Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/13104/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №910/13104/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1"

про стягнення 935,13 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Гуйван Д.М., за довіреністю № 10-73/2119 від 22.02.2016

Від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" про стягнення 935,13 грн. заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 1782 від 28.05.2012.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: позивачем було здійснено попередню оплату робіт за Договором у сумі 33635,00 грн.; відповідачем частково виконано роботи на суму 32699,87 грн.; таким чином, стягненню з відповідача підлягає 935,13 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 порушено провадження у справі № 910/113104/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.08.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.08.2016 подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 12.09.2016.

Позивач 12.09.2016 подав суду заяву про зміну підстав позову, в якій вказує, що: відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013, прийнятій за результатами розгляду справи №6-88цс13, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому; таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 935,13 грн. збитків на підставі частини третьої статті 612 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд перевірив дотримання позивачем вимог статті 22 ГПК України, та враховуючи, що розгляд справи не було розпочато по суті прийняв заяву до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (з урахуванням заяви про зімну підстав позову).

Відповідач уповноважених представників у судове засідання 12.09.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2016 підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив їх задовольнити, надав пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив повторно, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.09.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" (далі - підрядник) був укладений договір підряду № 1782 від 28.05.2012 (далі - договір) на виконання робіт із реконструкції ПЛ 35 кВ Ланна - Зачепіловка ПАТ "Полтаваобленерго" по об'єкту "Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на ділянці Гребінка - Полтава - Красноград - Лозова".

Відповідно до п.1.1. договору підрядник за завданням замовника зобов'язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2. цього договору, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Пунктом 2.1. укладеного договору встановлено, що підрядник виконує встановленні роботи відповідно до проектної документації, вимог діючих державних будівельних норм стандартів, ГОСТів, правил та вимог замовника.

Згідно із п. 3.1. договору, ціна договору без ПДВ становить 28029,17 грн., ПДВ в розмірі 5605,83 грн. Загальна ціна договору 33635,00 грн.

Відповідно до 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати, яка здійснюється замовником до початку виконаних робіт в розмірі 70 % загальної ціни, що становить 23544,50 грн. з урахуванням ПДВ; остаточного рахунку, який проводиться замовником протягом 30 банківських днів з моменту введення об'єкта в експлуатацію.

Додатком №2 до Договору сторонами було узгоджено графік виконання робіт.

Відповідно до умов договору (п. 4.1.) замовник провів розрахунки за договором №1782 від 28.05.2012 на наступні суми: 26.06.2012 - 23544,50 грн., 26.12.2012 - 9138,72 грн., 27.12.2012 - 951,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4653 від 26.06.2012, № 7002 від 26.12.2012 та платіжним дорученням №7163 від 27.12.2012 (копії в матеріалах справи).

Згідно з п.5.1. договору, строк виконання робіт по цьому договору узгоджується з замовником та підрядником в графіку виконання робіт, який є додатком до цього договору і його невід'ємною частиною.

На день подачі позову до суду термін виконання робіт, передбаченим графіком виконання робіт, сплив. Згідно з графіком виконання робіт відповідач виконав роботу на суму 32699,87 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" свої зобов'язання до договору не виконало суму 935,13 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, що кореспондує зі ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зважаючи на те, що відповідач так і не виконав належним чином зобов'язання за договором підряду №1782 від 28.05.2012, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" про стягнення 935,13 грн. збитків, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду №1782 від 28.05.2012.

Оскільки позивач надав суду заяву про зміну предмету позову, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язання відповідачем відповідно до договору підряду №1782 від 28.05.2012, яка прийнята судом, то має місце новий предмет позову - 935,13 грн. збитків, що виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору підряду №1782 від 28.05.2012.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, призначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.4 ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до п.10.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2012 р., в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання.

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором підряду №1782 від 28.05.2012 виконав повністю, тоді як відповідач взяте на себе зобов'язання щодо виконання робіт виконав частково.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

У пункті 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду від 29.12.2007 № 04-5/239 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначено, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено попередню оплату робіт відповідача на загальну суму 33635,00 грн., відповідачем же в свою чергу виконано роботи лише на суму 32699,87 грн.

Позивач листом від 11.03.2016 №10-72/2963 вимагав повернути 935,13 грн. попередньої оплати.

Вказаний лист отримано відповідачем 15.03.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на вказаний лист позивачу не надіслав, грошові кошти не повернув.

Беручи до уваги ухилення відповідача від повернення 935,13 грн., а також те, що позивачем вживалися відповідні заходи для отримання належного йому майна, суд дійшов висновку про наявність всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, а відтак - й про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення збитків у сумі 935,13 грн.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 22.01.2013 зі справи № 5006/18/13/2012, яка згідно із статтею 111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення збитки.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, кім. 24, код ЄДРПОУ 35842232) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ЄДРПОУ 00131819) 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 13 коп. збитків та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.09.16

Суддя О.А. Грєхова