Постанова

від 25.01.2017 по справі 5009/2741/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.01.2017 року справа №5009/2741/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді За участі представників сторін: від апелянта (відповідача): від позивача: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - директор за наказом №02/08-к від 31.08.2016 року; ОСОБА_5 - за довіреністю №01/12-2016 від 21.12.2016 року; ОСОБА_6 - за довіреністю б/н від 05.09.2016 року; ОСОБА_7 - прокурор прокуратури Харківської області за посвідченням №028256 від 15.08.2014 року; розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "База відпочинку Луна", м. Мелітополь Запорізької області на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 14 вересня 2016 року у справі№ 5009/2741/12 (суддя Дроздова С.С.) за позовомПрокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави - Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Приазовське Запорізької області до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачаПриватного підприємства "База відпочинку Луна", м. Мелітополь Запорізької області Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області, с. Приморський посад Запорізької області про за заявою простягнення заборгованості у розмірі 48292,19 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки Приватного підприємства "База відпочинку Луна", м. Мелітополь Запорізької області перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 заяву Приватного підприємства "База відпочинку Луна" (далі за текстом - ПП "База відпочинку Луна") (вих. б/н від 15.08.2016р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, заявник - ПП "База відпочинку Луна" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави до ПП "База відпочинку Луна" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 19.10.2009 року та розірванні договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009 року відмовити.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі заявник зазначив, що ухвала місцевого господарського суду від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 є незаконною та підлягає скасуванню оскільки, на переконання апелянта, питання щодо відновлення пропущених строків вирішується господарським судом на етапі прийняття заяви до розгляду і у разі відсутності поважності причин для їх поновлення - заява повертається і взагалі не приймається до розгляду, а тому у разі прийняття заяви та призначення її до розгляду суд має розглянути заяву по суті і не може відмовити у задоволенні заяви з причини пропуску процесуальних строків.

Мотивуючи свою позицію, яка висвітлена в існуванні нововиявлених обставин апелянт вказує, що під час укладення договору оренди було помилково визначено цільове призначення земельної ділянки, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки земельна ділянка надана для розміщення бази відпочинку відноситься до земель рекреаційного призначення, у зв'язку із чим грошова оцінка землі та відповідно орендна плата, зазначена в договорі є завищеними внаслідок застосування невірної формули для розрахунку оцінки землі, оскільки при її визначенні було застосовано коефіцієнт, що не відповідає категорії земельної ділянки. З урахуванням зазначених обставин у відповідача була відсутня заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 48298,00 грн. та відповідні відсутні підстави для розірвання договору оренди землі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.10.2016 року для розгляду апеляційної скарги ПП "База відпочинку Луна" сформовано колегія суддів у складі: ОСОБА_8 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_9, ОСОБА_10

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року прийнято апеляційну скаргу до провадженні та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.11.2016 року о 11 год. 30 хв.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, апеляційне провадження у даній справі було зупинено у зв'язку із надходженням касаційної скарги ПП "База відпочинку Луна" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року у справі №5009/2741/12, якою було повернуто апеляційну скаргу на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України. Матеріали справи разом із вищезазначеною касаційною скаргою були направлені до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 року касаційна скарга ПП "База відпочинку Луна" була залишена без задоволення, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року у справі №5009/2741/12 залишена без змін, а матеріали справи №5009/2741/12 повернуті до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2016 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "База відпочинку Луна" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 поновлено, справу призначено до розгляду на 10.01.2017 року о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням керівника апарату суду №45 від 10.01.2017 року, у зв'язку з неможливістю головуючого судді Сгари Е.В. продовжувати розгляд справи у зв'язку із перебуванням останньої у відпустці на день розгляду справи призначено повторний автоматизований розподіл справи №5009/2741/12.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 25.01.2017 року о 14 год. 00 хв.

23.01.2017 року через канцелярію суду від Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області (далі за текстом - Приазовська РДА) надійшли заперечення в яких позивач просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

23.01.2017 року через канцелярію суду від Приазовської РДА надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача. Клопотання розглянуте колегією суддів та задоволено з огляду на невизнання явки обов'язковою.

24.01.2017 року через канцелярію суду від Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника третьої особи. Клопотання розглянуте колегією суддів та задоволено з огляду на невизнання явки обов'язковою.

25.01.2017 року через канцелярію суду від ПП "База відпочинку Луна" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги в яких відповідач виклав нормативне обґрунтування заявлених раніше вимог та надав постанови Верховного та Вищого господарського суддів України, які на його думку свідчить про встановлену практику щодо однозначного застосування правових норм до спірних правовідносин які виникли у даній справі.

25.01.2017 року через канцелярію суду від директора ПП "База відпочинку Луна" надійшло клопотання в якому апелянт просив суд долучити до матеріалів справи лист ЗРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" (вих.21/03 від 23.01.2017р.) як доказ, що має значення для справи.

25.01.2017 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній директор ПП "База відпочинку Луна", який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави до ПП "База відпочинку Луна" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 19.10.2009 року та розірванні договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009 року відмовити. Присутні представники ПП "База відпочинку Луна" підтримали позицію директора.

25.01.2017 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній прокурор Хряк О.О., який заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі про що вказав щодо їх безпідставності, просив суд залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 без змін.

Представники позивача - Приазовської РДА Запорізької області та третьої особи - Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області в судове засідання, що призначене на 25.01.2017 року не з'явилися. Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Явка сторін не визнавалась обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 27.09.2012 року господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі №5009/2741/12, яким позовні вимоги Прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави - Приазовської РДА задоволено в повному обсязі та стягнуто з ПП "База відпочинку Луна" на користь місцевого бюджету Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області 48292,19 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки та суму 3312,50 грн. судового збору та розірвано договір оренди земельної ділянки від 19.10.2009 року площею 2,7444 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, укладений між Приазовською РДА та ПП "База відпочинку Луна", зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 10.12.2009 року за №040927700022.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі №5009/2741/12 апеляційну скаргу ПП "База відпочинку Луна" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 залишено без змін.

Господарським судом Запорізької області було видано відповідні накази від 16.01.2013 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2013 року у справі №5009/2741/12, касаційну скаргу ПП "База відпочинку Луна" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі №5009/2741/12 залишено без змін.

18.08.2016 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява ПП "База відпочинку Луна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 з підстав визначених п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, а саме наявністю істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Такою істотною, нововиявленою обставиною ПП "База відпочинку Луна" вважає, факт розміщення в державному земельному кадастрі на публічній кадастровій карті відомостей про належність земельної ділянки, яка була об'єктом договору оренди землі, до земель рекреаційного призначення. Про такий факт заявнику стало відомо 13.06.2016 року із отриманої на запит директора ПП "База відпочинку Луна" інформації від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Зокрема, в обґрунтування мотивів заяви про перегляд рішення у справі №5009/2741/12 ПП "База відпочинку Луна" зазначає, що під час укладення договору оренди від 19.10.2009 року було помилково визначено цільове призначення земельної ділянки, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки земельна ділянка надана для розміщення бази відпочинку відноситься до земель рекреаційного призначення. Під час розгляду справи відповідач був позбавлений можливості в отриманні достовірної інформації щодо належності орендованої земельної ділянки до земель рекреаційного призначення. Відповідно до даних, які містяться в державному земельному кадастрі та розміщених на публічній кадастровій карті, земель на ділянка за кадастровим номером 2324584800:02:004:0453, яка була передана за договором оренди належить до земель рекреаційного призначення. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що грошова оцінка землі та відповідно орендна плата, зазначена у договорі та стягнута за рішенням суду є завищеними внаслідок застосування невірної формули для розрахунку оцінки землі, оскільки при її визначенні було застосовано коефіцієнт, що не відповідає категорії земельної ділянки. У зв'язку з чим у відповідача була відсутня заборгованість з орендної плати за землю, яка була стягнута за рішенням суду та відповідно відсутні підстави для розірвання договору оренди.

Як вже зазначалось вище, заяву ПП "База відпочинку Луна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 судом першої інстанції було залишено без задоволення.

При цьому, господарський суд першої в оскаржуваній ухвалі відмовив у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за відсутності обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку та визнав причини пропуску строку неповажними. Разом з тим, розглянувши заяву по суті та встановивши, що наведені в заяві ПП "База відпочинку Луна" обставини не є істотними для розгляду даної справи, вказав, що їх врахування не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. Разом з тим, господарський суд Запорізької області встановив, що визначення цільового призначення земельної ділянки за договором від 19.10.2009 року, як землі промисловості не є нововиявленою обставиною оскільки такі дані могли бути відомі ПП "База відпочинку Луна" з 01.01.2013 року з огляду на те, що вони містились в публічній кадастровій карті України і були доступні абсолютно всім суб'єктам, що має загальну доведеність, оскільки Закон України офіційно публікується у центральних засобах масової інформації і має загальну доведенність.

Розглядаючи питання про відновлення пропущеного строку для пред'явлення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами суд першої інстанції встановив, що строк на подання такої заяви за вимогами ст. 113 ГПК України закінчився 04.12.2015 року у зв'язку прийняттям постанови Донецьким апеляційним господарським судом у даній справі. Водночас суд розглянув заяву по суті вмотивувавши необхідність розгляду тими обставинами, що ухвалами суду від 07.07.2016 року та від 17.08.2016 року зазначена заява хоча і поверталась без розгляду з підстав п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України але з роз'ясненням права заявнику на повторне подання такої заяви, що зумовлює обов'язок суду в даному провадженні розглянути справу по суті.

Судова колегія апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року підлягає скасуванню, а провадження у справі №5009/2741/12 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року з припиненню з наступних підстав.

За приписами ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. При цьому, за приписами п. 1 ч. 2 цієї статті підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, серед іншого є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За приписами ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому, заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 112 цього кодексу може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Вказані положення ГПК України були введені Законом України від 20.12.2011 року №4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", які набрали законної сили 15.01.2012 року.

Згідно з п. 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону щодо судових рішень у цивільних, господарських та адміністративних справах, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої відповідно пунктом 1 частини другої ст. 361 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути подані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом (15.01.2012 року).

Отже, зазначена норма містить додаткове обмежувальне правило щодо перегляду судових рішень, які набрали чинності до набрання чинності Законом України від 20.12.2011 року за № 4176-VI.

Відповідно до п. 8.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за №17 судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами лише після набрання ним законної сили у передбаченому ГПК України порядку. Можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, обмежена трирічним строком з дня набрання відповідним рішенням законної сили (з урахуванням, водночас, наведеного в п. 4 розділу II; Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.12.2011 року №4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства"). Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після закінчення цього строку, який є присічним, тягне за собою повернення відповідної заяви без права на її повторне подання (п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК). Подання ж відповідних заяв з інших підстав, зазначених у частині другій ст. 112 ГПК, будь-яким строком не обмежується.

Колегією суддів апеляційного суду з матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12, яким позовні вимоги Прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави - Приазовської РДА задоволено в повному обсязі. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі №5009/2741/12 апеляційну скаргу ПП "База відпочинку Луна" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 залишено без змін.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною 3 ст. 105 ГПК України визначено, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 набрало законної сили після його перегляду в апеляційному порядку відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у даній справі.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2013 року у справі №5009/2741/12, касаційну скаргу ПП "База відпочинку Луна" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі №5009/2741/12 залишено без змін.

Судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що трирічний строк на подання заяви про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 за нововиявленими обставинами встановлений ч. 1 ст. 113 ГПК України розпочався 04.12.2012 року та закінчився 04.12.2015 року в той час, як з заявою про перегляд рішення суду від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 за нововиявленими обставинами ПП "База відпочинку Луна" звернулось 18.08.2016 року, про що свідчить відповідний відтиск штемпелю вхідної кореспонденції, заявивши при цьому клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення з відповідною заявою.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Таким чином, право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Норми, які регламентують процесуальні строки, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Сторони повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, п.п. 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Рішення про відновлення пропущеного процесуального строку повинно бути обгрунтованим. У кожному випадку необхідно встановити, чи виправдовують причини відновлення строку втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для відновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 року) (п. 47 рішення).

За приписами ч. 6 ст. 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові зокрема у разі, якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Отже, аналіз вищезазначеної статті дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк три роки є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Тобто пропущений трирічний строк за клопотанням ПП "База відпочинку Луна" про відновлення якого просить відповідач вважається пропущеним та не підлягає відновленню, що є наслідком припинення права сторони на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України.

Крім того, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, в тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов'язків.

Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного перегляду 04.12.2012 року, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення.

Тобто, рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року могло б бути переглянуте, навіть за умов пропущення ПП "База відпочинку Луна" місячного строку встановленого ст. 113 ГПК України та відновлення його судом лише в межах трирічного (присічного) строку, який закінчився 04.12.2015 року.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011 року, де можливість втручання в рішення, яке набуло ознак остаточного, обумовлено обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури повинно відбуватися у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції; відповідальною за тривалість судової процедури є держава; подібні висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини "Праведна проти Російської Федерації" від 18.11.2004 року.

Тобто, інша сторона яка приймала участь у справі що переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами, не може нести негативні наслідки у зв'язку з тривалістю судової процедури, яка від неї не залежить.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що нормами п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України прямо передбачений випадок у якому строк не підлягає відновленню незалежно від підстав його пропущення (присічний строк), та зазначає, що суд першої інстанції хоч і дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для відновлення пропущеного строк, однак допустився помилки, яка відобразилась в неправильному застосуванні норм процесуального права оскільки відмовив у відновленні пропущеного строку з мотивів необґрунтованості поважності на те причин але розглядати таку заяву по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справі №44/2 від 23.06.2016 року, №5015/3182/12 від 08.06.2016 року, №5013/1233/11 від 29.03.2016 року.

При цьому, місцевим господарським судом наведені обставини враховані не були та помилково ухвалою суду від 19.08.2016 року заява ПП "База відпочинку Луна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року була прийнята до розгляду, а не повернута з підстав пропуску трирічного (присічного) строку.

З'ясувавши, що порушення провадження про перегляд рішення господарського суду Запорізької області за нововиявленими обставинами здійснено за заявою, поданою з порушенням присічного строку, який не підлягає відновленню, суд першої інстанції повинен був припинити провадження за заявою, як помилково порушене.

Разом з тим колегія суддів критично оцінює посилання місцевого господарського суду на те, що ПП "База відпочинку Луна" вже зверталась з даною заявою до господарського суду Запорізької області раніше та в ухвалі від 07.07.2016 року суддею Колодій Н.А. було зазначено, що відповідно до положень ч. 8 ст. 113 ГПК України, після усунення обставин, які обумовили повернення даної заяви, заявник не позбавлений права подати таку заяву повторно оскільки вказане роз'яснення права на повторне звернення заявника не має приюдиційного значення та не несе за своїм характером посилання на обов'язкове виконання з огляду на можливість встановлення пропуску трирічного строку визначеного ч. 1 ст. 113 ГПК України (спеціальною обмежувальною нормою).

Положеннями ст. 106 ГПК України не передбачено можливість оскарження даної ухвали від 19.08.2016 року про прийняття до розгляду заяви ПП "База відпочинку Луна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року окремо від судового рішення.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу про залишення без задоволення заяви ПП "База відпочинку Луна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року та як наслідок, за результатами її розгляду судом по суті, залишення рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 без змін, яка по суті є судовим рішенням відповідно до положень ст. 4 5 ГПК України, зазначає, що наведена ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме положень ст. 113 ГПК України.

Враховуючи ті обставини, що рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 було залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року, а відповідач звертаючись із заявами про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами як 06.07.2016 року, 15.08.2016 року (які повернуті судом), так і 18.08.2016 року, пропустив трирічний строк, передбачений нормами ГПК України, оскільки і позов заявлений прокурором 19.07.2012 року, і всі судові рішення першої, апеляційної, касаційної інстанцій були прийняті вже після набрання чинності Законом України від 20.12.2011 року за №4176-VI, яким введено трирічний строк перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Господарський суд першої інстанції так як і заявник апеляційної скарги у своїх посиланнях на наявність чи відсутність підстав відновлення пропущеного строку не врахували, що трирічний строк, про поновлення якого просило ПП "База відпочинку Луна", не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (цей строк процесуальною нормою ст. 113 ГПК України визначено як місячний), а є строком реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Обмеження такого строку має легітимну мету забезпечити додержання принципу правової визначеності, досягнення стабільності правового регулювання звернення за переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є також помилковими, у задоволенні яких слід відмовити.

Не приймається до уваги посилання апелянта на правові висновки Верховного суду України та правову позицію Вищого господарського суду України, як на процесуальну необхідність розгляду заяви за нововиявленими обставинами по суті незалежно від причин пропуску строку якщо така заява прийнята судом, оскільки в наданих ПП "База відпочинку Луна" судових актах були застосовані норми ГПК України, які діяли до внесення змін Законом України від 20.12.2011 року за №4176-VI.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що заяву ПП "База відпочинку Луна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року у справі №5009/2741/12 слід не приймати до розгляду на підставі п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити оскільки доводи викладені в ній є хибними та недоречними у даному випадку, вони не впливають на розгляд оскаржуваного судового акту. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року належить скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а провадження за заявою ПП "База відпочинку Луна" про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року за нововиявленими обставинами слід припинити, як таке, що відкрите в порушення ст. 113 ГПК.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 99, 101 - 106, 112, 113 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "База відпочинку Луна", м. Мелітополь Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2016 року у справі №5009/2741/12 - скасувати.

Провадження за заявою Приватного підприємства "База відпочинку Луна", м. Мелітополь Запорізької області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 року за нововиявленими обставинами - припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді Л.В. Ушенко

ОСОБА_2