Постанова

від 12.09.2016 по справі 910/6513/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа№ 910/6513/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Корнілов О.О., довіреність № 2 від 13.04.2016;

від відповідача - Дунаєв К.М., довіреність №25/05 від 25.05.2016,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. у справі №910/6513/16 (суддя Марченко О.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра Дистрибьюшн" про зобов'язання повернути товар.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра Дистрибьюшн" про зобов'язання повернути товар.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. у справі №910/6513/16 позов задоволено повністю.

При ухваленні зазначеного рішення суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач повернув відповідачу суму передоплати у розмірі 25 000 грн., відповідач зобов'язаний повернути йому поставлений товар, а саме демонстраційні дисплеї у кількості 4 шт.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині розподілу судових витрат, а саме витрат на послуги адвоката, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Так, в обґрунтування вказаної скарги апелянт зазначає про необґрунтованість відмови у покладенні на відповідача 15 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 12.09.2016 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2016 проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - зміні в частині розподілу сум судових витрат, з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гідра Дистрибьюшн" (покупець) 20 червня 2013 року було укладено Договір поставки товару №20062013.

Відповідно до 1.1. Договору сторони домовились про те, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник бере на себе зобов'язання виготовити, поставити, змонтувати та передати у власність покупця на умовах цього Договору товар в кількості, асортименті та в строки згідно зі специфікацією (Додаток до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити такий товар.

Згідно з п. 2.1. Договору поставка та монтаж товару за даним Договором здійснюється постачальником за адресами вказаними у Додатках до даного Договору.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок постачальника, кожна партія товару повинна супроводжуватись відповідними товаросупровідними документами, які засвідчують якість товару. (п. 2.2. Договору).

Положеннями п. 2.3. Договору сторони погодили, що моментом переходу права власності від постачальника до покупця є момент передачі змонтованого товару від постачальника до покупця в пункті доставки та підписання покупцем видаткової накладної. Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Ціна Договору дорівнює загальній вартості поставленого товару за даним Договором. Ціна за одиницю товару визначається в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору та складається з вартості виготовлення, поставки та монтажу товару. (п. 3.1., п. 3.2. Договору).

У відповідності до п. 4.1. та п. 4.2. Договору оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника. Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 5 банківських днів після отримання змонтованого товару від постачальника на підставі рахунку-фактури, наданої постачальником.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що товар постачальника повинен мати стандартну упаковку для транспортування, яка забезпечує повне збереження товару підчас транспортування.

Постачальник гарантує якість товару та його відповідність всім діючим в Україні стандартам, технічним умовам, нормам тощо, а також вимогам, що звичайно ставляться до продукції подібного роду протягом 12 місяців з дати поставки та монтажу відповідного товару (гарантійний строк) (п. 5.2. Договору).

За відповідність конструктиву товару, його зовнішнього вигляду, розміру, інформації розміщеної на товарі, використаних матеріалів та кольорів товару, виготовленого відповідно до оригінал-макетів та креслень, затверджених покупцем, несе відповідальність постачальник (п. 5.4. Договору).

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору приймання товару здійснюється за кількістю після його монтажу - згідно видаткової накладної. Покупець протягом 1 робочого дня від дати поставки та монтажу товару у місці, що вказане як адреса поставки товару, здійснює перевірку відповідності якості товару умовам Договору. В разі виявлення невідповідності якості товару вимогам, встановленим цим Договором, покупець протягом 2 робочих днів, з моменту виявлення неякісної продукції, повідомляє про це постачальника факсом.

Як зазначено у п. 6.3. Договору, у разі виявлення невідповідності щодо якості товару постачальник зобов'язується протягом 3 робочих днів, з моменту отримання від покупця повідомлення, направити свого представника для сумісного складання акту виявлення неякісного товару. В разі, якщо постачальник у вказаний термін не направить свого представника, покупець складає акт виявлення неякісного товару без представника постачальника в присутності незалежної сторони та такий акт є обов'язковим для постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2013р., а в розрахунках - до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором. (п. 12.1. Договору).

Додатком №1 від 20.06.2013р. до Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити та змонтувати товар, а саме, демонстраційний дисплей "Гідра Арт" (адреси монтажу по м. Києву: - К2 - Окружна, 1б; - К3 - Григоренко, 40; - К6 - Берковецька, 6в; - ТЦ "Домосфера" - Столичне шосе, 101) вартість 64 800,00 грн., в тому числі ПДВ 10 800,00 грн., в кількості 4 шт. Строк виготовлення товару 26.06.2013р.

Постачальником було виставлено покупцю для оплати рахунок на оплату №104 від 04.07.2013р. на загальну суму 64 800,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №107 від 05.07.2013р. ТОВ "РА "Самміт" було поставлено ТОВ "Гідра Дистрибьюшн" демонстраційні дисплеї "Гідра Арт" в кількості 4 шт. на загальну суму 64 800,00 грн.

Покупцем було перераховано на користь ТОВ "РА "Самміт" частину оплати вартості отриманого за Договором товару, а саме суму в розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "РА "Самміт".

Відповідачем після встановлення змонтованого товару було виявлено приховані недоліки.

У зв'язку з виявленням покупцем прихованих недоліків, він звернувся до господарського суду міста Києва в рамках розгляду справи №910/20339/13 із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "РА "Самміт" коштів в сумі 25 000 грн., сплачених покупцем за Договором в рахунок оплати товару та 12 960 грн. штрафу.

Для встановлення наявності або відсутності прихованих недоліків в поставлених згідно з Договором демонстраційних дисплеях у кількості 4 шт., господарський судом міста Києва у справі №910/20339/13 було призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр".

Відповідно до висновку експерта від 08.06.2014 №14062 демонстраційні дисплеї в кількості 4 шт., поставлені за Договором, мали приховані недоліки (дефекти виробничого характеру) станом на 05.07.2013; якість поставлених демонстраційних дисплеїв через наявність виробничих дефектів (недоліків) не відповідає умовам Договору та додатку від 20.06.2013 №1 до нього; демонстраційні дисплеї, поставлені за Договором, мають дефекти механічного характеру та технологічні конструкційні недоліки (виробничі дефекти); демонстраційні дисплеї, поставлені за Договором, не відповідають існуючим державним стандартам та вимогам, що зазвичай ставляться до побідних товарів, зокрема, підпунктам 5.2.1, 5.2.2 і 5.2.4 пункту 5.1 та пункту 10.2 ДСТУ4414:2005 "Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови", пунктам 5.2 та 5.4 Договору та додатку від 20.06.2013 №1 до нього; виявлені дефекти (недоліки) є істотними і такими, що потребують достатнього часу і матеріальних затрат для їх усунення.

З огляду на викладене, в рішенні господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/20339/13 було встановлено, що поставлені за Договором демонстраційні дисплеї "Гідра Арт" в кількості 4 шт. мали приховані недоліки (дефекти виробничого характеру) станом на 05.07.2013, тобто на день здійснення поставки, а тому не могли бути виявлені покупцем під час прийняття товару за видатковою накладною від 05.07.2013 №107. Разом з тим, покупцем приховані недоліки виявлено до спливу гарантійного терміну, передбаченого умовами Договору.

Вказаним рішенням у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "РА "Самміт" на користь ТОВ "Гідра Дистрибьюшн" 25 000 грн. передоплати, 5 000 грн. штрафу і 1 359,72 грн. судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, виготовлення, поставка та монтаж товару позивачем, прийняття товару відповідачем, а також наявність дефекту товару є преюдиціальними обставинами, а тому повторному доведенню не підлягають.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/20339/13 було виконане позивачем у повному обсязі, що підтверджується постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 19.11.2015 про закінчення виконавчого провадження №47698664.

Позивач, вважаючи, що оскільки ним було повернуто відповідачу суму передоплати у розмірі 25 000 грн., покупець зобов'язаний повернути постачальнику поставлений товар, а саме демонстраційні дисплеї у кількості 4 шт.

Із вказаною вимогою про повернення товару позивач і звернувся до суду.

Судом першої інстанції позов задоволено повністю.

Колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення вимоги про повернення товару, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).

Відповідно до ч. 3 вказаної статті положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Реалізація права покупця на повернення суми попередньої оплати за товар у разі доведення факту його неякісності у будь-якому випадку зумовлена поверненням такого товару постачальнику.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 01.02.2011 у справі № 48/139-26/159.

Оскільки, обставини поставки позивачем товару відповідачу, його неякісність та повернення покупцем суми попередньої оплати постачальнику підтверджуються матеріалами справи, вказаний товар відповідач утримує безпідставно, що є підставою для задоволення позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову, а отже рішення у вказаній частині підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим відмову місцевого господарського суду у покладенні на відповідача витрат за оплату послуг адвоката, з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві просив суд покласти на відповідача 15 000 грн. витрат на послуги адвоката, в обґрунтування чого ним було надано договір про надання правової допомоги від 16.02.2016 №56/16, укладений між позивачем та адвокатським бюро "Порхуна Сергія", копію свідоцтва НОМЕР_1 на ім'я Порхуна Сергія Валерійовича про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер від 06.04.2016 серія КВ №043187 на ім'я Порхуна С.В. та копії платіжних доручень від 03.03.2016 №253 на суму 1 000 грн., від 03.03.2016 №255 на суму 6 000 грн. та від 05.04.2016 №317 на суму 8 000 грн.

Судом першої інстанції було відмовлено позивачу у покладенні на відповідача 15 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки суд дійшов висновку про те, що обсяг наданих адвокатом послуг позивачу є неспіврозмірним із заявленою до стягнення сумою витрат на послуги адвоката, а сума витрат на послуги адвоката є неспіврозмірною із ціною позову.

Позивачем в апеляційному порядку оскаржується рішення суду в частині відмови у покладенні на відповідача витрат на оплату послуг адвоката.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку про обґрунтованість покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8 000 грн., з огляду на наступне.

Згідно п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Як вже зазначалось, позивачем було надано договір про надання правової допомоги від 16.02.2016 №56/16, укладений між ним та адвокатським бюро "Порхуна Сергія", копію свідоцтва НОМЕР_1 на ім'я Порхуна Сергія Валерійовича про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер від 06.04.2016 серія КВ №043187 на ім'я Порхуна С.В. та копії платіжних доручень від 03.03.2016 №253 на суму 1 000 грн., від 03.03.2016 №255 на суму 6 000 грн. та від 05.04.2016 №317 на суму 8 000 грн.

Отже, позивачем документально підтверджено витрати на оплату послуг адвоката.

Крім цього, позивачем підтверджено обставини того, що ним були сплачені суми за отримання послуг саме адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі (свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, видані Порхуну С.В. та Корнілову О.О.).

Разом з тим, суд першої інстанції, встановивши, що адвокатом Порхуном С.В. було підготовлено лише позовну заяву, в судовому засіданні 16.05.2016 Порхун С.В. був присутній як представник позивача, а у судовому засіданні 06.06.2016 та 21.06.2016 був присутній інший представник позивача адвокат Корнілов О.О., відмовив у покладенні на відповідача витрат на оплату послуг адвоката.

Колегія суддів, з огляду на доведеність позивачем обставин надання йому адвокатських послуг та їх оплати, вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повної відмови у покладенні на відповідача витрат на оплату послуг адвоката.

При цьому, як вже було зазначено, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданих адвокатом послуг позивачу є неспіврозмірним із заявленою до стягнення сумою витрат на послуги адвоката, а сума витрат на послуги адвоката є неспіврозмірною із ціною позову.

Разом з тим, вказаний висновок щодо неспіврозмірності обсягу наданих адвокатом послуг позивачу із заявленою до стягнення сумою витрат на послуги адвоката, а також неспіврозмірності суми витрат на послуги адвоката ціні позову, не може бути підставою для відмови у покладенні цих витрат на відповідача у повному обсязі.

Так, згідно п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Отже, суд першої інстанції, дійшовши висновку про неспіврозмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, міг обмежити їх розмір, а не відмовляти позивачу повністю у відшкодуванні цих витрат.

Вказаним пунктом 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Колегія суддів, дослідивши відомості щодо вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася у м. Києві, врахувавши тривалість розгляду і складність даної справи, а також кількість документів підготовлених адвокатом, дійшла висновку про те, що витрати на оплату послуг адвоката, які є розумно необхідними у даному випадку та відповідно які підлягають відшкодуванню позивачу, складають 8 000 грн.

При цьому, вказану суму колегія суддів вважає співрозмірною із ціною позову (вартість товару, який вимагає йому повернути позивач складає 64 800 грн.).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, разом з тим, невірно здійснено розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право змінити рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - зміні в частині розподілу сум судових витрат. В решті рішення залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. у справі №910/6513/16 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. у справі №910/6513/16 змінити в частині розподілу сум судових витрат.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра Дистрибьюшн" про зобов'язання повернути товар задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра Дистрибьюшн" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; ідентифікаційний код 38393060) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29; ідентифікаційний код 34494413) товар, поставлений 05.07.2013 за видатковою накладною від 05.07.2013 №107 за договором поставки товару від 20.06.2013 №20062013, а саме демонстраційні дисплеї "Гідра Арт" в кількості 4 (чотирьох) штук.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра Дистрибьюшн" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; ідентифікаційний код 38393060) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29; ідентифікаційний код 34494413) 1 378 грн. судового збору та 8 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.».

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра Дистрибьюшн" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; ідентифікаційний код 38393060) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29; ідентифікаційний код 34494413) 808 грн. 37 коп. судового збору за апеляційною скаргою.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи №910/6513/16 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко