Рішення

від 13.09.2016 по справі 922/2536/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 922/2536/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстакційний завод», смт. Приколотне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбуд», м. Харків про стягнення 187047,26 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 10.08.2015 р.);

відповідача - ОСОБА_1 (договір про надання юридичних послуг від 30.01.2016 р.)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод", смт. Приколотне, Великобурлуцький р.-н, Харківська обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд", м. Харків (далі за текстом - відповідач) загальну суму заборгованості за укладеним між сторонами договором підряду № 068/15 від 07.07.2015 р. (далі за текстом - договір) в розмірі 187047,26 грн., з яких:

51324,80 грн. 10% штрафних санкцій від вартості робіт;

135722,46 грн. пені.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання зобов’язань за зазначеним вище договором щодо порушення строків виконання робіт, за які умовами зазначеного договору встановлено відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій, які позивачем і заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2016 р. порушено провадження по справі № 922/2536/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 13.09.2016 р.

В процесі розгляду справи відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 27953 від 25.08.2016 р.), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову за наслідками розгляду справи. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що прострочення у виконанні робіт мало місце через відповідні дії позивача, який всупереч умовам договору не надав відповідачу технічної документації та не допускав працівників відповідача до виконання робіт до 04.05.2016 р. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключають його вину в простроченні виконання робіт та є підставами для відмови в задоволенні позову.

Також відповідач надав суду клопотання про витребування у позивача доказів (вх. № 28425 від 31.08.2016 р.), яке судом згідно з ухвалою від 31.08.2016 р. було задоволено частково.

Позивач надав суду письмові пояснення (вх. № 29564 від 09.09.2016 р.) та заперечення на відзив (вх. № 29562 від 09.09.2016 р.), в яких заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та зазначає, що прострочення у виконанні робіт мало місце з вини відповідача. Позивач наполягає на тому, що відповідач не звертався до позивача з проханням внести зміни до договору в частині строків виконання робіт, в т.ч. з підстав неможливості виконання робіт в передбачений договором строк, не звертався до позивача з вимогами щодо надання відповідної технічної документації, оскільки така документація позивачем була надана безпосередньо після укладання договору, а працівники відповідача приступили до виконання робіт тільки в травні 2016 року на вимогу позивача.

Відповідач надав суду письмові пояснення (вх. № 298799 від 12.09.2016 р.) в яких зазначає, що прострочення у виконанні робіт мало місце через відповідні дії позивача, і позивач шляхом надсилання відповідного листа погодився з новими строками виконання робіт за договором.

Позивач надав суду письмові пояснення (вх. № 30082 від 13.09.2016 р.) в яких уточнив позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі зазначеному в позові.

З урахуванням вимог ст. 22 ГПК України, суд задовольняє відповідну заяву позивача, та розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

На судове засідання 13.09.2016 р. прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.

Представник відповідача, з посиланням на доводи, викладені у відзиві на позов, просить в його задоволенні відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 07.07.2015р. між позивачем, як замовником та відповідачем, як підрядником укладено договір підряду № 068/15 (а.с. 12-14).

Згідно з п. 1.1 зазначеного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов'язався за замовленням ОСОБА_3 на свій ризик виконати ремонт згідно Технічного завдання (Додаток №1) та здати йому в строк: «МЕЗ смт. Приколотне. Ремонт теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE)» (далі за текстом «Роботи»). З іншого боку ОСОБА_3 зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, які визначені даним Договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що замовник зобов’язаний надати підряднику документацію, необхідну для виконання робіт.

Строки виконання робіт Сторони обумовили у розділі 2 Договору, відповідно до якого Підрядник виконує Роботи з ремонту теплообмінника в два етапи:

- 1 етап: Виготовлення трубної дошки та пучка теплообмінника на виробничій базі Підрядника протягом 65 робочих днів;

- 2 етап: Ремонт теплообмінника протягом 10 робочих днів, які обчислюються з

моменту передачі ОСОБА_3 об’єкту для виконання робіт.

Згідно з п. 2.4. договору, строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до даного Договору шляхом підписання додаткової угоди у разі:

- виникнення обставин непереборної сили;

- зміни обсягу робіт чи послуг з ініціативи ОСОБА_3;

- затримка поставки обладнання, що є відповідальністю ОСОБА_3. В даному випадку кількість днів, на які перенесено строки виконання Робіт не може бути більше кількості днів затримки поставки обладнання (при умові повної комплектності обладнання). Якщо обладнання не має повної комплектності, термін виконання робіт додатково переноситься на кількість днів затримки поставки комплектуючих до обладнання.

Відповідно до п. 2.5. договору, ОСОБА_3 може приймати рішення про уповільнення темпів виконання Робіт або їх зупинення з внесенням відповідних змін до цього Договору про що обов'язково та невідкладно письмово інформує Підрядника.

Згідно з п. п. 3.2.-3.3. договору загальна сума договору становить 513248,05 грн. з урахуванням податку на до вартість. Оплата Робіт проводиться на підставі виставлених Підрядником рахунків з передоплат 75 % на придбання матеріалів. Остаточний розрахунок проводиться ОСОБА_3 згідно до наданого Підрядником приймання-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунку Підрядника у термін до 5 робочих днів з моменту підписання ОСОБА_3 приймай передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 4.3. договору факт виконання робіт за Договором засвідчується ОСОБА_3 приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками ОСОБА_3 та Підрядника.

Відповідно до п. 5.1. договору, підрядник виконує роботи за цим Договором із матеріалів із використанням інструментів, обладнання, устаткування Підрядника (ОСОБА_3/Підрядника).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором передає Підрядникові необхідну документацію для виконання роботи.

Відповідно до п. 7.3. Договору, в разі не виконання робіт Підрядником та/або недотримання строків виконання робіт встановлених даним Договором або додатками до нього Підрядник сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, від вартості робіт.

Відповідно до п. 7.4. Договору, в разі, якщо прострочка виконання робіт перевищує 15 календарних днів або в разі виконання робіт неналежної якості Підрядник сплачує ОСОБА_3 понад суму пені, розраховану у відповідності до пункту 7.3 нього Договору, суму штрафу в розмірі 10% вартості невиконаних (несвоєчасно виконаних) робіт або неналежним чином виконаних робіт.

Додатком № 1 до договору (а.с. 15), сторони узгодили технічне завдання на ремонт теплообмінника SPV CODE ТК № 87 (фінальний нагрівач VHE).

Матеріали справи також свідчать про те, що на підставі виставленого Підрядником рахунку № 50 від 13.07.2015 р., замовник платіжним дорученням №1456468649 від 16.07.2015р. здійснив перерахування грошових коштів в сумі 384936,04 грн. на розрахунковий рахунок Підрядника в якості передоплати, тим самим виконавши взяті на зобов’язання за п.3.3 Договору.

Як зазначає позивач з посиланням на умови договору, виготовлення трубної дошки та пучка теплообмінника повинно було бути виконано на протязі 65 робочих днів з моменту ведення передоплати, тобто до 14.10.2015 р., однак Підрядник виготовив та поставив пучок теплообмінника лише 16.12.2015р. тобто з простроченням у 63 дні; а трубна дошка виготовлена та поставлена останнім лише 26.05.2016 р., тобто прострочення у виконанні робіт станом на 26.05.2016 р. складає 224 дні.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи відповідач листом № 207 від 16.12.2015 р. просить позивача прийняти на відповідальне зберігання гіби трубного пучка теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE) із ст. 08х17Н13м2 0 32х2,5х7000 в кількості 76 штук (а.с. 31).

До матеріалів справи також залучено пропуск на завезення зазначених матеріалів на завод позивача № 773 від 26.05.2016 р. (а.с. 32).

Позивач зазначає, що відповідні роботи по ремонту теплообмінника відповідач розпочав виконання тільки на його чергову вимогу, зокрема згідно з листом № 831/12 від 06.04.2016 р. (а. с. 78)

Як свідчить даний лист, в ньому позивач зазначає про невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, зокрема щодо не виготовлення трубної дошки та невиконання ремонту з ремонту теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE), та просить виконати ці роботи протягом 10 днів, починаючи з 04.05.2016 р.

Згідно з актом приймання-передачі від 10.06.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 р. позивачем були прийняті виконані відповідачем роботи з ремонту теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE) за договором підряду № 068/15 від 07.07.2015 р.

В надісланій на адресу відповідача претензії № 1436/12 від 21.06.2016 р. (а. с. 33) позивач з посиланням на факт прострочення виконання відповідачем робіт за договором, та на п. п. 7.3-7.4. договору вимагав від відповідача сплатити штрафні санкції за таке прострочення в загальному розмірі 187047,26 грн., з яких 51324,80 грн. 10% штрафних санкцій від вартості робіт та 135722,46 грн. пені за період прострочення з 14.10.2015 р. по 26.05.2016 р.

Проте, зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Разом з тим, відповідач наполягає на тому, що прострочення у виконання робіт сталося не з його вини, оскільки по-перше позивач всупереч умов договору не передав йому всієї необхідної технічної документації, по-друге, до 05.04.2016 р. не допускав працівників відповідача на об’єкт для виконання робіт, по-третє, в своєму листі № 831/12 від 06.04.2016 р. погодив перенесення строків виконання робіт з 05.04.2016 р.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов’язань за договором підряду № 068/15 від 07.07.2015 р., оскільки останній не виконав його в строк, визначений умовами зазначеного договору.

За змістом п. 2.1. договору підрядник виконує роботи з виготовлення трубної дошки та пучка теплообмінника на виробничій базі підрядника протягом 65 робочих днів, тобто з дня укладання договору до 10.09.2015 р., проте, зазначений етап робіт, як зазначає позивач, був остаточно виконаний лише 26.05.2016 р., а акт прийняття виконаних робіт взагалі підписаний 10.06.2016 р. Зазначене свідчить про прострочення виконання відповідачем робіт за договором.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на невиконання позивачем умов договору щодо передання технічної документації на виконання робіт, оскільки умовами договору не конкретизовано яку саме технічну документацію повинен передати позивач відповідача. Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, позивач на виконання умов договору в передбачений строк передав йому технічний паспорт на теплообмінник SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE). Доказів звернення відповідача до позивача з вимогами про надання іншої технічної документації матеріали справи не містять. Так само відповідачем не доведено той факт, що для виконання робіт позивач був зобов’язаний надати відповідачу будь-яку іншу технічну документацію.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що оскільки позивач не надав йому технічної документації, він з метою виконання робіт за договором підряду ним було укладено з конструктором ОСОБА_4 договір № 09/09-15 від 09.09.2015 р. на розробку технічної документації, оскільки умовами договору підряду № 068/15 не передбачено необхідності укладання підрядником договорів з третіми особами на розробку технічної документації, а роботи за договором підряду № 068/15 відповідач зобов’язаний виконати самостійно (п. 4.11.)

Посилання відповідач на те, що позивач не допускав його працівників на об’єкт для виконання робіт суд також вважає безпідставними, оскільки доказів зазначених обставин відповідач всупереч вимогам ст. ст. 32-34 ГПК України суду не надав. Наказ підприємства відповідача про командирування працівників від 12.01.2016 р. та наказ підприємства відповідача про перенесення строків виконання робі від 13.01.2016 р., на які посилається відповідач в обґрунтування зазначених обставин не доводять як факту не допуску працівників для виконання робіт, так і факту узгодження з позивачем. перенесення строків виконання робіт за договором.

Так само безпідставними є посилання відповідача на узгодження з боку позивача перенесення строків виконання робіт до 04.05.2016 р., викладене в листі № 831/12 від 06.04.2016 р., оскільки за змістом ст. ст. 651, 654 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, та вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється. Крім того, п. 11.1. договору передбачено, що зміни умов договору оформлюються письмово у вигляді угоди, що додається до договору. Відповідач не надав суду доказів внесення змін до договору підряду № 068/15 в передбаченому законом порядку. Таким чином, відповідач був зобов’язаний виконати умови договору в строки, передбачені п. 2.1. зазначеного договору, проте строки виконання порушив.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки умовами договору підряду (п. п. 7.3.-7.4) передбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафу в розмірі 10% від вартості робіт, та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виходячи з вартості робіт, вимоги позивача необхідність застосування до відповідача зазначених санкцій є правомірними.

Як вже було зазначено вище, 1-й етап робіт відповідач був зобов’язаний виконати до 10.09.2015 р., проте виконав їх лише в травні-червні 2016 р.

Зазначене, з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України надає право позивача нараховувати відповідачу пеню за період з 11.09.2015 р. до 11.03.2016 р.

Згідно з позовною заявою позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 14.10.2015 р. по 26.05.2016 р.

Оскільки суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони (ст. 83 ГПК України), суд приходить до висновку про правомірність нарахування пені за період з 14.10.2015 р. (дата з якої позивачем здійснено нарахування) по 11.03.2016 р. (до якої згідно з законом можливе таке нарахування), яка виходячи з загальної суми договору становить 93350,83 грн.

Крім того, також правомірними є вимоги позивача про нарахування відповідачу штрафу в розмірі 10 % від вартості робіт, який виходячи з загальної суми договору становить 51324,80 грн.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, що відповідач зобов’язаний сплатити позивачу становить 144675,63 грн.

Однак, суд з власної ініціативи вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобов’язань щодо сплати за договором.

За змістом п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ст. 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В пункті 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов’язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов’язання.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що загальна вартість виконаних робіт за договором становить 513248,05 грн. Як вже було зазначено вище, штрафні санкції які підлягають оплаті відповідачем за прострочення виконання зобов’язань за договором в межах даної справи становлять 144675,63 грн., тобто майже 30% вартості виконаних робіт. Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку штрафні санкції є надмірно великими в порівнянні з сумою договору.

Суд також враховує відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків в результаті прострочення виконання відповідачем робіт за договором. Навпаки, зі слів представника позивача, завод підприємства позивача до моменту притуплення працівниками відповідача до ремонту теплообмінника працював у звичному режимі, та зупинився тільки в травні 2016 р. на декілька днів в зв’язку з технологічним процесом пов’язаним з проведеними відповідачем ремонтними роботами.

Суд враховує факт вжиття відповідачем заходів з метою виконання умов договору, а саме, укладання останнім з інженером-проектувальником ОСОБА_4 договору на розробку технічної документації № 09/09-15 від 09.09.2015 р., відповідно до умов якого останній зобов’язався виконати технічну документацію на реконструкцію теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE) ТОВ Приколотнянський масло-екстракційний завод.

Також суд враховує, що станом на 10.06.2016 р. відповідач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання за договором підряду № 068/15, про що сторони склали відповідний акт.

Суд зазначає, що сплата штрафних санкцій у всьому розмірі суттєво порушує майнові інтереси відповідача, оскільки таким чином відповідач в порівнянні з позивачем буде фактично поставлений в невигідне становище щодо виконання умов договору, так які він значною мірою буде позбавлений того, на що розраховував при укладанні договору.

За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства України, а водночас і цивільного судочинства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд об'єктивно оцінивши зазначені обставини вважає даний випадок винятковим, та з власної ініціативи зменшує загальний розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 51324,81 грн.

В решті позову про стягнення штрафних санкцій суд відмовляє в задоволенні.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2170,13 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбуд» (адреса: 61006, м. Харків, пр. Московський, буд. 283; код ЄДРПОУ 34329007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстакційний завод» (адреса: 62630, Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Приколотне, вул. Центральна, 45; код ЄДРПОУ 30142319) 51324,81 грн. штрафних санкцій, 2170,13 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_5