Рішення

від 14.09.2016 по справі 913/897/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 вересня 2016 року Справа № 913/897/16

Провадження № 9/913/897/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш», м. Прилуки Чернігівської області

до Державного підприємства «Луганське лісомисливське господарство», с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області

про стягнення 705 385 грн. 00 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 02/16 від 11.01.2016,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 355000,00 грн., інфляційні нарахування у сумі 318435,00 грн. та 3 % річних у сумі 31950,00 грн., за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 08М-13 від 11.06.2013.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

В пункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 26-27) належною адресою відповідача є: 93710, Луганська область, Новоайдарський район, село Трьохізбенка, вул. Мамаєва, буд. 17.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд на вказану вище адресу направляв відповідачу копії процесуальних документів.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши обставини справи та наявні в ній докази, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку .

11 червня 2013 року між сторонами у справі укладено договір № 08М-13 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір) (а.с. 11-14), згідно з п. 1.1 якого позивач (учасник) зобов'язався поставити у 2013 році відповідачу (замовнику) у власність товар, обумовлений договором, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей товар в кількості і асортименті відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 1.2, 3.1, 5.1 договору та специфікації № 1 (додаток № 1) позивач мав поставити відповідачу автомобіль лісопатрульний АЛП-5 (3909)-267 за ціною 355000,00 грн. у термін не пізніше 31 липня 2013 року.

За умовою п. 4.1 договору оплата мала була здійснена на підставі видаткової накладної протягом 30-ти календарних днів з моменту одержання.

Позивач виконав своє зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною № ТВ-000007 від 09.07.2013 (а.с. 17) та підписаним сторонами актом приймання-передачі автомобіля від 12.07.2013 (а.с. 18).

У порушення умов укладеного договору, відповідач не розрахувався за отриманий товар (автомобіль), на час звернення позивача з даним позовом до суду борг відповідача складає 355 000,00 грн.

З урахуванням п. 4.1 договору, а також приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування за період з вересня 2013 року по липень 2016 року в сумі 318 435,00 грн. та 3% річних за період з 12.08.2013 по 12.08.2016 у розмірі 31 950,00 грн., що підтверджено наданим розрахунком.

Доказів повної або часткової сплати суми позову відповідачем під час судового розгляду справи надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем товару та невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати отриманого товару.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та річних відсотків, суд дійшов висновку, що вони відповідають фактичним обставинам.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства "Луганське лісомисливське господарство" , 93710, Луганська область, Новоайдарський район, с. Трьохізбенка, вул. Мамаєва, буд. 17, код 26023234, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування "Пожспецмаш" , 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Соборна, буд. 10, код 36264544, заборгованість в сумі 355000,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 318435,00 грн. та 3% річних у сумі 31950,00 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в розмірі 10580,78 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 15.09.2016.

Суддя А.Г. Ворожцов