013 між Позивачем, як виконавцем, та Відповідачем, як замовником, Договору № КТ13-10/04 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується виконати згідно з Технічними вимогами на розробку автоматизованої інформаційної системи ДП «НЕК «Укренерго» для забезпечення економічної диспетчеризації відповідно до Правил «ОРЕ», які є Додатком № 1 до Договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти якісно виконані роботи та оплатити такі роботи на умовах Договору.

Згідно Календарного плану (Додаток №3 до Договору) сторони погодили:

1) роботи І етапу «Розробка документації», терміном виконання 22.10.2013 - 31.12.2013 та вартістю 610700 грн.;

2) роботи ІІ етапу «Розробка програмного забезпечення», терміном виконання 01.01.2014 - 30.09.2014 та вартістю 1062460 грн.

У п. 3.1 Договору сторони встановили, що роботи (етап) є виконаними (прийнятими замовником) з дати підписання замовником акту про виконані роботи (етапу).

При цьому, за умовами п. 2.3 Договору, оплата здійснюється замовником протягом 50 (п'ятдесяти) банківських днів з дати підписання обома сторонами акта виконаних робіт (етапу) / наданих послуг (етапу).

Спір виник щодо оплати робіт ІІ етапу.

Суд дослідив заперечення Відповідача щодо зустрічного невиконання ним обов'язку оплатити виконані роботи по ІІ етапу, а саме, посилання Відповідача на наявність у нього права затримати оплату на ту саму кількість днів, на яку Позивачем прострочено виконання робіт згідно Календарного плану, та заперечення Відповідача відхиляє.

Так, за приписами ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Проте у даному випадку виконання обов'язку Відповідачем оплатити виконані Позивачем роботи обумовлене не закінченням строку виконання робіт (датою) згідно Календарного плану, а фактом виконанням робіт, підтвердженням чого є підписання сторонами акта виконаних робіт, та виконання такого обов'язку має бути здійснене протягом строку - 50 (п'ятдесят) банківських днів з дати підписання сторонами актів.

Отже, акт виконаних робіт по ІІ етапу сторонами було підписано 30.12.2014, з поміткою, що роботи виконані повністю, відповідають Договору та технічному завданню, та сторони одна до одної претензій не мають.

З огляду на наведене, перебіг строку у 50 (п'ятдесят) банківських днів, враховуючи ст. 253 ЦК України, розпочався 31.12.2014, та враховуючи ст. 73 КЗпПУ закінчився 14.03.2015, та 15.03.2015 є першим днем простроченням виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що станом на 14.03.2015 заборгованість по акту ІІ етапу в сумі 1062460 грн. повністю погашена не була, 21.09.2015 відбулась часткова оплата в сумі 743722 грн., та на даний час заборгованість становить 318738 грн.

Посилання Відповідача на п. 2.4 Договору щодо строків оплати судом відхиляються, оскільки умови даного пункту не визначають погоджені сторонами роки, місяці, тижні, дні або години та не вказують на подію, яка має неминуче настати (подання податкових накладних залежить від волі особи), а отже в розумінні ст.ст. 251-252, 530 ЦК України, не є строком (терміном) виконання зобов'язань, і також умови п. 2.4 Договору не вказують на відкладальну обставину в розумінні 212 ЦК України, натомість строком оплати чітко встановлений п. 2.3 Договору строк - 50 (п'ятдесяти) банківських днів з дати підписання обома сторонами акта виконаних робіт (етапу) / наданих послуг (етапу).

Отже, матеріалами справи доведено прострочення Відповідачем оплати за виконані для нього роботи в сумі 318738 грн., і розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним, тому позовні вимоги згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України про стягнення 318738 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими.

Також, з огляду на наведене та виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 4.2.1 Договору та статей 546, 549 ЦК України;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення пені, то враховуючи неправильно визначений Позивачем перший день простроченням виконання зобов'язань, суд робить власний розрахунок пені, у межах заявленого Позивачем періоду нарахування (13.03.2015 - 13.09.2015), наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1062460 15.03.2015 - 27.08.2015 166 30.0000 % 0.164 %* 289920.59 1062460 28.08.2015 - 13.09.2015 17 27.0000 % 0.148 %* 26721.60

Таким чином, обгрунтовано нарахованою є сума пені, враховуючи, що сторони у п. 4.2.1 Договору погодили її нарахування у одному розмірі облікової ставки НБУ, у розмірі 158321,10 грн. (316642,19 / 2 = 158321,10 з округленням), а Позивач нарахував пеню у більшому розмірі - 160067,61 грн., відтак ще 1746,51 грн. пені нараховано безпідставно.

Відповідач у наданому суду поясненні та у судовому засіданні 05.09.2016 заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Судом встановлено, що обґрунтованим періодом нарахування пені є 15.03.2015 - 13.09.2015, але при цьому нормами ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено позовну давність до вимог про стягнення пені в 1 (один) рік, і Позивач подав позов до суду 15.08.2016 (дата на вхідному штампі суду), тому межі, коли не було пропущено позовну давність для вимог про стягнення пені - 15.08.2015 по 15.08.2016.

Отже, у межах позовної давності Позивачем нараховано пеню за період з 15.08.2015 по 13.09.2015 (за 17 днів) в сумі 24713,11 грн., та у цій частині вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

У іншій частині вимог про стягнення пені суд застосовує позовну давність та у позові відмовляє на підставі ч. 4 ст. 264 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України, то враховуючи неправильно визначений Позивачем перший день простроченням виконання зобов'язань, суд також робить власний розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, у межах заявленого Позивачем періоду нарахування, наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 15.03.2015 - 20.09.2015 1062460 1.302 320992.68 1383452.68

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 21.09.2015 - 05.08.2016 318738 1.063 20046.06 338784.06

Отже, обґрунтованим розміром інфляційних втрат за розрахунком суду є 341038,74 грн., і позаяк Позивач, хоча і невірно визначив початок перебігу строку, проте обрахована судом сума співпала з сумою втрат від інфляції, яка заявлена Позивачем, то суд визнає обгрунтованою 341038,74 грн. - суму втрат від інфляції. Наведені у відзиві Відповідача розрахунки судом визнаються необґрунтованими, з огляду на наведені вище розрахунки суду.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1062460 15.03.2015 - 20.09.2015 190 3 % 16591.84

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 318738 21.09.2015 - 05.08.2016 320 3 % 8383.25 Отже, обґрунтованим розміром 3% річних за розрахунком суду є 24975,09 грн., і вимоги Позивача визнаються судом обґрунтованими саме в цій сумі; у іншій частині суд вимоги відхиляє за необґрунтованістю з наведених вище підстав (неправильно обраховано строк порушення).

Враховуючи все наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими і задовольняються у розмірах: 318738 грн. заборгованості, 24713,11 грн. пені., 341038,74 грн. втрат від інфляції та 24975,09 грн. 3% річних; у іншій частині вимоги відхилені з наведених вище підстав.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТП Континент» (м. Київ, вул. Кудряшова, 7; ідентифікаційний код 32144999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергокомплекс» (м. Київ, вул. Володимирська, 5, кв. 15; ідентифікаційний код 37617639) 318738 (триста вісімнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. заборгованості, 24713 (двадцять чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 11 коп. пені, 341038 (триста сорок одну тисячу тридцять вісім) грн. 74 коп. втрат від інфляції, 24975 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 09 коп. 3% річних, а також 10641 (десять тисяч шістсот сорок одну) грн. 97 коп. судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2016

Суддя Сташків Р.Б.