Ухвала

від 13.09.2016 по справі 826/22926/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/22926/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

13 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Кривді В .І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Мото Україна" до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Мото Україна", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №30226552210 від 24.07.2015 року та №42826552209 від 21.04.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі пп.75.1.2 п.75.1. ст.75. ст.77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, (зі змінами та доповненнями) ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Мото Україна" з питань з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 року на підставі Наказу № 195 від 23.01.2015 року.

У висновку Акту перевірки від 06.04.2015 року № 259/26-55-22-09/30306393 відповідачем встановлено порушення позивачем норм Податкового законодавства, а саме: п.п 14.1.27. п.138.2. ст. 138 пп. 139.1.9. п. 139.1. ст.139 ПК України, у зв'язку з тим, що до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) безпідставно віднесені витрати, пов'язані з придбанням транспортно-експедиторських послуг на загальну суму 15 765 168 грн., в тому числі по контрагентах та по періодах: -ТОВ "Метакомп" на загальну суму 4 660 146грн, в т.ч: І кв.2012 року - 1 472 281грн; II кв. 2012 року - 1152885грн., III кв. 2012 року - 885740грн., та у ІV кв.2012 року - 1 149 240грн.;-ТОВ "Фатрон" на загальну суму 4 238 220грн. в т.ч: за 2013 рік - 4 238 220грн.; -ТОВ "Кийтранс" на загальну суму 3 799 550грн, в т.ч: у II кв. 2012року - 704 565 грн; III кв. 2012 року - 886 270 грн., ІV кв.2012року - 1 188 365грн. та у 2013 році - 1 020 350грн.; -ТОВ "Велес 368" на загальну суму 1 066 382грн, в т.ч: у 2013 році - 1 066 382грн.;-ТОВ "Ярмак Трейд" на загальну суму 2 000 870грн, в т.ч: у 2013 році - 2 000 870грн.

Також, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 року встановлено його заниження на суму 3 144 170 грн, в т.ч: І кв. 2012 року на суму - 309 179грн. 1 півріччя 2012 року на суму - 699 244 грн. 9 місяців 2012 року на суму - 1 073 365грн. ; 2012 рік на суму - 1 562 263 грн.; 2013 рік на суму - 1 581 907 грн.; встановлено порушення п. 198.3. та п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. ст. 201 ПК України та його завищення всього у сумі 3 086 254 грн.. в тому числі по періодах: Січень 2012 року на суму - 72279грн. Лютий 2012 року на суму - 113149грн. Березень 2012 року на суму - 109029грн. Квітень 2012 року на суму - 142022грн. Травень 2012 року на суму - 114389грн. Червень 2012 року на суму - 114389грн. Липень 2012 року на суму - 109825грн. Серпень 2012 року на суму - 111620грн. Вересень 2012 року на суму - 133011грн. Жовтень 2012 року на суму - 148600грн. Листопад 2012 року на суму - 147492грн Грудень 2012 року на суму - 171429грн. Січень 2013 року на суму - 109338грн., Лютий 2013року на суму - 128710грн. Березень 2013 року на суму - 161020грн. Квітень 2013 року на суму - 148565грн. Травень 2013 року на суму - 155692грн. Червень 2013 року на суму - 64154грн. Липень 2013 року на суму - 150340грн. Серпень 2013 року на суму - 117170грн Вересень 2013 року на суму - 116069грн. Жовтень 2013 року на суму - 153690грн. Листопад 2013 року на суму - 129190грн. Грудень 2013 року на суму - 164392грн.

Так, на підставі даного Акту, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 року № 42926552209 та № 42826552209, якими збільшено позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 086 254,00 грн., нараховано 1 543 127,00 грн. штрафних санкцій та збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 144 170,00 грн. із нарахуванням штрафних санкцій 1 572 085,00 грн.

В подальшому, не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подано скаргу №144 від 30.04.2015 року до відповідача, в якій просив скасувати вказані ППР з мотивів викладених у скарзі їх через необґрунтованість та протиправність.

За результатом адміністративного оскарження було частково задоволено скаргу та скасовано податкове повідомлення-рішення № 42926552209 від 21.04.2015 року в частині основного платежу (294 457,00 грн.) та застосованих фінансових санкцій (147 228,50 грн.), а в решті вимог залишено без змін.

24.04.2015 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києва № 30226552210, винесене з урахування рішення ГУ ДФС у м. Києві за результатом розгляду первинної скарги № 10171/10/26-15-10-05-35 від 01.07.2015 року на податкове повідомлення-рішення № 42926552209 від 21.04.2015 року, згідно якого, на підставі вказаного Акту встановлено порушення позивачем п. 198.3. та п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. ст. 201, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України та донараховано ПДВ в сумі 2 791 797,00 грн. та 1 395 899,00 грн. штрафних санкцій.

31.07.2015 року позивачем подано скаргу №231 на податкове повідомлення-рішення № 30226552210.

Своїм листом ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.08.2015 року №12786/10/26-15-10-05-35 повідомили про залишення скарги без розгляду.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Мото Україна" до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2791797,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1395899,00 грн., що в сумі складає 4187696,00грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 3144170,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1572065, 00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 30226552210 від 24.07.2015 р. та № 42826552209 від 21.04.2015 р. підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

В силу п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (№996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Також, згідно з п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та його контрагентами (ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368») було укладено ряд договорів, згідно умов яких Замовник доручає, а Виконавці беруть на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території обслуговування (Україна).

На підтвердження господарських відносин позивачем надано ряд документів, таких як: копії договорів із додатками, акти здачі-прийняття наданих послуг, податкові накладні.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, та в повному обсязі що підтверджується і самим Актом перевірки.

Всі надані документи відповідають вимогам ПК України та чинному законодавству, що в свою чергу дає підстави стверджувати про реальність вчинюваних операції (надання послуг Позивачу ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368»).

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 статті 201 ПК України.

Крім того, слід зазначити те, що податковий орган, роблячи висновок про безтоварність господарських операцій за договорами, укладеним позивачем, виходив з аналізу наявної податкової інформації щодо контрагентів останнього, а саме відсутності основних засобів, трудових ресурсів, адміністративно-господарських можливостей, тощо. Також суб'єкт владних повноважень посилався на факти надання контрагентами позивача послуг (виконання робіт) на суму менше 10 тис. грн. та відсутності в зареєстрованій адресі ТОВ «Ярмак Трейд».

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що відповідач під час перевірки не ініціював проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача з метою підтвердження реальності господарських операцій та перевірки наявної в нього податкової інформації.

Також, має місце те, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 146 916 (сто сорок шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Повний текст 16.09.16 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.