Ухвала

від 14.09.2016 по справі 5009/2741/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/95/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.09.2016 Справа № 5009/2741/12

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» , Запорізька область, м. Мелітополь від 15.08.2016 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 р. у справі № 5009/2741/12

за позовом Прокурора Приазовського району Запорізької області (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Фрунзе, 2А) в інтересах держави - орган, уповноважений представляти інтереси держави:

позивач: Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Леніна, 31)

до відповідача: Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» (72311, АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Приморсько-Посадська сільська рада Приазовського району Запорізької області (72451, Запорізька область, Приазовський район, с. Приморський посад, вул. Тельмана, 33)

про стягнення заборгованості у розмірі 48 292,19 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки

За участю представників сторін:

заявника (відповідач у справі): ОСОБА_1, наказ № 02/08-к від 31.08.2016р., ОСОБА_2, дов. б/н від 05.09.2016р.

представника позивача: ОСОБА_3, дов. № 01-34/853 від 13.09.2016р.

представника третьої особи: ОСОБА_4, дов. № 13 від 09.09.16р.

представника прокуратури: ОСОБА_5М, посвідчення № 035881051015 від 05.10.2015р.

присутній: ОСОБА_6, НОМЕР_1 від 09.08.2011р.

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 5009/2741/12, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» на користь місцевого бюджету Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області стягнуто 48 292 грн. 19 коп. заборгованості за договором оренди земельної ділянки та суму 3 312 грн. 50 коп. судового збору та розірвано договір оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. площею 2,7444 га, яка розташована: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, укладений між Приазовською районного державною адміністрацією Запорізької області та Приватним підприємством В«База відпочинку ЛунаВ» , зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП В«Центр державного земельного кадаструВ» 10.12.2009р. за № 040927700022.

04.12.2012р. постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 5009/2741/12, апеляційну скаргу Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12 - без змін.

25.09.2013р. постановою Вищого господарського суду України по справі № 5009/2741/12, касаційну скаргу Приватного підприємства "База відпочинку Луна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012р. у справі № 5009/2741/12 - без змін.

18.08.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12.

Відповідно до ст. 2-1 ГПК України у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.08.2016р., заяву Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 19.08.2016р. заяву Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 14.09.2016р.

14.09.2016р. суд з власної ініціативи фіксував технічними засобами судовий процес, про що свідчить протокол судового засідання від 14.09.16р. у справі 5009/2741/12.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Відповідач у справі (заявник) підтримав свої вимоги, викладені у заяві про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12.

Прокурор підтримав свої письмові пояснення, надіслані на адресу господарського суду Запорізької області 09.09.2016р., просить суд відмовити у задоволенні заяви, у зв'язку з тим, що дану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 р. у справі № 5009/2741/12 подано до суду 18.08.2016р., тобто після закінчення трирічного строку, встановленого законодавством для її подання.

Позивач у справі надав письмові пояснення на заяву відповідача у справі (заявника) про перегляд рішення суду від 27.09.2012р. за нововиявленими обставинами. Просить суд відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши матеріали заяви за НВО та справи, оцінивши доводи заявника (відповідача), заслухавши представників сторін, суд встановив, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підставах.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення суду від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12 відповідач у справі (заявник) ПП База відпочинку «Луна» зазначає, що під час укладення договору оренди від 19.10.2009р. було помилково визначено цільове призначення земельної ділянки, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки земельна ділянка надана для розміщення бази відпочинку відноситься до земель рекреаційного призначення.

Під час розгляду справи відповідач був позбавлений можливості в отриманні достовірної інформації щодо належності орендованої земельної ділянки до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до даних , які містяться в державному земельному кадастрі та розміщених на публічній кадастровій карті, земель на ділянка за кадастровим номером 2324584800:02:004:0453, яка була передана за договором оренди належить до земель рекреаційного призначення.

У зв'язку з чим, відповідач вважає, що грошова оцінка землі та відповідно орендна плата, зазначена у договорі є завищеними внаслідок застосування невірної формули для розрахунку оцінки землі, оскільки при її визначенні було застосовано коефіцієнт, що не відповідає категорії земельної ділянки.

Також представник заявника, до заяви про перегляд рішення за нововиявленними обставинами надав клопотання про відновлення строку подання заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, зокрема зазначив таке: 1червня 2016р. Приватне підприємство «База відпочинку Луна» стали відомі істотні обставини, які не було враховано судом при розгляді справи, однак існували на час розгляду справи та які мають значення для прийняття законного рішення.

Право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.

Суд надав можливість представникам сторін надати свої доводи та міркування на дане клопотання.

Представники прокуратури, позивача та 3-особи, проти клопотання заперечили.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки: питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. У заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Суд не відновлює процесуальний строк, оскільки визнає причини пропуску строку неповажними.

Згідно п.8.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами», можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 ГПК України, обмежена трирічним строком з дня набрання відповідним рішенням законної сили (з урахуванням, водночас, наведеного в пункті 4 розділу П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.12.2011р. № 4176-УІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства»).

Доводи заявника, викладені у заяві не приймаються судом, оскільки:

Прийняття заяви (подання про перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішення, що переглядається.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Частиною 2 ст. 112 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи;

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх

судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2-5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Що ж до обставин, зазначених у пунктах 2-5 частини другої названої статті, то день їх встановлення визначається у відповідності з приписами пунктів 2-4 частини другої статті 113 ГПК.

Зазначене викладене в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» .

Відповідно до норм діючого законодавства, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 не можуть вважатися нововиявленими обставини , що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (п. 8.6 даної постанови).

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 8.7 постанови).

Суд вважає, що посилання відповідача у справі на те, що під час укладення договору оренди від 19.10.2009р. було помилково визначено цільове призначення земельної ділянки, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки земельна ділянка надана для розміщення бази відпочинку відноситься до земель рекреаційного призначення та під час розгляду справи відповідач був позбавлений можливості в отриманні достовірної інформації щодо належності орендованої земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, не є нововиявленими обставинами, оскільки дані факти могли бути відомі відповідачу на час розгляду справи.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про державний земельний кадастр», який набрав чинності з 07.07.2011 року, відповідно до передбачено існування та публічний доступ до публічної кадастрової карти України, у якій зазначається кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, розмір, право власності на відповідну земельну ділянку. Про те зазначена публічна кадастрова карта України була сформована та офіційний публічний доступ технічно став можливий тільки з 01.01.2013 року.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009 року, укладеного між Приазовської РДА та ПП «База відпочинку Луна» та акту прийому передачі зазначеної земельної ділянки у якому зазначено, що переданій у оренду земельній ділянці надано кадастровий номер 23244584800:02:004:0453. На час введення у дію публічної кадастрової карти України, ті земельні ділянки, яким були надано кадастровий номер автоматично увійшли до відомостей публічної кадастрової карти України. Таким чином, відомості про кадастровий номер, місце розташування, розмір, цільове призначення та право власності на земельну ділянку, яка була предметом судового рішення містилися у публічній кадастровій карті України уже на 01.01.2013 року і були доступні абсолютно усім суб'єктам, що має загальну доведеність, оскільки Закону України офіційно публікуються у центральних засобах масової інформації і мають загальну доведеність.

Отже, посилання заявника ПП «База відпочинку Луна» на те, що йому про існування обставин, які мають істотне значення, для правильного вирішення по справі стало відомо тільки у 2016 році є необґрунтованими.

Крім того, суд наголошує на тому, що передбачений договором оренди земельної ділянки від 19.10.2009 року укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством «База відпочинку Луна» розмір орендної плати, є суттєвою умовою договору, передбаченою розділом «Орендна плата».

Суттєві умови зазначеного договору досягаються шляхом переговорів і схвалюються сторонами у період підписання договору. Такі умови, як розмір орендної плати, встановлені Приазовською РДА та схвалені Приватним підприємством «База відпочинку Луна», про що свідчать підписи сторін.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, ці обставини не є істотними для розгляду справи, їх врахування не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає нововиявлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, які б спростували факти, що покладено в основу рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12.

Згідно ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Така ж правова позиція міститься в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» .

Відповідно до статті 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються: рішення - у разі зміни або скасування рішення; постанова - у разі зміни або скасування постанови; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України визначено, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Дослідивши матеріали справи, господарським судом встановлено, що рішення у справі № 5009/2741/12 набрало законної сили 04.12.2012р., тобто з дня прийняття Донецьким апеляційним господарським судом постанови по даній справі.

Отже, строк на подання заяви про перегляд даного судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами закінчився 04.12.2015р.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Враховуючи те, що дану заяву подано до суду 18.08.2016р., про що свідчить відбиток вхідного поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла дана заява), тобто після закінчення трирічного строку, встановленого законодавством для її подання.

Ухвалою суду від 18.08.2016р. заяву Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 14.09.2016р.

Крім того, до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12 було подано клопотання про відновлення пропущеного строку для пред'явлення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

Однак, під час розгляду заяви судом встановлено, що заявником не надано достатніх та допустимих доказів, які б підтвердили поважні причини його пропуску.

Щодо призначення даної заяви до розгляду та призначення судового засідання суд наголошує на наступне:

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Статтею 7 Закону України „Про судоустрій і статус суддівВ» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до Конституції України (статті 6, 126, 129) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. № 8 В«Про незалежність судової владиВ» , суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.

Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України. Гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України, зокрема Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11.03.2011р. № 2-рп/2011 В«У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідальності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України В«Про Вищу раду юстиціїВ» встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України.

Крім того, заявник вже звертався з даною заявою до господарського суду 06.07.2016р. та 15.08.2016р.

Ухвалами суду від 07.07.2016р. (суддя Колодій Н.А.) та від 17.08.2016р. (суддя Топчій О.А.) заява ПП «База відпочинку Луна» про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами поверталася заявнику з підстав, передбачених п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України.

До того ж, в ухвалі суду від 07.07.2016о. суддею Колодій Н.А. було зазначено, що відповідно до положень частини 8 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, які обумовили повернення даної заяви, заявник не позбавлений права подати таку заяву повторно.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд Запорізької області відмовляє у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі № 5009/2741/12 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 22, 86, 112, 113, 114 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного підприємства В«База відпочинку ЛунаВ» , Запорізька область, м. Мелітополь від 15.08.2016 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 р. у справі № 5009/2741/12 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 р. у справі № 5009/2741/12 залишити без змін.

Суддя С.С. Дроздова