Постанова

від 13.09.2016 по справі 927/582/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа№ 927/582/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Власова Ю.Л.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Павленко А.В. довіреність № б/н від 30.06.16

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бевітек"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року

у справі № 927/582/16 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство Фіксатор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бевітек"

про витребування майна прес - форми "Корзина 150/100", -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство Фіксатор" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про витребування майна прес - форми "Корзина 150/100" (а.с. 2-4).

Позивачем подано позов про зобов'язання відповідача передати позивачу прес-форму "Корзина 150/100" в кількості 1 шт. вартістю 50 400 грн. отриманої відповідачем за договором поставки №071114/11 від 07.11.2014 року та виготовленої відповідачем на підставі договору № 180714/06 від 18.07.2014 року за замовленням позивача.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі № 927/582/16 позов задоволено повністю (а.с. 88-92).

04 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бевітек", звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі №927/582/16, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі №927/582/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство Фіксатор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бевітек" в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бевітек" на рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/582/16 від 28 липня 2016 року передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Власова Ю.Л.

09 серпня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бевітек" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі №927/582/16 прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В. та призначено до розгляду на 13 вересня 2016 року.

12 вересня 2016 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 13 вересня 2016 року представник ТОВ "Бевітек" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог - відмовити (а.с. 106)

Представники ТОВ "Науково виробниче підприємство Фіксатор" у судове засідання 13 вересня 2016 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 0411614808934 (а.с. 107)

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

18 липня 2014 року між ТОВ "Науково виробниче підприємство Фіксатор" (далі - позивач, покупець) та ТОВ "Бевітек" (далі - відповідач, постачальник) укладено Договір виготовлення оснащення № 180714/06 (далі - Договір від 18.07.2014 р.) (а.с. 17-19).

Пунктом 1.1. Договору від 18.07.2014 р. визначено, що виконавець виготовляє оснащення для подальшого виробництва деталі, зазначеній в кресленнях: "Кришка 150/100", які узгоджені із замовником (позивачем), а замовник оплачує його в номенклатурі і в термін згідно специфікації (додаток 1), що є невід'ємною частиною договору. Подальше виготовлення деталей, зазначених в кресленнях: "Кришка 150/100", на даній прес-формі виконує виконавець.

Специфікацією № 1 до Договору від 18.07.2014 р. (додаток 1) сторони визначили найменування товару як прес - форма "Кришка 150/100 в кількості 1 шт. за ціною 50400,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 20).

Протоколом узгодження договірної ціни до Специфікації № 1 від 18.07.2016 р. сторони узгодили, що договірна ціна (загальна вартість) на визначене Специфікацією № 1 до Договору оснащення з ПДВ складає 50400,00 грн. (а.с. 21).

Пунктом 5.2 Договору від 18.07.2014 р. визначено, що датою передачі прес-форми вважається дата підписання повноваженими представниками обох сторін акту прийому передачі оснащення. Одночасно замовник (позивач) передає виконавцеві (відповідачу) прес-форму для виконання робіт по виготовленню деталі "Кришка 150/100", що оформлюється відповідним актом і підписується повноважними представниками обох сторін.

Згідно п 6.3. Договору від 18.07.2014 р. «замовник замовляє виготовлення деталі "Кришка 150/100" у виконавця протягом всього строку експлуатації прес-форми».

Відповідно до п. 11.13 Договору від 18.07.2014 р. Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами.

10 листопада 2014 року позивачем було отримано прес-форму «Корзина 150/100», що підтверджується видатковою накладною № 6 та актом прийому-передачі виготовленого оснащення від 10.11.2014 року (а.с. 23, 24).

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що зобов'язання сторін у даній справі виникли саме з Договору від 18.07.2014 р. є безпідставними з огляду на те, що сторонами виконано свої зобов'язання за вказаним Договором (відповідачем виготовлено, а позивачем прийнято та оплачено прес-форму), а виготовлення продукції за допомогою вказаної прес-формі відповідно до умов вказаного Договору регулюється іншим Договором..

Пунктом 11.1 Договору 180714/06 від 18.07.2014 р. визначено, що на виконання виконавцем (відповідачем) для замовника (позивача) деталі зазначеній в кресленнях: "Кришка 150/100" укладається окремий договір.

07 листопада 2014 року сторони уклали Договір поставки № 071114/11 (далі - Договір від 07.11.2014 р.) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору від 07.11.2014 р. постачальник зобов'язується на підставі отриманих заявок від покупця постачати та передавати у власність у погоджені строки, а покупець приймати та оплачувати продукцію, що визначена у специфікації (додаток 3), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 5.1 Договору від 07.11.2014 р. для виконання цього п. 1.1. Договору покупець передає постачальнику оснащення, що оформлюється відповідним актом прийому передачі оснащення (додаток 2).

Так, відповідно до Акту прийому-передачі оснащення від 11 листопада 2014 року відповідно до п. 5.1 Договору від 07.11.2014 р. покупець передав постачальнику оснащення для виконання п. 1.1. Договору № 071114/11 від 07.11.2014 р., а саме прес-форму "Корзина 150/100" в кількості 1 шт. за ціною 50400,00 грн. (з ПДВ). В акті зазначено, що приймання-передача оснащення відбувається без передачі права власності на оснащення. Акт підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 15).

Отже, власником прес-форми "Корзина 150/100" є позивач, яким передано майно відповідачу за Актом від 11.11.2014 р. для виконання умов саме договору № 071114/11 від 07.11.2014 року, а не Договору № 180714/06 від 18.07.2014 р. Відповідно, передача відповідачу прес-форми відбулась для подальшого виготовлення та постачання на замовлення позивача продукції саме за умовами договору № 071114/11 й правовою підставою користування відповідачем майном позивача є саме договір № 071114/11 та акт від 11.11.2014 р.

Факт права власності на прес форму "Корзина 150/100" відповідачем не оспорюється, як й не оспорюється факт укладання договорів.

Реалізація правовідносин по Договору від 07.11.2014 р. між сторонами відбулась шляхом замовлення позивачем та виготовлення відповідачем продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 7 від 10 грудня 2014 року та № 10 від 18 грудня 2014 року (а.с. 62, 63).

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договору від 07.11.2014 р. сторонами визначено що договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. Договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання за 30 календарних днів до майбутньої дати розірвання.

При цьому відповідно до п. 10.4. Договору від 07.11.2014 р. сторони визначили, що якщо інше прямо не передбачено договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваним достроково тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. При цьому сторона, що виступає ініціатором розірвання Договору, повинна повідомити іншу сторону про свій намір не пізніше, ніж за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання.

20 листопада 2015 року позивач направив відповідачу цінним листом з описом вимогу № б/н від 19.11.2015 р. про розірвання договору, згідно якої просив розірвати договір від 07.11.2014 р. у відповідності до п. 9.2. Договору та зазначив про те, що Договір не буде пролонгований, а діє до 31.12.2015 р. (а.с. 68). Докази направлення та отримання вимоги 26.11.2015 року відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с. 65-67).

Таким чином, позивачем використано право, передбачене умовами п. 9.2. Договору, щодо заявлення про відсутність намірів продовження строку дії Договору після 31.12.2015 р. Таким чином, з 01.01.2016 р. правовідносини сторін за Договором від 07.11.2014 р. припинились, що відповідачем не заперечується.

При цьому дострокового розірвання договору не відбулось, оскільки сторонами не підписано додаткової угоди, а позивачем заявлено саме про закінчення дії договору по строку на який його було укладено.

20 квітня 2016 року позивач направив відповідачу цінним листом з описом претензію № 10 від 20.04.2016 р., а також копію Договору поставки № 071114/11 від 07.11.2014 р., копію акту прийму-передачі оснащення від 11 листопада 2014 р., копію вимоги про розірвання договору № 071114/11 від 07.11.2014 р., копію документів про вручення вимоги про розірвання договору вих. № 9 від 19.11.2015 р.

Згідно претензії № 10 від 20.04.2016 р. позивач наголосив на закінченні дії Договору від 07.11.2014 р. та просив повернути за Актом прийому-передачі майно належне ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Фіксатор" - прес форму "Корзина 150/100" в кількості 1 шт., вартістю 50400,00 грн. з урахуванням ПДВ в семиденний строк з дати отримання даної претензії. Докази направлення та отримання претензії 24.05.2016 р. відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с. 28-30).

Так, приписами ст. 712 ЦК України, визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання з характеру відносин

Оскільки Акт приймання передачі від 11.11.2014 р. сторонами було підписано саме на виконання Договору № 071114/11 від 07.11.2014 р., який припинив свою дію, а інших доказів наявності підстав для знаходження речі (прес форми) у відповідача, сторонами надано не було, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що знаходження в користуванні у відповідача майна позивача після закінчення строку дії договору є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності перебування майна позивача в його користуванні на підставі Договору № 180714/06 від 18.07.2014 р. та підтвердження такої обставини умовами Договору про виготовлення оснащення № 180714/06 є безпідставними з огляду на встановлений судом факт передачі речі відповідачу на підставі іншого правочину та акту.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на прес-форму виникло у позивача на підставі Договору виготовлення оснащення № 180714/06 та з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі виготовленого Оснащення від 10.07.2014 р. за яким відповідач передав позивачу прес - форму "Корзина 150/100".

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З огляду на викладене та те, що з моменту підписання Акту приймання-передачі виготовленого Оснащення від 10.07.2014 р. у позивача виникло право власності на прес - форму "Корзина 150/100" і може розпоряджатися нею на власний розсуд, позовні вимоги щодо витребування у відповідача прес - форми "Корзина 150/100" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду Чернігівської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі № 927/582/16 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бевітек" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі № 927/582/16 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бевітек" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі № 927/582/16 без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року у справі № 927/582/16 залишити без змін.

3. Справу №927/582/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

Ю.Л. Власов