Постанова

від 13.09.2016 по справі 826/6550/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2016 року 08:35 №826/6550/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якій просить суд (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог):

1) визнати дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 22.01.2016 №22012016;

2) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року від 11.04.2016, звітні розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року від 11.04.2016, звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5) за березень 2016 року від 11.04.2016, їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві;

3) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у місті Києві прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року від 16.05.2016, їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - 16.05.2016.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач протиправно розірвав договір про визнання електронних документів від 22.01.2016 №22012016 та не прийняв податкову звітність.

Представник відповідача проти позову заперечив мотивуючи тим, що підставою для розірвання договору про визнання електронних документів від 22.01.2016 №22012016 стала відсутність позивача за податковою адресою.

В судовому засіданні сторони заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі у порядку письмового провадження.

Суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

22.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» та Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві був укладений договір про визнання електронних документів №22012016.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» засобами електронного зв'язку подало до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві:

- податкову звітність з податку на додану вартість за березень 2016 року від 11.04.2016, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року від 11.04.2016, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5) за березень 2016 року від 11.04.2016, які були доставлені до контролюючого органу 11.04.2016;

- податкову звітність з податку на додану вартість за квітень 2016 року, яку було доставлено до контролюючого органу 16.05.2016.

Від Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві надійшли квитанції №1, відповідно до яких податкова звітність не прийнята з підстави: можливо розірваний договір про визнання електронних документів.

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 05.04.2016 №3147/10/26-56-10-05 повідомила товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» про розірвання договору про визнання електронних документів від 22.01.2016 №22012016, з тих підстав, що товариство не знаходиться за своєю податковою адресою.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 22.01.2016 №22012016 про визнання електронних документів та з неприйняття податкової звітності, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єктами електронного документообігу відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.

В той же час, правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (надалі-Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до пункту 5 розділуІнструкції №233 з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Так, Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно підпункту 6.4 пункту 6 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

Як встановлено судом, відповідачем було в односторонньому порядку розірвано договір від 22.01.2016 №22012016 про визнання електронних документів у зв'язку із відсутністю підприємства за місцем реєстрації.

Однак, суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

В той же час, згідно статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. При цьому, в частині другій статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі, містяться відомості, зокрема й щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру.

Згідно із витягом із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача є: 04071, АДРЕСА_1.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що договір оренди від 30.12.2015 №01/16 був укладений позивачем з ОСОБА_1, яка не є власником приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

Матеріали справи містять договір купівлі-продажу квартири від 06.01.2012, за реєстровим №1, відповідно до якого ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.11.2015, квартира №3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності - 24.01.2012.

07.07.2012 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб та паспорта.

Отже, договір оренди від 30.12.2015 №01/16 був укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» з власником приміщення - ОСОБА_1.

Також, на підтвердження використання орендованого приміщення товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» надано копії рахунків на сплату за централізоване опалення та квитанції банка про оплату рахунків, рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги.

Окрім того, суд наголошує, що відповідачем, на якого в силу приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду жодних доказів того, що платник податків не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив місце реєстрації.

Водночас, лист Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.04.2016 №3147/10/26-56-10-05, яким контролюючий орган повідомляє товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» про розірвання договору про визнання електронних документів від 22.01.2016 №22012016 з підстави відсутності останнього за своєю податковою адресою, був направлений саме на адресу: АДРЕСА_1.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання договору в односторонньому порядку є протиправними.

Щодо вимог про зобов'язання прийняти та зареєструвати податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено податкову декларацію, розрахунок (далі - податкова декларація) як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України).

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Зі змісту пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України випливає, що інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено нормою абзацу 1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України).

Згідно підпунктів 7.3 - 7.6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності», після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до пункту 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 №516, якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «До відома».

Згідно пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Так, судом враховано Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13, за змістом якого резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено неправомірні дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, які слугували підставою для не прийняття контролюючим органом податкової накладної та податкової декларації, суд, в контексті пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року днем 11.04.2016, звітні розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року днем 11.04.2016, звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5) за березень 2016 року днем 11.04.2016, звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - 16.05.2016.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» задовольнити.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 22.01.2016 №22012016.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, звітні розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року, звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5) за березень 2016 року, днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - 11.04.2016 о 23:06:21.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у місті Києві прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - 16.05.2016 о 20:37:54.

5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога ХХ» (код ЄДРПОУ 39470224) судові витрати в сумі 2 756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський