Ухвала

від 12.09.2016 по справі 1570/6644/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6644/2012

УХВАЛА

12 вересня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Вестра» до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області, про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року Приватне підприємство «Вестра» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету Приватним підприємством «ВЕСТРА»мита у сумі 3464429,21 грн. та податку на додану вартість в сумі 6343264,14 грн., у загальній сумі 9807693,34грн.; зобов'язати ГУ ДКС України в Одеській області здійснити повернення йому надмірно сплачених до бюджету мита та податку на додану вартість в сумі 9807693,34 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р., залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 р. та Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії митниці щодо митного оформлення товару підприємства за митною вартістю, визначеною за шостим (резервним) методом. Визнано протиправною бездіяльність митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету Приватним підприємством «Вестра» мита у сумі 3436154,95 грн. та податку на додану вартість у сумі 6337609,29 грн. та зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області здійснити повернення підприємству надмірно сплачених до бюджету мита та ПДВ. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 09 грудня 2014 р. ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

За результатами нового касаційного розгляду Вищим адміністративним судом України прийнято постанову від 02 липня 2015 р., якою постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 р. скасовано в частині задоволених позовних вимог та ухвалено у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. В решті - судові рішення залишено без змін.

28 липня 2015 р. Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про поворот виконання судового рішення, згідно з якою просило зобов'язати ПП «Вестра» повернути до Державного бюджету України безпідставно стягнуті на його користь за скасованими судовими рішеннями мито у розмірі 3436154,95 грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 6337609,29 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 р., залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 р., та Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2016 р., заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задоволено. Здійснено поворот виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р. Зобов'язано Приватне підприємство «Вестра» повернути до Державного бюджету України безпідставно стягнуті на його користь за скасованими судовими рішеннями мито у розмірі 3436154,95 грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 6337609,29 грн.

02 вересня 2016 р. від головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 до суду надійшло подання про встановлення чи зміну способу виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 р. В обґрунтування заяви зазначено, що у серпні 2016 р. державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1570/6644/2012 про зобов'язання повернути до Державного бюджету України безпідставно стягнуті на його користь за скасованими судовими рішеннями мито у розмірі 3436154,95 грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 6337609,29 грн. Під час спроби довести до відома боржника вимоги виконавчого документу за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржника не знайдено, у зв'язку із чим постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено засобами поштового зв'язку. 25 серпня 2016 р. до відділу ДВС звернувся представник ПП «Вестра» із заявою, в якій просив звернутися до суду із поданням про встановлення чи зміну порядку і способу виконання судового рішення по справі № 1570/6644/2012, оскільки Підприємство не має можливості виконати судове рішення через відсутність коштів на рахунку. Оскільки зазначені обставини перешкоджають подальше виконання судового рішення, державний виконавець звернувся із даним поданням.

До суду з'явився представник прокуратури, який проти задоволення подання державного виконавця заперечував.

Інші учасники процесу до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду подання повідомлені належним чином. Згідно ч.2 ст.263 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вислухавши думку представника прокуратури, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи заявника, суд дійшов висновку про необґрунтованість подання державного виконавця та відсутність законних підстав для його задоволення.

10 серпня 2016 р. головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 51908368 з примусового виконання виконавчого листа № 1570/6644/2012, виданого 01.06.2015 р. Одеський окружним адміністративним судом, про зобов'язання ПП «Вестра» повернути до Державного бюджету України безпідставно стягнуті на його користь за скасованими судовими рішенням мито у розмірі 3436154,95 грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 6337609,29 грн.

11 та 15 серпня 2016 р. державним виконавцем були здійснені виїзди за адресою боржника, що зазначена у виконавчому листі, проте ПП «Вестра» знайдено не було, у зв'язку із чим 15 серпня 2016 р. постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 серпня 2016 р. направлено пошто.

З огляду на положення ст. 124 Конституції України та ст. 14 КАС України постанови та ухвали в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).

Згідно з ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Передбачені ст.263 КАС України заходи мають відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до п.4.1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

Зазначені у поданні державного виконавця обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 263 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже державний виконавець на надав суду доказів здійснення всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішень; не надав доказів проведення перевірки майнового стану боржника щодо виявлення рахунків боржника, щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника тощо. Натомість державний виконавець обмежився лише зверненням боржника, в якому останній послався на відсутність коштів на одному розрахунковому рахунку АБ «Південний».

З урахуванням нормативного регулювання правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення подання державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення, у зв'язку із чим в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 1570/6644/2012 від 13 січня 2016 р. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 16 вересня 2016 року.

Суддя