Ухвала

від 15.09.2016 по справі 592/8915/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/8915/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/1351/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 47

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Семеній Л. І.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 червня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Сумської міської ради, треті особи : управління Держземагенства у Сумському районі, Приватне підприємство «Мегаполіс», ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради,

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з даним позовом, в якому уточнивши свої вимоги ( а.с. 97-100 ), просив: визнати недійсним та скасувати державний акт на земельну ділянку серії ЯЗ №363461, виданий ОСОБА_5; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:15 023:0044; визнати недійсним та скасувати п. 12 додатку до рушення Сумської міської ради « Про видачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень Сумської міської ради » від 24 жовтня 2007 року №926-МР.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 червня 2016 року в позові ОСОБА_3 відмолено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що позивач є постійним користувачем суміжної земельної ділянки з 1989 року, однак акт погодження меж земельної ділянки він не підписував. Зазначає, що технічна документація на спірну земельну ділянку не була перевірена, а земельна ділянка №5 про пров. Косівщинський розташована зовсім на іншій території та не спростовано доводів відповідача, що під одним кадастровим номером існує дві земельні ділянки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача та ОСОБА_6 проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Сумської міської ради від 24 жовтня 2007 року №926-МР « Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень Сумської міської ради » та Додатку №4 до даного рішення, ОСОБА_5 передано у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд земельну ділянку, площею 0,0667 га, за адресою м. Суми, пров. Косівщинський, 5, за рахунок земель житлової та громадської забудови Сумської міської ради ( а.с. 63 ).

24 лютого 2009 року на підставі вищевказаного рішення, ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №363461, кадастровий номер земельної ділянки 5910136600:15 023:0044 ( а.с. 62 ).

Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 липня 2015 року №398 « Про присвоєння та зміну поштових адрес об'єктам нерухомого майна в м. Суми » та витягу з додатку №3 даного рішення, змінено поштову адресу земельної ділянки площею 0,0667 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) за адресою: м. Суми, пров. Косівщинський, 5 ( кадастровий номер 5910136600:15 023:0044 ) на нову адресу - м. Суми. пров. Косівщинський, 15/2 ( а.с. 77-78 ).

28 серпня 2015 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_5 вказану земельну ділянку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належності йому на праві власності чи на праві користування суміжної земельної ділянки, а помилкова нумерація земельних ділянок в державному акті не порушує прав позивача та не є підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 3 ЦПК України та ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Тобто, з позовами про визнання державних актів недійсними, можуть звернутись власники або користувачі сусідніх земельних ділянок, права яких порушуються.

З 01 січня 2002 року, відповідно до ст.ст. 125-126 ЗК України, право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування ( державного акту ) або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ). З 02 травня 2009 року право власності, право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або за результатами аукціону.

Позивачем, в порушення приписів ст.ст. 10 та 60 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він у встановленому законом порядку набув право власності чи право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою : м. Суми, пров. Косівщинський, 15, а також доказів взагалі формування даної земельної ділянки ( визначення її площі, меж, внесення до Державного земельного кадастру - ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 79-1 ЗК України ).

З державного акту на право власності на земельну ділянку, плану-схеми земельної ділянки, що є додатком до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №156 від 02 вересня 2015 року та плану садової ділянки №15 по пров. Косівщинський від 28 січня 1986 року ( а.с. 62, 66, 68 ) вбачається, що земельні ділянки №15 та 15/2 по пров. Косівщинській мають спільну межу по присадибній ділянці.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У наявному у справі технічному паспорті мається посилання на те, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради від 04 липня 2008 року, є власником 1/5 частини квартири №2 в житловому будинку №15 по пров. Косівщинський в м. Суми ( а.с. 64-65 ). Проте позивач так і не надав судам двох інстанцій оригіналу або належно завіреної копії правовстановлюючого документу на квартиру.

Із згаданого технічного паспорта, а також пояснень сторін в суді апеляційної інстанції вбачається, що будинок №15 по пров. Косівщинський в м. Суми є багатоквартирним.

Земельні ділянки багатоквартирних будинків належать до земель житлової та громадської забудови ( ст.ст. 19 та 38 ЗК України ).

Частинами 1-2 ст. 42 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що на момент передачі у власність відповідачу земельної ділянки, були відсутні правові підстави для погодження з позивачем меж земельної ділянки, відтак відсутні підстави і для задоволення позову. Як зазначалося вище, позивачем не доведено порушення меж земельної ділянки, на якій розташовано будинок №15 по пров. Косівщинський в м. Суми, а також порушення особистих прав та інтересів позивача.

Помилкова нумерація земельної ділянки, яка в подальшому була виправлена рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради, не зачіпає та не порушує прав позивача.

Інші доводи висновків суду першої інстанції також не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які тягли б за собою зміну чи скасування рішення суду першої інстанції, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 червня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -