Ухвала

від 14.09.2016 по справі 544/392/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/392/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2243/16Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро»

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 14 червня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро» про стягнення заборгованості по орендній платі.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ТОВ «Яромир-Агро».Свої вимоги мотивує тим, що він успадкував після своєї матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області. За договорами оренди землі від 20.11.2011 року спадкодавець передала земельні ділянки в оренду ТОВ «Яромир-Агро».

Посилаючись на те, що орендар не виплатив орендну плату за 2013 рік, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 4187,27 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 3056,70 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 271,88 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7561,89 грн., а всього 15077,74 грн. та судові витрати.

Рішенням Пирятинського районного суду від 14 червня 2016 року позов задоволений частково.

Стягнуто з ТОВ «Яромир-Агро» на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 2354 грн. 98 коп., пеню за невнесення орендної плати в розмірі 1719, 14 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 152,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 4252,92 грн..

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ТОВ «Яромир-Агро» на користь ОСОБА_2 310 грн. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Яромир-Агро» прохає рішення суду першої інстанції змінити, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо стягнення неустойки, річних та інфляційних втрат.

В частині стягнення з ТОВ «Яромир-Агро» на користь ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі рішення суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржується.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно свідоцтв про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 03 грудня 2015 року позивач є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4607 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 1,4859 га з кадастровим номером НОМЕР_2, які розташовані в адміністративних межах Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, та належали на праві приватної власності його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя, 20 листопада 2011 року, ОСОБА_3 передала вказані земельні ділянки в оренду ТОВ «Яромир-Агро», уклавши договори оренди землі строком на 5 років, які зареєстровано у відділі Держкомзему у Пирятинському районі Полтавської області 12.09.2012 року.

Згідно п.п. 9, 11 вказаних договорів визначено орендну плату в розмірі 1177,49 грн., що становить 5% від нормативної грошової оцінки, яка вноситься в грошовому та натуральному виразі за один рік оренди до 31 грудня відповідного року оренди.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у 0,2 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 14 договорів оренди землі).

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок невиконання орендарем умов договорів оренди землі стосовно строків виплати орендної плати за землю за 2013 рік виникла заборгованість в сумі 2354 грн. 98 коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки в зв'язку з невиконанням орендарем своїх зобов'язань за договорами оренди землі у позивача, до якого перейшли права орендодавця земельної ділянки, виникло право вимоги до орендаря про стягнення заборгованості у розмірі, встановленому за домовленістю сторін договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовими наслідками порушення зобов'язання згідно п. 3 ч. 1 ст. 611, ст. 549 ЦК України є сплата боржником неустойки - пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК).

Стягнувши з відповідача суму заборгованості по орендній платі за 2013 рік з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пеню, що передбачена умовами договорів оренди землі, суд першої інстанції, вірно встановив фактичні обставини справи, права та обов'язки сторін та застосував закон, який поширюється на спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині рішення, не спростовують і не дають підстав для висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом було порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Посилання відповідача на неможливість виплати орендної плати через прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України) колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно ст. 616 ЦК України суд може відповідно зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, що по справі не встановлено і суду не доведено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро» відхилити.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підписи/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області