Ухвала

від 14.09.2016 по справі 910/20425/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.09.2016Справа № 910/20425/15

За скаргою стягувача Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" надії (бездіяльність) головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Бабенко О.О. у справі № 910/20425/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНТ-ТРЕЙД"

про стягнення 25 853,03 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача не з'явились;; від відповідача від виконавчої служби не з'явились; не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ЛНТ-ТРЕЙД" заборгованості у розмірі 27 626,33 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 № 910/20425/15 позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНТ-ТРЕЙД на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" 19800 грн 00 коп. заборгованості за кредитом; 5923 грн 10 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 79 грн 80 коп. заборгованості за комісією, 1395 грн 90 коп. пені за прострочення сплати основаної суми кредиту; 417 грн 58 коп. пені за прострочення сплати відсотків; 9 грн 95 коп. пені за прострочення комісії за адміністрування кредиту та 1827 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення вказаного господарського суду міста Києва № 910/20425/15 06.10.2015 було видано відповідний наказ.

10.08.2016 через канцелярію Господарського суду міста Києва від ПАТ "Кредобанк" надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Бабенко О.О.

Відповідно до даної скарги стягував просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.06.2016, винесеної в рамках виконавчого провадження № 49229468 та зобов'язати державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві відновити виконавче провадження № 49229468.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.08.2016 суд прийняв скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до розгляду та призначив розгляд скарги в судовому засіданні 14.09.2016.

31.08.2016 через загальний відділ діловодства суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності представника ПАТ «Кредобанк», за наявними в матеріалах справи документами.

В судове засідання 14.09.2016 представники стягувача, боржника та органу ДВС не з'явились, пояснення (заперечення) на скаргу не подали.

Суд зазначає, що за змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України , скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неявка в судове засідання представників учасників процесу не перешкоджає розгляду по суті скарги ПАТ "Кредобанк" на дії органу державної виконавчої служби.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України , кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі , що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що, відповідно до цього Закону , підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. (абзац 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як встановлено судом, 06 листопада 2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49229468 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНТ-Трейд» на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованості на підставі наказу Господарського суду м. Києва № 910/20425/15 від 06.10.2015, та встановлено боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 12.11.2015 з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, 06.11.2015 органом ДВС було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 49229468, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «ЛНТ-Трейд».

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців від 03.02.2016 р. будь-які відомості щодо наявності майна за боржником відсутні.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було направлено запит до Державної фіскальної служби України відповідно до наданої інформації у боржника відкрито 4 рахунки в банківських установах на підставі чого 14.12.2015 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій та направлено на виконання до банку.

Виходом державного виконавця за місцезнаходженням боржника - м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 4, встановлено, що ТОВ «ЛНТ-Трейд» за юридичною адресою не знаходиться, про що було складено відповідний акт від 18.02.2016 року.

12.03.2016 стягувач звернувся до ВДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві із заявами про звернення державного виконавця до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (вих.. № 2016/03/12-2) та про звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук керівника боржника (докази направлення вказаних заяв до органу ДВС наявні в матеріалах справи).

З відповіді Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2016 на запит скаржника вбачається, що ВДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві станом на 25.07.2016 із поданнями про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та про розшук керівника боржника ТОВ «ЛНТ-Трейд» до Подільського районного суду м. Києва не звертався.

29.06.2016 ВДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення та вжиті державним виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В обґрунтування поданої скарги ПАТ "Кредобанк" зазначає, що державним виконавцем не були вчинені усі необхідні заходи задля примусового викоання рішення, чим було порушено права стягувача та вимоги ст.. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та доводи скарги, суд дійшов висновку, що в процесі примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/20425/15 від 06.10.201 в межах виконавчого провадження № 49229468 державний виконавець діяв у спосіб та в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень.

Суд відзначає, що державним виконавцем вчинялись заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Проте, враховуючи встановлення в оскаржуваній постанові державного виконавця відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, застосування державним виконавцем п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" є дією, вчиненою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд зазначає, що нормами ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено лише право державного виконавця

- звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання (п.10 ч. 3 ст.11 Закону);

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (п. 18 ч.3 ст.11 Закону).

Таким чином, прийняття рішення щодо вчинення або не вчинення певних заходів, передбачених ч. 3 ст. 11 Закону, належить до дискреційних повноважень державного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається порушень Закону України «Про виконавче провадження»

Згідно з п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва відхилити.

Суддя Пукшин Л.Г.