Ухвала

від 13.09.2016 по справі 362/586/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/586/16-ц Головуючий у І інстанції Корнієнко С. В. Провадження № 22-ц/780/4715/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 22 13.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Ігнатченко Н.В., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна компанія Об'єднана» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив розірвати договір оренди землі від 01 лютого 2007 року, укладений між ним та ПрАТ «Технологічна Аграрна компанія Об'єднана», зареєстрований 06 вересня 2007 року за номером 040732600081, повернути належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 3,1582 га , що знаходиться в межах Яцьківської сільської ради Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221489000:02:007:0036 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2005 році ОСОБА_2 передав в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,1582 га , що знаходиться в межах Яцьківської сільської ради Васильківського району строком на 10 років підприємству ЗАТ «Технологічна Аграрна компанія», правонаступником якого є відповідач. Позивач зазначає, що він підписав договір без зазначення дати, оскільки йому пояснили, що дата буде проставлена після державної реєстрації договору. Відповідач своїми діями істотно порушив умови договору оренди та не розрахувався у повному обсязі за передану йому в користування земельну ділянку. Заборгованість по орендній платі за 2011-2015 роки становить 15 080 грн. Відповідач систематично не виконує взяті на себе зобов'язання у частині орендної плати.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що надані відповідачем документи, які на його думку підтверджують виконання обов'язку по сплаті орендної плати, не можуть вважатися належним доказом. Такі документи не відповідають вимогам, які висуваються до первинних бухгалтерських документів. Відповідач не надав оригінал зазначених документів, що унеможливлює встановлення судом їх справжності та ідентичності. Виплата орендної плати має оформлятися видатковим касовим ордером на отримання готівки. Підписи на зазначених документах виконані не позивачем, а іншою особою. Відповідач не надав доказів належного виконання обов'язку щодо сплати орендної плати за 2011-2012 роки. Суд не надав належної оцінки тому факту, що договір оренди від 21 червня 2016 року не підписаний орендодавцем та має багато закреслень та виправлень. Позивач не підписував договір оренди від 01 лютого 2007 року, а, отже, відсутня згода на його укладення і у зв'язку з цим при отриманні для реєстрації договору оренди землі від 0 лютого 2007 року Васильківський відділ Київської філії центру ДЗК повинен був відмовити у реєстрації такого договору. Крім того, відповідач не користується земельною ділянкою, не здійснює її обробіток, а передав її в користування іншій юридичній особі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,1582 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 3221489000:02:007:0036, що знаходиться в межах Яцьківської сільської ради Васильківського району Київської області на підставі державного акту серії ЯБ № 795665.

01 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Технологічна Аграрна компанія», правонаступником якого є ПрАТ «Технологічна Аграрна компанія Об'єднана» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що за 2013-2015 роки позивач отримав орендну плату за пай, в сумі 3 291 грн. 45 коп. за кожний рік.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено істотне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за

ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки. Звертаючись до суду з вимогою про розірвання договору оренди ОСОБА_2 зазначає, що відповідач порушує істотні умови договору в частині орендної плати.

Так, пунктами 4.1 та 4.5 договору оренди передбачена виплата орендодавцю орендної плати щорічно до 31 грудня поточного року шляхом її виплати орендодавцю у грошовій формі, а саме готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за додатково вказаними ним реквізитами.

З наявної у матеріалах справи довідки Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції від 14 червня 2016 року вбачається, що протягом 2011-2015 років ОСОБА_2 нараховано та виплачено за ознакою доходу 106 (надання майна в лізинг, оренду, суборенду) в сумі 13 822 грн. 05 коп. та утримано (перераховано) податок на доходи з фізичних осіб в сумі 2 072 грн. 74 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що кошти за договором оренди він не отримував, а підписи на документах, які, на думку відповідача, підтверджують виплату орендної плати за 2013-2014 роки, позивачу не належать. Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують дані обставини чи спростовують довідку Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції від 14 червня 2016 року про виплату орендної плати матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на постанову правління Національного банку України від 15 грудня 2014 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не може бути прийняте до уваги, оскільки вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини, які виникають під час діяльності банків, а також правовідносини, стороною яких є банківська установа.

Доводи позивача про те, що відповідач не користується земельною ділянкою, не здійснює її обробіток, а передав її в користування іншій юридичній особі, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки жодними наявними у справі доказами зазначені обставини не підтверджуються.

Разом з тим, згідно п. 9.3 договору оренди орендар має право, зокрема, здавати в суборенду земельну ділянку третім особам без додаткового узгодження з орендодавцем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також зазначає, що він не підписував договір оренди від 01 лютого 2007 року, а, отже, відсутня згода на його укладення.

Однак, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 не заявляв позовну вимогу про визнання договору недійсним з зазначених ним підстав, а тому суд позбавлений права перевіряти зазначені доводи позивача та давати їм правову оцінку в межах вимог про розірвання договору.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

ОСОБА_3