Рішення

від 06.09.2016 по справі 905/2036/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.2016 Справа № 905/2036/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ В«СТРОЙ ГРУПВ» , м.Дніпропетровськ,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метінвест ІнжинірингВ» , м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення суму боргу в розмірі 371481,86 грн.,

За участю:

представник позивача ОСОБА_2 (за довіреністю);

представник відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метком ІнвестВ» , м.Дніпропетровськ, звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метінвест ІнжинірингВ» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення суму боргу в розмірі 371481,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору №В1.Р03.F04.003.03-1707 від 17.07.2013 року Позивачем було завезено на будівельний майданчик Відповідача матеріали для виконання будівельно-монтажних робіт. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій області позивачем були зупинені розпочаті роботи з виконання таких робіт. Як зазначає позивач, не зважаючи на узгодження з відповідачем вартості матеріалів, згідно специфікацій №1 на суму 333366,26грн., та №2 на суму 38115,60грн., станом на 15.06.2016р. вказані суми сплачені не були. Як на правову підставу позивач посилається на ст.ст. 11, 202, 530, 610 Цивільного кодексу України.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву №15/06-2 від 15.06.2016р. про вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки ТОВ В«Метінвест ІнжинірингВ» .

Заяву про вжиття заходів для забезпечення позову судом було відхилено, оскільки за висновками суду надані позивачем накази від 06.02.2015р. «Про зупинення реалізації проектів», від 09.02.2015р. «Щодо простою», від 30.04.2015р. «Про зміни в організації виробництва та праці», та постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів суду, не доводять можливість утруднення виконання рішення господарського суду по даній справі у разі задоволення позову.

Відповідач 25.07.2016р. надав відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що між позивачем та відповідачем не укладалося жодного договору купівлі-продажу або поставки, у зв'язку з чим відсутній обов'язок у відповідача щодо приймання та оплати вказаного майна. За умовами договору №В1.Р03.F04.003.03-1707 від 17.07.2013 року позивач повинен був виконати роботи загальною вартістю 64323901,22грн., а фактично за період з липня 2013р. по квітень 2015р. виконав на 50751324,73грн., у зв'язку з чим акти виконаних робіт на суму 2159169,66грн. є предметом розгляду в судах різних інстанцій. На думку відповідача, позивач намагається перекласти свій обов'язок щодо збереження майна на будівельному майданчику та можливі збитки в зв'язку з його невиконанням на відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.06.2016р. порушено провадження по справі.

Ухвалою суду від 11.08.2016р. було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 06.09.2016 року.

Ухвалою суду від 30.08.2016р. було замінено позивача у справі - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метком ІнвестВ» на його правонаступника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ В«СТРОЙ ГРУПВ» .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013р. між ТОВ «Діпромез» (Генпідрядник) та ТОВ «Метком Інвест» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №В1.Р03.F04.003.03-1707 відповідно до вимог п.1.1. якого, з метою виконання робот з будівництва комплексу установки з вдуванню пиловугільного палива в доменні печі №1,3,5, Генпідрядник доручив, а Субпідрядник зобов'язався виконати в порядку і на умовах цього договору роботи з виготовлення, постачанню нестантартизованого обладнання матеріалів, газопроводів і пилопроводів і пусконалагоджувальні роботи, монтажу металоконструкцій, газопроводів і пило проводів і основного технологічного і нестандартного обладнання, теплоізоляцію газопроводів і пилопроводів будівлі пилопідготовчого відділення (ППО), установки з виготовлення і вдування ПУТ в горні доменних печей №1,3,5 ПАТ «ЄМЗ» в межах реалізації проекту «Строительство комплекса установки по вдуванню пылеугольного топлива в доменные печи №1,3,5 Публичного акционерного общества Енакиевский металлургический завод» в повному обсязі основних та супутніх робіт в їх комплексі (а.с. 32-47).

Відповідно до п.6.1. Договору роботи виконуються на території ПАТ «Енакіївський металургійний завод» у відповідності з умовами даного договору і проектної-смітної документації.

Відповідно до п.8.8. Договору Субпідрядник несе відповідальність за збереження матеріалів і обладнання при виконанні робіт, а також за збереження невикористаних матеріалів і обладнання Генпідрядника після завершення виконання робіт до їх передачі Генпідряднику.

В п.13.1. Договору передбачено, що Субпідрядник несе ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкту робот з дати його приймання відповідно до п.6.3. цього Договору і до приймання Генпідрядником виконаних робіт у відповідності з п.11.7. цього Договору.

Додатковою угодою №34 до договору субпідряду №В1.Р03.F04.003.03-1707 від 31.03.2015р. були внесені зміни до п.1.1., 3.1. договору субпідряду.

Відповідно до ч.2 п.11. Статуту відповідача назва товариства - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діпромез» була змінена на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метінвест ІнжинірингВ» на підставі рішення загальних зборів учасників товариства (а.с. 95-105).

В підтвердження наявності у позивача права власності на матеріали, вартість яких заявлена до стягнення, суду наданий договір №1510Е, МЗ від 15.10.2013р., укладений між ПАТ «Конструкція» (виконавець) та ТОВ В«Метком ІнвестВ» (Замовник), відповідно до якого, виконавець виготовлює з власних матеріалів і поставляє, а замовник приймає й сплачує металоконструкції об'єкту ПАТ «Єнакіївський металургійний завод», що зазначені в Спеціфікації №1.

Виготовлення ПАТ «Конструкція» та передача позивачу металоконструкції підтверджена наявними в матеріалах справи специфікаціями №8 від 25.03.2014р. та №9 від 21.04.2014р., видатковими накладними №№298, 299 від 24.07.2014р., актами приймання-передачі від 24.07.2014р., сертифікатами якості №№51,52,55,56.

Листом від 20.05.2016р. №20/05-1 ТОВ В«Метком ІнвестВ» звернувся до ТОВ В«Метінвест ІнжинірингВ» , в якому просив відповідача підписати проект договору поставки, та оплатити вартість матеріалів, які були завезені на будівельний майданчик ПАТ «ЄМЗ» на виконання умов договору субпідряду №В1.Р03.F04.003.03-1707 від 17.07.2013 року (а.с. 48).

Суду наданий Договір №30/03 від 30.03.2016р., за яким Постачальник (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метком ІнвестВ» ) зобов'язується передати, а Покупець (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метінвест ІнжинірингВ» ) прийняти і оплатити обладнання, матеріали і комплектуючі, вказані в специфікаціях до цього договору на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до Специфікації №1 від 30.03.2016р. Постачальник передає, а Покупець приймає обладнання на суму 333366,26грн., в т.ч. НДС в сумі 55561,04грн., а саме:

тачки з конвеєру ЛК-8 на конвеєр ЛК-7 (Тачка) за ціною 9240,00грн.;

тачки з конвеєру ЛК-8 на конвеєр ЛК-7 (Футеровка) за ціною 15939,00грн.;

тачки на вузол грохочення і дроблення (Тачка) за ціною 44236,50грн.;

тачки на вузол грохочення і дроблення (Футеровка) за ціною 62485,50грн.;

рама вагодозатору за ціною 25945,92грн.;

тачка з вагодозатору на конвеєр ЛК9 (Тачка) за ціною 41580,00грн.;

тачка з вагодозатору на конвеєр ЛК9 (Футеровка) за ціною 66528,00грн.;

тачки з ЛК-10 на ЛК-11 (Футеровка) за ціною 11850,30грн.;

Відповідно до Специфікації №2 від 30.03.2016р. Постачальник передає, а Покупець приймає обладнання на суму 38115,60грн., в т.ч. НДС в сумі 6352,60грн., а саме:

фланец 1-25-10 ГОСТ 12820-80 в сумі 888,00грн.;

фланец кр 665359 в сумі 8700,00грн.;

фланец 2-100Б-16 ст20 в сумі 1480,00грн.;

фланец 3-100Б-16 ст20 в сумі 740,00грн.;

фланец 1-100А-16 ст20 в сумі 5180,00грн.;

перехід К-1-33,7х2,3-26,9х2 в сумі 2376,00грн.;

кран кульовий 11С42пDN25/25PN16 в сумі 5550,00грн.;

клапан зворотній міжфланцьовий ZETKAMA DN25 Pn40.

Наданий суду Договір №30/03 від 30.03.2016р., та специфікації до нього підписані одноособово - лише ТОВ В«Метком ІнвестВ» .

Документи які б свідчили про передачу зазначеного у специфікаціях майна відповідачеві та/або завезення його на територію ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» суду неинадано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує Договором №30/03 від 30.03.2016р., який за правовою природою є договором поставки, і який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 30 Цивільного кодексу України та ст. 712 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (§1 глави 54 Цивільного кодексу України ), якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як було встановлено судом, наданий Договір №30/03 від 30.03.2016р. та специфікації до нього підписані відповідачем не були.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми (ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 641 того ж Кодексу передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 646 ЦК України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Позивач в запереченнях на відзив від 05.09.2016р. зазначив, що між сторонами було узгоджено всі істотні умови для укладення договору, та що в силу ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України Договір №30/03 від 30.03.2016р. вважається укладеним з 24.05.2016р., оскільки проект Договору було направлено позивачу в редакції відповідача, а позивачем було надано відповідь на пропозицію 24.05.2016р.

Однак, таке ствердження позивача наявними в матеріалах справи документах не підтверджується.

З наявного в матеріалах справи листа №20/05-1 від 20.05.2016р. вбачається, що 21.05.2016р. саме позивачем було направлено відповідачу підписаний проект Договору №30/03 від 30.03.2016р. При цьому, доказів отримання від відповідача відповіді на таку пропозицію позивача суду не надано.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договір №30/03 від 30.03.2016р. у встановленому чинним законодавством порядку є не укладеним та не може породжувати цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності зі ст.526 Цивільного Кодексу України і ст.193 Господарського Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на встановлення судом факту не укладання між сторонами у встановлений законом спосіб Договору №30/03 від 30.03.2016р., вимоги позивача про стягнення суму боргу за вказаним Договором в розмірі 371481,86 грн. є безпідставними.

Окрім того, на безпідставність вимог про стягнення суми боргу в розмірі 371481,86грн. також вказує не доведеність позивачем факту передачі (завезення) відповідачу зазначених в позовній заяві матеріалів для виконання передбачених Договором №В1.Р03.F04.003.03-1707 від 17.07.2013р. робот.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на те, що, під час розгляду справи, обставини на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 42, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ В«СТРОЙ ГРУПВ» , м.Дніпропетровськ, до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Метінвест ІнжинірингВ» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення суму боргу в розмірі 371481,86 грн. - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2016 року.

Суддя К.С. Харакоз