Постанова

від 25.10.2016 по справі 922/2536/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа № 922/2536/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Хачатрян В.С., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10.08.2015 року),

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 23.05.2016 року),

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.2603П/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2016 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод", смт. Приколотне, Великобурлуцький р.-н, Харківська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд", м. Харків

про стягнення 187047,26 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Приколотнянський олійноекстракційний завод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" загальну суму заборгованості за укладеним між сторонами договором підряду № 068/15 від 07.07.2015 р. в розмірі 187047,26 грн., з яких: 51324,80 грн. 10% штрафних санкцій від вартості робіт;135722,46 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2016 року у справі № 922/2536/16 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 51324,81 грн. штрафних санкцій . В іншій частині позовних вимог - відмовлено в задоволенні.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення змінити в частині відмови в стягненні з відповідача 135722,46 грн.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначив, зокрема, що ним повністю виконано передбачені договором роботи, про що свідчить акт приймання-передачі від 10.06.2016 року, який підписано сторонами без зауважень. Відповідач зазначає, що позивачем, в порушення п.5.5 договору, не надано відповідачу документацію для виконання робіт, у зв'язку з чим останній змушений був при виконанні робіт за договором залучати спеціалістів на розробку технічної документації. На думку відповідача, бухгалтерська довідка позивача про понесення збитків відповідач не є належним доказом в підтвердження здійснення господарської операції та відповідно понесених позивачем збитків. Також відповідач вказує, що замовник надав йому можливість потрапити на об'єкт для виконання частини робіт лише з 04 квітня 2016 року, у зв'язку з чим відповідач фактично не зміг розпочати другий етап робіт в строки, передбачені договором, з вини позивача. Нараховані позивачем штрафні санкції відповідач вважає надмірно великими, а тому рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру штрафних санкцій, на думку відповідача, є законним та обґрунтованим. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

07.07.2015р. між ТОВ «Приколотнянський олійноекстракційний завод" (замовник) та ТОВ «Газтехбуд» (підрядник) укладено договір підряду № 068/15 (далі-договір) (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язався за замовленням замовника на свій ризик виконати ремонт згідно Технічного завдання (Додаток №1) та здати йому в строк: В«МЕЗ смт. Приколотне. Ремонт теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE)В» (далі за текстом В«РоботиВ» ). З іншого боку замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, які визначені даним договором.

Згідно п.1.2 договору, замовник зобов'язаний надати підряднику документацію, необхідну для виконання робіт.

В п.2.1 договору визначено, що підрядник виконує роботи з ремонту теплообмінника в два етапи:

1 етап: Виготовлення трубної дошки та пучка теплообмінника на виробничій базі підрядника протягом 65 робочих днів;

2 етап: Ремонт теплообмінника протягом 10 робочих днів, які обчислюються з моменту передачі замовником об'єкту для виконання робіт.

Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п.2.3 договору).

Пунктом п. 2.4. договору передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до даного договору шляхом підписання додаткової угоди у разі:

- виникнення обставин непереборної сили;

- зміни обсягу робіт чи послуг з ініціативи замовника;

- затримка поставки обладнання, що є відповідальністю замовника. В даному випадку кількість днів, на які перенесено строки виконання робіт не може бути більше кількості днів затримки поставки обладнання (при умові повної комплектності обладнання). Якщо обладнання не має повної комплектності, термін виконання робіт додатково переноситься на кількість днів затримки поставки комплектуючих до обладнання.

Згідно п. 2.5. договору, замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт або їх зупинення з внесенням відповідних змін до цього договору, про що обов'язково та невідкладно письмово інформує підрядника.

У відповідності до п. 3.2 договору загальна сума договору становить 513248,05 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Оплата робіт проводиться на підставі виставлених підрядником рахунків з передоплатою 75 % на придбання матеріалів (п.3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться замовником згідно до наданого підрядником акту приймання-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунку підрядника у термін до 5 робочих днів з моменту підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 4.3. договору факт виконання робіт за договором засвідчується актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника.

Датою виконання підрядником зобов'язань за договором вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт у відповідності до п.4.3 цього договору.

В п.4.11 договору сторони зазначили, що підрядник виконує свої зобов'язання за цим договором самостійно і не може передати їх виконання будь-якій третій особі (субпідряднику) без попередньої письмової згоди замовника. Якщо згода отримана, підрядник несе повну і виняткову відповідальність за виконання своїх зобов'язань і зобов'язань третіх осіб (субпідрядників) за даним договором.

Відповідно до п. 5.1. договору, підрядник виконує роботи за цим договором із матеріалів із використанням інструментів, обладнання, устаткування підрядника (замовника/підрядника).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту набрання чинності цим договором передає підрядникові необхідну документацію для виконання роботи.

Згідно п. 7.3 договору, в разі не виконання робіт підрядником та/або недотримання строків виконання робіт встановлених даним договором або додатками до нього, підрядник сплачує замовникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, від вартості робіт.

Відповідно до п. 7.4. договору, в разі, якщо прострочка виконання робіт перевищує 15 календарних днів або в разі виконання робіт неналежної якості підрядник сплачує замовнику понад суму пені, розраховану у відповідності до пункту 7.3 нього договору, суму штрафу в розмірі 10% вартості невиконаних (несвоєчасно виконаних) робіт або неналежним чином виконаних робіт.

Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.10.1 договору).

Додатком № 1 до договору, сторони узгодили технічне завдання на ремонт теплообмінника SPV CODE ТК № 87 (фінальний нагрівач VHE) (а.с. 15)

Як свідчать матеріали справи, на підставі виставленого відповідачем рахунку №50 від 13.07.2015 р., замовник, на виконання п.3.3 договору, здійснив позивачу передоплату в розмірі 384936,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1456468649 від 16.07.2015р. (а.с.16,17).

Позивач, посилаючись на п.2.1 договору, зазначає, що відповідач повинен був виготовити трубну дошку та пучок теплообмінника на протязі 65 робочих днів з моменту здійснення позивачем передоплати, тобто до 14.10.2015 р.

Однак, як далі вказує позивач, відповідач виготовив та поставив пучок теплообмінника лише 16.12.2015р. тобто з простроченням у 63 дні, а трубна дошка виготовлена та поставлена останнім лише 26.05.2016 р., тобто прострочення у виконанні робіт станом на 26.05.2016 р. складає 224 дні.

Позивач надав суду лист відповідача № 207 від 16.12.2015 р., в якому останній просить позивача прийняти на відповідальне зберігання гіби трубного пучка теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE) із ст. 08х17Н13м2 0 32х2,5х7000 в кількості 76 штук (а.с. 31).

До матеріалів справи також надано пропуск № 773 від 26.05.2016 р. на завезення на підприємство позивача електродів, покришки теплообмінника, трубної дошки (а.с. 32).

В листі відповідачу №831/12 від 06.04.2016 року позивач зазначає, що наразі трубка дошка підрядником взагалі не виготовлена, у зв'язку з чим просить здійснити ремонт теплообмінника на об'єкті замовника протягом 10 робочих днів, згідно умов п.2.1 договору, починаючи з 04.05.2016 року (а.с.78).

08.06.2016 року сторони підписали акт про проведення гідравлічних випробувань, в якому за рішенням комісії трубний пучок визнано придатним (а.с.21).

Згідно з актом приймання-передачі від 10.06.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 р. позивачем були прийняті виконані відповідачем роботи з ремонту теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE) за договором підряду № 068/15 від 07.07.2015 р. (а.с.22,23).

21.06.2016 року позивач здійснив остаточний розрахунок за виконані роботи та перерахував відповідачу 128312,01 грн. платіжним дорученням №1539391918 (а.с.19).

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання робіт за договором, позивач направив відповідачу претензію № 1436/12 від 21.06.2016 р. з вимогою сплатити штрафні санкції за таке прострочення в загальному розмірі 187047,26 грн., з яких 51324,80 грн. - 10% штрафних санкцій від вартості робіт та 135722,46 грн. пені (а.с.33).

Позивач зазначає, що відповідач не надав відповіді на претензію, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача 51324,80 грн. 10% штрафу та 135722,46 грн. пені.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції проти позову заперечував та у відзиві на позовну заяву зазначив, що прострочення у виконання робіт за договором сталося не з його вини, оскільки позивач, в порушення п.1.2 договору, не передав йому всієї необхідної технічної документації, у зв'язку з чим відповідач був змушений 09.09.2015 року укласти з інженером-проектувальником ОСОБА_3 договір №09/09-15 на розробку технічної документації (а.с.49).

Так, відповідно до п.1.1 вказаного договору №09/09-15, виконавець (ОСОБА_3Є.) зобов'язався розробити та передати ТОВ «Газтехбуд» технічну документацію на реконструкцію теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE), в тому числі:

1.На виготовлення трубного пучка на фінальний нагрівач VHE в строк з 09.09.20154 року до 09.12.2015 року;

2. На виготовлення трубної решітки на фінальний нагрівач VHE в строк з 11.01.2016 року по 01.06.2016 року.

Договірна ціна на виконання проектно-вишукувальних робіт визначена сторонами в Додатку до договору №09/09-15 від 09.09.2015 року та складає 28277 грн. (а.с.52).

09.12.2015 року та 01.06.2016 року ТОВ «Газтехбуд» та ОСОБА_3 підписали акти №1, №2 здачі-прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, вартість якої складає 28277 грн. (а.с.58,59).

Таким чином, як вказує відповідач, прострочення виконання робіт за договором підряду №068/15 від 07.07.2015 року, виникло у зв'язку із невиконанням позивачем своїх обов'язків із передачі технічної документації, необхідної для виконання робіт.

Також відповідач зазначає, що до 05.04.2016 р. позивач не допускав працівників відповідача на об'єкт для виконання робіт, у зв'язку з чим, як вказує відповідач, він фактично був позбавлений можливості розпочати другий етап робіт за договором та виконати його у визначені договором строки за виною позивача. Вказані обставини, на думку відповідача, підтверджуються наказом підприємства відповідача про командирування працівників від 12.01.2016 р. та наказом підприємства відповідача про перенесення строків виконання робіт від 13.01.2016 р.(а.с.130,131).

Крім того, відповідач вважає, що листі № 831/12 від 06.04.2016 р. позивач погодив перенесення строків виконання робіт з 05.04.2016 р.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що, судом першої інстанції, при зменшенні розміру штрафних санкцій, не надано оцінки майновому стану позивача як кредитора та не мотивовано, яким чином зменшення суми пені узгоджується з майновими інтересами обох сторін, а не лише відповідача. На думку апелянта, судом не враховано, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач отримав збитки в розмірі 287415,19 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача.

Колегія суддів враховує наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п.2.1 договору визначено, що підрядник виконує роботи з ремонту теплообмінника в два етапи:

1 етап: Виготовлення трубної дошки та пучка теплообмінника на виробничій базі підрядника протягом 65 робочих днів;

2 етап: Ремонт теплообмінника протягом 10 робочих днів, які обчислюються з моменту передачі замовником об'єкту для виконання робіт.

Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п.2.3 договору).

Таким чином, виходячи з умов п.2.1 договору, підрядник повинен був виконати перший етап робіт в строк до 10.09.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що перший етап робіт був остаточно виконаний відповідачем лише у травні-червні 2016 року.

Прострочення виконання робіт відповідачем не заперечується та підтверджується, зокрема листом відповідача від № 207 від 16.12.2015 р., в якому останній просить позивача прийняти на відповідальне зберігання гіби трубного пучка теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE) із ст. 08х17Н13м2 0 32х2,5х7000 в кількості 76 штук (а.с. 31).

До матеріалів справи також надано пропуск № 773 від 26.05.2016 р. на завезення на підприємство позивача електродів, покришки теплообмінника, трубної дошки (а.с. 32).

Крім того, 08.06.2016 року сторони підписали акт про проведення гідравлічних випробувань, в якому за рішенням комісії трубний пучок визнано придатним (а.с.21).

Другий етап робіт з ремонту теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE) виконаний відповідачем в червні 2016 року, про що свідчить акт приймання-передачі від 10.06.2016 р. та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 р. (а.с.22,23).

Таким чином, лише 10.06.2016 р. відповідач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 068/15, про що сторони склали відповідний акт.

Відповідач зазначає про те, що прострочення виконання робіт виникло з вини позивача, оскільки останній, в порушення п.1.2 договору, не передав відповідачу всієї необхідної технічної документації для виконання робіт.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 5.4 договору передбачено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту набрання чинності цим договором передає підрядникові необхідну документацію для виконання роботи.

Таким чином, умовами укладеного сторонами договору не конкретизовано, яку саме документацію повинен передати позивач відповідачу.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору він передав відповідачу технічний паспорт на теплообмінник SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE).

При цьому, надання позивачем будь-яких інших документів для виконання робіт договором не передбачено.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з вимогами надати іншу технічну документацію для виконання робіт.

Враховуючи наведене, доводи відповідача є безпідставними.

Також судова колегія зазначає, що п.4.11 договору передбачено, що підрядник виконує свої зобов'язання за цим договором самостійно і не може передати їх виконання будь-якій третій особі (субпідряднику) без попередньої письмової згоди замовника. Якщо згода отримана, підрядник несе повну і виняткову відповідальність за виконання своїх зобов'язань і зобов'язань третіх осіб (субпідрядників) за даним договором.

Таким чином, посилання відповідача на договір № 09/09-15 від 09.09.2015 р. на розробку технічної документації, укладений ним з конструктором ОСОБА_4, є необґрунтованими, оскільки за умовами договору підряду (п.4.11), відповідач зобов'язався виконати роботи самостійно.

При цьому, матеріали справи не містять доказів письмової згоди позивача на укладення договору № 09/09-15 від 09.09.2015 р., на який посилається відповідач.

Доводи відповідача про те, що відповідач не допускав його працівників на об'єкт для виконання робіт за договором не підтверджені документально.

Наказ ТОВ «Газтехбуд» від 12.01.2016 р. про командирування працівників, на який посилається відповідач, не є доказом, що свідчить про недопуск його працівників для виконання робіт у строки, передбачені договором.

Також судова колегія зазначає, що пунктом п. 2.4. договору передбачено випадки, у разі настання яких, строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до даного договору шляхом підписання додаткової угоди.

Крім того, п. 11.1. договору передбачено, що зміни умов договору оформлюються письмово у вигляді угоди, що додається до договору.

В матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами змін в договір стосовно строків виконання робіт.

Наказ підприємства відповідача про перенесення строків виконання робіт від 13.01.2016 р., на який посилається відповідач, не є належним доказом узгодження з позивачем перенесення строків виконання робіт за договором.

Також помилковими є доводи відповідача стосовно того, що листом №831/12 від 06.04.2016 року позивач змінив строки виконання робіт, оскільки порядок зміни умов договору передбачено п.11.1 договору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.

Згідно п. 7.3 договору, в разі не виконання робіт підрядником та/або недотримання строків виконання робіт встановлених даним договором або додатками до нього, підрядник сплачує замовникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, від вартості робіт.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань передбачено умовами укладеного сторонами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.10.2015 р. по 26.05.2016 р.

Колегія суддів зазначає, що при здійсненні розрахунку пені, позивачем перевищено шестимісячний строк, передбачений п.6 ст.232 ГК України для нарахування пені.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів дійшла висновку про правомірність нарахування пені за період з 14.10.2015 р. по 14.04.2016 року в розмірі 113842,63 грн.

Отже, розрахунок пені, доданий до апеляційної скарги, є вірним.

Згідно п.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року, застосування штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до п. 7.4. договору підряду, в разі, якщо прострочка виконання робіт перевищує 15 календарних днів або в разі виконання робіт неналежної якості підрядник сплачує замовнику понад суму пені, розраховану у відповідності до пункту 7.3 нього договору, суму штрафу в розмірі 10% вартості невиконаних (несвоєчасно виконаних) робіт або неналежним чином виконаних робіт.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором понад 15 днів, правомірним є нарахування позивачем штрафу в розмірі 10 % від вартості робіт, який виходячи з загальної суми договору (513248,05 грн.) складає 51324,80 грн.

Господарський суд Харківської області, приймаючи рішення від 13.09.2016 року, з власної ініціативи зменшив загальний розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 51324,81 грн.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 83 ГПК України надано господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

В пункті 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Крім того, у п. 7 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 зазначено: положеннями частини першої статті 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судова колегія враховує ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором, а саме той факт, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 068/15, про що сторони склали акт приймання-передачі робіт від 10.06.2016 року.

Роботи, передбачені договором, виконані відповідачем в повному обсязі та прийняті позивачем без зауважень.

Також колегія суддів приймає до уваги вжиття відповідачем заходів до виконання умов договору, а саме, укладання останнім з інженером-проектувальником ОСОБА_4 договору № 09/09-15 від 09.09.2015 р. на розробку технічної документації на реконструкцію теплообмінника SPV CODE ТК№87 (фінальний нагрівач VHE).

В матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що свідчать про те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань позивач зазнав збитків.

Довідка головного бухгалтера підприємства позивача, додана до апеляційної скарги, містить розрахунок збитків, позивача, отриманих в період вимушеного простою, у зв'язку із порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду №068/15 від 07.07.2015 року.

Однак, вказаний розрахунок документально не підтверджений, а отже, неможливо встановити достовірність зазначених в ньому даних, зокрема, стосовно вартості робіт із рафінації, витратних матеріалів, заробітної плати працівників, амортизації в період простою.

При цьому, штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за договором складають 165167,43 грн., тобто більше ніж 30% вартості виконаних робіт (513248,05 грн.).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку штрафні санкції є надмірно великими в порівнянні з сумою договору та наслідками порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором, а відповідач фактично поставлений в невигідне становище щодо виконання умов договору, так які він значною мірою буде позбавлений того, на що розраховував при укладанні договору.

Разом із тим, судом першої інстанції, при прийнятті рішення, розмір штрафних санкцій зменшено на 65%.

Проте, у вирішенні питання про можливість зменшення штрафних санкцій суд повинен врахувати інтереси обох сторін.

Колегія суддів вважає, що зменшення розміру штрафних санкцій на 65% суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, встановленим п.6 ст.3 та ч.3 ст.509 ЦК України, оскільки є неспіврозмірним в контексті інтересів обох сторін, а не лише відповідача.

Застосоване судом зменшення суперечить принципу юридичної рівності учасників спору та свідчить про явне заниження суми неустойки.

Колегія суддів зазначає, що стягнення 50 % від належних до стягнення суми пені, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, а також засобом недопущення використання пені та штрафу як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 56921,32 грн.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 108246,13 грн., тобто 65% від належних до стягнення, що в повному обсязі повинно компенсувати позивачу всі негативні наслідки неналежного виконання зобов'язання відповідачем.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення від 13.09.2016 року, господарський суд Харківської області не в повному обсязі з'ясував обставини справи, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає зміні.

Відповідно до статті 105 ГПК України, у разі зміни рішення, в постанові апеляційного господарського суду має бути зазначено новий розподіл судових витрат.

Враховуючи приписи статті 49 ГПК України, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101, п. 4 статті 103, п.1 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2016 року у справі №922/2536/16 змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та викласти рішення в цій частині в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГазтехбудВ» (адреса: 61006, м. Харків, пр. Московський, буд. 283; код ЄДРПОУ 34329007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Приколотнянський олійноекстакційний заводВ» (адреса: 62630, Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Приколотне, вул. Центральна, 45; код ЄДРПОУ 30142319) 56921,32 грн. пені, 1623,66 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову та 1786,22 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги».

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2016 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 31.10.2016 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Хачатрян В.С.

Суддя Шепітько І.І.